Одровонжи

ОДРОВОНЖИ ЗІ СПРОВИ





ОДРОВОНЖИ ЗІ СПРОВИ (СПРОВСЬКІ)  — польский магнатский род, предположительно моравского или чешского происхождения. К XVI веку разделился на мелкие ветви, среди которых Шидловецкие, владевшие замком в Шидловце, были тогда же удостоены графского титула. Их родоначальником можно считать переселившегося на Русь в конце 80-х годов XIV в. краковского шляхтича Ешка из Спровы (Спровского). 
Стали відомими за часів Королівства Яґеллонів. Представники роду мали значний вплив в Галичині, на Поділлі. Багато представників підписували «зі Спрови» (тепер село у Польщі).
Развиваются магнатскія лятифундіи:, въ сѣверной Барщинѣ— Одровонжи, пользуясь запустѣніемъ, собираютъ въ своихъ рукахъ огромныя имѣнія. къ Одровонжамъ перешли: Ровъ^ Ёлтушковъ, Ивановцы, Карачинцы, Деражня, Новосельцы, Заинцы, Бузуковцы, Зинковъ, Гремячка, Покутинцы, Н. Мукаровъ, Симяковъ и многія другія, неизвѣстныя намъ поименно.


Его сын  

І

Ян (Ясько) зі Спрови (? — між кінцем 1395 і 14 травня 1398) 
— пол. Jan (Jaśko) ze Sprowy;  польський шляхтич, урядник Королівства Польського. Представник роду Одровонжів власного гербу. Батько і час народження невідомі. Його сучасниками були Миколай Пущ, Кшеслав, Прандота і Пйотр, які підписувалися «зі Спрови» і, правдоподібно, були представниками однієї генерації, однак сумнівно, чи були братами.
Генеральним руським старостою старостою став після 28 липня 1379 року (цього дня на посаді перебував Ґумпрехт), а 1381 року його наступником був Андрій[1](Андреяш[2]).
У 1380-1390-х роках у джерелах кілька разів згадується Ян Спровський, однак без вказання його посади. 6 березня 1387 року королева Ядвіга видала привілей, за яким Ясько зі Спрови за заслуги перед її попередниками і королем Ягайлом отримав села поблизу Перемишля (Журавиця Велика, Журавиця Мала, Журава, Монастир). 18 листопада 1387 року Ягайло затвердив привілей Ядвіги, а 1388 року на прохання Яна зі Спрови надав привілей на німецьке право для його сіл поблизу Перемишля (Журавиця Велика, Журавиця Мала, Журава, Дусовнів).
Их родоначальником можно считать переселившегося на Русь в конце 80-х годов XIV в. краковского шляхтича Ешка из Спровы (Спровского). В перемышльских актах “Яшко Испрувъский” последний раз упоминается в январе 1391 г. в связи с покупкой за 10 гривен широких грошей у местного владыки Афанасия двух дворищ в селе Бышковичи.
Помер після кінця 1395 року (тоді Ягайло доручив виплатити Янові зі Спрови 7 гривень) і 14 травня 1398 року, коли його дружина Фемка згадана у джерелах як вдова.
Можливо, його дітьми були сандомирський суддя Ян зі Спрови та Пйотр (?—1438).
Андрій зі Спрови
Буркграбій краковський
ІІ


Ян син Яна зі Спрови (†1448) 
— сандомирський староста, суддя земський[1]
Małaczyńska Gertruda. Jan ze Sprowy h. Odrowąż (zm. 1448) // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — Tom Х/3, zeszyt 46. — S. 478—479.

Добеслав зі Спрови та Жиравиці, син Андрія (1409, +1434/1435)
перемиський каштелян (після 1429 року).
Добеслав (Добко) из Спровы, или Спровский с Жиравицы, впервые появляется в списке свидетелей львовской грамоты 1409 г. старосты Флориана с Корытницы. В 1410 г. Ягайло записал Добеславу 50 гривен на самборском селе Местковичи, 9 лет спустя увеличил запись вдвое и, наконец, в 1433 г. записал еще 50 гривен на тех же Местковичах и 70 ( на близлежащем селе Бабина. В июле 1423 г., когда происходило разграничение Жиравицы и Перемышля, Добеслав уже занимал уряд русского подкомория.
1416 року шляхтичі Пйотр та Добєслав Одровонжі зі Спрови заснували римо-католицьку парафію в селі Журавиці.
У умершего в 1434 или 1435 г. Добеслава было двое сыновей.
дружина — Катажина, донька галицького каштеляна Яна Коли.


