ЛІПЛЕНСЬКІ (Liplański, Lipleński) - Gniazdo:z Liplan w powiecie owruckim, województwie kijowskim Богуш Ліпленський Леплява. 12 липня 1578 р. Лепленські Богуш і Іван отримали королівське підтвердження на маєтності Лепляну, Радаєвщичну, Врековщичну в Київському повіті [4,326]. Леплява в інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з трьома посполитами і трьома підсусідками, там же млин в одне коло. 1643 р. скарга від Леплянського на ксенза Єльця про 15 000 злотих і на заставу даних с. Леплян [2,арк.194 зв.]. Леплянський притягувався в 1646 р. ксен. зом Єльцом про недотримання контракту про село Стара Леплява [4,707]. 164 У 1592 р. волинець Богуш Ліпленський подав скаргу до Луцького суду на Ольбрахта Річицького, шляхтича з Білорусі, що той прислав йому «цедулу по-руску» з викликом на поєдинок. Тимчасом видана напередодні, у 1588 р., сеймова ухвала поєдинки категорично забороняла під загрозою штрафу й піврічного ув'язнення 88, і цю ж саму заборону повторив Статут 1588 р. (розд. IX, арт. 14). І хоча задирака-Річицький всіляко провокував Ліпленського, той на поєдинок не став, «огледаючися на право посполитеє и на закас Єго Королевскоє Милости», ба більше — як шляхтич «спокойний і статечний» передав себе під захист правосуддя . 2. Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. В.Вер. надського (далі – ІР НБУ). – Ф. І. – № 4104. 4. Руська (Волинська) метрика. Регести документів Коронної канцелярії для українських земель (Волинське, Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства) 1569.1673. – К., 2002. 88 Volumina legum. — Vol. 2. — P.255.Восени 1632 р. київським підвоєводою вже був Ян Ліплянський, який 8 листопада значився в цій якості серед послів від Київського воєводства на елекційний сейм Владислава ІV [31, с. 220]. Останній раз цей київський підвоєвода згадується у 1641 р., коли розглядав справу між шляхтянкою Марушею Тушевською та тодішнім чернігівським каштеляном Адамом Киселем [7, с. 22]. 31. Архив Юго-Западной России, изданный временной комиссией для разбора древних актов. – К.: Типография Н.Т. Корчак-Новицкого, 1861. – Ч. 2. – Т. 1. – 348 с 7. Україна перед Визвольною війною 1648 – 1654 рр. Збірка документів (1639 – 1648) / відп. ред. М. Петровський, К. Гуслистий. – К.: Вид-во АН УРСР, 1946. – 256 с. Bohusz, podpisarz ziemski łucki 1575 r., dziedzic części Chołoniewa, w łuckim, 1577 r., a Rekowszczyzny, w kijowskim, 1595 r., ożeniony był z Pelagją Jakóbowną Kołpytowską 1574 r. (Op. Łuc. 2049 f. 19, 20 i 55; Źr. Dziej. 19 i 21; Teka Rulik.). ¶ Stefanja Wasilówna Ochłopowska, wdowa Liplańska (może druga żona Bohusza) i dzieci jej: Daniło, Abram, Marusza i Anna, dziedzice Rekowszczyzny 1608 r. Daniło z żoną, Maryną Szczeniowską, sprzedał 1616 r. część Rekowszczyzny Stefanowi Niemiryczowi. Abrahamowa Lipleńska była dziedziczką Chwośnicy, w kijowskim, 1628 r. Dzieci jej: Daniło i Anastazja 1686 roku (Teka Rulik. i Źr. Dziej. 20). ¶ Jan Lipleński, dziedzic Stefanówki, w kijowskim, 1628 r. (Zr. Dziej. 20), podwojewodzi kijowski 1632-1640 r., podpisał, z województwem kijowskim, obiór Władysława IV-go. ¶ Hrehory, dziedzic Liplan, w kijowskim, 1628 r. (Źr. Dziej. 20), kupił 1620 roku część Kalińska od Kalińskich, a 1644 r. sprzedał połowę sioła Obychodów Wojciechowi Rylskiemu, ożeniony z Anną Semenówną Kościuszkiewiczówną Chobołtowską 1630 r., miał syna Jana, sekretarza królewskiego 1645 r., którego wdowa N., 2-o v. Wołkowska i syn Mikołaj, występują 1662 r. Tego ostatniego dzieci: Stanisław i Anna Franciszkowa Wojewódzka 1704 r., w kijowskim (Teka Rulikowskiego). ¶ Jerzy, rotmistrz chorągwi tatarskiej, umarł 1666 r., a z dzierżaw jego, Ruszów nadany Widawskiemu, Czerepin - Zubczewskiemu. Córka jego Maryna, żona Samuela Dublańskiego 1665 r. (Sig. Ręk. Oss. 139 f. 34, 46 i 69). Jan 1721 r. ma sprawę w Lublinie (M. D. Wąs.). ¶ Jerzy, elektor Stanisława Leszczyńskiego z województwa kijowskiego, 1733 roku, pisany też Jerzym Stanisławem, ożeniony był z Marjanną Trypolską, 2-o v. Balową Niedźwiedzką, łowczyną mścisławską 1760 r., która sprzedała 1742 r. Bohdanowszczyznę i Mamcz, w owruckim, Trypolskim. Syn ich Łukasz, tytułowany łowczym latyczowskim 1760 r. [nieznany ojciec poniższego rodzeństwa] Antoni i Marcin, bracia, 1762 r. (Teka Rulik.). Rodowód
|
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Л >