КОРОТКІ- земянський рід Брацлавщини. По обеим береоколо устья рек Солонка и Соб, на землях вокруг г. Ладыжина держали свои приобретения в Брацлавскому уезде (1545) землевладельцы Короткие. Послѣдній въ родѣ Григорій Олехновичъ Коротко продалъ въ 1595 г. кн. Збаражскому свои обширныя владѣнія надъ Бугомъ и Собомъ (ключъ Ладыженскій); В кінці ХІY ст. Литовський князь Ольгерд скористався послабленням українських земель внаслідок монголо-татарської навали захопив землі Поділля і подарував Оляницю магнатам Ладижинським.В ХІY ст. село стало власністю великих польських магнатів- князів Коротких, в ХYІст. перейшло до рук Брацлавського воєводи Збарзького, а після його смерті - до князів Вишневецьких. У десятому столітті на цих землях був популярний рід князів Коротких, але до цього рід називався Ладижинським, можливо, із цією назвою пов'язана назва міста Ладижин. Яблоновский О. ситал их самым могучим, найпотужнишим родом, потому что они владели почти 30 населенными пунктами, названия которых не сохранились или изменились. І Данило Короткий ІІ Богуш Данилович Короткий жена ??? Андреевна Zbaraska (Збаражська) ІІІ Федор Коротич (1545) “Опис Брацлавського замку (1545 р.)” є важливим документом з точки зору переліку у ньому давніх земян Брацлавщини у XV - XVI століттях. Олехно Короткий (1551, 1580)У документі вказується: “Вежу над брамою, від фундаменту аж до верху, збудовано всіма земянами. Ганок і стовпи, а також, у середині вежу справив, як повідають, князь Пронський за гроші королівські. За тією вежею, ідучи в замок по лівій стороні, ідуть городні.Першу городню уробили земяни Ісай Жабокрицький, Іван Кошчич, Богдан Слупиця; біля тої городні уробили городню Роман Красносельський, Шешковичі, Тодор Короткович з братом; Про те, в який спосіб проводилося хмільницькими старостами осадження шляхти біля Хмільника, свідчить документ від 1551 р., яким тодішній староста Ян Мелецький надав Олександрові Короткому пустку в Хмільницькій волості (тут ужито архаїчне означення території довкола замку) за умови, що той господарюватиме і нестиме службу на користь замку так, як роблять це й інші зем'яни, які тримають тут королівські села10 AGAD. - МК. - Sygn. 90. - 377 v -378 :Документ вписано до пізнішого підтвердження, котре відбулося у 1558 р. На сьогодні це єдиний відомий польськомовний документ хмільницького старости з XVI ст. Korotko trzymał 1565 roku królewszczyznę Horbowce na Podolu. У люстрації Хмельницько- го староства 1565 року знаходимо згадку про те, що на той момент в селі проживало 7 родин, які оселились тут сім років тому. Документ зафіксу- вав імена перших мешканців Горбовець - Банко, Каспер, Тиміш, Дмитро, Лаврін, Хома, Сава. Усі вони впродовж 13 років з часу заселення користу- вались пільгами щодо сплати податків. Окремо варто згадати Олександра Коротка (Korothko, Horodko).8 Він, а згодом і його сини (Федір, Юрій, Петрушко, Радул, Яків та Данчух), виконували кінну службу на користь Хмільницького замку.9 1580 р., листопада 16. Вільно, оповідання Олехна Короткого перед королем Стефаном і коронною канцелярією про те, що 8 жовтня 1580 р. під час пожежі у Вінницькому замку згоріли листи і привілеї великого князя литовського Вітовта Данилові Короткому на селища Три Ізби, Михалівку, Богуші, Михалківці, Стрем'ятинці, Коташин і Нункишинці та купчі листи на* селища Лоцижин, Гнилу Руду і Бесідки, залишені ним там на збереження на час своєї участі в поході в Московську землю в складі роти брацлавського старости Юрія Струса з Коморова. В 1595 г. Коротким принадлежала Ладижинска волость, в частности окилець и Василивка. В начале XVII ст. одна часть их собственности переходит к князьям Збаразьких, вторая — к их наследникам Красносельских, Слупицив, Козарив. «Ziemie ruskie. Ukraina (Kijów — Bracław). T. 2» (1894),
8. Архив Юго-Западной России. - 4.VII. - Т. 2. Акты о заселении Юго-Западной России. - К., 1890. - С. 157. 