Джерела:
Смуток І. Перші документальні згадки про перемишльські роди гербу Сас (XIV-XVII ст.).




Rodzina: Łopuszański
Herb: Sas
Wstęp: Nazwisko wzięli od wsi Łopuszanki, w ziemi przemyskiej, w której posiadali dziedziczne wójtostwo, a wyszli z Komarnik, z których się też zwykle pisali

Pisali się: z Arłamowa i Wełykiego, z Komarnik, z Komarnik, z Komarnik, z Komarnik, z Komarnik, z Komarnik, z Komarnik, z Komarnik, z Komarnik, z Łopusznicy i Hubic.

ЛОПУШАНСЬКІ (Łopuszańscy) – земянський рід, у XVІ–XVІI ст. землевласники у Перемишльській землі.

1. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки (герб Сас).



Джерела:
– Boniecki A. Herbarz Polski. – Tom ХVІ. – S. 1–4.

Олег Однороженко




Лопушанські гербу Сас. Прізвище взяли від назви села Лопушанки в землі Перемишльській, в якій були власниками успадкованого війтівства, а вийшли з с.Комарників, від назви якого ще раніше взяли прізвищеКомарницькі. Іван Лопушанський в 1600 р. визнав борг дружині, Анні з Височанських. Григорій або Грицько Іванкович-Лопушанський з Комарників в 1617 р. відступив війтівство в Лопушанці своїм синам: Григорію, Яну, Базилю і Адаму в 1633 році.

Брати : Базиль і Еліяш отримали в 1637 р. війтівство в Тисовій в землі Перемишльській. Григорій або Єжи отримав в 1638 р. війтівство в Гвоздці і в 1662 р. дозвіл на поділ війтівства для синів: Мартина і Олександра. Після смерті Мартина в 1667 р. війтівство обійняв сам Олександр, а після нього в 1699 р. його син Ян.

Ян з Комарників, син Грицька в 1662 р. записав певну суму коштів дружині, Мар’яні Вісенській. Андрій підписав з землею Перемишльською виборчий лист короля Михайла. Теодора, дружина Миколи Хановського з 1659 року. Мар’яна, дочка Еліяша і Терези народилася в 1661 р. [метрика в Добромилі]. Дорота отримала в 1666 р. дозвіл на передачу Лопушанки сину Яну і його дружині Софії.

Дочки Миколи і Анни з Лопушанки і Губиць: Катерина, народилася в 1670 р., Барбара народилася в 1679 р., друга Катерина народилася в 1681 р. [метрика в Добромилі].Олександр з Комарників в 1690 р. підписав дошлюбну угоду з Стефаном Турянським. Андрій, син Яна в 1693 р. записав певну суму дружині, Анні Добрянській. Єфросинія, дочка Яна з Арламова і Великого, одружилася в 1682 р. в П’ятницях з Яном Лущинським. Катерина, вдова з П’ятниць вийшла в 1674 р. за Яна Висоць­ко­го. Констанція одружилася в 1684 р. з Криницьким. Мар’яна стала дружиною Яна Грудзинського в 1687 р. в Підгайчиках.

Мар’яна Розлуцька з Маткова, отримала в 1701 р. дозвіл на передачу частини війтівства в Лопушанці Самуелю Лопушанському. Ян позичив 500 тинфів Валер’яну Непокойчицькому, брат якого в 1720 р. сплатив залишок боргу Василю-Антонію з Комарників.

Цей Василь Хомич з Комарників отримав в 1719 р. дозвіл від Яновських на викуп їхнього села Козічина від Кореновського. В 1731 р. Василь став меч­ни­ком Жидачівським і міським регентом, а з 1737 р. — воєводою Городельським.

Олександр з Волині підписав в 1833 р. виборчий лист Лещинського. Ян, одру­жений з Хеленою Кучковською в 1736 р. мав дочку Мар’яну, котра уступила в 1763 р. в Унятичах певні маєтності Туркулові. Ян отримав в 1753 р. дозвіл на передачу синові війтівства в Гвоздці.

