Мокренські

МОКРЕНСЬКІ з Мокрого острозький земянський рід. У 1545 р. зем’яни Мокренські, яких покійний князь Костянтин Острозький випросив собі за путних слуг, мають городню з Мокреця у Кременецькому замку53.
53 Zrоdla dziejowe. - T.VI. - С.98.


І


Данило Мокренський
Зофія Головинська провела молодість на дворі Олександри Слуцької († 1562), вдови кн. Костянтина Івановича і матері кн. Василя-Костянтина Острозьких. Із джерел відомо, що шлюб з італійцем не був для неї першим. Близькі родичі й приятелі Головинської через багато років згадували, що її ще неповнолітньою дівчинкою батько віддав «до службъ еи милости княжны Слуцкое до францимеру еи милости», де вона була «зацне цвичона в уцтивом выхованю» і де, «уподобавши ее собе, упросил ее был у княжны ее милости в стан светый малженский при бытности отца ее пана Яцка Головинского и с позволенем его» дворянин київського воєводи Данило (Дахно) Мокренський. Невдовзі після одруження Мокренський помер, і лише піс-
ля цього «пан Ганибал з дому Строцего, также дворанин его милости княжати Острозского, добре значный и всѣм добре заховалый и доброе славы чоловѣкъ, понял был тую вдову»28
Дахно Мокренський помер десь у середині 1550-х [2].
Ковельський боярин Дахно згадується як живий ще в 1560 р., що є явною опискою, адже його дружина за два роки до того уже була заміжня за паном Влохом Ганнібалом 3
28 ЦДІАК України. — Ф. 28, оп. 1 — Спр. 32, арк. 462. 
2. Російський державний архів давніх актів (далі скорочення: РДАДА). — Ф. 389, оп. 1, спр. 202, арк. 86 зв. 
3. ЦДІАК України. — Ф. 25, оп. 1, спр. 1, арк. 60.
Богдан Мокренський


ІІ

Настасія Данилівна Мокренська 
вийшла заміж за одного з управителів Ковельського староства — миляновецького піднамісника Станіслава Остойського, див. ЦДІАК України. — Ф. 26, оп. 1, спр. 9, арк. 3–4 зв. (продаж подружжям Остойських своєї частки в Кривичах Остафію Свищовському, 1594 р.); ф. 28, оп. 1, спр. 24, арк. 652 зв.—654 зв. (купівля Остойськими другої половини с. Калиновичі у дядька Настасії Богдана Мокренського, 1590 р.); РДАДА. — Ф. 389, оп. 1, спр. 202, арк. 85 зв.—86 зв. (королівське підтвердження Остойським прав на посідання с. Калиновичі, 1601 р.).




Демян Мокренський
За реєстром 1583 р. ДємЄн Мокренський платить з частини маєтку Рогович54 у Володимирському повіті.
Возний Дем’ян Мокренський у травні 1580 р. публічно оголошує ім’я убивці Бартоша Холоневського на майдані Володимира та у залі гродського суду33.
За реєстром 1583 р. Дєм`ян Мокренський платить з частини маєтку Роговичу Володимирському повіті [Zrodla dziejowe. - T.IX. - С.117.].
Навесні 1584 року Станіслав Молинський, його дружина Мар’я Яковицька і її сини Федор й Іван Стефановичи Ружинскькi посягали на маєток подружжя Дем’яна Мокренського і князівни Василиси Ружинської. Виглядає так, ніби маєток справді був спірною власністю, бо скаржники апелювали у позові до листа заруки, тобто права володіння, затвердженого урядом. Цей аргумент, на думку нападників, не мав переконливої сили. Запомігшись підтримкою синів та значної кількості слуг-челяді, войовнича Мар’я прийшла до двору Д. Мокренського. Цікава деталь – пані наказала принести на подвір’я тушу вбитого вепра і покласти те м’ясо на столі перед льохом («принесли з собою стерво вепровое на носилахъ, котороє стеръво... на столе под холодникомъ положили»). Одіозні дії жінки супроводжувалися словесними образами. Пані Яковицька, закликаючи господиню маєтку до розмови, волала: «Курво старая, выиди сюды!». Тим часом сини помагали матусі погрозливими словами: «Вамъ уши и губы обрежемъ!...». Суголосно з господарями діяли і слуги. За словами скаржників, три десятки челядників ходили біля вікон, задерши на голови подоли кошуль-сорочок, і «задки» показували! Той напад на маєток успіху розбійникам не приніс. Вони ще декілька разів поривалися чинити шкоди княжої родині, тому справа й потрапила до судових актів [ЦДІАК України, ф. 28, он. 1, спр. 17, арк. 129 зв.-131зв.]
× кнж. Василиса Васильевна Ружинська (1565,1584), дочка кн. Василя Михайловича Ружинського Роговицького (її 1-й;чоловік Иван Охлоповський, від нього діти: Василий, Раина).
Діти: Дмитро.
54 Zrоdla dziejowe. . - T.XIX. - С.117.
33 ІР НБУВ. – Ф. ІІ. – Спр. 22357. – Арк. 1–3 зв

Дмитро Демянович Мокренський

Comments