Муховецькі

Муховецькі гербу «Побог» - шляхетський рід польського походження з Цеханувської землі Мазовецького воєводства. Наприкінці XVI ст. її представники з’являються на Київщині. 



Юрій Муховецький
королівський дворянин, а згодом становничий, отримав ряд спірних володінь у Київському воєводстві (Бернавку, Івницю) [37, л. 161 об. – 162; 38, л. 54–54 об., 90 об. – 91; 40, л. 18 об. – 21 об. ]. 
37. РГАДА. Ф. 389. Оп. 1. Д. 200. 167 л.
38. РГАДА. Ф. 389. Оп. 1. Д. 201. 175 л.
40. РГАДА. Ф. 389. Оп. 1. Д. 218. 86 л.


Станіслав Муховецький
Наприкінці XVI ст. одним з писарів Коронної канцелярії був Станіслав Муховецький [80, s. 339].  Можна припустити, що обоє мали знайомство з батьком Олександра Лаврином, який свою кар’єру зробив якраз у королівській канцелярії. 
80. Uruski S., Kosiński A., Włodarski A. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. Warszawa, 1914. T. XI. 380 s.

Криштоф Муовецький,
новгород-сіверський судовий підстароста  (грудень 1637 – листопад 1642), без сумніву, був особою залежним від Пісочинських. 
Невідомо в якій спорідненості перебував Криштоф до Юрія і Станіслава Муховецьких. Однак, можна припустити, що його доля звела з новгород-сіверським старостою під час Смоленської війни. Принаймні, перші роки перебування Криштофа на Чернігово-Сіверщині аж ніяк не свідчить про пряму залежність від старости. Більше того, перше володіння, яке отримав К. Муховецький в регіоні – Верхолісся – знаходилося у Чернігівському повіті. У 1636 
р. він поступився ним (тобто продав) новгород-сіверському хорунжому Миколаєві Киселю [57, k. 61 v. – 62]. На той час, напевно, вже існувала домовленість між Криштофом і О. Пісочинським про обопільно вигідну співпрацю. Не випадково, що з цього часу К. Мухавецький почав активно набувати земельні володіння саме у Новгород-Сіверському повіті. У 1636 р. він купив у стародубського земського судді Яна Кунинського населені пункти Чаусів, Вітельм, Дешковичі, Городище, у 1637 р. – Пушкарі. 1636 р. К. Муховецький набув в Адама Ізбицького село Камінь [57, k. 60 v. – 61, 169 v. – 170, 173 v. – 174]. Це створило необхідну умову для зайняття відповідного уряду в ґродській канцелярії. На коронному сеймі 1640 р. Криштоф був призначений поборцею Чернігівського воєводства [83, s. 358]. За чотири роки К. Муховецькому вдалося зібрати трохи більше 81% визначеного для воєводства подимного податку, що відповідало тогочасним податковим практикам [9, c. 183–184]. 
Причини відходу/усунення Криштофа з уряду судового підстарости залишаються невідомими. Козацька революція позбавила його новгород-сіверських володінь. Збідніння родини призвело до пошуків «хліба» незаконними шляхами. У 1655 р. він разом з синами Владиславом і Костянтином за розбійництво і грабежі на «публічних дорогах» були засуджені на інфамію. Однак, коронний сейм 1658 р., зважаючи на їх заслуги у коронному війську, зняв з них цю інфамію [84, s. 419; 80, s. 339]. 

9. Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618–1648). Київ, 2006. 496 с.
57. AGAD. Metryka koronna. Sygn. 182. [in Polish].
83. Volumina constitutionum. T. III: 1611–1640. Vol. 2: 1627–1640. S. Grodzicki, M. Kwiecień, A. Karabowicz 
[Ed.] (2013). Warszawa: Wydawnictwo sejmowe. [in Polish].
84. Volumina constitutionum. T. IV: 1641–1668. Vol. 1: 1641–1658. S. Grodzicki, M. Kwiecień, K. Fokt [Ed.] 
(2015). Warszawa: Wydawnictwo sejmowe. [in Polish].

Comments