КОЖУХОВСЬКІ - Бояри Кожуховські згадуються в реєстрах брацлавських сторожових прикордонних загонів першої половини ХVІ ст.
Прикладів осадження служилої шляхти біля Хмільника протягом першої половини XV I ст. маємо чимало. Згадувані вище брати Кожуховські у 1512 р. записали на Кожухові 10 гривень4. Прикметною є сама сума, яку записали четверо Кожуховських на одному селі. У документі згадано, що у цій акції брали участь і інші родичі державців Кожухова (ас dliis germanis, tenutariis in Cozuchow). Це може свідчити про брак готівки у служилої шляхти, яка усі­ ляким способом , навіть записом таких дрібних сум, намагался забезпечити собі посідання « свого » села. Тільки у 1522 р. п’ятеро Кожуховських (Nobb. Bunyecz, Lukian, Leczko, Junyecz et Ioannes Koszuchowskye) забезпечили собі доживоття на Кожухові й Медведовій1.
4 MRPS. - Pars IV. - VoL 1. - № 1383.
1 MRPS. - Pars IV. - Vol. 2 .- № 13493.



Кожухів (1 5 6 4 -1 5 6 5 ; 1 5 7 0 ) - тридцятеро осілих та посесори (osiadłego
człowieka ЗО... Tamżepossessores certi sami mieszkają...)-, Івашко, Димитр, Федір,
Панюта (Iwaszko, Dimitr, Phedor, Paniuta).
Існують також роди Я. зовсім ін. походження.

Существовал еще род Якимовичі-Кожухівські, Якимовичі-Кожухівські-Ференсбахи) — козацько-старшинський, згодом — дворянський рід, що походить від Якима Семеновича Батуринця, значного військ. товариша Стародубського полку(1701—05). Його син — Степан Якимович Батуринець (р. н. невід. — п. 1754), стародубський полковий хорунжий (1711—31) і осавул (1731—42), якому по батькові стало за родове прізвисько. Отримавши від свого дядька Григорія Петровича Кожухівського-Ференсбаха у спадок родовий маєток, він приєднав і його прізвище. Рід внесений до 6-ї частини Родовідної книги Черніг. губ., а герб — до 9-ї частини "Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи". Один із них бере початок від священика Павла Васильовича Я. (1815 — р. с. невід.). Цей рід внесений до 3-ї частини Родовідної книги Чернігівської губ.




Н.Л. Тітаренко. ШЛЯХТИЧІ КОЖУХОВСЬКІ - УЧАСНИКИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ
СЕРЕДИНИ ХVІІ СТ.


шляхетский род Кожуховских герба Долива (другие названия: Доливчик, Доливчук, Доливтарум, Долвита, Три розы) известен с начала 14 в. Род записан в Гербовниках Бонецкого, Несецкого, Уруского, Шиманского и др.

