1618/1619 – Matthias Adalberti Paczinsky, distr. Kremenecensis in Volhinia, 18 gr.; 1638/

1639 – Lucas Joannis Paczynski, distr. Cremenecensis, juratus // Album studentów Akademii

Zamojskiej 1595–1781 / Opracował Henryk Gmiterek. Warszawa, 1994. S. 99, 164.

Ймовірним  батьком Павла або близьким родичем міг

бути Лаврин (Wawrzyniec) Пачинський, поручник королівського ротмістра

Станіслава Стадніцького. Інформація про нього міститься в луцьких гродсь-

ких книгах за 1578–1579 рр., де зафіксовані скарги луцьких міщан на жовнірів

за нанесені їм шкоди3 . Припускаємо, що військова кар’єра Лаврина Пачинсь-

кого, як і будь-якого шляхтича, з часом перервалася, тож він міг опинитися

на службі у впливового магната Яна Замойського, а пізніше – його сина То-

маша. Про cлужіння свого батька цій родині опосередковано згадував сам

Павел Пачинський у листі до Томаша Замойського 1624 року4 .

У середині 90-х років наш герой потрапив на службу до двору Яна За-

мойського, прослуживши цій родині «щиро і чимало» – як він сам згадував

на схилі свого життя, близько тридцяти років5 . Тривалий час він перебував

серед двірських слуг-«юргельтників», які щороку діставали сталу грошову

винагороду за свою службу при боці канцлера. За підрахунками А. Тарнав-

ського, наприкінці ХVІ – початку ХVІІ ст. двір Яна Замойського складався

приблизно зі 100 осіб. Зберігся загальний кошторис його річного утримання

за 1599 рік: «Płace roczne dworzan i służby dworskiej w r. 1599», в якому зга-

дується п’ять категорій слуг і двірної челяді: «юргельтники», різна челядь,

«поточна» челядь Замойського, «поточна» челядь дружини магната, інша

челядь. На початку списку фігурують: маршалок двору Павел Пясковський

зі щорічним утриманням у 500 зол. пол., один із трьох «правних заступників»

канцлера – Мельхіор Міхаловський (400 зол. пол.), особистий секретар кан-

цлера кс. Піскожевський (400 зол. пол.), архітектор Бернард Моранді (400

зол. пол.), «кавалькатор» (240 зол. пол.), коновал (100 зол. пол.), надвірний

садівник (100 зол. пол.)6

. Далі були вписані три особи з неокресленими функ-

ціями, які отримували щороку по 40 зол. пол.: Юхим Тарновський, Пачин-

ський і Ружицький7

. Двоє останніх зазначені також в іншому списку серед

слуг і двірської челяді Яна Замойського за 1604 рік: Пачинський того року

отримав платню в 50 зол. пол., а Ружицький – 408

. Після смерті Яна Замой-

ського обидва залишились на службі у його сина. Якщо Ружицького Томаш

Замойський використовував переважно при дворі у Замості, то Пачинського

регулярно відсилав із спеціальними дорученнями за межі резиденції, зобов’я-

2 1618/1619 – Matthias Adalberti Paczinsky, distr. Kremenecensis in Volhinia, 18 gr.; 1638/

1639 – Lucas Joannis Paczynski, distr. Cremenecensis, juratus // Album studentów Akademii

Zamojskiej 1595–1781 / Opracował Henryk Gmiterek. Warszawa, 1994. S. 99, 164.

3 ЦДІАУК. Ф. 25, оп. 1, спр. 19, арк. 5–5 зв., 59, 208 зв. 4 «…miałem nadzieię, ze wm sam ultro spominaiąc sobie oyca mego y moią terz życzliwość…».

AGAD. AZ, sygn. 737, k. 40.

5 AGAD. Archiwum Zamoyskich (далі – AZ), sygn. 737, k. 26.

6 Tarnawski A. Działalność gospodarcza Jana Zamoyskiego, kanclerza i hetmana wielkiego

koronnego (1572–1605). Lwów, 1935. S. 283–286.

7 Двоє останніх згадані безімен. Див.: Tarnawski A. Działalność gospodarcza Jana Zamoyskiego

... S. 283.

8 Taм сaмo. С. 287.