Андрій Хомич, одружений в 1756 р. з Мар’яною Кошлівною з Гулідова, в 1758 р. видав Орецькому квитанцію на посаг дружини, який забезпечив майном в Вер­хо­ві Луцького повіту. Григорій з Комарників був молодшим військовим Горо­дель­ським в 1777-1794 р. Антоній був воєводою Кременецьким в 1788 р. Аугуст був воєводою Петриковським в 1788-1793 р.

Олександр, син Григорія, жив в 1716 р. в Перемишлі. Андрій, Михайло і Ян отримали в 1722 р. дозвіл на купівлю частини війтівства в Лопушанці від Мацея Пер­ков­ського. Андрій, в 1733 р. одружений з Анною Височанською-Мішкеви­чів­ною, має справу з братом Михайлом в 1745 р. Михайло, син Олександра Блізняка, Яцек, син Андрія, Михайло, син Олександра, всі Гімучаки-Лопушанські уклали в 1745 р. угоду з Ігнатієм Височанським.

Джозеф, Станіслав, Вікторія Борковська, Мар’яна, Францішка, Бригіда і Ельж­бе­та, діти Теодора, вели в 1786 році судовий процес проти Россовського за 2000 флоринів. З них Станіслав помер неодруженим в 1798 р. в Потилічу. Вікторія вдруге заміжня за Турянським, Мар’яна заміжня за Погорецьким в 1798 р., а Францішка вийшла заміж за Винницького в 1809 р.

Михайло і Ян — рідні брати, Самуель і Григорій — рідні, Олесандр, Антоній і Базиль — рідні, нарешті Стефан і Ян — рідні, а всі між собою дворідні брати, власники війтівств в Лопушанці і Гвоздці, записані дворянами в суді земському Перемишльському за 1782 рік з приставкою Гемуйнович

Один з тих Янів мав сина Луціана, який помер у Гводзці в 1830 р., був одружений з Катериною Лопушанською, сестрою Яна з Комарників, і мав від неї синів: Яна, народився в 1824 р. і Антонія, народився в 1826 р.; Стефан, син священика Олексія, пароха з Недільної помер в 1840 р., мав від Марії Яворської: Мар’яну, вийшла за Стефана Яворського, Миколая, Станіслава, Яна, Базиля і Теодора; Михайло, син Олександра був двічі одружений, перший раз з Марією Стрілецькою, від неї діти — Ян і Миколай, другий з Анастасією - Барбарою Підгородецькою, від неї син Стафан.

Микола, син Михайла і першої дружини, залишив від Євдоксії Лопушанської: Михайла, народився в 1812 р.; Антонія, народився в 1815 р. і найстаршого Базиля народився в 1801 р. і помер в 1833 р. і мав від Катерини з Ратичів або Ратике­вичів: Яна, народився в 1824 р. і Теодора, народ. в 1727 р. (метр в Лопушанці).

Стефан, син Михайла і другої дружини від Барбари Лопушанської мав сина Теодора, по якому залишився від Катерини Радецької син Антоній, народився 1822 р.

Михайло, син Яна і Мар’яни Яворської, другий Михайло, брат Євдокії Миколаєвої-Лопушанської, син Теодора і Терези Яворської, разом з рідним дядьком Яном, син Олександра і Анни Розлуцької, а також Теодор і Олександр, син Базиля і Магдалени Розлуцької, всі разом внуки і правнук Андрія Хомича і Анни Височанської, власники частки в Лопушанці-Хоминій, довели своє дворянство в 1782 р., в міськім Перемишльськім суді. З них Михайло, син Яна залишив від Ма­гда­лени з Лужецьких: Яна і Еліяша, мали прізвище з придомком Концевич. Базиль, син Еліяша і Анни Н. втратив 1858 р. дворянство; син Базиля, Теодор мав: Григорія, Олександра, Михайла і Теодора.

