МЕЛЕНЕВСЬКІ гербу Топач Власники села Мелені, що на лівому березі р. Ірши, в 55 км від Овруча. 14 червня 1571 р. Данило і Федір Горайновичі продали Василю Меленевичу село Хотеничі за 30 кіп гр. лит.§ У книзі «кверенд» описуються кордони цих володінь. 14 червня 1582 р. король Стефан Баторій дав панам Меленевським і Ходаковським привілей на шляхетську вольність. Облята королівського привілею була тоді ж вписана до київської земської книги і запис про це зберігся у книзі «кверенд»**. 4 жовтня 1619 р. пані Дідковська подала позов на панів Меленевських щодо поорання полів і видирання бджіл на своїй частині в Меленях††. 19 червня 1643 р. пани Путяти скаржилися на Меленевських через наїзд на їх село Чоповичі‡‡. Є два записи родинного характеру: 26 лютого 1646 р. Тимофій Меленевський своїм дочкам записав грунти Меленевські, 28 червня 1646 р. Семен Меленевський подав маніфестацію на Івана Меленевського через заволодіння грунтом у Меленях§§. § НБУВ. – ІР. Ф. 1, спр. 4104– Ч. І, № 3202 ** Там само. – Ч. І, № 3639 †† Там само. – Ч. І, № 3836 ‡‡ Там само. – Ч. І, № 2372. §§ Там само. – Ч. І, № 1575, 1673. 1-е покоління. Андрій Миткович, єсачник. [Опис Чорнобильського замка 1552 г./ АЮЗР, ч.1,т.1/) Мацей Миткович мав привілеї від Короля Олександра. [Люстрації Браславського замка, 1545 г. /АЮЗР,ч.1/] 2-е покоління. ВАСИЛЬ Миткович Меленівський Тупачаловський (с. Ходаки, підкоряється Київському князеві, /згадується в документах 155?, 1570, 1586) За військові заслуги Василь Міткевич [I] отримує с. Мелені і, напевне, з цього часу починає іменуватися Меленівський. Ось що пізніше в 1576 р. король Польський Стефан в своїх привілеях зазначає „земянину Заушскому из Ходаков Василию Меленевичу Тупачаловскому [I] … из регистров, те дворяне по присоединению Великого Княжества Литовского к Короне (царству Польскому) и затем по зачислению Киевских земель к Короне выполнили присягу верноподданическую – равно по удостоверению, что они издревле, пользуясь правами и преимуществами дворянскими, исполняли общественную дворянскую повинность, с тем чтобы пользуясь таковыми правами дворянскими они, жены их и потомки обоего пола во вечные времена, несли повинность Государству, на общих правах дворянам свойственную” (ДАКО, Ф. 782, оп. 1, спр. 7452, арк. 3а). Василь Міткевич Меленевич [I] згадується в Архиве Юго- Западной Руси (АЮЗР Ч. ІІІ, т. 1, с. 323). Він виступає свідком у справі 5 братів Лучичів проти Виговських (1554 р.). Тобто, ще в 1541 році Василь Міткевич Меленевич [I] добре знає Лучичів і свідчить, що вони з 1541 року володіють землею Скачковською у Вигові. Василь Міткевич Меленевич [I] мешкає в Ходаках. Селом Мелені володіє вже в 1554 р., оскільки вже має прізвище Меленевич. У 1569 р. він скаржиться Королю Польському Жигмунту Августу на утиски Київського воєводи. У відповідь Король видає 15.03.1569 р. два накази: І-й. – Київському воєводі і Каштеляну, щоб „земян Киевского уезда из под реки Уши