Меленевські

МЕЛЕНЕВСЬКІ гербу Топач
Власники села Мелені, що на лівому березі р. Ірши, в 55 км від Овруча. 14 червня 1571 р. Данило і Федір Горайновичі продали Василю Меленевичу село Хотеничі за 30 кіп гр. лит.§ У книзі «кверенд» описуються кордони цих володінь. 
14 червня 1582 р. король Стефан Баторій дав панам Меленевським і 
Ходаковським привілей на шляхетську вольність. Облята королівського привілею 
була тоді ж вписана до київської земської книги і запис про це зберігся у книзі 
«кверенд»**. 4 жовтня 1619 р. пані Дідковська подала позов на панів 
Меленевських щодо поорання полів і видирання бджіл на своїй частині в 
Меленях††. 19 червня 1643 р. пани Путяти скаржилися на Меленевських через 
наїзд на їх село Чоповичі‡‡. Є два записи родинного характеру: 26 лютого 1646 р. 
Тимофій Меленевський своїм дочкам записав грунти Меленевські, 28 червня 1646 
р. Семен Меленевський подав маніфестацію на Івана Меленевського через 
заволодіння грунтом у Меленях§§
§ НБУВ. – ІР. Ф. 1, спр. 4104– Ч. І, № 3202
** Там само. – Ч. І, № 3639
†† Там само. – Ч. І, № 3836
‡‡ Там само. – Ч. І, № 2372.
§§ Там само. – Ч. І, № 1575, 1673.

1-е покоління. 


Андрій Миткович, 
єсачник. [Опис Чорнобильського замка 1552 г./ АЮЗР, ч.1,т.1/) 
Мацей Миткович 
мав привілеї від Короля Олександра. [Люстрації
Браславського замка, 1545 г. /АЮЗР,ч.1/] 