Михайло, одружений з Мар’яною Н., по другому шлюбі Павлюкова, залишив тільки дочку Анну, народилася в 1838 р., а з 1851 р. була під опікою дядька Олександра; Теодор склав заповіт в 1853 р., за яким призначив довічне утримання для дружини Юстини, дочки Петра Козиброда, а весь маєток племінникові Ясеві, одруженому з Марією Н.

Олександр, другий син Базиля і Магдалени Розлуцької помер в 1827 році і залишив від Терези з Лужецьких: Мар’яну, вийшла за Базиля Яворського; Анну, вийшла за Антонія Лопушанського; Яна, Михайла і Миколая. Згаданий Базиль мав від тієї ж дружини: третього сина Яна, але не записаного в дворяни, він був одружений з Софією з Брошньовських, від неї був син також Ян, який в свою чергу залишив від Анастасії Борковської: Теодора, Яна і Базиля, записаних 1832 р. у відділі штатів Галицьких в дворяни.

Теодор, Самуель і Григорій, молодші сини згаданих вище Андрія і Анни Височанської, внуки Ігнатія і Мар’яни Кобланської, правнуки Базиля, а також Августин, палестрант Белзький в 1780 р., Казимир і Антоній, сини Яна і Мар’яни Левицької, внуки Михайла і Єфросинії Дністрянської засвідчували своє дворян­ство перед комісією магнатів Галицьких в 1782 р.

З них Антоній залишив від Агнешки або Анни Лопушанської: Вікторію, вийшла за Воячинського; Елеонору, померла в 1859 р.; Мар’яну; Каєтана, проживав в Мощанах; Антонія, проживав в Гребенниках і засвідчив своє дворянське походжен­ня у відділі штатів Галицьких.

Джозеф Хомич з Комарників уклав в 1780 р. зі своїм швагром Войцехом Височанським угоду, він був сином Миколая і Анни зі Ставарських, записаний в дворяни у Перемишлі в 1782 р. У 1755 р. купив від Терлецького частку в Дрогобичі, помер в 1793 р., залишивши від Терези з Коберських дочок: Марію-Терезу Булкевичову; Вікторію Голинську, Ельжбету Кульчицьку і сина Миколая-Ігнатія, народженого в 1762 р. в Дрогобичі, помер в 1813 р., по ньому від Анни з Добрівлянських: Юліан, народився в 1794 р.; Фелікс, народився в 1801 р. (метр. в Дорозові); Розалія, вийшла в 1823 р. за Червінського; Юстина, вийшла в 1829 р. за Лискевича і Елеонора, народилася в 1809 р. (метрика в Дорозові). Фелікс мав від Анелі з Рамачів синів: Людвіка в 1843 р. і Августа в 1847 р. народжені в Дрогобичі, довели разом з батьком своє дворянське походження в Галицькому крайовому відділі у 1866 р.

Священик Ян, греко-католицький парох в Плоскім у 1759 р. Павло, син Єжи і Агнешки з Винницьких, внук Петра і Єви з Яворських залишив від Мар’яни з Нанівських Григорія, греко-католицького священика, пароха в Шум’ячу і Єжи, після предків власника війтівства в Плоскім, який записаний дворянином в суді зем­сь­ко­му Перемишльському у 1782 році з придомком до прізвища Хомич або Хумич.

Джозеф довів дворянське походження в суді Перемишльському земському у 1782 р. Ян та Ба­зиль, а також Стефан і Базиль почали справу в суді у 1790 р., але не закінчили.

Базиль, про якого згадано вище, син Яна і Мар’яни Турчинівської, Жи­да­чівський мечник, регент Городельський міський, залишив від Мар’яни Негребецької: Онуфрія, який мав від Мар’яни зі Стралківських дочку Вінцентію і сина Кароля з Комарників., народився у 1782 р., записаний з приставкою Хомич в Галиць­ких штатах у 1808 р., літератор, помер неодруженим у Львові 1818 р.