ІІІ


Ян син Яна
— архієпископ Ґнєзна, Примас Польщі
Евстахій син Яна зі Спрови 
— радомський кастелян
Ян син Добеслава Одровонж з Спрови
архиепископа львовского (ум. 1450); 
Павло син Добеслава Одровонж з Спрови
каштеляна львовского; 
Добеслав син Добеслава Одровонж з Спрови (1442, +1475)
— перемиський каштелян, 
По итогам раздела 1442 г. старший сын Добеслав стал владельцем Жиравицы, соседних Бышковичей, “малого села Завербье” и мельницы на Сане. Завербье (Вербогрыжи) в мае 1444 г. было продано за 100 гривен Яну с Кобежина. Добеслав Жиравицкий не позднее 1456 г. женился на дочери богатого львовского мещанина Яна Шропа Анне, весной 1460 г. занял почетный и влиятельный земский уряд перемышльского каштеляна, после смерти в 1465 г. бывшего королевского писаря Андрея с Поможан стал держателем граничившего с Рокитницей заложенного королевского имения Манчиковичи. Королевские милости сыпались на него как из рога изобилия. При проведении люстрации 1469 г. пан каштелян предъявил 7 грамот на перемышльские села Титова Воля и Чернев с записью 750 гривен и 16 грамот на 5 львовских сел с записью 580 гривен и 150 злотых. В 1473 г. Казимир Ягеллончик переписал ему 450 гривен с Орташова на половину львовской же крепости Куликов. В январе 1474 г. Добеслав намеревался за 1300 гривен купить у Кшивецких 3 села и треть Кшивчи, однако вскоре попал в полосу материальных затруднений, возможно, в связи с необходимостью обеспечить приданым старшую дочь Софию. Задолжав брату Мацею Спровскому и “своему слуге” шляхтичу Андрею с Недоспелина 550 гривен и, видимо, утратив доверие кредиторов, он вынужден был в августе 1475 г. продать за 100 гривен два дворища в Бышковичах каменецкому епископу Миколаю (Прохницкому). Умер в 1476 или 1477 г.
Его вдова ( “каштелянша” Анна ( держала в венной записи Жиравицу и Манчиковичи и здравствовала еще в августе 1496 г. Прочие владения Добеслава наследовали его дочери София и Екатерина. 
дружина — львівська міщанка Анна Шропп[4].
ПСБ 5, С. 235—236.
Пётр син Яна Одровонж з Спрови
герба Одровонж (ум. 6 сентября 1450 года, в Молдавии) — польский шляхтич, воевода подольский(1434—1437) и русский (1437—1450), староста львовский (1440, 1442—1450), самборский и галицкий. Родился в начале XV века, отцом Петра был Добеслав из Спровы. Пётр имел четырех братьев: Яна, архиепископа львовского (ум. 1450); Павла, каштеляна львовского; Добеслава, каштеляна перемышльского и Миколая.
1416 року шляхтичі Пйотр та Добєслав Одровонжі зі Спрови заснували римо-католицьку парафію в селі Журавиці.
В 1431 году по распоряжению великого князя литовского Витовта Пётр Одворонж становится владельцем имения Сатанов[1]. Имение становится родовой вотчиной Одровонжей. В 1441 году Сатанов получает статус городка. Для обеспечения защиты жителей городка Петр Одровонж начал строить на высоком берегу над Збручем замок. В первую очередь, замок служил для защиты от татар, которые активно атаковали польское Подолье. Также имел усадьбы в Пекошуве (гмина Пекошув) и Щекоцинах. Считается, что он заложил костёл в Образуве.
Петр Одровонж активно участвовал в гражданской войне в Молдавии. В 1449 году командовал львовской хоругвью, поддерживая молдавского князя Алексэндрела. Но, когда польские войска уже покидали Молдавию, они были неожиданно атакованы 6 сентября 1450 года главными силами претендента на княжеский престол Богданом. В этой битве погибли сам Одворонж, а также Михаил Бучацкий-младший (сын подольского воеводы Михала Бучацкого) и Миколай Порай, галицкий староста.


