Новосельські НОВОСЕЛЬСЬКІ (з Новосельців, de Nouosielecz) – земянський рід, у XV ст. землевласники у Галицькій землі. 1. На блакитному полі золотий знак у вигляді стріли вістрям вгору з потрійним розгалуженням здолу, яку перетинає півколо кінцями догори, здолу півколо кінцями догори.  Джерела: – печатка Яцька з Новосельців 1427 р. (AGAD, AZ, Sygn. 33, st. 665; Piekosiński F. Jana Zamoyskiego notaty heraldyczno-sfragistyczne. – n. 299; Halecki O. Z Jana Zamoyskiego Inwentarza Archiwum Koronnego. – n. 8 [11], 62). – Wyrostek L. Rόd Dragόw-Sasόw. – S. 128. Олег Однороженко // https://sigillum.com.ua/gerb/novoselski-2/ До «servitores» братів входив шляхетний Миколая з Новосільців, що перебував на службі у Ходецьких ще за життя їх батька руського воєводи Станіслава з Ходчі [10, с.262]. Його співпраця із братами і довготривале управління їх маєтками у галицький землі було можливістю стати власником цих земель, окресленим у джерелах як «Gnus. Nikel Tenutarius de Nowosolo heres de Holow et Rosthkowycze» [11, с.176]. Більше того, його діти Юрша, Геогрій та Ян [12, с.197] очевидно по смерті батька, увійшли до складу службової клієнтели братів Ходецьких, і виконували певний ряд доручень, покладеними на них галицькими старостами, як от у вирішенні судових питань зі шляхтою інших земель, або в управлінні маєтками які вони утримували [13, с.288]. Не менш цікавим тут, видається приклад Ян з Новосільців і Луки, який очевидно за підтримки галицьких старост зробив досить успішну кар’єру поряд з патронами, спочатку ставши особистим писарем Яна Ходецького [14, с.171]. 10. AGZ. T. XIX. № 878. S.176. 11. AGZ. T. XIX. № 1024. S.197. Про Юршу і Геогрія довідуємось з документа у справі поділу маєтків їх сестри Доротеї і її чоловіка Андрія Билецького. «Nblis. Andreas Byleczky Dorotheam consortem sua olim nblis Nicolai de Novyszolo a nbli. Georgio alias Iursha frater ipsius Dorothee» 12. AGZ. T. XIX. № 1583. S.288. 13. AGZ. T. XIX. № 856. S.171. У джерелах він зазначений як Ян з Луки (Iohannes de Luka) син Ганни і Миколая з Новосільців. 14. «Iohannes de Luka ad divisionem fratrum». Як писар Яна Ходецького на документі встановлення грошового закладу: AGZ. T. XIX. № 1652, № 1733. S. 305. Ibidem. № 1620. S. 297., Ibidem. № 1209. S. 221. Очевидно до «familii» родини входив мечник братів з Ходчі Миколай Чарнковський з Медухи, на захист якого в одному із судових процесів став галицький староста Станіслав Ходецький [6, с.255]. Останній представив суду королівський лист, що підтверджував права Миколая Чарнковського на маєтки у галицький землі, якими він управляв ще за життя руського воєводи Станіслава з Ходчі. Видається протекція з боку старости являла собою особливий публічний захист представника найближчого оточення родини, що у такий спосіб значно підсилювало його позицію серед ґрона інших урядників. До складу службової клієнтели братів також входили особи з різних прошарків суспільства, від осіб не шляхетського стану (досить часто стан не зазначався при особі) до так званих «servitores» – слуг, або групи осіб (переважно шляхетського походження) [7, с.9], що були уповноважені від галицьких старост, і виконували функції публічного характеру як от репрезентація їх інтересів у суді або представництво на сеймику землі. Очевидно до такої групи належав шляхетний Миколай, який виступав позивачем у судовому процесі від імені галицьких старост [8, с.224]. Цікавим є і те що раніше у 40-х роках він перебував на службі у родини Свистельницьких, і очевидно входив до «familiaris» родини, зокрема Івашка Свистельницького зі Скоморохів [9, с.63]. 6. До «servitores» могли також входити особи не шляхетського походження або такі що претендували на статус шляхти. Див: Wilamowski M. Familia dworska Piotra i Andrzeja Odrowanzow Sprowskich, wojiwodow i starostw ruskich //Polska I jej sasiedzi w poznym sredniowieczu, red. K. Ozog I S. Szczur. Kraków 2000. S. 273- 322. Український переклад цієї статті див.: Молода нація. К., 2001. № 3. С. 9. 7. У судовому позові його окреслено як «Nobil. Nyclasz servitor dom. Captei. Halyc»: AGZ. T. XII. № 2575. S.224. 8. В одному із судових записів Миколай разом із шляхетною Уляною окреслені як «Nobilis Vlyana cum Niklosz familiare suo nobili Iaczko de Sfistelnyki de Skomrochi»: AGZ. T. XII. № 599. S.63. 9. У 1459 році галицький староста Станіслав з Ходчі заставив своєму слузі Миколаю (Нікелю) з Насташиного села Насташине, Новосільці, Тучапці, а також половину поля у селі Коростовичі у галицькій землі у розмірі 200 монет. У тому ж році, очевидно під карою інтромісії села Коростовичі, шляхетний Миколай продав своє село Підгірці у львівській землі Станіславові з Ходчі у розмірі 100 грошів. Див: AGZ. T. XII. № 2909, 2910, 2911. S.262. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Н >