Не вдається поєднати з вище згаданими наступних осіб, які згадуються в актах Львівського Forym Nobilium: Анна з Войтівських, по першому шлюбі Янова-Сі­льсь­ка, по другому Лопушанська, обирала у 1795 р. депутатів. Агнешка, дочка Джозефа вийшла за Яна Романівського у 1805 році. Священик Павло, греко-ка­толицький парох у Великополі, помер у 1813 р., після нього від Мар’яни з Кучин­ських були: Миколай, Михайло, Матронела-Мар’яна, перший шлюб зі священиком Яном Малчевським, другий — зі священиком Яном Лепецьким, померла в Топільниці у 1813 р.

Андрій, Стефан і Базиль — рідні брати. З них Базиль помер у 1817 р., залишив від померлої перед ним Агафії з Лужецьких: Анастасію, вийшла за Яцка Кундика; Катерину, померла молодою; Яну; Стефана, одружився у 1830 р. з Анною з Крушевських і Яна, народженого у 1805 р., одруженого у 1827 р. з Анною з Кульчицьких, дочкою Теодора і Мар’яни-Янівни-Лужецької.

Ян одружений з Мар’яною з Тучапських, вдовою по Вавринцю-Новосільському з Тустоглів, померла у 1828 році.

Ян Хомич помер в Лопушанці-Хоминій у 1831 р., залишив від першої дружини, Марії з Дубровських: Анастасію Кульчицьку з Лужка, Антонія і Михайла, помер­лого в Лопушанці у 1849 р., після нього від Марії з Малковських: Марія, вийшла за Сенева; Катерина, народжена у 1836 р., і Ян були під опікою його брата Антонія; Ян Хомич від другої дружини Катерини Яворської мав: Андрія, Миколу (помер 1843 р.), Яна, Юстину (вийшла заміж за Халевича) і Єву.

Елеонора з баронів Потен, по першому шлюбі Чермакова у 1854 р., по другому Лопушанська. Фелікс, у 1854 р. одружений з Юзефою Йорданівною, дочкою померлого у 1847 р. Вінцентія, майора військ польських. Болеслав з Комарників, інже­нер залізниці, народився у 1854 р., помер у 1907 р. в Станіславові.

Григорій з синами, Ян з синами, Базиль з синами, Теодор і Антоній сини Єжи, Теодор з синами, Юстин з синами, Ян з синами, сини Стефана, всі разом внуки Яна, правнуки Стефана, праправнуки Вавринця, у 1836, 1841 та у 1847 рр. записані в дворяни у Подольській губернії; велика кількість їхніх нащадків записані до книг дворянства у 1854–1879рр.

Войцех-Юліан з синами: Владиславом; Антонієм; Вітом-Модестом-Олексан­дром і Войцехом-Єжи; син Яна, внук Базиля, правнук Константина, у 1836, 1837, 1851, 1855 рр.; Войцех-Юліан, син Антонія, у 1867 р. , а діти останнього: Михай­ло-Титус, Ванда-Марія, Олександра, Софія, Олександр, Євгеній і Михайло в 1888–1904 рр., записані до книг дворянства у Волинській і Київській губерніях.

Йоб і Ян, сини Базиля, внуки Яна у 1853 р.; Петро, Генріх, Володимир, Калікст і Зенон, сини Яна у 1853–1888рр.; Петро і Войцех, сини Петра у 1897 р. записані до дворянства на Волині.

