 МИНКОВСЬКI. I. Загальна характеристика та походження роду . МИНКОВСЬКI — Листопада 16. / Листопада 17 – Квитовний лист пп. Андрія, Лукаша і Прокопа Минковських пп. Роману і Настасії Кобилецьким на компенсацію збитків через захоплене майно, док. № 73, арк. 69 зв., 70. Жовтня 9, 1590 p. / Липня 9 – Дарчий запис п. Григорія Минковського сину Семену на частину маєтку Минківці, док. № 62, арк. 80 зв. – 82. Червня 30,1591 р. / Липня 9 – Запис п. Семена Минковського і дружини Раїни про виділення їй дядьками Федором та Іваном Лудвиськими частини спадщини, док. № 69, арк. 92 – 95. 1591 Липня 7 – Скарга зем’янина Андрія Минковського і його дружини Орини на зем’ян Мартина, Максима і Григорія Минковських за продаж будинку і привласнення майна, док. № 98, арк. 153. Шляхтичі Миньківські спочатку були власниками маєтку с. Миньківців Кременецького повіту, а потім с. Миньківців, с. Вербівки, с. Верхівні під Паволоччю — після отримання посади па.волоцького війта. Ще у 1630 р. одним із запорозьких генераль. них старшин був Михайло Миньківський [1467, 131]. Поступово представники роду переходять і на Лівобережжя. У 1645 р. Олек. сандр Конецпольський позивав Купріяна Миньківського за крив. ди його підданим в містечку Яблонові [556, 365], а Купріян з Яб. лонова позивав суддю переяславського Боремського. Різні представники цієї родини потрапили у ворожі табори: Олександр і Григорій стали ротмістрами у князя Чарторийського, а Іван Кучевич.Миньківський (? — 1621–1651 — ран. 1657) очолив козацький Паволоцький полк. Після Зборівського миру полк був ліквідований, його сотні ввійшли до складу Білоцерківського пол. ку, і Миньківський зафіксовані серед козаків полкової сотні Бі. лоцерківської [1198, 196]. Генеалогічний родовiд та бiограми . I 1. II 2/1. III –/3. IV V VI VII |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > М >