ЛІШКА (СТАРШИЙ і МОЛОДШИЙ) — у джерелах натрап- ляємо на імена трьох слуг князя Януша-Павла Острозького, які носили це прізвище: Войтех, Малхер та Ян Лішки (сини Станіслава Лішки-Ново- селецького ?). Двоє з них потрапили до опублікованого вище переліку, проте складно однозначно встановити, хто саме з них. Акти Володимир- ського ґродського суду і матеріали Адама Бонєцького вказують на те, що фамілія походила з Холмської землі (родовий маєток — село Новосілки), а на Волині окремі її представники жили вже в кінці XVI ст. Якийсь кон- флікт з острозьким євреєм у 1619 р. намагалися залагодити Станіслав і Малхер Лішки. У березні того ж року три десятки слуг Януша-Павла Ос- трозького були позвані до Кременецького ґродського суду краківським каштеляном Янушем Острозьким, який закидав їм спілкування з Малхе- ром, Войцехом та Яном Лішками, що є банітами і „виволанцями“ з Речі Посполитої. Напередодні Хотинської війни 1621 р. один із Лішків — Мал- хер (Мельхіор) — отримав приповідний лист від короля на козацьку хоругву (ЦДІА України у Києві, ф. 21, оп. 1, спр. 61, арк. 59, 63—63 зв.; ф. 28, оп. 1, спр. 13, арк. 144 зв.—146 зв., 156 зв.—158 зв.; спр. 20, арк. 384— 384 зв.; спр. 26, арк. 478 зв.—479;Akta grodzkie i ziemskie czasów Rzeczypospolitej polskiej z Archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie.— Lwów, 1884.— T. X.— S. 211; Herbarz Polski...— 1911.— T. XIV.— S. 387). |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Л >