____________________________________________________

Bonecki A.: Herbarz polski. Cz. I. Wiadomosci historyczno-genealogiczne

o rodach schlacheckich. T. I-XVI. Warszawa 1899-1913

Iwan Łopuszański przyznał 1600 r. dług żonie, Annie z Wysoczańskich. Grzegorz v. Hryćko Iwankowicz z Komarnik Łopuszański 1617 r. odstąpił wójtostwa w Łopuszance synom swoim: Grzegorzowi, Janowi, Bazylemu i Adamowi 1633 r. (G. Przem.). [nieznany ojciec poniższego rodzeństwa] Bracia: Bazyli i Eljasz otrzymali 1637 roku wójtostwo w Tysowej, w przemyskim (M. 182 f. 194). Grzegorz v. Jerzy otrzymał 1638 r. wójtostwo w Gwoźdzcu i 1662 r. konsens na cesję tegoż synom: Marcinowi i Aleksandrowi. Po śmierci Marcina objął wójtostwo sam Aleksander 1677 r., a po nim syn jego Jan 1699 r. (Gr. Przem. 697 f. 720; 713 f. 669; AGZ. X. 4849; Sig. Ręk. Oss. 136 f. 113; M. Dun. Wąsow.). ¶ Jan z Komarnik, syn Hryćka, zapisał sumę żonie, Marjannie Wicieńskiej, 1662 r. (Gr. Przem.). Andrzej podpisał, z ziemią przemyską, elekcję króla Michała. Teodora, żona Mikołaja Chanowskiego 1659 r. Marjanna, córka Eljasza i Teresy, ur. 1661 r. (metr. w Dobromilu). Dorota otrzymała 1666 roku konsens na cesję Łopusznicy synowi Janowi i żonie jego Zofji (Sig. Ręk. Oss. 139 f. 50). ¶ Mikołaja z Łopusznicy i Hubic i Anny córki: Katarzyna, ur. 1670 r., Barbara, ur. 1679 r. i druga Katarzyna, ur. 1681 r. (metr. w Dobromilu). Aleksander z Komarnik intercyzę przedślubną spisał z Stefanem Turzańskim 1690 roku. Andrzej, syn Jana, zapisał 1693 r. sumę żonie, Annie Dobrzańskiej (Gr. Przem.). Jana z Arłamowa i Wełykiego córka, Eufrozyna, zaślubiła 1682 r. w Pietnicach Jana Łuszczyńskiego. Katarzyna, wdowa z Pietnic, wyszła 1674 r. za Jana Wysockiego. Konstancja zaślubiła 1684 r. Krynickiego; Marjanna, żona Jana Grudzińskiego w Podhajczykach 1687 r. (A. Zawadzki z metr. w Dobromilu). ¶ Marjanna z Maćkowej Rozłucka otrzymała 1701 r. konsens na cesję części wójtostwa w Łopuszance synowi, Samuelowi Łopuszańskiemu (Sig. Ręk Oss. 262 f. 88). Jan pożyczył 500 tynfów Walerjanowi Niepokojczyckiemu, którego brat spłacił resztę długu 1720 r. [nieznany ojciec poniższego rodzeństwa] Bazylemu Antoniemu z Komarnik. ¶ Tenże Bazyli Homicz z Komarnik otrzymał 1719 r. pozwolenie od Janowskich na wykupienie ich wsi Koziczyny, inaczej Puniczowa od Korzeniowskiego. Bazyli jest 1731 r. miecznikiem żydaczowskim i regentem grodzkim, a 1737 roku burgrabią horodelskim (Kij. IX f. 905; XI f. 263; Woł. VIII B f. 3; X f. 803; Czerniech. f. 1121). ¶ Aleksander z Wołynia podpisał elekcję Leszczyńskiego 1733 r. Jan, żonaty z Heleną Kuczkowską 1736 r., miał córkę Marjannę, która ustąpiła 1763 r. sumy na Uniatyczach Turkułłowi (Gr. Przem.). Jan otrzymał 1753 r. konsens na cesję synowi wójtostwa w Gwoźdzcu (G. Przem. 