КУЛЬЧИЦЬКІ h. Сас. 1284 р., грамота князя Лева Даниловича своєму слузі Мелетію Турковичу нв село Кульчичі і Самбірській волості . З приводу цієї грамоти більше століття точаться дискусії – однгі вважають її фальсифікатом, інші схиляються до думки про існування автентичного документу, який був втрачений, а ле на його основі була створена копія, що дійшла до нашого часу. Як би там не було, генеалогічного звязку між Мелетієм Турковичем і пізнішими поколіннями Кульчицьких відслідкувати не вдається. Перші документальні згадки про власників Кульчиць датуються 1423 р. Йдеться про королівського ловчого Сметанку, котрий брав участь у визначенні меж с. Блажова . У 1437 р. Сметанка згадується повторно. Цього разу – разом з братом Андрієм . До кінця 1480-х років про Кульчицьких не має жодних відомостей і лише з 1487 р. маємо більш-менш регулярні згадки про них . Джерела: Смуток І. Перші документальні згадки про перемишльські роди гербу Сас (XIV-XVII ст.). з Кульчицьких - гетьман Конішевич-Сагайдачний, та Юрій Кульчицький - герой оборони Відня, фундатор кавярень в Європі. КУЛЬЧИЦЬКІ (de Kulczyce, Kulczyccy) – земянський рід, у XV–XVІI ст. землевласники у Перемишльській землі. 1. На блакитному полі дві срібні стріли вістрями вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки. Джерела: 2. На блакитному полі дві срібні стріли вістрями вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори. Джерела: 3. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки (герб Сас). Джерела: |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > К >