Кошки Зимой 1492/1493 гг. на службу Ивану III «отъехал» князь Семен Федорович Воротынский, по дороге «засевший» «на великого князя имя» погра- ничные литовские городки Серпейск и Мезецк. Узнав об этом, смолен- ский наместник Юрий Глебович предпринял ответные меры. Смолен- ский окольничий Иван Кошка напал на людей Воротынского, которые со своими домочадцами, слугами и «животами» ехали на Москву, и взял их в полон, посадив под замок в Смоленске. Сам же Юрий Гле- бович вместе с князем Семеном Можайским «со многими людми вой- ною» прошлись по отпавшим было волостям, захватили («иззасел») обратно и Серпейск, и Мезецк, «волости выжгли и выграбили, и людей многих до смерти побили, а иных в полон повели…»11. Герб Януша Кішцы – апошнєго прадстаўнікуа гэтага роду, які памёр у 1653 г. і не пакінуў пасля сябе нашчадкаў па мужчынскай лініі. Надпіс на лаціне расшыфроўваецца як: “Ianusz Kiszka Woiewoda Połocki Hetman Polny WXL Parnawski Starosta” (Януш Кішка, ваявода полацкі, палявы гетман ВКЛ, парнаўскі староста). Kафля з ініцыяламі Я.Кішкі была зроблена ў прамежку часу, калі ён займаў пасаду палявога гетмана, г.зн. паміж 1635 і 1646 г. [4, с.111]. Цікава адзначыць той факт, што тры браты апошняга пакалення Кішкаў змясцілі на полі тарчы аднолькавыя гербы. Уверсе, у правым вуглу тарчы, размешчаны асабісты герб Кішкаў – “Дуброва”; пад ім – герб “Трубы” Ганны Радзівіл, бабкі па бацькоўскай лініі Януша Станіслававіча і яго братоў, злева ўверсе – герб “Ліс” маці Эльжбеты Сапегі, а пад ім старажытны герб Хадкевічаў – “Касьцеша”. На тарчы з чатырохчастковым дзяленнем (“scutum quadripartitum”) гербы змяшчаліся наступным чынам: у галоўным полі (справа ўверсе) – родавы герб уладальніка, злева ўнізе – герб жонкі дзеда. 4. Дук Д.У. Аб прыналежнасці некаторых груп полацкай кафлі з геральдычнымі матывамі.// Каштоўнасці мінуўшчыны – 4: Помнікі археалогіі: праблемы аховы і вывучэння: Матэрыялы канферэнцыі. Мінск, 23 лістапада 2000 г./ Пад рэд. С.Марцэлева.– Мн.: Лекцыя, 2001.– С.108–119 |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > К >