Пачинські

ПАЧИНСЬКІ гербу «Напівон» -  дрібній шляхетській рід,  ця родина мала волин-
ське коріння, на що зокрема вказує факт навчання в Замойській академії у
1618/1619 та 1638/1639 рр. двох студентів з таким прізвищем, які походили з Кременецького повіту

Наталія Білоус. ПАВЕЛ ПАЧИНСЬКИЙ – КИЇВСЬКИЙ НАМІСНИК ТА ВІРНИЙ СЛУГА ВОЄВОДИ ТОМАША ЗАМОЙСЬКОГО (у світлі листування 1619–1626 рр.)*
1618/1619 – Matthias Adalberti Paczinsky, distr. Kremenecensis in Volhinia, 18 gr.; 1638/
1639 – Lucas Joannis Paczynski, distr. Cremenecensis, juratus // Album studentów Akademii
Zamojskiej 1595–1781 / Opracował Henryk Gmiterek. Warszawa, 1994. S. 99, 164.



Ймовірним  батьком Павла або близьким родичем міг
бути Лаврин (Wawrzyniec) Пачинський, поручник королівського ротмістра
Станіслава Стадніцького. Інформація про нього міститься в луцьких гродсь-
ких книгах за 1578–1579 рр., де зафіксовані скарги луцьких міщан на жовнірів
за нанесені їм шкоди3 . Припускаємо, що військова кар’єра Лаврина Пачинсь-
кого, як і будь-якого шляхтича, з часом перервалася, тож він міг опинитися
на службі у впливового магната Яна Замойського, а пізніше – його сина То-
маша. Про cлужіння свого батька цій родині опосередковано згадував сам
Павел Пачинський у листі до Томаша Замойського 1624 року4 .
У середині 90-х років наш герой потрапив на службу до двору Яна За-
мойського, прослуживши цій родині «щиро і чимало» – як він сам згадував
на схилі свого життя, близько тридцяти років5 . Тривалий час він перебував
серед двірських слуг-«юргельтників», які щороку діставали сталу грошову
винагороду за свою службу при боці канцлера. За підрахунками А. Тарнав-
ського, наприкінці ХVІ – початку ХVІІ ст. двір Яна Замойського складався
приблизно зі 100 осіб. Зберігся загальний кошторис його річного утримання
за 1599 рік: «Płace roczne dworzan i służby dworskiej w r. 1599», в якому зга-
дується п’ять категорій слуг і двірної челяді: «юргельтники», різна челядь,
«поточна» челядь Замойського, «поточна» челядь дружини магната, інша
челядь. На початку списку фігурують: маршалок двору Павел Пясковський
зі щорічним утриманням у 500 зол. пол., один із трьох «правних заступників»
канцлера – Мельхіор Міхаловський (400 зол. пол.), особистий секретар кан-
цлера кс. Піскожевський (400 зол. пол.), архітектор Бернард Моранді (400
зол. пол.), «кавалькатор» (240 зол. пол.), коновал (100 зол. пол.), надвірний
садівник (100 зол. пол.)6
. Далі були вписані три особи з неокресленими функ-
ціями, які отримували щороку по 40 зол. пол.: Юхим Тарновський, Пачин-
ський і Ружицький7
. Двоє останніх зазначені також в іншому списку серед
слуг і двірської челяді Яна Замойського за 1604 рік: Пачинський того року
отримав платню в 50 зол. пол., а Ружицький – 408
. Після смерті Яна Замой-
ського обидва залишились на службі у його сина. Якщо Ружицького Томаш
Замойський використовував переважно при дворі у Замості, то Пачинського
регулярно відсилав із спеціальними дорученнями за межі резиденції, зобов’я-
2 1618/1619 – Matthias Adalberti Paczinsky, distr. Kremenecensis in Volhinia, 18 gr.; 1638/
1639 – Lucas Joannis Paczynski, distr. Cremenecensis, juratus // Album studentów Akademii
Zamojskiej 1595–1781 / Opracował Henryk Gmiterek. Warszawa, 1994. S. 99, 164.
3 ЦДІАУК. Ф. 25, оп. 1, спр. 19, арк. 5–5 зв., 59, 208 зв. 4 «…miałem nadzieię, ze wm sam ultro spominaiąc sobie oyca mego y moią terz życzliwość…».
AGAD. AZ, sygn. 737, k. 40.
5 AGAD. Archiwum Zamoyskich (далі – AZ), sygn. 737, k. 26.
6 Tarnawski A. Działalność gospodarcza Jana Zamoyskiego, kanclerza i hetmana wielkiego
koronnego (1572–1605). Lwów, 1935. S. 283–286.
7 Двоє останніх згадані безімен. Див.: Tarnawski A. Działalność gospodarcza Jana Zamoyskiego
... S. 283.
8 Taм сaмo. С. 287.
Comments