Мишки-Варковськi

МиколайМишкаВарковський (27 квітня 1613 р.): 
заповів у Луцький доминиканский Монастир 2000 золотих, з яких його дружина мала
давати щорічний видеркаф 50 золотих. Зазначено, 
що монастир повинен був до збудованого М. Вар-
ковським костелу у Варковичах «kapłana na 
swięta uroczyste do chwały Bozey przysyłacz, тоб-
то na Boze narodzenie, na Wielką noc, na Swiątki 
y na swięta Panny naswiętszey Panny Mariey», 
за що власники села також платили домінікан-
цям щорічний видеркаф у 70 золотих [4, спр. 
95, арк. 150–155; 5, спр. 22, арк. 1362 зв.–1363]. 
Зауважимо, що впродовж 1614–1616 рр. монас-
тир так і не отримав відписаних грошей, хоча не-
одноразово через суд вимагав їх у дружини по-
мерлого Миколая Мишки Варковського Галшки
Сенютянки з Ляховець і його брата Станіслава
[4, спр. 97, арк. 461 зв.; спр. 98, арк. 771 зв.–772; 
спр. 99, арк. 462 зв.; спр. 100, арк. 125–126, 274 зв., 
304–305, 328; спр. 105, арк. 570–571 зв.; спр. 106, 
арк. 465–465 зв.]. 
4. Центральний державний історичний ар-
хів України у м. Києві (далі – ЦДІАК України). – 
ф. 25, оп. 1. 
5. ЦДІАК України. – ф. 26, оп. 1
Comments