ІV

Станіслав син Євстахія зі Спрови 
— белзький воєвода.
пом. 1542/1543) — польський шляхтич, урядник, дипломат Королівства Польського.
Підписувався «Станіслав зі Спрови». Син віслицького каштеляна Евстахія Одровонжа та його дружини — Уршулі, доньки любельського воєводи Кшеслава з Курозвенк.
Разом з братом Яном (сандомирським хорунжим) по смерті батька стали старостами опочинськими. Після смерті брата з 1515 року став єдиним (1533 року — дожиттєвим) старостою опочинським. Замок у Завихості король викупив у братів 1507 року.
У 1509 році був жарнувським каштеляном. У травні 1525 був призначений послом до Порти для укладення 6-ти (або хоча б 3-х) річного миру, зняття з короля підозр щодо намірів взяття Кілії, Білгороду, які поширив молдавський господар Штефан V. 1526-го став бецьким каштеляном. 6 січня 1530 був у складі посольства Сенату, яке вітало новообраного короля Сигізмунда ІІ Августа. 1533-го отримав щорічну пенсію 50 гривень з державної скарбниці. 25 жовтня 1535 року після Станіслава Одровонжа став белзьким воєводою. Перед 6 вересня 1537 став руським воєводою. У 1538—1539 роках був одним з комісарів короля для владнання питання викупу королевою Боною Самбірського староства у подільського воєводи Станіслава Одровонжа, був прихильником Бони. Ставши белзьким воєводою, отримав село Коханівку на його території. Мав двір у Кракові, відданий до використання дім на передмісті Пйотркува.
Помер між 9 вересня 1542 і 11 березня 1543.
Дружину — доньку краківського райця Єжи Морштина Ядвігу — зашлюбив перед 22 березня 1511. Дала йому 10000 золотих віна, померла по 1531. Помер 1554 року без нащадків, був останнім у роді Одровонжів. Станіслав Гурскі характеризував його як жадібного (хапливого) до грошей, без власної позиції та авторитету гуляку.
Ян син Євстахія зі Спрови (+1515)
Разом з братом Яном (сандомирським хорунжим) по смерті батька стали старостами опочинськими. Помер у 1515 році.
Миколай Павлович
stolnik (może podstoli) lwowski 1478-83
Зофія дочка Добєслава
Чернев и львовские держания с записью на общую сумму 1000 гривен Казимир Ягеллончик в январе 1490 г. конфисковал у мужа Софии ( бжесць-куявского воеводы Яна Опоровского ( за неучастие в трех военных кампаниях против турок и татар. Шестеро сыновей Софии и Яна Опоровских, расплачиваясь по долгам деда и наделав собственных долгов, после 1496 г. уступили Титову Волю Рафаилу Кшивецкому и на рубеже XV-XVI вв., кажется, покинули Перемышльскую землю. 
— дружина Яна Опоровського.
Катерина дочка Добєслава
Младшая дочь каштеляна, Екатерина, в 1479 г. вышла за будущего добжинского каштеляна и иновроцлавского воеводу Яна Косцелецкого. Летом 1505 г. она была вдовой и держательницей Жиравицы. В 1508 г. Миколай Глинский (сын Альберта Глинского и Елизаветы Корытковой с Вороблевичей) заплатил в казну 11,51 гривны с Жиравицы, Манчиковичей и Верхних Бышковичей. Уже один этот факт позволяет утверждать, что Добеслав принадлежал к магнатской элите не только Перемышльской земли, но и Червоной Руси в целом. 
Мацей син Добєслава
Младшему брату перемышльского каштеляна Добеслава Жиравицкого, Мацею Спровскому, по разделу 1442 г. были уступлены королевские залоги Местковичи, Замшанцы (в 1433 г. – дворище, “тянувшее” к Местковичам) и Бабина в Самборском повете, а также части в краковских дедичных селах Спрова и Скажицска. В 50-е годы его материальное положение существенно укрепилось благодаря женитьбе на вдове Станислава Цвиклы и единственной наследнице умершего на рубеже 30-40-х годов Яшка Миженецкого Дороте. 
Миженецкий упоминается в перемышльких грамотах русских старост 1418-1430 гг., однако нет никаких сомнений, что предки пана Яшка (или он сам) переселились на Русь гораздо раньше: в 1469 г. успевший овдоветь Спровский предъявил “грамоту вечного пожалования короля Венгрии на села Миженец, Ракова, Бжесцяны и солтыство в Гдашицах”. Требование службы одним копьем и тремя лучниками позволяет видеть в дарителе Людовика (1370-1382). Люстрация 1469 г. свидетельствует и о возросшей стоимости самборских сел Спровского: 4 грамоты другого “короля Венгрии” (Варненчика) увеличили размер записи на Местковичах и Новой веси (Бабине?) на 500 гривен. Прочие владения владения пана Мацея были разросшимися приселками Миженца (Боратычи и Струневичи) и Раковы (Лютовиска). 5 перемышльских сел и солтыство протянулись на 15 км почти сплошной полосой вдоль восточных границ родовых гнезд Быбельских и Гербуртов Фельштынских. Занятие уряда самборского войского (1462 г.) и 300-гривенное приданое дочери Екатерине (1472 г.) лишний раз подтверждают его высокий общественный статус.
Мацей Спровский скончался в 1482 или 1483 г., пережив умерших холостыми сыновей Бернарда и Добеслава. Наследницами пана войского стали три его дочери. 
Миколай син Добеслава Одровонж з Спрови
Анджей син Петра Одровонж з Спрови (+ 1.V.1465 года)
— польск. Andrzej Odrowąż, староста львовский и подольский (с 1450), воевода русский (1452—1465) и подольский (1456).
Его отцом был воевода подольский и русский Петр Одровонж, матерью — Катаржина Одровонж. Имел брата Яна, который также был воеводой подольским и русским, а также сестру Малгожату.
Отец Андрея погиб в бою под Красным, недалеко от Васлуя в Молдавии 6 сентября 1450 года. В этом году Андрей становится старостой львовским и подольским, а в 1452 году получает для управления Русское воеводство.
В 1456 году ненадолго стал воеводой в Подолии. В этом году с дозволения короля Казимира Ягеллончика выкупил крепость Ров (ныне — город Бар) и село Ялтушков, а также другие села у Стогнева из Шумска[1]. В 1455 году стал владельцем города Сендзишува Малопольского. В 1458 даровал городу Зенькову (ныне — село Хмельницкой области) Магдебургское право[2].
В 1460 пустил в город Львов монахов-бернардинцев и выделил им место для монастыря. Так появился Львовский бернардинский монастырь. Тем не менее, дела во Львове у Одровонжа шли не так гладко. По сообщению украинского историка М.С. Грушевского, староста правил настолько «всевластно», что жители города даже организовали конфедерацию против «многолетних кривд», одним из главных врагов которой считался староста Одровонж. Лишь смерть Одровонжа и передача староства его брату, Яну, облегчила ситуацию[3].
В 1463 году Одровонж был послал королём в Каменец-Подольский с посольской миссией. Умер Андрей Одровонж 1 мая 1465 года.
Ян (старший) син Петра Одровонж (неизв. — 1485) 
— воевода подольский и русский, староста львовский, жидачевский и самборский, сын Петра Одровонжа.
Мальгожата дочка Петра Одровонж з Спрови





