Перші згадки про цей рід в актах ся-

ноцьких згадується наприкінці XV ст., зокрема

Набжухів у ролі посесорів села Ноздрич, яке було

власністю Диньовських.42 Невдовзі, у 1501 р. Ста-

ніслав Набжух купив право володіння Дамбрувки

разом із солтиством в якихось Миколи і Михай-

ла.43 Це село було також власністю Диньовських,

а згодом Тарновських. У 1501 р. Набжухи здійсни-

ли поділ маєтку, за яким Старший з братів, Стані-

слав отримав у посідання Дамбрувку, а молодший,

Іван  Ноздрич.44 Нарешті, у 1518 р. Андрій та Іє-

ронім Набжухи продали половину свого маєтку у

Дамбрувці Івану Боболі.45 Тоді ж таки, 1518 р.

Набжухи іменуються тенутаріями в Стжешові, який

віддали в оренду Івану Боболі.46 Також цього року

Андрій Набжух отримав у оренду від Анни з Зар-

шина, вдови по Якову Пенашеку, місто Заршин за

надану їй позику.47 Наприкінці першої пол. XVІ

ст. Набжухи кілька разів іменуються як власники

села Ходорувка в землі Сяноцькій.48

42 AGZ.  T. ХVI.  № 2447, 2450.

43 Там само.  № 2743, 2775.

44 Там само.  № 2828.

45 ЦДІАЛ.  Ф. 15.  Оп. 1.  Спр. 9.  С. 109-111.

46 Там само.  С. 114.

47 Там само.  С. 119-121.

48 ЦДІАЛ.  Ф. 15.  Оп. 1.  Спр. 15.  С. 146-150,

244.

49 ЦДІАЛ.  Ф