ПАЧИНСЬКІ гербу «Напівон» - дрібній шляхетській рід, ця родина мала волин- ське коріння, на що зокрема вказує факт навчання в Замойській академії у 1618/1619 та 1638/1639 рр. двох студентів з таким прізвищем, які походили з Кременецького повіту. Наталія Білоус. ПАВЕЛ ПАЧИНСЬКИЙ – КИЇВСЬКИЙ НАМІСНИК ТА ВІРНИЙ СЛУГА ВОЄВОДИ ТОМАША ЗАМОЙСЬКОГО (у світлі листування 1619–1626 рр.)* 1618/1619 – Matthias Adalberti Paczinsky, distr. Kremenecensis in Volhinia, 18 gr.; 1638/ 1639 – Lucas Joannis Paczynski, distr. Cremenecensis, juratus // Album studentów Akademii Zamojskiej 1595–1781 / Opracował Henryk Gmiterek. Warszawa, 1994. S. 99, 164. Ймовірним батьком Павла або близьким родичем міг бути Лаврин (Wawrzyniec) Пачинський, поручник королівського ротмістра Станіслава Стадніцького. Інформація про нього міститься в луцьких гродсь- ких книгах за 1578–1579 рр., де зафіксовані скарги луцьких міщан на жовнірів за нанесені їм шкоди3 . Припускаємо, що військова кар’єра Лаврина Пачинсь- кого, як і будь-якого шляхтича, з часом перервалася, тож він міг опинитися на службі у впливового магната Яна Замойського, а пізніше – його сина То- маша. Про cлужіння свого батька цій родині опосередковано згадував сам Павел Пачинський у листі до Томаша Замойського 1624 року4 . У середині 90-х років наш герой потрапив на службу до двору Яна За- мойського, прослуживши цій родині «щиро і чимало» – як він сам згадував на схилі свого життя, близько тридцяти років5 . Тривалий час він перебував серед двірських слуг-«юргельтників», які щороку діставали сталу грошову винагороду за свою службу при боці канцлера. За підрахунками А. Тарнав- ського, наприкінці ХVІ – початку ХVІІ ст. двір Яна Замойського складався приблизно зі 100 осіб. Зберігся загальний кошторис його річного утримання за 1599 рік: «Płace roczne dworzan i służby dworskiej w r. 1599», в якому зга- дується п’ять категорій слуг і двірної челяді: «юргельтники», різна челядь, «поточна» челядь Замойського, «поточна» челядь дружини магната, інша челядь. На початку списку фігурують: маршалок двору Павел Пясковський зі щорічним утриманням у 500 зол. пол., один із трьох «правних заступників» канцлера – Мельхіор Міхаловський (400 зол. пол.), особистий секретар кан- цлера кс. Піскожевський (400 зол. пол.), архітектор Бернард Моранді (400 зол. пол.), «кавалькатор» (240 зол. пол.), коновал (100 зол. пол.), надвірний садівник (100 зол. пол.)6 . Далі були вписані три особи з неокресленими функ- ціями, які отримували щороку по 40 зол. пол.: Юхим Тарновський, Пачин- ський і Ружицький7 . Двоє останніх зазначені також в іншому списку серед слуг і двірської челяді Яна Замойського за 1604 рік: Пачинський того року отримав платню в 50 зол. пол., а Ружицький – 408 . Після смерті Яна Замой- ського обидва залишились на службі у його сина. Якщо Ружицького Томаш Замойський використовував переважно при дворі у Замості, то Пачинського регулярно відсилав із спеціальними дорученнями за межі резиденції, зобов’я- 2 1618/1619 – Matthias Adalberti Paczinsky, distr. Kremenecensis in Volhinia, 18 gr.; 1638/ 1639 – Lucas Joannis Paczynski, distr. Cremenecensis, juratus // Album studentów Akademii Zamojskiej 1595–1781 / Opracował Henryk Gmiterek. Warszawa, 1994. S. 99, 164. 3 ЦДІАУК. Ф. 25, оп. 1, спр. 19, арк. 5–5 зв., 59, 208 зв. 4 «…miałem nadzieię, ze wm sam ultro spominaiąc sobie oyca mego y moią terz życzliwość…». AGAD. AZ, sygn. 737, k. 40. 5 AGAD. Archiwum Zamoyskich (далі – AZ), sygn. 737, k. 26. 6 Tarnawski A. Działalność gospodarcza Jana Zamoyskiego, kanclerza i hetmana wielkiego koronnego (1572–1605). Lwów, 1935. S. 283–286. 7 Двоє останніх згадані безімен. Див.: Tarnawski A. Działalność gospodarcza Jana Zamoyskiego ... S. 283. 8 Taм сaмo. С. 287. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > П >