Ян син Яна Одровонж (ок. 1478 — 1513)
— польск. Jan Odrowąż,  воевода белзский и русский, староста львовский и самборский, сын Яна Старшего.
Бернард син Мацея 
Холост.
Добєслав син Мацея
Холост.
Катерина дочка Мацея
Наследницами пана войского стали три его дочери. Вышедшая за Петра Дершняка Екатерина в 1491 г. за 1200 гривен продала свои половины Миженца, Боратычей, Струневичей и гдашицкого солтыства второй сестре Марте – жене саноцкого можновладца Якова Каменецкого. 
Марта дочка Мацея
В феврале 1495 г. Каменецкие обменяли 3 села на принадлежавшую краковскому каштеляну Яну Амуру Тарновскому саноцкую Бзянку и 2000 гривен доплаты, а солтыство продали за 300 гривен владельцам Гдашиц. Осенью 1503 г. дедичем Миженца был сын Яна Амура. Несколько лет спустя (скорее всего, после 1508 г.) 3 села с 15 ланами земли достались Гербуртам. 
Анна дочка Мацея
Наследовавшая Ракову и Лютовиску младшая дочь Спровского, Анна, была первой женой соседа Яна Воютицкого. Держателем Местковичей в начале XVI в. был самборский староста Ян Одровонж.




