МОНАСТИРСЬКІ h. Сас (de Manastyryk, de Manasterzec, Manastyrscy, Manasterscy) – земянський рід, у XV–XVІI ст. землевласники у Перемишльській землі. 4 листопада 1424, Владислав, король польський надає Петрові і Іванкові з Марковиць пустку Монастир над рікою Черхавою і дозволяє закласти село на ленному праві. Наступна згадка про Монастирських датується 1508 р. На початок 16 ст. власниками Монастирця були брати Петро та Ігнат. ZDM, t. VII, nr 1973; Polska XVI wielu pod względem geograficz.no-statystycznym, opr. А. Jabłonowski, [w:] Źródła dziejowe, t. XVIII, cz. 2, Warszawa 1903, s. 115 Джерела: Смуток І. Перші документальні згадки про перемишльські роди гербу Сас (XIV-XVII ст.). МОНАСТИРСЬКІ 1. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки; над щитом шолом під шоломовою короною, в нашоломнику п’ять павичевих пер, які пронизує срібна стріла вістрям вправо, навколо щита блакитно-золотий намет (герб Сас). Джерела: 2. На зеленому полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки; над щитом шолом під шоломовою короною, в нашоломнику три золотих павичевих пера, які пронизує срібна стріла вістрям вліво, навколо щита зелено-золотий намет (герб Сас відмінний). Джерела: , у 1485 році підстароста Миколай Липський, уповноважений від галицьких старост, визначив особливий податок королівського поборника Андрій Милованського для шляхетного Яна з Монастирського на села Лядське (Laczkye de iure ruthinico), Бобрівники, Низьколизи, Задарів, Коростятин (наразі Криниця), Бариш, Бертники, Чехів, Добровода, Wyelyczonow (?), Пархова (Parchowa iuris rutinici), Косьмирин, Костільники [20, с.307]. Видається цікавим означення «iure ruthinico» біля маєтків у галицькій землі, що в перекладі означало такі що перебували на «руському праві». Цьому досить цікавому явищу як на другу половину XV століття, а отже після запровадження норм коронного права на руських землях, присвятив увагу у своєму дослідженні Юрій Зазуляк. Дослідник на прикладі львівських і сяноцьких судових записок пізнішого часу, зазначив, що окреслення «руське право», ототожнювалося насамперед з юрисдикцією та владою королівських старост, що поширювалась як на території цих маєтків так і на їх власників, які підлягали «iure castri Ruthenico» [21, с.65].Важко достеменно вказати на яких суспільно-правових нормах базувалось «руське право» у вищезазначених землях галицької землі, але внаслідок ухилу від сплати податку з цих територій, суд наклав штрафну санкцію у розмірі 14 грошів і зобов’язав Яна з Монастирського виплатити її з усіх своїх маєтків. 20. Зазуляк Ю. «Руське право» в Галичині XV століття: критичний огляд джерел та історіографії //Студії на пошану Миколи Крикуна з нагоди його 80-річчя. /Редколегія: О. Вінниченко Г. Гмітерек, Л. Зашкільняк, А. Заяць, О. Купчинський, Н. Яковенко. Львів. 2012. С. 65. 21. Urzędnicy województwa ruskiego XIV–XVIII wieku. Spicy. № 139. S.48 |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > М >