Привселюдну заяву, досить індиферентне сприйняту оточенням, робить у 1569 р. Василь Мировицький, звертаючись до ворога: «Батко твой з моими неприятелями Радковичами бурсуєт, за то єго ненавижу. А я, дей, говорю и тепер, не пивши, не єдши: "Боже мя убий, єсли я которого Радковича не повешу... Я им ся мстити буду з братєю моєю, бо, дей, нас, брати, чотыри"» ЦДІАУК. — Ф. 28, оп. 1, спр. 4. — Арк. 283.
Рід пана Данила Мировицького.
скарбовий писар Петро Мировицький в 1632. скарбовий писар Петро Мировицький в 1632 р. отримав у нагороду «два пустих городища» Глинськ і Більськ.
Мировицькі Семен Білчин, ч. 1601–1603
На Ворсклі відомі власники Сівери – Омеляновичі-Меленіни, а також Лучкевичи та Добрянські, Міровицькі Н.М. Левобережная Украина в XV-XVII ст. Очерк колонизации // Киевская старина. – 1896. – №5. – С.260,265. З доби Руїни знаний протопоп Я.Мировицький, один з очільників великої групи правобережних переселенців (10 тис. родин), які 1680 р. погодилися поселитись на Слобожанщині, але план цей не був реалізований і переселенці лишились на Лівобережжі (див.: Борисенко В.Й.Вказ. праця. – С.44-45). Походили Мировицькі напевно з Полісся, адже з 1618 р. знана скарга на Василя Мировицького, урядника Тиш-Биковських, який пограбував своїх панів і втік на московську війну (див.: Архив ЮЗР. – Ч.ІІІ. – Т.1. –С.210-212).
В 1632 р. польський король Сігізмунд III пожалував Глинськ скарбовому писарю Ф. Мировицькому, потім ним воло- дів хорунжий А. Конецпольський.
Є відомості, що в 1618 році Василь Міровіцький, який був економом у маєтку Теодора Тиші-Биковського в с. Кривому, не бажаючи надати звіт про управління цим маєтком, втік і став на чолі однієї з козацько-селянських ватаг. Того ж року цей Міровіцький напав на Ходорків і пограбував його власників та жителів на 10 000 злотих.[7] Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країн. — Варшава : Вид. Філіпа Сулімєрського і Владислава Валєвського, 1886. — Т. 1. — С. 608.
|