Новосельскі (Галиц.з.)


Новосельські

НОВОСЕЛЬСЬКІ (з Новосельців, de Nouosielecz) – земянський рід, у XV ст. землевласники у Галицькій землі.

1. На блакитному полі золотий знак у вигляді стріли вістрям вгору з потрійним розгалуженням здолу, яку перетинає півколо кінцями догори, здолу півколо кінцями догори.



Джерела:
– печатка Яцька з Новосельців 1427 р. (AGAD, AZ, Sygn. 33, st. 665; Piekosiński F. Jana Zamoyskiego notaty heraldyczno-sfragistyczne. – n. 299; Halecki O. Z Jana Zamoyskiego Inwentarza Archiwum Koronnego. – n. 8 [11], 62).
– Wyrostek L. Rόd Dragόw-Sasόw. – S. 128.

Олег Однороженко // https://sigillum.com.ua/gerb/novoselski-2/


До «servitores» братів входив шляхетний Миколая з 
Новосільців, що перебував на службі у Ходецьких ще за життя їх батька руського 
воєводи Станіслава з Ходчі [10, с.262].
Його співпраця із братами і довготривале управління їх маєтками у 
галицький землі було можливістю стати власником цих земель, окресленим у джерелах як «Gnus. Nikel Tenutarius de Nowosolo heres de Holow et Rosthkowycze»
[11, с.176]. Більше того, його діти Юрша, Геогрій та Ян [12, с.197] очевидно по 
смерті батька, увійшли до складу службової клієнтели братів Ходецьких, і 
виконували певний ряд доручень, покладеними на них галицькими старостами, 
як от у вирішенні судових питань зі шляхтою інших земель, або в управлінні 
маєтками які вони утримували [13, с.288].


Не менш цікавим тут, видається приклад Ян з Новосільців і Луки, який 
очевидно за підтримки галицьких старост зробив досить успішну кар’єру поряд 
з патронами, спочатку ставши особистим писарем Яна Ходецького [14, с.171].
10. AGZ. T. XIX. № 878. S.176.
11. AGZ. T. XIX. № 1024. S.197. Про Юршу і Геогрія довідуємось з документа у 
справі поділу маєтків їх сестри Доротеї і її чоловіка Андрія Билецького. «Nblis. 
Andreas Byleczky Dorotheam consortem sua olim nblis Nicolai de Novyszolo a nbli. 
Georgio alias Iursha frater ipsius Dorothee»
12. AGZ. T. XIX. № 1583. S.288. 
13. AGZ. T. XIX. № 856. S.171. У джерелах він зазначений як Ян з Луки (Iohannes
de Luka) син Ганни і Миколая з Новосільців. 
14. «Iohannes de Luka ad divisionem fratrum». Як писар Яна Ходецького на 
документі встановлення грошового закладу: AGZ. T. XIX. № 1652, № 1733. S. 
305. Ibidem. № 1620. S. 297., Ibidem. № 1209. S. 221. 




Очевидно до «familii» родини входив мечник братів з Ходчі Миколай 
Чарнковський з Медухи, на захист якого в одному із судових процесів став 
галицький староста Станіслав Ходецький [6, с.255]. Останній представив суду 
королівський лист, що підтверджував права Миколая Чарнковського на маєтки у 
галицький землі, якими він управляв ще за життя руського воєводи Станіслава з 
Ходчі. Видається протекція з боку старости являла собою особливий публічний 
захист представника найближчого оточення родини, що у такий спосіб значно 
підсилювало його позицію серед ґрона інших урядників. До складу службової 
клієнтели братів також входили особи з різних прошарків суспільства, від осіб 
не шляхетського стану (досить часто стан не зазначався при особі) до так званих 
«servitores» – слуг, або групи осіб (переважно шляхетського походження) [7, с.9],
що були уповноважені від галицьких старост, і виконували функції публічного 
характеру як от репрезентація їх інтересів у суді або представництво на сеймику 
землі. Очевидно до такої групи належав шляхетний Миколай, який виступав 
позивачем у судовому процесі від імені галицьких старост [8, с.224]. Цікавим є і 
те що раніше у 40-х роках він перебував на службі у родини Свистельницьких, і 
очевидно входив до «familiaris» родини, зокрема Івашка Свистельницького зі 
Скоморохів [9, с.63].
6. До «servitores» могли також входити особи не шляхетського походження або 
такі що претендували на статус шляхти. Див: Wilamowski M. Familia dworska
Piotra i Andrzeja Odrowanzow Sprowskich, wojiwodow i starostw ruskich //Polska I
jej sasiedzi w poznym sredniowieczu, red. K. Ozog I S. Szczur. Kraków 2000. S. 273-
322. Український переклад цієї статті див.: Молода нація. К., 2001. № 3. С. 9. 
7. У судовому позові його окреслено як «Nobil. Nyclasz servitor dom. Captei. 
Halyc»: AGZ. T. XII. № 2575. S.224. 
8. В одному із судових записів Миколай разом із шляхетною Уляною окреслені 
як «Nobilis Vlyana cum Niklosz familiare suo nobili Iaczko de Sfistelnyki de
Skomrochi»: AGZ. T. XII. № 599. S.63. 
9. У 1459 році галицький староста Станіслав з Ходчі заставив своєму слузі 
Миколаю (Нікелю) з Насташиного села Насташине, Новосільці, Тучапці, а також 
половину поля у селі Коростовичі у галицькій землі у розмірі 200 монет. У тому 
ж році, очевидно під карою інтромісії села Коростовичі, шляхетний Миколай 
продав своє село Підгірці у львівській землі Станіславові з Ходчі у розмірі 100 
грошів. Див: AGZ. T. XII. № 2909, 2910, 2911. S.262.
Comments