 2-е покоління

ВАСИЛЬ Миткович Меленівський Тупачаловський 
(с. Ходаки, підкоряється Київському князеві, /згадується в документах 155?, 1570, 1586) 
За військові заслуги Василь Міткевич [I] отримує с. Мелені і, напевне, з цього часу починає іменуватися Меленівський. Ось що пізніше в 1576 р. король Польський Стефан в своїх привілеях зазначає „земянину Заушскому из Ходаков Василию Меленевичу Тупачаловскому [I] … из регистров, те дворяне по присоединению Великого Княжества Литовского к Короне (царству Польскому) и затем по зачислению Киевских земель к Короне выполнили 
присягу верноподданическую – равно по удостоверению, что они 
издревле, пользуясь правами и преимуществами дворянскими, 
исполняли общественную дворянскую повинность, с тем чтобы 
пользуясь таковыми правами дворянскими они, жены их и потомки 
обоего пола во вечные времена, несли повинность Государству, на 
общих правах дворянам свойственную” (ДАКО, Ф. 782, оп. 1, спр.
7452, арк. 3а).
Василь Міткевич Меленевич [I] згадується в Архиве Юго-
Западной Руси (АЮЗР Ч. ІІІ, т. 1, с. 323). Він виступає свідком у 
справі 5 братів Лучичів проти Виговських (1554 р.). Тобто, ще в 
1541 році Василь Міткевич Меленевич [I] добре знає Лучичів і 
свідчить, що вони з 1541 року володіють землею Скачковською у 
Вигові.
Василь Міткевич Меленевич [I] мешкає в Ходаках. Селом Мелені володіє вже в 1554 р., оскільки вже має прізвище 
Меленевич. У 1569 р. він скаржиться Королю Польському Жигмунту Августу на утиски Київського воєводи. У відповідь Король видає 15.03.1569 р. два накази: І-й. – Київському воєводі і Каштеляну, щоб „земян Киевского уезда из под реки Уши дворян земских дворянских повинностей на общих правах не упоребляли к постоянному пребыванию при Киевском замке и никаких притеснений не делали”. ІІ-й – „выборным податей Киевского уезда чтобы от земян Киевского уезда с над реки Уши с селения 
Ходаков, Дворян Василия Митковича и прочих жаловавшихся о 
взыскании с них вдвойне податей, не получали более одной копы 
грошей, согласно Гродскому Сеймовому постановлению, как с 
дворян бедных, не имеющих своих людей” (ДАКО, Ф. 782, оп. 1, 
спр. 7452, арк. 3).
Мабуть, у цей час, тобто в 1569 р. Василю Міткевичу Меленевичу [I] король дарує урочище Тупицю, яке пізніше 
виступає, як грунти Тупачаловського. І тепер додається прізвище 
Тупачаловський до Меленівського. Тому, що вже в привілеях 
Жигмунта Августа від 4.02.1570 р. (Варшава) зазначається, що 
вони дані Василю Меленівському Тупачаловському з Ходаків [I]. 
(ДАКО, Ф. 782, оп. 1, спр. 7453, арк. 40). На Меленівських землях 
ближче до Шершнів є урочище Тупиця. Зважити варто й той факт, 
що недалеко від урочища Тупиця знаходиться ще одне, на наш 
погляд, дуже знакове для прояснення генеалогії меленівців 
урочище – Васяновське. Звернімо увагу: не Васяновицьке від 
Васяновича, а Васяновське – від Васяна. Очевидно, не варто довго 
гадати, як і чому воно виникло. Васяновське, це місце, де поселився 
першопредок шляхтичів Меленівських Васян Тупач. Можливо, 
відтоді походить і герб Топач, який Васян бере собі. Що ж до 
іншого прізвища Міткевич, то про нього якихось певних 
відомостей не маємо.
У 1576 р. на коронації Стефана Баторія у Варшаві був Василь 
Меленевич Тупачаловський [I] і особисто просив підтвердити 
привілеї, які й отримав 10.08.1576 р. (ДАКО, Ф. 782, оп. 1, спр.
7453, арк. 40). 
Василь Меленевич [I] мав синів і власних нащадків: 
шляхетного Василя Міткевича Меленевича [IІ], Агапона [IІІ], 
Семена [IV] та Стрета [V]. Згадку про це маємо в апеляції отця 
ігумена Микільського Пустинного монастиря до суду проти панів 
Меленівських від 22. 07. 1624 р. за те, що вони, починаючи з 
1615 р., 4 роки поспіль не віддавали мед з грунту Тупачаловського. 
У 1619 р. був перший позов, представники монастиря на суд не 
з’явилися і суд програли, тому була апеляція на рішення першого 
суду і вони заручилися підтримкою Короля Стефана Баторія. У 
1644 р., коли вже відійшли в інший світ згадані сини [ІІ–V] Василя 
Тупачаловського [І], їх діти Михайло [І, 1], Андрій [ІІІ, 5], Кузьма 
[V, 2] та Степан [V, 3] віддали борг монастрю, але що цікаво „с 
удовлетворением медом следуемых с половины грунта 
Тупачаловского” (ДАКО, Ф. 782, оп. 1, спр. 7452, арк. 42а).
З цього часу вже утворюються роди: 
Від Василя [ІІ] – рід Васяновичів-Меленівських.
Від Стрета [V] – рід Стретовичів-Меленівських.
Від Семена [ІV] пізніше пішли два роди: від його внука Андрія 
[ІV, 4] – рід Грищенків, а від Мойсія [ІV, 3] – рід Мойсієнків.
Діти: ВАСЯН, Агапон, Семен, Стрет. 

 3-е покоління. 

ВАСЯН Васильович Меленівський - Тупачаловський, 
/згадується в документах 3.07.1589/. 
Його син - МИХАЙЛО. 

4-е покоління

МИХАЙЛО Васянович-Меленівський, 
/згадується в документах 
13.02.1635/. 
Його дружина – Марія Булдасівна Стартильська Злотницька. 
Їх син – ДАМ’ЯН. 

 5-е покоління. 

