Ореховські г. Любич

Ореховських гербу «Любич» - родина мешкала в XVII ст. у Вількомирському і Браславському повітах Віленського воєводства [78, s. 243, 246, 273].
78. Metryka litewska. Rejestry podymnego Wielkiego Księstwa Litewskiego. Województwo wileńskie. Warszawa, 1989. 373 s

Станіслав Ореховський 
новгород-сіверський судовий підстароста (червень 1643 – липень 1644), без сумніву, був особою залежним від Пісочинських. Фіксується в оточенні О. Пісочинського з кінця 1634 – початку 1635 р., коли новгород-сіверський староста разом з Казимиром Левом Сапєгою очолював посольство до Москви. Тоді Станіслав був визначений одним з суддів, які мали стежити за порядком і вирішувати можливі конфлікти серед членів посольства [77, s. 30]. Судячи із зображення на печатці, Станіслав належав до родини Ореховських гербу «Любич». 

Схоже на те, що він обирався повітовим ротмістром і був протестантом [66, s. 206]. З середини 1637 р. він фіксується як новгород-сіверський ґродський суддя. На цьому уряді Станіслав залишався, принаймні, до березня 1643 р. [15, арк. 99–100 зв.; 16, арк. 80–81, 102–102 зв.; 17, арк. 51–51 зв.; 18, арк. 112–112 зв.; 65, k. 761, 785, 814 v., 818 v., 922 v., 934 v.]. Час від часу виступав довіреною особою старости, як 
у липні 1639 р., коли входив до складу комісії щодо полагодження суперечки між О. Пісочинським і К. Ростопчею та встановлення меж між староством і селами К. Ростопчі [58, k. 222 v. – 224 v.]. 

Урядники ґродської канцелярії, як відомо, обов’язково повинні були бути «осілими» у своєму повіті. Такі маєтності С. Ореховський отримав, правдоподібно, за поступкою О. Пісочинського. У середині 1640-х рр. Станіслав володів населеними пунктами Землянка у Глухівській волості та Княжа у східній частині Новгород-Сіверського повіту [18, арк. 113–117 зв.]. Помер Станіслав до козацької революції 1648 р. Був якимсь родичем Криштофу Силичу (правдоподібно, братом його дружини) і, 
як наслідок, згадані маєтності після смерті Станіслава дісталися саме Силичам [6, арк. 28].

6. Інститут Рукопису НБУ. Ф. 81 «Левицький О.І». Спр. 28. 58 с.
15. ЛННБ. Ф. 5. Спр. 4061. 142 арк.
16. ЛННБ. Ф. 5. Спр. 4062. 140 арк.
17. ЛННБ. Ф. 5. Спр. 4063. 223 арк.
18. ЛННБ. Ф. 5. Спр. 4064. 169 арк.
58. AGAD. Metryka koronna. Sygn. 185. 735 k. 
65. Archiwum Narodowe w Krakowie. Archiwum Dzikowskie Tarnowskie. Zesp. 639. Sygn. 135. 940 k.

Comments