Станислав син Яна Одровонж (?1509 — 1545) 
— польск. Stanisław Odrowąż, воевода подольский, воевода русский, каштелян и староста львовский, староста самборский, сын Яна Младшего.
В 1532 г. Одровонжъ для привлечения колонистов исхлопотал у короля льготную грамоту для жителей Рова и принадлежащих к нему сел, освобождавшую их на восемь лет от всякого рода податей ^)А. Б. с. I № 43. ; льгота эта однако не дала замѣтных результатов; по крайней мере население в Ровщйне по переписи 1542 г. нисколько не увеличилось сравнительно с 1530, даже в общем уменьшилось (с 145 дымовъ упало до 124). 
Выкуп Рова был произведен Боною у Станислава Одровонжа, воеводы подольскаго, на сейме 1536—1537 гг., одновременно с Самборщиною и староствомъ Львовским. Несомненно, Одровонж был весьма недоволен этим выкупом, так как суммы, записанные на имениях далеко не возмещали стоимости самых имений. Во время упомянутой уже конфедерации 1537 г. Бону попрекали за последние выкупы и допущенные при них несправедливости. Что именно подало повод этому, я не знаю. Так как Ровщиною Одровонж владел по записи суммы, а не ^иге ЬегесІКагіо. то он не имел возможности отклонить выкуп. 3 июня 1537 г., относительно Рова и Елтушкова с принадлежащими к ним селами между Боною и Одровонжем состоялось уже соглашеніе, и Одровонж принял от нее выкупную См. перечень ее иментй у Пуласкаго ор. с. с. 133. выѣздѣ Боны см. монографію Кл. Кантецкаго 8иту ^еароіі- (;ап8кіе гл. I. ^) А. Б. с. I Л6 47 (1538)— гесІішеЬаі іп сопѵепііопе ргаеЬегіІа Сгасоѵіепві; Віеккі р. 576. — 80 — сумму 2337 злот. и 80 венгерских флор. Но уступив в этом пункте, Олровонж продолжал отстаивать свои права на некоторые села, именно Деражню, Нижний Мукаров, Новосельцы, Каричинцы, Летневцы и Доманов, заявляя, что кроме заставных грамот он на эти села имеет и пожалованія на праве дедичном, Ііиегаз Ьегейііагіаз, Присоединилось и другое затруднение: некоторые села оказались заложенными Одровонжем другим лицам; поэтому окончательное решение вопроса было отложено до Петроковскаго сейма 1538г. Здесь Одровонж представил две грамоты, 1404 и 1440 гг., заключавшія в себе пожалованія перечисленных имения на дедичном праве. Бона возражала на это, что позднейшия (1469 и 1488 гг.) заставные грамоты уничтожают силу предшествующих дедичных пожалованій; дело разсматривалось в королевском сеймовом суде, и решение последовало в желательном для Боны смысле — имения признаны были подлежащими выкупу и утверждены за нею. [А. Б. с. I № 47]. Но Одровонж все-таки не сдавался еще некоторое время, и только в июне 1538 г. между ним и Боною последовало соглашение, по которому он окончательно отказался от своих претензий [Кор. Метр. варш. № 72 і, 95 ѵ]. Одровонж отказывается от претензий на Каричинцы и самборские села— Броницу, Лужокъ и Ваневцы; вероятно, это были последние претензии. 


V

Станіслав син Станіслава
Мали сина Станіслава, який підписувався «Одровонж зі Спрови», 1539 року навчався у Падуї. 