ДАМ’ЯН Михайлович Васянович-Меленівський
/ ? + 1682/, 
/згадується в документах 1661, 1663 рр., заповіт від
25.10.1682/. 
Його 1-я дружина – Авдотія Сингаївська. 
Їх діти: Григорій, ФЕДІР, Микола. 
Його 2-а дружина – Настасія Кернозицька /згадується в
документах в 
1682, 1690/. 
Їх син: Самуїл / ? + до 1682/. 
 6-е покоління. ФЕДІР Дам’янович Васянович-Меленівський
/згадується в документах
1682, 1732/. 
Його діти: ІВАН, Андрій. 
 7-е покоління. ІВАН Федорович Васянович-Меленівський
/згадується в документах
1782/. 
Його діти: ВАСИЛЬ, Захарій. 
8-е покоління. ВАСИЛЬ Іванович Васянович-Меленівський / ? 
+ 1791/. 
Його діти: ОЛЕКСАНДР, Федір. 
 9-е покоління. ОЛЕКСАНДР Васильович Васянович-
Меленівський /1754? + 1804/, 
 (згадується в документах 1791, 1795, 1804 рр.). 
Його дружина - Тетяна /1757? +?/. 
Їх діти: 1. ГРИГОРІЙ /1776?+1804/, 2. Семен /23.10.1779 р.н./, 
3. Іван 1-й /30.06.1798 р.н./ (по ревізії 1834 г. /обл.архів,Ф.782, 
оп.1, №
7453/: самому Івану – 47 років, 
його дружина - Уляна, їх діти: Іван, 20; Мартин, 9, Нарцис, 6; Агафия, 4).
4. Яків /1782?р.н./, 
5. Іван 2-й /1816?+ ?/ ( по ревізії 1834 г. йому 34 г., його
дружині 
Олександрі -27, 
їх дітям: Івану – 12, Миколі – 8, Івану – 3 /там же/). 
Їх дочки: Марина /1785?р.н./, Розалія /1790?р.н./ 
10-е покоління. ГРИГОРІЙ Олександрович Васянович-
Меленівський. 
Його 1-я дружина – Єфросинія /померла до 1813 г./. 
Їх діти: ДАМ’ЯН. 
Його 2-я дружина – Марфа /1784 +?/. 
Їх діти: Іван /12.01.1814 + ?/, Уляна /1819 + ?/. 
11-е покоління. ДАМ’ЯН Григорович Васянович-Меленівський 
/14.11.1798 + до1841/. 
(Далі з цієї дати - по н.ст.). 
Його дружина – Ксенія Антонівна Завадська ( з Білошицьких) 
/1799 + 
22.01.1860/. 
Їх діти: Антон /липень,1826 + ?/, Семен /16.02.1828 + ?/, ФЕДІР 
/1830+1912/, Марфа /21.07.1837 + ?/. 
 12-е покоління. ФЕДІР Дам’янович Васянович-Меленівський 
/27.05.1830 + 5.02.1912/. 
Його дружина – Євдокія Федорівна Шевченко. 
Їх діти: Меланія /29.12.1860+12.07.1861/; Василь
/?.05.1863+22.12.1863/; 
Костянтин /28.04.1864+?/; Діонісий /10.03.1866+29.04.1867/; 
ОЛЕКСАНДРА /22.03.1868+05.03.1937/;Сергій
/05.10.1870+10.10.1870/; 
Марія /20.09.1871+після 1940/; Олена /29.04.1874+25.05.1874/; 
Олексій /22.03.1878+16.11.1919/; Ганна /12.06.1880+20.07.1960/. 
13-е покоління. ОЛЕКСАНДРА Федорівна Меленівська
/22.03.1868+05.03.1937/. 
Її чоловік – РОМАН Олексійович Григор'єв /1861+?/ (остання
згадка про 
нього відноситься до 7 липня 1919 р.). 
Їх доньки: Марія /28.18.1909+22.07.1982/, 
ЄВГЕНІЯ /21.02.1911+5.01.1988/. 
14-е покоління. ЄВГЕНІЯ Романівна Григор'єва
/21.02.1911+05.01.1988/. 
Андрій Гоп. 
Їх дочка – ЛЮДМИЛА, 5.01.1948 р.н. (прийнята за дочку
Довгополовим 
Михайлом). 
15-е покоління. ЛЮДМИЛА Михайлівна Довгополова, 
05.01.1948 р.н. 
Станіслав Георгійович Вержбовський /1.11.1938+22.03.1991/. 
Їх син – ЄВГЕН, 15.06.1981р.н. (обрав собі прізвище бабусі - 
Григор'єв). 
 16-е покоління. ЄВГЕН Станіславович Григор'єв, 
15.06.1981.р.н. 