дворян земских дворянских повинностей на общих правах не упоребляли к постоянному пребыванию при Киевском замке и никаких притеснений не делали”. ІІ-й – „выборным податей Киевского уезда чтобы от земян Киевского уезда с над реки Уши с селения Ходаков, Дворян Василия Митковича и прочих жаловавшихся о взыскании с них вдвойне податей, не получали более одной копы грошей, согласно Гродскому Сеймовому постановлению, как с дворян бедных, не имеющих своих людей” (ДАКО, Ф. 782, оп. 1, спр. 7452, арк. 3). Мабуть, у цей час, тобто в 1569 р. Василю Міткевичу Меленевичу [I] король дарує урочище Тупицю, яке пізніше виступає, як грунти Тупачаловського. І тепер додається прізвище Тупачаловський до Меленівського. Тому, що вже в привілеях Жигмунта Августа від 4.02.1570 р. (Варшава) зазначається, що вони дані Василю Меленівському Тупачаловському з Ходаків [I]. (ДАКО, Ф. 782, оп. 1, спр. 7453, арк. 40). На Меленівських землях ближче до Шершнів є урочище Тупиця. Зважити варто й той факт, що недалеко від урочища Тупиця знаходиться ще одне, на наш погляд, дуже знакове для прояснення генеалогії меленівців урочище – Васяновське. Звернімо увагу: не Васяновицьке від Васяновича, а Васяновське – від Васяна. Очевидно, не варто довго гадати, як і чому воно виникло. Васяновське, це місце, де поселився першопредок шляхтичів Меленівських Васян Тупач. Можливо, відтоді походить і герб Топач, який Васян бере собі. Що ж до іншого прізвища Міткевич, то про нього якихось певних відомостей не маємо. У 1576 р. на коронації Стефана Баторія у Варшаві був Василь Меленевич Тупачаловський [I] і особисто просив підтвердити привілеї, які й отримав 10.08.1576 р. (ДАКО, Ф. 782, оп. 1, спр. 7453, арк. 40). Василь Меленевич [I] мав синів і власних нащадків: шляхетного Василя Міткевича Меленевича [IІ], Агапона [IІІ], Семена [IV] та Стрета [V]. Згадку про це маємо в апеляції отця ігумена Микільського Пустинного монастиря до суду проти панів Меленівських від 22. 07. 1624 р. за те, що вони, починаючи з 1615 р., 4 роки поспіль не віддавали мед з грунту Тупачаловського. У 1619 р. був перший позов, представники монастиря на суд не з’явилися і суд програли, тому була апеляція на рішення першого суду і вони заручилися підтримкою Короля Стефана Баторія. У 1644 р., коли вже відійшли в інший світ згадані сини [ІІ–V] Василя Тупачаловського [І], їх діти Михайло [І, 1], Андрій [ІІІ, 5], Кузьма [V, 2] та Степан [V, 3] віддали борг монастрю, але що цікаво „с удовлетворением медом следуемых с половины грунта Тупачаловского” (ДАКО, Ф. 782, оп. 1, спр. 7452, арк. 42а). З цього часу вже утворюються роди: Від Василя [ІІ] – рід Васяновичів-Меленівських. Від Стрета [V] – рід Стретовичів-Меленівських. Від Семена [ІV] пізніше пішли два роди: від його внука Андрія [ІV, 4] – рід Грищенків, а від Мойсія [ІV, 3] – рід Мойсієнків.
