Кошки (Смолен.в.)

Кошки 
Зимой 1492/1493 гг. на службу Ивану III «отъехал» князь Семен Федорович 
Воротынский, по дороге «засевший» «на великого князя имя» погра-
ничные литовские городки Серпейск и Мезецк. Узнав об этом, смолен-
ский наместник Юрий Глебович предпринял ответные меры. Смолен-
ский окольничий Иван Кошка напал на людей Воротынского, которые 
со своими домочадцами, слугами и  «животами» ехали на Москву, 
и взял их в полон, посадив под замок в Смоленске. Сам же Юрий Гле-
бович вместе с князем Семеном Можайским «со многими людми вой-
ною» прошлись по отпавшим было волостям, захватили («иззасел») 
обратно и Серпейск, и Мезецк, «волости выжгли и выграбили, и людей 
многих до смерти побили, а иных в полон повели…»11.

Рід Кошків (Кошчичей), що вийшов з Полоцького воєводства, згадується вперше у 1500 році, коли Іван Кошка, смоленський окольничий, отримав від короля Олександра Ягеллона маєток Годутишки як тимчасову компенсацію за той маєток, що був відіб­раний у Кошки великим князем Московським. Ко­роль Сигизмунд у 1507 році цей дарунок підтвердив й додав до нього маєток Біле у Смоленському по­віті.



Герб Януша Кішцы – апошнєго прадстаўнікуа гэтага роду, які памёр у 1653 г. і не пакінуў пасля сябе нашчадкаў па мужчынскай лініі. Надпіс на лаціне расшыфроўваецца як: “Ianusz Kiszka Woiewoda Połocki 
Hetman Polny WXL Parnawski Starosta” (Януш Кішка, ваявода полацкі, палявы гетман ВКЛ, 
парнаўскі староста). Kафля з ініцыяламі Я.Кішкі была зроблена ў прамежку часу, калі ён
займаў пасаду палявога гетмана, г.зн. паміж 1635 і 1646 г. [4, с.111]. 
Цікава адзначыць той факт, што тры браты апошняга пакалення Кішкаў змясцілі на
полі тарчы аднолькавыя гербы. Уверсе, у правым вуглу тарчы, 
размешчаны асабісты герб Кішкаў – “Дуброва”; пад ім – герб
“Трубы” Ганны Радзівіл, бабкі па бацькоўскай лініі Януша
Станіслававіча і яго братоў, злева ўверсе – герб “Ліс” маці
Эльжбеты Сапегі, а пад ім старажытны герб Хадкевічаў – 
“Касьцеша”. На тарчы з чатырохчастковым дзяленнем
(“scutum quadripartitum”) гербы змяшчаліся наступным
чынам: у галоўным полі (справа ўверсе) – родавы герб
уладальніка, злева ўнізе – герб жонкі дзеда. 
4. Дук Д.У. Аб прыналежнасці некаторых груп полацкай кафлі з геральдычнымі матывамі.// Каштоўнасці
мінуўшчыны – 4: Помнікі археалогіі: праблемы аховы і вывучэння: Матэрыялы канферэнцыі. Мінск, 23 
лістапада 2000 г./ Пад рэд. С.Марцэлева.– Мн.: Лекцыя, 2001.– С.108–119

Comments