МОЙСІЄНКИ
Мойсій [4], син Корнія [2], онук Семена [IV], правнук Васяна 
[I], мав синів Дем’яна [5], Івана [6] та доньку Ганну [7].
Василь [IV, 8] одружився з Тетяною. Вони народили сина 
Павла [IV, 10].
Григорій І Павлович [IV, 15] одружився з Марфою 
Меленівською. Вони народили дітей Михайла [IV, 21]; Миколу [IV, 
22], одруженого з Павлиною, які народили Марію; Павла [IV, 24], 
одруженого з Ганною Василенко, які народили Івана [IV, 38]; 
Петра [IV, 23], одруженого з Марією; Стефана [IV, 25], який 
народився в с. Василівці Васильківського повіту.
Стефан [IV, 25] одружився з Варварою, яка разом з Юліаною –
донькою Василя Турченка Васяновича, котрі отримали в спадок 
Турковщину. У Меленях народилися їхні діти Павло [IV, 39] 
(15.10.1829), Йосип [IV, 40] (23.04.1832), Карпо (13.10.1841), 
Данило [IV, 41] (12.12.1836).
Іван Павлович (24.02.1803) одружився з Ганною. Вони 
народили дітей Григорія (10.11.1826), Михайла (11.06.1837), Івана 
(14.10.1839).
Микола Іванович [IV, 7] мав сина Івана [IV, 9].
Йосип Іванович [IV, 12] одружився з Агафією Романенко. Вони 
народили дітей Карпа [IV, 20] (13.10.1785), Йосипа [IV, 19] 
(4.04.1789), Івана [IV, 18] (24.06.1792).
Карпо Йосипович [IV, 20] (13.10.1785) одружився з Марцелою 
(Марією). Вони народили дітей Хому [IV, 36] (26.01.1816), Павла 
[IV, 37]. 
Йосип Йосипович [IV, 19] (4.04.1789) одружився з Уляною, які 
народили Матвія, одруженого з Єфросиною.
Іван Йосипович [IV, 18] (24.06.1792) одружився з Марією. Від 
першого шлюбу мав дітей Петра [IV, 30], Івана [IV, 31], Луку [IV, 
32]. Від другого шлюбу – Павла [IV, 33], Тимофія [IV, 34].
Хома Карпович [IV, 36] (26.01.1816) одружився з Парасковією і 
народили Павла Павло Карпович [IV, 37] одружився з Марією, народили дітей 
Івана (11.10.1839), Михайла (10.09.1844).
Павло, син Хоми [IV, 36], одружився з Марією, народили дітей 
Івана, Михайла.
Григорій ІІ Павлович [IV, 17] одружився з Анастасією. Вони 
народили Марка [IV, 26], Василя І [IV, 27], Василя ІІ [IV, 28].
Василь І Григорович [IV, 27] (3.03.1792) одружився з 
Парасковією, які народили Андрія [IV, 42] (25.07.1831), Ігната [IV, 
43] (6.02.1833). Друга його дружина – Єфросинія.
Василь ІІ Григорович [IV, 28] одружився з Уляною, які 
народили дітей Павла [IV, 44] (3.10.1831), Йосипа [IV, 45] 
(31.10.1832).