1.3.2.3.1.1.1. ?? ze Sprowy 
1.3.2.3.1.1.1.1. Jan ze Sprowy, zm. 1395 - 1398 + Femka (Eufemia) ?? 
1.3.2.3.1.1.1.1.1. Jan ze Sprowy Odrowąż, zm. 08.03.1439, sędzia sandomierski
1.3.2.3.1.1.1.1.1.1. ?? Odrowąż  + Marcin (z) Wrocimowic 
1.3.2.3.1.1.1.1.1.2. Eustachy ze Sprowy Odrowąż, zm. 14.06.-21.07.1478, kasztelan wiślicki, kasztelan radomski, starosta opoczyński + Urszula Kurozwęcka, h. Poraj, zm., po 1478, ojciec: Krzesław "Półtorabek" z Grzybowa Kurozwęcki, matka: Ewa z Goszyc Czarna
1.3.2.3.1.1.1.1.1.2.1. Zofia ze Sprowy Odrowąż, zm. po 1509 + Piotr "Młodszy" z Pieskowej Skały Szafraniec, h. Starykoń, zm. 1456, kasztelan wiślicki, starosta malborski, starosta radomski, ojciec: Piotr Szafraniec, matka: Konstancja z Secymina
1.3.2.3.1.1.1.1.1.2.1.1. Zofia z Pieskowej Skały Szafraniec + Jakub Przerębski, h. Nowina, zm. ok. 1547 
1.3.2.3.1.1.1.1.1.2.1.2. Barbara z Pieskowej Skały Szafraniec + Jan z Chocieszowa Trzebieński, zm., przed 1554 
1.3.2.3.1.1.1.1.1.2.1.3. Urszula z Pieskowej Skały Szafraniec + Rafał z Nidy Ryterski 
1.3.2.3.1.1.1.1.1.2.1.4. Piotr z Pieskowej Skały Szafraniec, ur. ok. 1460, zm. 1531 - 1532  + Agnieszka Sienieńska, ur. ok. 1460, ojciec: Wiktoryn z Sienna i Gołogór, matka: Elżbieta z Dębna
1.3.2.3.1.1.1.1.1.2.2. Jan ze Sprowy Odrowąż, zm. 1513-1515, chorąży sandomierski, starosta opoczyński 
1.3.2.3.1.1.1.1.1.2.3. Stanisław ze Sprowy Odrowąż, zm. 1542-1543 + Jadwiga Morsztyn, zm. po 1531 
1.3.2.3.1.1.1.1.1.2.3.1. Stanisław ze Sprowy Odrowąż, ur. ok. 1509, zm. 1552-1555, starosta opoczyński, Sekretarz królewski, wojewoda ruski  + Anna Łaska, ur. ok. 1525, ojciec: Stanisław Łaski, matka: Beata ze Sprowy Odrowąż
1.3.2.3.1.1.1.1.1.2.4. Barbara ze Sprowy Odrowąż, zm. po 1514  + Janusz Świerczowski, h. Trąby, zm. 1528, kasztelan wiślicki 
1.3.2.3.1.1.1.1.1.2.5. Elżbieta ze Sprowy Odrowąż 
1.3.2.3.1.1.1.1.2.3. Jan ze Sprowy Odrowąż, kanonik gnieźnieński, poznański, sekretarz królewski, arcbp gnieźnieński 
1.3.2.3.1.1.1.1.3. Piotr Odrowąż 
1.3.2.3.1.1.1.2. Prędota ze Sprowy, zm. po 17.09.1397, Podsędek sandomierski 
1.3.2.3.1.1.1.3. Piotr ze Sprowy 
1.3.2.3.1.1.1.3.1. Andrzej (z) Rębieszyc i ze Sprowy, zm. po 1437 
1.3.2.3.1.1.1.3.1.1. Mikołaj ze Sprowy 
1.3.2.3.1.1.1.3.1.2. Mikołaj (z) Rębieszyc 
1.3.2.3.1.1.1.3.1.2.1. Mikołaj (z) Rębieszyc, zm. 07.03.1495 
1.3.2.3.1.1.1.3.1.3. Prędota (z) Kraśnic ze Sprowy 
1.3.2.3.1.1.1.3.1.3.1. Dobiesław (z) Kraśnic, zm. po 1452  + ?? Bydłowska 
1.3.2.3.1.1.1.3.1.4. Marcin ze Sprowy 
1.3.2.3.1.1.1.3.1.4.1. Paweł (z) Zagórzyc, zm. po 1444 
1.3.2.3.1.1.1.4. ?? ze Sprowy 
1.3.2.3.1.1.1.4.1. Dobiesław ze Sprowy, ur. ok. 1370, zm. 1433, Podkomorzy generalny ruski 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1. Dobiesław ze Sprowy Odrowąż, ur. ok. 1400, zm. po 1442, kasztelan przemyski + Katarzyna z Dlejowa Koła, h. Junosza, ur. ok. 1400, ojciec: Jan Koła, matka: Jadwiga z Gowarczowa
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.1. Maciej ze Sprowy Odrowąż, ur. ok. 1415, zm. 1482 - 1483  + Dorota ?? 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.1.1. Dobiesław ze Sprowy, ur. ok. 1450 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.1.2. Bernard ze Sprowy, ur. ok. 1450 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.1.3. Katarzyna ze Sprowy, ur. ok. 1450  + Piotr z Rokitnicy Derszniak, ur. ok. 1450, zm. aft 1498 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.1.3.1. Barbara Derszniak, ur. ok. 1480  + Olechno Trzecieski, ojciec: Jakub Trzecieski, matka: Katarzyna ??
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.1.3.2. Anna Derszniak, ur. ok. 1480  + Andrzej Fredro, zm. 1496 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.1.3.3. Dorota Derszniak, ur. ok. 1480, zm. po 1555  + Jan Trzecieski, ur. ok. 1480, zm. po 1558, ojciec: Stanislaw Trzecieski, matka: Barbara Z Zabierzowa