Tekst ciągły

[nieznany ojciec poniższego rodzeństwa] Łukian, Buniec, Juniec i Leczko, bracia Kożuchowscy, otrzymali 1527 r. prawem lennem Kożuchowo, w starostwie chmielnickiem (Źr. Dz. V). Iwan sprzedał 1541 r. część swoją Kożuchowa Siemionowi, mieszczaninowi z Kamieńca, a Pankracy 1597 roku Ruszkowskiemu, Fedor zaś, zwany Fedorowiczem, także część swoją sprzedał 1597 roku żonie Maryi. Bazyli nabył 1599 roku, od Skowrońskiej, część Zadernikowiec (Zs. Kam. Pod.). ¶ Kasper, Filip, Bazyli, Aleksander i Siemion, dziedzice Ugły v. Kożuchówki 1630 r. Siostra ich Marusza, za Piotrem Piekarskim (Op. Żyt. 14). Mikołajowi zaręczył 1636 r. pisarz grodzki łucki, że Modrzeński odsiedzi wieżę, za obrazę honoru (Woł. VI B f. 317). Żelińscy pozwali 1719 r. Józefa, Stefana, Michała, Aleksandrę Jakóbowę Serbinowską i Krystynę Janowę Celińską, o wdzieranie się w grunta ich dóbr Kożuchowa (Bracł. XV f. 1665). Piotr i Katarzyna z Hulewiczów Kożuchowscy, zastawili przed 1729 r. część Kożuchowa. ¶ W gubernii podolskiej legitymowali się ze szlachectwa: Mikołaj Zygfryd i Lucyan, synowie Łukasza, wnukowie Macieja, prawnukowie Michała i Antoni, syn Kazimierza, wnuk Stanisława, prawnuk Józefa, a wszyscy trzej praprawnukowie Pawła, syna Bazylego, 1835 roku, a Dominik Józef Kalasanty, syn Antoniego, 1865 roku. ¶ Gabryel z synem Anastazym; Prokop Franciszek z dziećmi: Jakóbem Józefem, Rufinem Maryanem Józefem, Gotfrydem Pawłem Józefem, Anastazym Kasprem Melchiorem Baltazarem, Kazimierzem Bolesławem, Cecylią Barbarą, Gotfrydą Petronellą, Aurelią Amelią Justyną Maryanną, Serafiną Wilhelminą i Stanisławą Hilaryą; Błażej z synami: Mikołajem, Eustachym, Kajetanem Dominikiem i Franciszkiem Salezym; Leon Makary z dziećmi: Oktawianem Romualdem, Gotfrydem Engelbertem, Filipiną Łucyą i Kamillą Kunegundą; Julian z synami: Feliksem Kazimierzem, Tomaszem, Benedyktem i Longinem Julianem i Florenty, synowie Józefa, wnukowie Michała, prawnukowie Pawła, 1855 r., a z ich potomstwa: Napoleon Stanisław, Czesław Henryk i Karol Edmund, synowie Anastazego, 1856 roku. ¶ Władysław Benedykt Walenty, syn Franciszka Salezego, 1874 r., a syn jego, Witold Walenty Maryan, 1895 r. i Aleksander, syn Mikołaja, 1881 r.

Из описания герба: Долива: ...в линии поперечной серебряной три красных в голубом поле...(Данута Сцопа); Три розы червоны одна возле другой на белом... от левого боку тарсца наклонно вправо выложены в поле голубом. Над ними корона и три розы в рост вверх одна над другой и между двумя рогами. (Каспер Несецкий. Гербовник, т.3, с.355) Герб Долива знают с... Миколая из Бьешова, воеводы Познанского с 1343 г. В его поле над торцом герба видно шлем с тремя розами... (Ержи Лойко:Средневековые гербы польские, с.32). Название герба Долива идет "...от замка Лив на Мазовцу. Род польский, представители его склонны к писанию и поэзии" (Данута Сцопа). Кожуховские названы среди потомков Великого сейма Польского. Род записан в V1 части родословной книги Черниговского дворянства: герб внесен в 1Х часть Общего Гербовника. В середине 17 в. шляхетский род Кожуховских вышел в Малороссию: три брата - Семен, Григорий и Иосиф. Сыновья Якима Семеновича стали именоваться Якимовичами, а их потомки - Якимовичами-Кожуховскими. О двух других ветвях известно очень мало. В 1628 г. в составе казачьего отряда воеводы Дубенского для основания острога Красный Яр прибыл Кожуховский (имя не известно). Он стал основателем одной ветви рода в Енисейской губ. (ныне Красноярский край). В 1714 г. по указу Петра 1, в составе казачьего отряда поручика Мизгирева для охраны добычи соли на о.Тус (Минусинский округ) прибыл Александр Кожуховский, ставший основателем еще одной ветви рода в Енисейской губ.