3-е покоління. ВАСЯН Васильович Меленівський - Тупачаловський, /згадується в документах 3.07.1589/. Його син - МИХАЙЛО. 4-е покоління. МИХАЙЛО Васянович-Меленівський, /згадується в документах 13.02.1635/. Його дружина – Марія Булдасівна Стартильська Злотницька. Їх син – ДАМ’ЯН. 5-е покоління. ДАМ’ЯН Михайлович Васянович-Меленівський / ? + 1682/, /згадується в документах 1661, 1663 рр., заповіт від 25.10.1682/. Його 1-я дружина – Авдотія Сингаївська. Їх діти: Григорій, ФЕДІР, Микола. Його 2-а дружина – Настасія Кернозицька /згадується в документах в 1682, 1690/. Їх син: Самуїл / ? + до 1682/. 6-е покоління. ФЕДІР Дам’янович Васянович-Меленівський /згадується в документах 1682, 1732/. Його діти: ІВАН, Андрій. 7-е покоління. ІВАН Федорович Васянович-Меленівський /згадується в документах 1782/. Його діти: ВАСИЛЬ, Захарій. 8-е покоління. ВАСИЛЬ Іванович Васянович-Меленівський / ? + 1791/. Його діти: ОЛЕКСАНДР, Федір. 9-е покоління. ОЛЕКСАНДР Васильович Васянович- Меленівський /1754? + 1804/, (згадується в документах 1791, 1795, 1804 рр.). Його дружина - Тетяна /1757? +?/. Їх діти: 1. ГРИГОРІЙ /1776?+1804/, 2. Семен /23.10.1779 р.н./, 3. Іван 1-й /30.06.1798 р.н./ (по ревізії 1834 г. /обл.архів,Ф.782, оп.1, № 7453/: самому Івану – 47 років, його дружина - Уляна, їх діти: Іван, 20; Мартин, 9, Нарцис, 6; Агафия, 4). 4. Яків /1782?р.н./, 5. Іван 2-й /1816?+ ?/ ( по ревізії 1834 г. йому 34 г., його дружині Олександрі -27, їх дітям: Івану – 12, Миколі – 8, Івану – 3 /там же/). Їх дочки: Марина /1785?р.н./, Розалія /1790?р.н./ 10-е покоління. ГРИГОРІЙ Олександрович Васянович- Меленівський. Його 1-я дружина – Єфросинія /померла до 1813 г./. Їх діти: ДАМ’ЯН. Його 2-я дружина – Марфа /1784 +?/. Їх діти: Іван /12.01.1814 + ?/, Уляна /1819 + ?/. 11-е покоління. ДАМ’ЯН Григорович Васянович-Меленівський /14.11.1798 + до1841/. (Далі з цієї дати - по н.ст.). Його дружина – Ксенія Антонівна Завадська ( з Білошицьких) /1799 + 22.01.1860/. Їх діти: Антон /липень,1826 + ?/, Семен /16.02.1828 + ?/, ФЕДІР /1830+1912/, Марфа /21.07.1837 + ?/. 12-е покоління. ФЕДІР Дам’янович Васянович-Меленівський /27.05.1830 + 5.02.1912/. Його дружина – Євдокія Федорівна Шевченко. Їх діти: Меланія /29.12.1860+12.07.1861/; Василь /?.05.1863+22.12.1863/; Костянтин /28.04.1864+?/; Діонісий /10.03.1866+29.04.1867/; ОЛЕКСАНДРА /22.03.1868+05.03.1937/;Сергій /05.10.1870+10.10.1870/; Марія /20.09.1871+після 1940/; Олена /29.04.1874+25.05.1874/; Олексій /22.03.1878+16.11.1919/; Ганна /12.06.1880+20.07.1960/. 13-е покоління. ОЛЕКСАНДРА Федорівна Меленівська /22.03.1868+05.03.1937/. Її чоловік – РОМАН Олексійович Григор'єв /1861+?/ (остання згадка про нього відноситься до 7 липня 1919 р.). Їх доньки: Марія /28.18.1909+22.07.1982/, ЄВГЕНІЯ /21.02.1911+5.01.1988/. 14-е покоління. ЄВГЕНІЯ Романівна Григор'єва /21.02.1911+05.01.1988/. Андрій Гоп. Їх дочка – ЛЮДМИЛА, 5.01.1948 р.н. (прийнята за дочку Довгополовим Михайлом). 15-е покоління. ЛЮДМИЛА Михайлівна Довгополова, 05.01.1948 р.н. Станіслав Георгійович Вержбовський /1.11.1938+22.03.1991/. Їх син – ЄВГЕН, 15.06.1981р.