252 f. 451). ¶ Andrzej Homicz, żonaty 1756 r. z Marjanną z Hulidowa Kuszlówną, kwitował 1758 r. Orzęckiego z posagu żony, który zabezpieczył na swym zastawnym Werchowie, w łuckim (Gr. Bełs.). Grzegorz z Komarnik, wojski mniejszy horodelski 1777-1794 r. Antoni, burgrabia krzemieniecki 1788 r. August, burgrabia piotrkowski 1788-1793 r. ¶ Aleksander, syn Grzegorza, 1716 r. w Przemyślu. Andrzej, Michał i Jan, otrzymali 1722 r. konsens na nabycie części wójtostwa w Łopuszance od Macieja Piorkowskiego. Andrzej, żonaty z Anną Wysoczańską Miszkiewiczówną 1733 r., ma sprawę z bratem Michałem 1745 r. Michał, syn Aleksandra Bliźniak, Jacek, syn Andrzeja, Michał, syn Aleksandra, Gimuczaki Łopuszańscy, zawarli 1745 r. układ z Ignacym Wysoczańskim (Gr. Przem.). ¶ Józef, Stanisław, Wiktorja Borkowska, Marjanna, Franciszka, Brygida i Elżbieta, dzieci Teodora, procesowały 1786 r. Rossowskiego o 2,000 flor. Z nich Stanisław umarł bezżenny w Potyliczu 1798 r., Wiktorja była 2-o v. za Turzańskim, Marjanna za Pohoreckim 1798 r., a Franciszka wyszła za Winnickiego 1809 roku (A. Lwow. For. Nob.; M. D. Wąs.). [nieznany ojciec poniższego rodzeństwa] ¶ Michał i Jan [nieznany ojciec poniższego rodzeństwa] rodzeni, Samuel i Grzegorz [nieznany ojciec poniższego rodzeństwa] rodzeni, Aleksander, Antoni i Bazyli rodzeni, wreszcie [nieznany ojciec poniższego rodzeństwa] Stefan i Jan rodzeni, a wszyscy między sobą stryjeczni bracia, posiadacze wójtostw w Łopuszance i Gwoźdzcu, legitymowali się bez procedencji z przydomkiem Giemujnowicz, w sądzie ziemski przemyskim 1782 r. ¶ Jeden z tych Janów miał syna Lucjana, zmarłego w Gwoźdzcu 1830 r., ożenionego z Katarzyną Łopuszańską, siostrą Jana z Komarnik, z której synowie: Jan, ur. 1824 r. i Antoni, ur. 1826 r.; Stefan, syn ks. Aleksego, plebana z Niedzielnej, zmarły 1840 r., zostawił z Marji Jaworskiej: Marjannę ze Stefanem Jaworskim, Mikołaja, Stanisława, Jana, Bazylego i Teodora; Michał zaś, syn Aleksandra, dwa razy żonaty, z Marją Strzelecką, z której - Jan i Mikołaj i z Anastazją Barbarą Podhorodecką, z której Stefan. ¶ Mikołaj, syn Michała z pierwszej żony, zostawił, z Eudoksji Łopuszańskiej: Michała, ur. 1812 r., Antoniego, ur. 1815 r., i najstarszego Bazylego, ur. 1801 r., zmarłego 1833 r. w Łopuszance, po którym, z Katarzyny z Ratyczów v. Ratykiewiczów: Jan, ur. 1824 i Teodor, ur. 1827 r. (metr. w Łopuszance.). ¶ Stefan, syn Michała z drugiej żony, z Barbary Łopuszańskiej, miał syna Teodora, po którym, z Katarzyny Radeckiej, Antoni, ur. 1822 r. ¶ Michał, syn Jana i Marjanny Jaworskiej, drugi Michał, brat Eudoksji Mikołajowej Łopuszańskiej, syn Teodora i Teresy Jaworskiej, wraz z stryjem rodzonym Janem, synem Aleksandra i Anny Rozłuckiej, jako też Teodor i Aleksander, synowie Bazylego i Magdaleny Rozłuckiej, wszyscy zaś wnukowie i prawnuk Andrzeja Homicza i Anny Wysoczańskiej, posiadacze części w Łopuszance Chominej, dowiedli szlachectwa 1782 r. w sądzie grodzkim przemyskim. Z nich Michał, syn Jana, zostawił, z Magdaleny z Łużeckich: Jana i Eljasza, używających przydomku Kąsewicz. Eljasza, z Anny N., syn Bazyli, utracił 