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.1.4. Marta ze Sprowy, ur. ok. 1450  + Jakub Śwircz Kamieniecki, zm. po 1496 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.2. Dobiesław z Żurawicy Odrowąż, ur. 1442, zm. 1475, kasztelan przemyski + Anna Schropp, ur. ok. 1440, mieszczka lwowska 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.2.1. Zofia (z) Żurawicy Odrowąż, ur. ok. 1460, zm. 1490 - 1498 + Jan Oporowski h. Sulima, ur. ok. 1435, zm. 07.02.1493, wojewoda brzesko-kujawski, ojciec: Piotr Oporowski, matka: ?? Chrząstowska
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.2.1.1. Andrzej Oporowski, ur. ok. 1480, zm. po 1510, Kanonik włocławski 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.2.1.2. Jan Oporowski, ur. ok. 1480, zm. 1540 + Zofia Pampowska, ojciec: Ambroży Pampowski, matka: Zofia z Dębna
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.2.1.3. Zbigniew Oporowski, ur. ok. 1480, zm. po 1499 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.2.1.4. Hieronim Oporowski, ur. ok. 1480, zm. po 1499 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.2.1.5. Feliks Jan Oporowski, ur. ok. 1480, zm. 1507 - 1508 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.2.1.6. Elżbieta Oporowska, ur. ok. 1480, zm. 1483 - 1485  + Jan ze Skępnego Kościelecki, h. Ogończyk, ur. ok. 1435, zm. 1498, Wojewoda inowrocławski, ojciec: Mikołaj Kościelecki, matka: Dorota (z) Pniew
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.2.1.7. Zofia Oporowska, ur. ok. 1480, zm. po 1509  + Feliks z Gulczewa Sierpski, zm. po 1521, ojciec: Andrzej Gólczewski 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.2.1.8. Helena Oporowska, ur. ok. 1480, zakonnica w Strzelnie 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.2.1.9. Mikołaj Oporowski, ur. ok. 1480, zm. po 1499 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.2.1.10.Petronela Piotrusza Oporowska, ur. ok. 1480, zm. po 1536 + Jan starszy Danaborski, h. Topór, ur. ok. 1450, zm. 1518, kasztelan rogoziński, ojciec: Władysław (z) Danaborza, matka: Katarzyna Przemyślida
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.2.2. Katarzyna (z) Żurawicy Odrowąż, ur. ok. 1460, zm. po 1519  + Jan ze Skępnego Kościelecki, h. Ogończyk, ur. ok. 1435, zm. 1498, Wojewoda inowrocławski, ojciec: Mikołaj Kościelecki, matka: Dorota (z) Pniew
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.2.2.1. Anna ze Skępnego Kościelecka, zm. 1553 - 1555 + Andrzej Krotoski 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.2.2.2. Mikołaj Kościelecki, ur. 1485 - 1486, zm. 1535  + Anna Łaska, ur. ok. 1485, zm. po 1517, ojciec: Jarosław Łaski, matka: Zuzanna Bąk
1.3.2.3.1.1.1.4.1.1.2.2. Anna (z) Żurawicy Odrowąż, ur. ok. 1460, zm. po 1481 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2. Piotr ze Sprowy i Zagórza Odrowąż, ur. ok. 1400, zm. 08.09.1450, Wojewoda ruski 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.1. Andrzej ze Sprowy i Kupnowic, zm. 01.05.1465, Wojewoda ruski 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.2. Małgorzata ze Sprowy, zm. po 1485 + Stanisław Denowski, zm. 1474 - 1475 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.2.1. Jan Denowski, zm. 1495, Podkomorzy sanocki  + Jadwiga (z) Kalinowej, h. Własnego, zm. 1503 - 1508 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.2.2. Piotr Denowski, zm. po 1476 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.3. Barbara ze Sprowy, zm. 1497 + Jan (z) Czyżowa, h. Półkozic, ur. ok. 1390, zm. 19.05.1458, kasztelan krakowski 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.3.1. Jan (z) Czyżowa, ur. 1448, zm. 02.01.1475, dworzanin królewski 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4. Jan Odrowąż, zm. 21.03.1484, wojewoda ruski + Beata Tęczyńska, ur. ok. 1430, zm. 08.05.1517, ojciec: Jan Tęczyński, matka: Barbara Lanckorońska
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.1. Jan Odrowąż, ur. ok. 1482, zm. 23.06.- 31.07.1513 + Anna Jarosławska, ur. po 07.01.1482, zm. przed 17.10.1526, ojciec: Spytek Jarosławski, matka: Jadwiga (z) Warzyszyna
