Лепесовицькі

ЛЕПЕСОВИЦЬКІ - земяни Берестейського повіту.


Григорій Лепесовицький
 9 лютого 
1586 р. датовано запис Юрія Івановича Чорторийського і Софії Ходкевичівни,
вдови покійного кн. Михайла Олександровича Чорторийського, яким вони
визнають позику грошей у Григорія Лепесовицького, «в которой менованой суме я,
Юрей, половицу своего именя и села Маркова Ставу сполного нашого [...], а я,
Зофея [...], половицу того ж села [...] мы сами на себе и на манастыр Земен-
ский, которого мы обоя сторона сполне а нерозделне уживаючи волньши подав-
цами архимандрицтва манастыра Земенского и всих добр до него належачих»
передали йому в заставу на один рік. За умови вчасного неповернення грошей,
поселення залишалось у заставі ще на один рік219. «Увязане» Лепесовецького у володіння маєтком відбулося 13 березня 1586 р. Виглядає на те, що Марків Став
перебував у заставі більш ніж рік - 14 липня 1593 р. його «державцей» названо
зем.янина Берестейського повіту Григорія Лепесовицького220. Через місяць
17 серпня, Юрій Чорторийський і Софія Ходкевичівна позичили у Григорія
Сушка Лепесовицького 300 кіп литовських грошів і передали йому в заставу на три
роки «имене наше манастьірскоє» Марків Став. У 1596 р. Лепесовицький
перезаставив село: «Пану Шпраскому половицу помененого именъя Маркова Ставу [...] в
полчварту сту копах грошей литовских подали». У серпні 1598 р.
Лепесовицького і Шпраського занотовано «як держачих на сей час именя Маркова Ставу»221.
У вересні 1597 р. Григорій Лепесовицький за 7 000 золотих передав Марків Став
у заставу Миколаю Вільчопольському (за таку суму грошей він отримав
бенефіцій від «князя Чорторыского и кнегини Чорторьіскоє»)222. Записом від 1 грудня
1597 р. Юрій Михайлович Чорторийський підтвердив, що позичив у М. Вільчо-
польського 1 000 золотих, передавши йому за це в заставне володіння на три
роки Марків Став, «которую маєтност перед тым урожоный пан Грегорей
Сушко Лепесовицкий и малжонка єго [...] од князя Юря Чорторыского [...] пана
стрыя моего держали и уживали»223.
Знайдено ще кілька нотаток про острів «Манастырщизна», наприклад, у
скарзі С. Кандиби Прокшича на Григорія Лепесовицького і Григорія Шпраського
у зв.язку з подіями 28 серпня 1597 р., тобто «о покошене гвалтовне острова моего
близшого от Манастырщизны, то єст от Липовца, о выбите мене спокойного
держаня»20. 1 лютого 1598 р. возний «єздил з листом увяжчим [...] до пана Гри-
горя Лепесовецкого и пана Григоря Шпраского [...] на первей остров близко з
манастырщизных названого Липовца во именю Чесном Хресте [...], с которого
был пан Кандыба от пана Лепесовицкого и пана Шпраского спокойного держаня
выбит»21. 28 квітня 1598 р. ці ж Г. Лепесовицький і Г. Шпраський, як скаржився
С. Кандиба Прокшич, наслали своїх підданих «на грунт мой чеснохреский, на
остров близший з манастырщизною, то єст Липовец»22.
219 ЦДІА України у Києві, ф. 28, on. 1, спр. 19, арк. 102-102 зв., 116-116 зв.
220 ЦДІА України у Києві, ф. 28, on. 1, спр. 26, арк. 461 зв.
221 Там само, арк. 586 зв.; спр. 29, арк. 220 зв.; спр. 30, арк. 609 зв.
222 Там само, спр. 31, арк. 380.
223 Там само, спр. 30, арк. б/н (між 77 і 78).
20 ЦДІА України у Києві,ф. 28, on. 1, спр. ЗО, арк. 656.
21 Там само, спр. 31, арк. 29 зв.-30.
22 Там само, арк. 153.


Лепесовицький Григорій 1603 р. на з’їзді волинської шляхти в Любліні разом з іншими його учасниками підписав заяву на ім’я короля та Сенату, в якій заявив про прийняття унії і закликав державних мужів Речі Посполитої надати підтримку З’єднаній Церкві.
Z dziejw Ukrainy. — Kijw, 1912. — S. 120.


Лепесовицький Олександр 1603 р. на з’їзді волинської шляхти в Любліні разом з іншими його учасниками підписав заяву на ім’я короля та Сенату, в якій заявив про прийняття унії і закликав державних мужів Речі Посполитої надати підтримку З’єднаній Церкві.
Z dziejw Ukrainy. — Kijw, 1912. — S. 120.

Лепесовицький Петро 1603 р. на з’їзді волинської шляхти в Любліні разом з іншими його учасниками підписав заяву на ім’я короля та Сенату, в якій заявив про прийняття унії і закликав державних мужів Речі Посполитої надати підтримку З’єднаній Церкві.
Z dziejw Ukrainy. — Kijw, 1912. — S. 120.

 Лепесовицький Самуель 1603 р. на з’їзді волинської шляхти в Любліні разом з іншими його учасниками підписав заяву на ім’я короля та Сенату, в якій заявив про прийняття унії і закликав державних мужів Речі Посполитої надати підтримку З’єднаній Церкві.
Z dziejw Ukrainy. — Kijw, 1912. — S. 120.

Валицька Урсула (чоловік
Григорій Лепесовицький).
Рік написання: не пізн.1624.
Віровизнання: римо-католичка.
Місце поховання: костел оо. до-
мініан у Луцьку.
Пожертви: на Луцький
домініканський костел . 100 злотих.
ЦЩАК України: Ф. 25. . On. 1. .
Спр. 129. .Арк. 123 зв. (Без
закінчення).

6. ГембаровнаЯдвіга (дружина
Миколая Лепесовицького, згодом .
Лукаша Головинського).
Рік написання: 1647.
Віровизнання: римо- католичка.
Місце поховання: Березнецький
костел.
Пожертви: на Березнецький
костел . 200 злотих, срібний келих
вартістю в 100 злотих, а також
матерію для виготовлення орнату.
Борг в розмірі 2 тис. злотих,
забезпечений маєтком Осове, дарує
луцьким єзуїтам.
ЦЩАК України: Ф. 25.. On. 1..
Спр. 258. . Арк. 15.19.

Comments