НОВОШИЦЬКІ (de Nowoszycze, Nowoszyccy) h. Сас і Новина – земянський рід, у XV–XVІI ст. землевласники у Перемишльській землі. 

Виокремлення Ступницьких – Новошицьких, датується кінцем 15 – початком 16 ст. Наприкінці 15 ст. відбулося перший розподіл маєтку: в Ступниці залишалися Сенько, Андрій і Прокіп-Анфал, натомість їхній брат Яцько отримав Новошичі. Від нього село успадкував єдиний син Грицько, який на час смерті батька був ще малолітнім. Й опіку над яким взяли його дятьки. У реєстрі 1508 р. Грицько, записаний з прізвищем Новошицький й сплатив з Новошич 15 грошей . Втім, пізніших згадок про нього немає. Ймовірно він або не залишив потомства, або відступив Новошичі Ступницьким, бо на початок 16 ст. власниками Ступниці і Новошич були Андрій, Сенько, та Прокіп-Анфал. Сенько залишив двоє дочок, тому рід продовжили сини Андрія та Прокопа-Анфала.
Повторне розмежування відбувалося таким чином: спочатку Васько, син Прокопа Анфала, перестає бути власником у Ступниці й на 1519 р. йменується виключно дідичем Новошич . А в 1536 р. Петро-Юрко, син Прокопа Анфала, відступив своїм братам Павлові, Миськові частки в Ступниці, натомість вони відступили йому свої частки в Новошичах . Починаючи з середини 16 ст. в Новошичах мешкали Іван, здається син Васька та Фелікс, син Петра-Юрка. Нащадки Івана продовжили рід.



Джерела:
Смуток І. Перші документальні згадки про перемишльські роди гербу Сас (XIV-XVII ст.).






1. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки (герб Сас).



Джерела:
– герб Захарія Новошицького на його портреті 1640 р. (Gębarowicz M. Portret XVI–XVIII wieku we Lwowie. – S. 51–52, il. 30; Овсійчук В. Виставка львівського портрету XVI–XVIII ст. – С. 26, n. 1).
– Źródła dziejowe. – Tom XVIII. – Część II. – S. 331.
– Wyrostek L. Rόd Dragόw-Sasόw. – S. 56.

2. На блакитному полі срібний меч з золотим руків’ям вістрям додолу над срібною котловою ручкою (герб Новина).



Джерела:
– Niesiecki K. Herbarz Polski. – Том VІ. – S. 587.
– Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. – Tom ХII. – S. 200–201.
– Źródła dziejowe. – Tom XVIII. – Część II. – S. 331.

Олег Однороженко // https://sigillum.com.ua/gerb/novoshytski/