У 1617 р. Петро Кожухівський, сплативши Костянтину Виговському 200 польських
злотих, взяв у заставу Вигов [2, с. 349].
Згодом вже у 1630 році в с.Угли (Кожухівка) бачимо імена Каспера, Пилипа, Василя,
Семена, Олександра Кожуховських і їхньої сестри Матуші, заміжньої за Петром Пекарським. У
1643 році Ясліковським подано зиск на Петра Кожуховського за його наїзди на с. Березки [2,
с. 214].
У Марини Кожуховської с. Остропашшя було «розорено и хлеб забран, так что нечем
білозасеять поля 1649 г. ... чрез панов Скрешовского, Шаблевского и Карського ротмистров
хорогвы аоеводы Краковского» [3, с. 42].
Наприкінці ж ХVІІ століття серед власників с. Кожухівки були Виговські, Кожуховські,
Ходоковські, Васьковські, Гашинські, Угловські, Волковські.
Оскільки до переліку козацько-старшинських родин, представники яких пішли з
Мазепою можна віднести Кожуховських. Комонний полк Юрія Кожуховського чисельністю
близько 150 чоловік на початку ХVІІІ століття підтримав гетьмана Івана Мазепу [4, с. 243].
Козацькій старшині, яка опинилась в опозиції: «...всякі амнестії припинились і всіх, хто
явився прохати прощення, арештовувано й вивожувано на Сибір. Така доля зустріла
генерального суддю Чуйкевича, генерального осавула Максимовича, полковників Зеленського,
Кожуховського, Кандибу, Покотила, Гамалію й цілу низку інших старшин. Усі маєтності
мазепинців конфісковано, й з цього земельного фонду цар щедро нагороджував тих, хто
показав йому в цей критичний час свою вірність [5, с. 162].
Кожуховські-Ференсбахи — козацько-старшинський рід, що походить від Петра
Кожухівського (серед. — 2-га пол. 17 ст.) — полковника піхотного охочого (1677—1678) та
компанійського (1689—1693) полків. Його сини — Григорій Петрович (р. н. невід. — 1695) —
топальський сотник Стародубського полку (1694—1695); Йосип Петрович (р. н. невід. — п.
перед 1724) — стародубський полковий хорунжий (1692); Юрій Петрович (р.н. і р.с. невід.) —
компанійський полковник (1708), прихильник І. Мазепи, засланий 1710 р. разом з іншими
мазепинцями до Архангельська. Брати Кожуховські-Ференсбахи не залишили нащадків
чоловічої статі, тому рід згас. Частину їх родових маєтків через близьке споріднення отримали
в спадок представники роду Якимовичів, які взяли також прізвище згаслого роду та почали
називатися Якимовичами-Кожухівськими та Якимовичами-Кожухівськими-Ференсбахами.
За однією з версій, рід Кожуховські-Ференсбахи походив від відомого російського роду
Кожиних, заснованого на початку ХV століття шведом Юрієм Бахти-Францем на прізвисько
Фаренсбах. Генеалог В. Модзалевський виводив родовід Кожуховського від кашинських
дворян Кож, предки яких переселилися до Московії «из Свеи» [6, с. 386-388].
Під час національно-визвольної війни средини ХVІІ століття до повстанського війська
Хмельницького вступили шляхтичі Кожуховські з хмільницької околиці. Поблизу Хмільника й
дотепер збереглося с.Кожухів (Латинського району Вінницької області), що дозволяє
ототожнити брацлавських Кожуховських із тими, котрі подалися до гетьмана Української
козацької держави.
2. ІР НБУ. – Ф.І. – № 4104. – Арк. 349.
3. ІР НБУ. – Ф.83. – № 53. – Арк. 42.
4. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва: Нариси історії козацьких полків. - Вид. 2-е, доп. – К.:
Видавничий дім «Стилос», 2004. – 391 с.
5. Дорошенко Д.І. Історія України в 2-х томах. Том ІІ (від половини XVII століття). – К.: Глобус, 1991.—
349 c.
6. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. – К., 1912. – Т.2. – С.386-388.