н. (обрав собі прізвище бабусі - Григор'єв). 16-е покоління. ЄВГЕН Станіславович Григор'єв, 15.06.1981.р.н. МОЙСІЄНКИ Мойсій [4], син Корнія [2], онук Семена [IV], правнук Васяна [I], мав синів Дем’яна [5], Івана [6] та доньку Ганну [7]. Василь [IV, 8] одружився з Тетяною. Вони народили сина Павла [IV, 10]. Григорій І Павлович [IV, 15] одружився з Марфою Меленівською. Вони народили дітей Михайла [IV, 21]; Миколу [IV, 22], одруженого з Павлиною, які народили Марію; Павла [IV, 24], одруженого з Ганною Василенко, які народили Івана [IV, 38]; Петра [IV, 23], одруженого з Марією; Стефана [IV, 25], який народився в с. Василівці Васильківського повіту. Стефан [IV, 25] одружився з Варварою, яка разом з Юліаною – донькою Василя Турченка Васяновича, котрі отримали в спадок Турковщину. У Меленях народилися їхні діти Павло [IV, 39] (15.10.1829), Йосип [IV, 40] (23.04.1832), Карпо (13.10.1841), Данило [IV, 41] (12.12.1836). Іван Павлович (24.02.1803) одружився з Ганною. Вони народили дітей Григорія (10.11.1826), Михайла (11.06.1837), Івана (14.10.1839). Микола Іванович [IV, 7] мав сина Івана [IV, 9]. Йосип Іванович [IV, 12] одружився з Агафією Романенко. Вони народили дітей Карпа [IV, 20] (13.10.1785), Йосипа [IV, 19] (4.04.1789), Івана [IV, 18] (24.06.1792). Карпо Йосипович [IV, 20] (13.10.1785) одружився з Марцелою (Марією). Вони народили дітей Хому [IV, 36] (26.01.1816), Павла [IV, 37]. Йосип Йосипович [IV, 19] (4.04.1789) одружився з Уляною, які народили Матвія, одруженого з Єфросиною. Іван Йосипович [IV, 18] (24.06.1792) одружився з Марією. Від першого шлюбу мав дітей Петра [IV, 30], Івана [IV, 31], Луку [IV, 32]. Від другого шлюбу – Павла [IV, 33], Тимофія [IV, 34]. Хома Карпович [IV, 36] (26.01.1816) одружився з Парасковією і народили Павла Павло Карпович [IV, 37] одружився з Марією, народили дітей Івана (11.10.1839), Михайла (10.09.1844). Павло, син Хоми [IV, 36], одружився з Марією, народили дітей Івана, Михайла. Григорій ІІ Павлович [IV, 17] одружився з Анастасією. Вони народили Марка [IV, 26], Василя І [IV, 27], Василя ІІ [IV, 28]. Василь І Григорович [IV, 27] (3.03.1792) одружився з Парасковією, які народили Андрія [IV, 42] (25.07.1831), Ігната [IV, 43] (6.02.1833). Друга його дружина – Єфросинія. Василь ІІ Григорович [IV, 28] одружився з Уляною, які народили дітей Павла [IV, 44] (3.10.1831), Йосипа [IV, 45] (31.10.1832). СТРЕТОВИЧІ Стрет [V] (помер між 1624 і 1632 рр.) був одружений з Марією Кузьминичною Дідківською. Вони мали трьох синів: Бориса [V, 1], Кузьму [V, 2], Степана [V, 3]. Кузьма Стретович [V, 2], одружений з Ганною Дідківською. Саме він зібрав те багатство, яке мали всі нащадки Стретовичів (лише вони в ХХ ст., маючи великі наділи землі змогли підтвердити своє дворянське походження). За це він та його сини були неодноразово биті дядьками та двоюрідними братами. Так, у 1632 р. він подав позов до суду від імені своєї матері