9. Zrodla dziejove. Tom V. Lustracye Krolewszczyzn ziem Ruskich Wolynia, Podola I Ukrainy z pierwszej polowy XVII wieku- Warszawa, 1877. - S. 43. Маруша Богушевна Korotkowna У Данила Короткого з маєтку Михалівка народився Богуш Короткий, від якого Маруша Коротчанка з Юхна заміж вийшла за Йоахіма Красносельського з воєводства Руського Перемишльської землі, згодом вони переїхали у Брацлавське воєводство. żonaty z Maruszą Bohuszówną Korotkówną, za którą wziął Michałówkę, Wasilówkę i inne ~ Юхно Іванович KrasnosielskіDuchna Богушевна (Духна) Korotka ~ Роман Житинський ІV Hrehory (Григорий) Olechnowicz Korotki 1595 р., листопада 30. Краків. - Впис у книгу коронної канцелярії випису з брацлавської гродської книги (1595р., червня 30, Брацлав), який містить лист Григорія Олехновича Короткого про те, що він продав за 200 кіп литовських грошів брацлавському воєводі і кременецькому старості кн. Янушові Збаразькому селища Богуш (Богушу, Богуші), Михалківці, Стрем'ятинці, Коташин, Нункишинці, Гнилу Руду і Бесідки та половину ґрунту в Славах (1595 р., січня 11, Прилук) 1595 р., листопада 30. Краків. - Впис у книгу коронної канцелярії випису з брацлавської гродської книги (1595 р., червня 30. Брацлав), який містить лист Григорія Олехновича Короткого про те, що він продав за 400 кіп литовських грошів брацлавському воєводі і кременецькому старості кн. Янушові Миколайовичу Збаразькому селища Три Ізби, Михалевку (з урочищем Шурутовом), Суп'ятів і Ладижин (з урочищами Вороновою Лукою і Київцем) (1594 р., грудня 24. Вінниця). W 1595 r. nabył z kolei od Hrehorego Olechnowicza Korotkiego za 200 kop groszy litewskich "grunt Gniłorudzki" po lewej stronie rzeki Koneły (dopływu Uhorskiego Tykicza) wraz z sieliszczami Bohusza, Michałkowce, Strelatyńce, Kołaszki, Skaszyńce, Gniła Ruda, Biesiadki. Ten sam Korotki sprzedał wojewodzie bracławskiemu za 400 kop groszy litewskich włość ładyżyńską z sieliszczami Tryizby, Michałówka, Szurutów, Supiatów, Ładyżyn nad rzeką Sobem i Bohem z uroczyszczami Woronowa Luka i Kijowiec [Źródła dziejowe, t. XX, s. 120-121.]. Федір Юрій, Петрушко Радул Яків Данчух Олександрович «Jan Mielieczki woiewoda Ziem Podolskich starostha Chmielniczki у Grodeczki etc,, Ja iako bęndącz starostha chczącz iego Kjrólewskiej] M[oś]czi imyenye osa.dzicz we wlosczi Chmielniczkiey dayą wolnoscz Alexandrowi Corothkiemu sadzicz pusthynyą we wlosczi Chmielnieczkiey na Horbowczu nad małym Zarczeni gdzie przed thym thesch wyesch była. A będzie then tho Corothki woliem pozythki sthych liudzy szobye czynicz yako ynschy Ziemyanye czynią kthorzy Crołiewskie wssy dzierząy bendziepowinyen śluzycz do Zamku Chmielniczkiego sthymy ludzi szwemi kthore osadzy na thenpusthyni iako у ynschy Ziemianye śluzą. A dlia liepszego szwiadoczthwa pieczencz szwą przykładam у ręką szwą podpisuię. Datum in Horozane Usczie Domi[nica] prima post conductum Paschae. Anno domi[ni] millesimo qui[n]g[entesi]mo quinquagesimo primo». AGAD. - МК. - Sygn. 90. - 377 v -378 : 1594 M. Iwanem Soszczcnskim pow. a Hryhorem Czeczelem podstar. bracl. pozw. w sprawie o nieprzyjecie do ksiag grodz. donacyi od ziemianina Jkrm. Hryhora Korotkiego i matki jego Bohdany z Szandorowskich na polowe majetnosci sieliszcza Michailowki powodowi zapisanej — dekret. fol. 167. 1602 Aprilis 22. M. Kotosowskimi pow., a Januszem ks. Zbaraskim wda bracl. i urzednikami ziem. winnic. pozw., w sprawie zniesienia pozwu od pow. po Grzegorza Korotkoho ratione wykupienia dobr Ladyzyna, pow. wlasnych, wedlug woli wdy ferowanego — dekret. fol. 828. 1596 d. xi Januar. W zam. winnic. z grodu tegoz sub actu 1595 Junii 30 wyjeta pewnych dobr w wojew. bracl. Iezacych Bohuszy, Michalkowcow, Strelatyniec, Kotaszynki, Skaszyniec, Gnilejrudy i Biesiadki za sume 200 kop gr. litew. od p. Hrehorego Olechnowicza Korotkiego ks. Januszowi Zbaraskiemu wojew. bracl. wieczystej przedazy - oblata. 1580 р., листопада 16. Вільно. - Оповідання Олехна Короткого перед королем Стефаном і коронною канцелярією про те, що 8 жовтня 1580 р. під час пожежі у Вінницькому замку згоріли листи і привілеї великого князя литовського Вітовта Данилові Короткому на селища Три Ізби, Михалівку, Богуші, Михалківці, Стрем'ятинці, Коташин і Нункишинці та купчі листи на* селища Лоцижин, Гнилу Руду і Бесідки, залишені ним там на збереження на час своєї участі в поході в Московську землю в складі роти брацлавського старости Юрія Струса з Коморова Важнѣйшія владѣнія были здѣсь: а) кн. Короткихъ, изъ которыхъ братъ его Pan Korotki, świadczył w Bracławiu 1510 r. (Arch. Sang.). Fedor Korotkowicz z bratem, występują 1545 r. przy popisie zamku bracławskiego. Olecbno Korotka, złożył 1569 r. w Bracławiu przysięgę wierności, po prayłączeniu Wołynia do Korony. Hrehory Olechnowicz Korotka, z matką Bohdaną z Szandorowskich, darowali połowę Michałówki Soszczeńskiemu, 1594 r., a następnego roku sprzedał Hrehory ks. Zbaraskiemu, za 200 kóp groszy, wsi Bohusze, Michałkowce, Strelatyniec i inno (Żr. Dziej. VI, XV i XXI). Korotko trzymał 1565roku królewszczyznę Horbowce na Podolu. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > К >