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.1.1. Beata ze Sprowy Odrowąż, ur. ok. 1505 +(1) Jan Amor Tarnowski, ur. 1488, zm. 16.05.1561, ojciec: Jan Amor Młodszy Tarnowski, matka: Barbara z Rożnowa Garbowska +(2) Stanisław Łaski, ur. ok. 1500 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.1.1.1. Katarzyna Łaska, ur. ok. 1525 +(1) Maciej Włodek, zm. 1570 +(2) Marcin Kunat 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.1.1.2. Jadwiga Łaska, ur. ok. 1525 +(1) Mikołaj Rzeszowski +(2) Jan Biejkowski, zm. po 28.02.1589 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.1.1.3. Anna Łaska, ur. ok. 1525 +(1) Andrzej Kościelecki, ur. ok. 1522, zm. 06.02.1564, ojciec: Janusz Kościelecki, matka: Katarzyna Pampowska +(2) Stanisław ze Sprowy Odrowąż, ur. ok. 1509, zm. 1552 - 1555, starosta opoczyński, Sekretarz królewski, wojewoda ruski, ojciec: Stanisław ze Sprowy Odrowąż, matka: Jadwiga Morsztyn
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.1.1.4. Zofia Łaska, ur. ok. 1525 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.1.1.5. Mikołaj Łaski, ur. ok. 1525 + Zofia z Bnina Śmigielska 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.1.1.6. Jan Łaski, ur. ok. 1525 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.1.1.7. Stanisław Łaski, ur. ok. 1525 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.1.1.8. Olbracht Łaski, ur. ok. 1525 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.1.1.9. Jarosław Łaski, ur. ok. 1525 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.1.2. Stanisław ze Sprowy Odrowąż, ur. ok. 1509, zm. 1545 +(1) Katarzyna Górka, zm. 1535, ojciec: Łukasz Górka +(2) Anna ks. mazowiecka Piast, ur. ok. 1498, zm. po 1545, ojciec: Konrad III "Rudy" Piast, matka: Anna Radziwiłł
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.1.2b.1. Zofia ze Sprowy Odrowąż, ur. ok. 1540, zm. 1580, co roku boso pielgrzymowała na Święty Krzyż  +(1) Jan Krzysztof Tarnowski, ur. 1536, zm. 1567, kasztelan wojnicki, ojciec: Jan Amor Tarnowski, matka: Zofia Szydłowiecka +(2) Jan Kostka, h. Dąbrowa, ur. ok. 1529, zm. 31.05.1581, Wojewoda sandomierski, wojewoda sandomierski, ojciec: Stanisław Kostka, matka: Elżbieta (z) Eulenburga
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.1.3. Jadwiga ze Sprowy Odrowąż, ur. ok. 1510 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.2. Hieronim Odrowąż, ur. ok. 1482, zm. po 1519, starosta samborski 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.2.1. Beata ze Sprowy + Feliks Oszczewski, zm. po 08.01.1560, Wojski horodelski 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.2.1.1. Anna Oszczewska, Zakonnica w Płocku 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.2.1.2. Zofia Oszczewska, ur. ok. 1530 + Wacław Dzieduszycki, h. Sas, ur. ok. 1530, zm. 1578-1585, starosta horożański, Właściciel Dzieduszyc, ojciec: Mikołaj Dzieduszycki, matka: Anna Rey
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.2.2. Anna ze Sprowy, ur. ok. 1468, zm. 1588, Zakonnica w Przeworsku 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.2.4.3. Stanisław Odrowąż, ur. ok. 1482 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.3. Jan ze Sprowy Odrowąż, ur. ok. 1400, zm..09.1450, Sekretarz królewski, arcybiskup lwowski 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.4. Paweł ze Sprowy Odrowąż, ur. ok. 1400, zm. 1478, kasztelan lwowski  + Helena Jadwiga Komornicka, ojciec: Piotr z Mokrska Komornicki 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.4.1. Mikołaj z Dziewięciołów, ze Sprowy Odrowąż, stolnik lwowski  + Elżbieta Gołogórska 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.4.2. Piotr ze Sprowy Odrowąż + Klichna (z) Chodorostawu 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.4.3. Jadwiga ze Sprowy Odrowąż 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.4.4. Anna ze Sprowy Odrowąż, ur. ok. 1440 + Mikołaj z Romanowa Świrski, ur. ok. 1440 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.4.4.1. Jakub Romanowski (niepewne czy jest synem Mikołaja), ur. ok. 1470 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.5. Mikołaj ze Sprowy Odrowąż, ur. ok. 1400, zm. po 1428 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.6. Jadwiga ze Sprowy Odrowąż, ur. ok. 1400 
1.3.2.3.1.1.1.4.1.7. Anna ze Sprowy Odrowąż, ur. ok. 1400 
1.3.2.3.1.1.1.5. Krzesław ze Sprowy, zm. po 1385 




Comments