Марії Кузьмівни та старшого сина Назара [V, 8] (народився близько 1612 р.) про побої. Кузьма скупив землі Каленських в 1638 р. (Ф.782, оп.1, спр.7452), частину Мелень в 1647 р. у рідного племінника Назара Борисовича [V, 7] (там само), позичав гроші рідному брату Борису [V, 1] під заклад бортного дерева, мав землі в Ходаках (Випис 20. Там само), Борисовщині (випис 40. Там само). Старший його син Назар [V, 8] дітей не мав. Другий син – Влас [V, 9] був одружений на Тетяні (Анні (?)) Чоповській. Від цього шлюбу народився син Іван [V, 14]. У нього від шлюбу з Оришкою Волковською було троє дітей. По смерті Івана [V, 14] в 1723 р. в спадок синам дісталася частина Оленичів з селянами, а Федору [V, 20] – частина Мелень з селянами. Вони поділили між собою рухоме майно та гроші (Випис 15. Там само). Але вже 1738 р. брати судяться між собою. Федір [V, 20] у 1739 р. викуповує у Недашківських частину Мелень (орні землі, ліс, сінокіс, бортне дерево) (випис 17. Там само), а сини Романа [V, 18] від Катерини Дідківської виковують у Станіслава Меленівського у 1753 р. частину Мелень. Синам Федора [V, 20] від Теофіли Меленівської Степану [V, 32], Петру [V, 31], Івану [V, 34] дісталися в спадок частина Ходаків, Липлян, Виоратки, вотчина Чернявка. З роду Мартина [V, 19] пішли Марченки, його син Дем’ян [V, 25] був обраний 1775 р. Новогрудським регентом. Його дружина – Анна Кремчекич (мали с. Рашковщизну). Його син Павло [V, 35], одружений з Юзефою Кумановською, був суддею Бердичівського суду. Стрет [V] (? – до 5.11.1632) з дружиною Марію Кузьмінічною Дідківською народили дітей Бориса [V, 1], Кузьму [V, 2], Степана [V, 3]. Борис Стретович [V, 1] мав дітей Назара [V, 7], Прохора [V, 5], Христофора [V, 6] (2.12.1647), Семена [V, 4], який разом з Уласом в 1669 р. отримав привілеї від Польського короля Михайла. Кузьма Стретович [V, 2] з дружиною Анною Дідківською народили дітей Назара [V, 8] (бездітний), Уласа [V, 9] (Власа, Власлава, Влацлава, Вацлава). Улас Кузьмович [V, 9] 3.11.1669 р. і його двоюрідний брат Шимон (Семен) отримали привілеї від польського короля Михайла Вишневецького. Разом зі своєю дружиною Тетяною Чоповською народили сина Івана [V, 14]. Іван Власович [V, 14] з дружиною Уршулою (Оришкою) Волковською народили дітей Романа [V, 18], Мартина [V, 19], Федора [V, 20]. У Романа Івановича [V, 18] з дружиною Катериною Дідківською народилися діти Олександр [V, 27], Григорій [V, 30], Андрій [V, 29]. Олександр Романович [V, 27] мав дітей Олександра [V, 41] 1792 р.н., Михайла [V, 43], Івана [V, 42]. Олександр Олександрович [V, 41] 1792 р.н. з дружиною Тетяною Васянович народили дітей Івана, Самійла [V, 57] 1816 р.н., який з дружиною Вікторією мав синів Йосипа [V, 81] 1827 р.н. та Федора [V, 82]; Івана, який з Анастасією мав сина Григорія. Григорій Романович [V, 30] (? – до 1777) мав дітей Михайла [V, 45] та Івана [V, 46]. У Михайла Григоровича [V, 45] був син Данило [V, 63] та внуки Йосип [V, 86] і Василь [V, 87] 1827 р.