МиколайМишкаВарковський (27 квітня 1613 р.): 

заповів у Луцький доминиканский Монастир 2000 золотих, з яких його дружина мала

давати щорічний видеркаф 50 золотих. Зазначено, 

що монастир повинен був до збудованого М. Вар-

ковським костелу у Варковичах «kapłana na 

swięta uroczyste do chwały Bozey przysyłacz, тоб-

то na Boze narodzenie, na Wielką noc, na Swiątki 

y na swięta Panny naswiętszey Panny Mariey», 

за що власники села також платили домінікан-

цям щорічний видеркаф у 70 золотих [4, спр. 

95, арк. 150–155; 5, спр. 22, арк. 1362 зв.–1363]. 

Зауважимо, що впродовж 1614–1616 рр. монас-

тир так і не отримав відписаних грошей, хоча не-

одноразово через суд вимагав їх у дружини по-

мерлого Миколая Мишки Варковського Галшки

Сенютянки з Ляховець і його брата Станіслава

[4, спр. 97, арк. 461 зв.; спр. 98, арк. 771 зв.–772; 

спр. 99, арк. 462 зв.; спр. 100, арк. 125–126, 274 зв., 

304–305, 328; спр. 105, арк. 570–571 зв.; спр. 106, 

арк. 465–465 зв.].