СТРЕТОВИЧІ
Стрет [V] (помер між 1624 і 1632 рр.) був одружений з Марією 
Кузьминичною Дідківською. Вони мали трьох синів: Бориса [V, 1], 
Кузьму [V, 2], Степана [V, 3].
Кузьма Стретович [V, 2], одружений з Ганною Дідківською. 
Саме він зібрав те багатство, яке мали всі нащадки Стретовичів 
(лише вони в ХХ ст., маючи великі наділи землі змогли 
підтвердити своє дворянське походження). За це він та його сини 
були неодноразово биті дядьками та двоюрідними братами. Так, у 
1632 р. він подав позов до суду від імені своєї матері Марії 
Кузьмівни та старшого сина Назара [V, 8] (народився близько 
1612 р.) про побої.
Кузьма скупив землі Каленських в 1638 р. (Ф.782, оп.1, 
спр.7452), частину Мелень в 1647 р. у рідного племінника Назара 
Борисовича [V, 7] (там само), позичав гроші рідному брату Борису 
[V, 1] під заклад бортного дерева, мав землі в Ходаках (Випис 20. 
Там само), Борисовщині (випис 40. Там само). Старший його син 
Назар [V, 8] дітей не мав. Другий син – Влас [V, 9] був одружений 
на Тетяні (Анні (?)) Чоповській. Від цього шлюбу народився син 
Іван [V, 14]. У нього від шлюбу з Оришкою Волковською було троє 
дітей. По смерті Івана [V, 14] в 1723 р. в спадок синам дісталася 
частина Оленичів з селянами, а Федору [V, 20] – частина Мелень з 
селянами. Вони поділили між собою рухоме майно та гроші (Випис 
15. Там само). Але вже 1738 р. брати судяться між собою.
Федір [V, 20] у 1739 р. викуповує у Недашківських частину 
Мелень (орні землі, ліс, сінокіс, бортне дерево) (випис 17. Там
само), а сини Романа [V, 18] від Катерини Дідківської виковують у 
Станіслава Меленівського у 1753 р. частину Мелень.
Синам Федора [V, 20] від Теофіли Меленівської Степану [V, 
32], Петру [V, 31], Івану [V, 34] дісталися в спадок частина 
Ходаків, Липлян, Виоратки, вотчина Чернявка.
З роду Мартина [V, 19] пішли Марченки, його син Дем’ян [V, 
25] був обраний 1775 р. Новогрудським регентом. Його дружина –
Анна Кремчекич (мали с. Рашковщизну). Його син Павло [V, 35], 
одружений з Юзефою Кумановською, був суддею Бердичівського 
суду. 
Стрет [V] (? – до 5.11.1632) з дружиною Марію Кузьмінічною 
Дідківською народили дітей Бориса [V, 1], Кузьму [V, 2], Степана 
[V, 3].
Борис Стретович [V, 1] мав дітей Назара [V, 7], Прохора [V, 5], 
Христофора [V, 6] (2.12.1647), Семена [V, 4], який разом з Уласом 
в 1669 р. отримав привілеї від Польського короля Михайла.
Кузьма Стретович [V, 2] з дружиною Анною Дідківською 
народили дітей Назара [V, 8] (бездітний), Уласа [V, 9] (Власа, 
Власлава, Влацлава, Вацлава).
Улас Кузьмович [V, 9] 3.11.1669 р. і його двоюрідний брат 
Шимон (Семен) отримали привілеї від польського короля Михайла 
Вишневецького. Разом зі своєю дружиною Тетяною Чоповською 
народили сина Івана [V, 14].
Іван Власович [V, 14] з дружиною Уршулою (Оришкою) 
Волковською народили дітей Романа [V, 18], Мартина [V, 19], 
Федора [V, 20].
У Романа Івановича [V, 18] з дружиною Катериною 
Дідківською народилися діти Олександр [V, 27], Григорій [V, 30], 
Андрій [V, 29].
Олександр Романович [V, 27] мав дітей Олександра [V, 41] 
1792 р.н., Михайла [V, 43], Івана [V, 42].
Олександр Олександрович [V, 41] 1792 р.н. з дружиною 
Тетяною Васянович народили дітей Івана, Самійла [V, 57] 