н. Іван Григорович [V, 46] мав сина Григорія [V, 64] та внука Федора [V, 98]. Іван Романович [V, 28] (1725 – до 1804) мав синів: Григорія, Михайла, внуків Івана, Кароля, Пантелеймона, Самійла. Андрій Романович [V, 29] 1719 р.н., у 1801 р. – вдовець, мав сина Якова [V, 44]. Яків Андрійович [V, 44] (1754 – до 1808) з дружиною Геленою Завадською мав сина Матвія [V, 60] (7.01.1778), а з дружиною Аполлонією Чоповською Івана [V, 59], Онуфрія [V, 60], Карла (Кирила) [V, 62]. Матвій Якович [V, 60] (7.01.1778) з дружиною Агафією Меленівською народили дітей Еліфтерія (Віктора) [V, 83] 1809 р.н. та Михайла [V, 84] 1811 р.н. та ще двох синів. У одного з невідомих синів Матвія Яковича [V, 60] був син Павло, одружений з Юліаною, які мали дітей: Павла 1801 р.н., внука Пантелеймона; Григорія 1803 р.н., одруженого з Софією, внуків Івана 1824 р.н., Августина 1828 р.н., Якова 1844 р.н., Івана 1851 р.н.; Івана 1813 р.н., внуків Мацея 1835 р.н., Івана 1840 р.н., Августина 1842 р.н., Павла 1855 р.н. У другого з невідомих синів Матвія Яковича [V, 60] були сини Герасим, внуки Данило, Стефан; Олександр, внуки Йосип. Еліфтерій (Віктор) [V, 83] 1809 р.н. мав сина Павла [V, 93] 1858 р.н. Михайло Матвійович [V, 84] 1811 р.н. мав сина Стефана [V, 94] 1853 р.н. У Карла (Кирила) Яковича [V, 62] народився син Ілля [V, 85] (6.03.1858). Федір Іванович [V, 20] з дружиною Теофілою Меленівською народили синів Михайла [V, 33] (? – 1792) (Хвещенко), Степана [V, 32] (? – до 1770) (бездітний), Петра [V, 31] (? – до 1770) (бездітний), Івана [V, 34]. У Михайла Федоровича [V, 33] були сини Хома [V, 47] 1792 р.н., Іван І [V, 48] (бездітний), Атаназій [V, 49] (? – 1837), Роман [V, 50] (бездітний), Іван ІІ [V, 51]. Хома Михайлович [V, 47] 1792 р.н. мав дітей Федора [V, 65], Мартина [V, 66], Йосипа [V, 67]. Атаназій Михайлович [V, 49] (? – 1837) мав дітей Хому І [V, 68], Андрія [V, 69], Івана [V, 70], Хому ІІ [V, 71]. Іван ІІ Михайлович [V, 51] мав сина Івана [V, 72], внука Кирила [V, 89] 1827 р.н., сина Олександра [V, 73], внука Павла [V, 90]. Іван Федорович [V, 34] з дружиною Марією Бевз мав дітей Марту, Андрія [V, 52] внуків Олександра [V, 74], Павла [V, 75] (був священиком), Герасима [V, 76]; Антона [V, 53], внуків Йосипа [V, 77], Івана [V, 78]; Олександра [V, 54], внуків Максима [V, 79], Андрія [V, 80]. Від Мартина Івановича [V, 19] у селі пішли Марченки. У Мартина були діти Михайло [V, 24] (продав Оленичі в 1770 р.); Дем’ян [V, 25]. Дем’ян Мартинович [V, 25] був Новогрудським регентом. З дружиною Ганною Кремнецькою мав сина Павла [V, 35], одруженого з Юзефою Кумановою, які мали дітей Леонарда [V, 55], Квирина [V, 56] і чотирьох доньок. Хома (Томаш) Михайлович [V, 47] з дружиною Ганною мали дітей Мартина [V, 66], Юзефа (Йосипа) [V, 67], Федора [V, 65]. Іван Михайлович [V, 48] з дружиною Оленою мав синів Павла та Кирила. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > М >