1858 r. szlachectwo; po Teodorze, synie Bazylego, byli: Grzegorz, Aleksander, Michał i Teodor. ¶ Michał, żonaty z Marjanną N., 2-o v. Pawlukową, zostawił tylko córkę Annę, ur. 1838 r., od 1851 r. pod opieką stryja Aleksandra; zaś Teodor spisał testament 1853 r., zabezpieczając dożywocie żonie Justynie, córce Piotra Kozybroda, a przeznaczając cały swój majątek bratańcowi Jasiowi, żonatemu z Marją N. (Arch. Fedor. w Oknie). ¶ Aleksander, drugi syn Bazylego i Magdaleny Rozłuckiej, zmarły 1827 r., zostawił, z Teresy z Łużeckich: Marjannę za Bazylim Jaworskim; Annę za Antonim Łopuszańskim; Jana Michała i Mikołaja. Wspomniany Bazyli miał z tej samej żony i trzeciego, niewylegitymowanego syna Jana, z Zofją z Broszniowskich żonatego, z której syn także Jan, zostawił, z Anastazji Borkowskiej: Teodora, Jana i Bazylego, wylegitymowanych w Wydziale stanów galicyjskich 1832 r. ¶ Teodor, Samuel i Grzegorz, młodsi synowie wspomnianego wyżej Andrzeja i Anny Wysoczańskiej, wnukowie Ignacego i Marjanny Koblańskiej, a prawnukowie Bazylego, oraz Augustyn 1780 r. palestrant bełski, Kazimierz i Antoni, synowie Jana i Marjanny Lewickiej, wnukowie Michała i Eufrozyny Dniestrzańskiej, legitymowali się przed komisją magnatów galicyjskich 1782 r. ¶ Z nich Antoni zostawił, z Agnieszki v. Anny Łopuszańskiej: Wiktorję za Wojaczyńskim; Eleonorę, zmarłą 1859 r.; Marjannę; Kajetana zamieszkałego w Moszczanach i Antoniego w Hrebennikach, który 1823 r. wykazał swe pochodzenie w Wydziale stanów galicyjskich. ¶ Józef Homicz z Komarnik, zawierający 1780 r. z szwagrem swym, Wojciechem Wysoczańskim, układ, syn Mikołaja i Anny z Stawarskich, legitymował się w grodzie przemyskim 1782 r. Już 1755 r. nabył od Terleckiego część w Drohobyczu, umarł 1793 r., zostawiwszy, z Teresy z Kobierskich, córki: Marję Teresę Bułkiewiczową; Wiktorję Gołyńską; Elżbietę Kulczycką i syna Mikołaja Ignacego, ur. 1762 r. w Drohobyczu, zmarłego 1813 r., po którym, z Anny z Dobrowlańskich: Juljan, ur. 1794 r.; Feliks, ur. 1801 r. (metr. w Dorozowie); Rozalja 1823 r. za Czerwińskim; Justyna 1829 r. za Łyskiewiczem i Eleonora, ur. 1809 r. (metr. w Dorozowie). Po Feliksie, z Anieli z Ramachów, synowie: Ludwik 1843 roku i August 1847 r. w Drohobyczu urodzeni, udowodnili wraz z ojcem swoje pochodzenie w galicyjskim Wydziale Krajowym 1866 r. ¶ Ks. Jan, grec. katol. proboszcz w Płoskiem, 1759 r. Paweł, syn Jerzego i Agnieszki z Winnickich, wnuk Piotra i Ewy z Jaworskich, zostawił, z Marjanny z Nanowskich, ks. Grzegorza, grec. katol. proboszcza w Sumiaczu i Jerzego, po przodkach posiadacza wójtostwa w Płoskiem, którzy się w sądzie ziemskim przemyskim wylegitymowali 1782 r. z przydomkiem Homicz v. Humiecz. ¶ Józef legitymował się w sądzie ziemskim przemyskim 1782 r. Jan i Bazyli, oraz Stefan i Bazyli, zaczęli 1790 r. legitymację, ale jej nie dokończyli. Bazyli, o którym wyżej, syn Jana i Marjanny Turczynowskiej (Gr. Przem. 