І генерація Федір Промчейкович Корницький (1540, 1552) Fedor Promczejkowicz Kornicki żył 1540 r. (Arch. Sang. IV). » 1552, 7-ма городня між великим будинком і Надбрамною вежою:– Грицька Сенютича, Василя Єрмолинського й Федора Корницького та їхніх «потужников» із маєтків Ляхівці, Семенів і Корниця з відповідними присілками; в описі 1552 р. тут дві городні – сіл Ляхівці, Миклаші й Жемелинці Григорія Сенюти та сіл Корниця, Жижниківці, Тихомль, Войнигів, Ольшаниця панів Федора й Кунаша Корницьких і Григорія Сенюти157, яку з одного боку обдер вітер; 13-та городня – маєтки Грицька Сенютича (Ляхівці), Федора Корницького і його братів (Корниця) та Василя Єрмолинського і його братів (Семенів, Гулівці108 й інші села). Кунаш Корницький ІІ генерація Сидор Федорович Корницький У 1568 р. шлюбний контракт мав таку форму. Дата: «Лета божого нароження тисяча пятсот шестдесят осмого мца сен тября пятого дня». Вступна частина: «В роках судових от єго королевское мти з сейму гроденского уфалених коториє ся по- виволеню сейму валного городенского в шести неделях в року шестдесят осмом судит почал пришодши і постановившися в зам ку єго королевское мити в Кремянце перед нами судом зупол- ним Андреем Юхновичем Куневским судею а Савином Гнєвашо- вичем Яловицким подсудком врядниками земскими повету кремянецкого пан Сидор Федорович Корницкий оповедал і добровольне а очевисто до книг земских слови визнал». Чоловік розповідав суду, з якої сім’ї його дружина та який посаг за нею він одержав. В свою чергу він записував за дружи ною частину своїх маєтків на суму, рівноцінну посагу, на що да вав -свій лист, який тут же занотовувався в книзі. Закінчення до кумента: «а так ми тое оповеданє і доброволноє очевистоє ви знане пана бидора Корницкого і лист єго записаний за прозбою єго до книг зем'ских слово в слово записат казали і випис с книг малжонце єго пане Людмиле за уснйм прошением его с печатми нашими на то дали писан у Кремянцу» 8. Виговський Олек сандр 1 шл. - N Єничівна 2 шл. - Маруша Левківна Корницька ЦДІАК України, ф. 26, оп. і, спр. 14, арк. 835-838. Promczejkowie. Sydor Kornicki, właściciel 1570 r. Sielca i pięciu wsi, w powiecie krzemienieckim (Jabł. f. 18). Jerzy i żona jego, Eudoksya Andrzejówna z Rudeckich, sprzedali 1575 r. część Rudki Rudeckiemu (Op. Łuc. 2049 f. 41 i 42). Regina Michałowa Krajewska, podsędkowa krzemieniecka i Pelagia Dominikowa Chorzewska, 1595 r. Eudoksya, siostra ich, żona Dominika Andruskiego, nie żyła już w tym roku (Woł. I f. 152). ¶ Iwan, Bohdan, dziedzic Kornicy i Marcin, synowie Pawła i Maryny, 1580 roku. Stanisław, Ewa i Regina, dzieci Bohdana i Anny, zawarli ugodę z Drożeckimi 1594 r. (Wyr. Lub. 7 f. 844 i 1122; 42 f. 295; Zap. Lub. 7 f. 528). ¶ Lew Łohwinowicz Kornicki z synami: Andrzejem i Kirykiem, pozwani 1609 r. przez Gąsiorowskiego, o udowodnienie swego szlachectwa (Bracł. II f. 1539 i III f. 1140). Żoną Lwa była siostra Hrehorego i Michała Proskurów Suszczańskich (Kij. II A f. 105). Marcelemu zabezpieczył 1636 r. sumę Łoziński, a Andrzejowi odstąpiła 1642 r. sumę Błędowska (Gr. Kamien.). Jan, żonaty z Maruszą Krasnosielską, 1647 r. (Kij. VI C f. 120). Jan, domownik Sieniawskich, dziedziczył 1648 r. na Załużu i Pererosłem (Zs. Lwows.). Rodowód
|
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > К >