1816 р.н., який з дружиною Вікторією мав синів Йосипа [V, 81] 
1827 р.н. та Федора [V, 82]; Івана, який з Анастасією мав сина 
Григорія.
Григорій Романович [V, 30] (? – до 1777) мав дітей Михайла [V, 
45] та Івана [V, 46].
У Михайла Григоровича [V, 45] був син Данило [V, 63] та 
внуки Йосип [V, 86] і Василь [V, 87] 1827 р.н.
Іван Григорович [V, 46] мав сина Григорія [V, 64] та внука 
Федора [V, 98].
Іван Романович [V, 28] (1725 – до 1804) мав синів: Григорія, 
Михайла, внуків Івана, Кароля, Пантелеймона, Самійла.
Андрій Романович [V, 29] 1719 р.н., у 1801 р. – вдовець, мав 
сина Якова [V, 44].
Яків Андрійович [V, 44] (1754 – до 1808) з дружиною Геленою 
Завадською мав сина Матвія [V, 60] (7.01.1778), а з дружиною 
Аполлонією Чоповською Івана [V, 59], Онуфрія [V, 60], Карла 
(Кирила) [V, 62].
Матвій Якович [V, 60] (7.01.1778) з дружиною Агафією 
Меленівською народили дітей Еліфтерія (Віктора) [V, 83] 1809 р.н. 
та Михайла [V, 84] 1811 р.н. та ще двох синів.
У одного з невідомих синів Матвія Яковича [V, 60] був син 
Павло, одружений з Юліаною, які мали дітей: Павла 1801 р.н., 
внука Пантелеймона; Григорія 1803 р.н., одруженого з Софією, 
внуків Івана 1824 р.н., Августина 1828 р.н., Якова 1844 р.н., Івана 
1851 р.н.; Івана 1813 р.н., внуків Мацея 1835 р.н., Івана 1840 р.н., 
Августина 1842 р.н., Павла 1855 р.н.
У другого з невідомих синів Матвія Яковича [V, 60] були сини 
Герасим, внуки Данило, Стефан; Олександр, внуки Йосип.
Еліфтерій (Віктор) [V, 83] 1809 р.н. мав сина Павла [V, 93] 
1858 р.н.
Михайло Матвійович [V, 84] 1811 р.н. мав сина Стефана [V, 94] 
1853 р.н.
У Карла (Кирила) Яковича [V, 62] народився син Ілля [V, 85] 
(6.03.1858).
Федір Іванович [V, 20] з дружиною Теофілою Меленівською 
народили синів Михайла [V, 33] (? – 1792) (Хвещенко), Степана [V, 
32] (? – до 1770) (бездітний), Петра [V, 31] (? – до 1770) 
(бездітний), Івана [V, 34]. 
У Михайла Федоровича [V, 33] були сини Хома [V, 47] 
1792 р.н., Іван І [V, 48] (бездітний), Атаназій [V, 49] (? – 1837), 
Роман [V, 50] (бездітний), Іван ІІ [V, 51].
Хома Михайлович [V, 47] 1792 р.н. мав дітей Федора [V, 65], 
Мартина [V, 66], Йосипа [V, 67].
Атаназій Михайлович [V, 49] (? – 1837) мав дітей Хому І [V, 
68], Андрія [V, 69], Івана [V, 70], Хому ІІ [V, 71].
Іван ІІ Михайлович [V, 51] мав сина Івана [V, 72], внука Кирила 
[V, 89] 1827 р.н., сина Олександра [V, 73], внука Павла [V, 90].
Іван Федорович [V, 34] з дружиною Марією Бевз мав дітей 
Марту, Андрія [V, 52] внуків Олександра [V, 74], Павла [V, 75] (був 
священиком), Герасима [V, 76]; Антона [V, 53], внуків Йосипа [V, 
77], Івана [V, 78]; Олександра [V, 54], внуків Максима [V, 79], 
Андрія [V, 80].
Від Мартина Івановича [V, 19] у селі пішли Марченки. У 
Мартина були діти Михайло [V, 24] (продав Оленичі в 1770 р.); 
Дем’ян [V, 25].
Дем’ян Мартинович [V, 25] був Новогрудським регентом. З 
дружиною Ганною Кремнецькою мав сина Павла [V, 35], 
одруженого з Юзефою Кумановою, які мали дітей Леонарда [V, 
55], Квирина [V, 56] і чотирьох доньок.
Хома (Томаш) Михайлович [V, 47] з дружиною Ганною мали 
дітей Мартина [V, 66], Юзефа (Йосипа) [V, 67], Федора [V, 65].
Іван Михайлович [V, 48] з дружиною Оленою мав синів Павла 
та Кирила.

Comments