250 f. 358), miecznik żydaczowski, regent grodzki horodelski, zostawił, z Marjanny Nehrebeckiej, Onufrego, po którym, z Marjanny z Strzałkowskich, córka Wincenta i syn Karol z Komarnik, ur. 1782 r., wylegitymowany z przydomkiem Homicz w Stanach galicyjskich 1808 r., literat, zmarły bezżennie we Lwowie 1818 r. (A. Tarn. For. Nob.). ¶ Nie dają się połączyć z powyższemi występujący w aktach lwowskiego Forum Nobilium: Anna z Wojtkowskich, 1-o v. Janowa Sielska, 2-o v. Łopuszańska, obierająca 1795 r. plenipotentów. Agnieszka, córka Józefa, za Janem Romanowskim 1805 r. Ks. Paweł, grec. katol. proboszcz w Wielkopolu, zmarły 1813 roku, po którym, z Marjanny z Kuczyńskich: Mikołaj, Michał i Matronela Marjanna, żona 1-o v. ks. Jana Malczewskiego, 2-o v. ks. Jana Lipeckiego, zmarła w Topolnicy 1813 r. [nieznany ojciec poniższego rodzeństwa] ¶ Andrzej, Stefan i Bazyli, bracia rodzeni. Z nich Bazyli umarł 1817 r., zostawiwszy ze zmarłej przed nim Agapji z Łużeckich: Anastazję za Jackiem Kundykiem; Katarzynę zmarłą młodo; Annę; Stefana, żonatego 1830 r. z Anną z Kruszewskich i Jana, ur. 1805 r., a żonatego 1827 r. z Anną z Kulczyckich, córką Teodora i Marjanny Janównej Łużeckiej. ¶ Jan, żonaty z Marjanną z Tuczapskich, wdową po Wawrzyńcu Nowosielskim z Tustogłów, zmarłą 1828 r. ¶ Jan Homicz, zmarły w Łopuszance Chominej 1831 r., zostawił 1-o v. z Marji z Dubrowskich: Anastazję Kulczycką w Łużku, Antoniego i Michała, zmarłego także w Łopuszance 1849 r., po którym z Marji z Małkowskich: Marja za Seniowem; Katarzyna, ur. 1836 r. i Jan, oboje pod opieką jego brata Antoniego; zaś 2-o v. z drugiej żony, Katarzyny Jaworskiej: Andrzeja, Mikołaja, zmarłego 1843 r., Jana, Justynę wydaną za Halewicza i Ewę. ¶ Eleonora z baronów Poten, 1-o v. Czermakowa, jest 1854 r. 2-o v. Łopuszańską. Feliks, 1854 r. żonaty z Józefą Jordanówną, córką zmarłego 1847 r. Wincentego, majora b. wojsk polskich. Bolesław z Komarnik, inżynjer kolejowy, ur. 1856 r., zmarł 1907 r. w Stanisławowie (M. D. Wąs.). ¶ Grzegorz z synami, Jan z synami, Bazyli z synem, Teodor i Antoni, synowie Jerzego, Teodor z synami, Justyn z synami, Jan z synami, synowie Stefana, wszyscy wnukowie Jana, prawnukowie Stefana, praprawnukowie Wawrzyńca, 1836, 1841 i 1847 r. wylegitymowali się ze szlachectwa w gubernji podolskiej; liczni ich potomkowie wpisani do ksiąg szlachty w latach 1854-1879 r. ¶ Wojciech Juljan z synami: Władysławem, Antonim, Witem Modestem Aleksandrem i Wojciechem Jerzym, syn Jana, wnuk Bazylego, prawnuk Konstantego, 1836, 1837, 1851 i 1855 r.; Wojciech Juljan, syn Antoniego, 1867 r., a dzieci tego ostatniego: Michał Tytus, Wanda Marja, Aleksandra, Zofja, Aleksander, Eugenjusz i Michał, 1888-1904 r. wylegitymowani w gubernjach - wołyńskiej i kijowskiej (Spis.). ¶ Job i Jan, synowie Bazylego, wnukowie Jana, 1853 r.; Piotr, Henryk, Włodzimierz, Kalikst i Zenon, synowie Jana, 1853-1888 r.; Piotr i Wojciech, synowie Piotra, 1897 r. wylegitymowani na Wołyniu (Spis.).