КОРЧИНСЬКІ h. Сас (de Corczino, de Korczyn, Korczyńscy) – земянський рід, у XV–XVІI ст. землевласники у Стрийському повіті Перемишльській і Галицькій землях. Володіння чисельної родовой спільноти Крушельницьких, Корчинських, Підгородецьких та Скольських розмістилися в гірській частині Стрийського староства. Окрім однойменних поселень, у власності Крушельницьких, Корчинських, Підгородецьких та Скольських перебували також села Гребенів, Коростів, Тухля, Головецьке. В кожному з них вони мали свої частки. Ці населенні пункти також знаходилися у верхів’ї р. Опору. У 1427 р. Стефан Корчинський взяв участь у з’їзді шляхти Руського воєводства. Хоча генеалогічний звязок цієї особи з представниками наступних поколоінь Корчинських, вважається саме він є першим документально згаданим нащадком цього роду. Наступного разу представники роду з’являються у 1465-1466 роках. Це були брати Івашко, Грицько і Каленик . З цього часу генеалогія Корчинських реконструюється доволі повно. Джерела: Смуток І. Перші документальні згадки про перемишльські роди гербу Сас (XIV-XVII ст.). Смуток І. Дрібношляхетські роди Стрийщини в XVI ст. // Стрийщина крізь призму століть. – Стрий, 2004. – С. 34-41. 1. На блакитному полі золота шестипроменева зірка над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори.
Джерела: 2. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки (герб Сас).
Джерела: 3. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки; над щитом шолом під шоломовою короною, в нашоломнику п’ять павичевих пер, які пронизує срібна стріла вістрям вправо, навколо щита блакитно-золотий намет (герб Сас).
Джерела: Безіменний сусід і сучасник родоначальників Крушельницьких залишив трьох синів: Івашка, Грицька і Каленика. Бездітний Каленик не згадується серед живих після квітня 1489 р., коли він за борг в 100 кіп грошів заставив свою частину Корчина племінникам Петрові і Меленю – синам Грицька. У лютому 1494 р. Мелень разом з племінниками – синами покійних братів Петра, Федька і Германа – судився з кузиною Марусею через дідичні володіння. Процес затягнувся до грудня 1505 р. Позивачами виступали дідичі частин Корчина: все той же Мелень, Герман, а також рідні брати Андрій і Олехно (Олександр) – сини покійного Федька. Олехно в 1508 р. заплатив зі своєї частини Корчина 6 грошів. Івашко Корчинський, який сплатив з частини Тухлі 0,25 гривен, мабуть, був сином Петра29. Старший син родоначальника Корчинських Івашко був одружений з Тетяною – співвласницею Сколього та Тухлі, а помер раніше березня 1446 р. Ця Тетяна (Таца) з початку 40-х років судилася з рідною сестрою Федею (Ходею) за права на дідичні села. Федя намагалася закріпити села за своїм сином Заньком, але той, здається, не- забаром помер бездітним. Та ж доля спіткала якихось Петра та Давида зі Сколього. Невідома на ім'я сестра Тетяни і Феді була заміжньою за Грицьком Крушельницьким. На початок 60-х років Сколе і Тухля були остаточно розділені на 3 частини. Втім, Федя незабаром померла, і 2/3 обидвох сіл перейшли в розпорядження дітей Івашка та Тетяни. Остання в лютому 1445 р. була вже заміжньою за Симком Криницьким, але до цього, здається, встигла побути дружиною Прокопа Крушельницького30. У Івашка Корчинського та Тетяни були сини Федько і Івашко, і три дочки: Ганна – дружина Лукаша Мельновського (1467 р.), Федька – дружина Проця з Рудників, і Ма- руся – дружина жидачівського шляхтича волоського походження Юрека Гошовського (1471 р.). У 40 – 60-ті роки сестри двічі збиралися продати свою частину Корчина дядькам Грицькові та Каленику, проте ці плани, мабуть, так і не були реалізовані. Переділ власності, проте, стався: у 1469 – 1481 рр. Федько, Івашко, Ганна та Федька поступилися своїми частками Корчина і Тухлі Юрекові і Марусі Гошовським, а Скольо- го – Грицькові Крушельницькому. У 1474 р. володіння Гошовського були конфісковані за неучасть в поході проти угорців до Силезії, проте вже наступного року він викупив їх за 300 гривен у Яна Рицаря з Молодовичів31. Юрек, який помер перед липнем 1492 р., мав сина Івашка і дочку Ганну – дружину Івашка Билінського. Івашко, який називався то Корчинським, то Гошовським, в червні 1501 р. отримав 80 гривен приданого за дружиною Марусею – дочкою покійного Гна- та Тустановського, а в 1508 р. заплатив зі своїх частин Семигинова, Тухлі і Сколього 0,75 гривен податку32. 29 AGZ. – T. 18. – Lwów, 1903. – № 1886, 3470-3473, 3765. – S. 277, 486-487, 522; Jabłonowski A. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym... – S. 116. 30 AGZ. – T. 13. – Lwów, 1888. – № 2480, 2545, 2653, 2736-2737, 3166, 3594, 4715-4716. – S. 177, 181, 190, 197, 228, 258, 363. 31 Ibid. – № 2778, 5603-5604, 6551. – S. 201, 453, 538; T. 18. – Lwów, 1903. – № 57-58, 146-147, 683, 1448. – S. 9-10, 22, 104, 213. 32 Ibid. – T. 15. – Lwów, 1891. – № 2235. – S. 298; T. 18. – Lwów, 1903. – № 2465, 2948-2951. – S. 362, 430; Jabłonowski A. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym... – S. 115; Boniecki A. Herbarz polski. – Cz. 1. – T. 11. – Warszawa, 1907. – S. 139. Ko r c z y n i P o d h o r o d c e sąsiadowały bezpośrednio z Kruszelnicą i powsta.wały zapewne równocześnie, jednak pierwsze nadania nie są znane. Od początku wi.doczna jest wspólnota majątkowa między temi rodami, która zdaje się wskazywać na ich pochodzenie z jednego spowinowaconego środowiska. Rodowód Korczyńskich rozpoczyna uczestnik zjazdu r. 1427 S t e f a n 14, po którym występują trzej bracia: Iwaśko r. 1457, Hr y ć i Kal eni k r. 1466. Dwom ostatnim sprzedały swe działy córki po Iwaśku, Anna i F e d k a 16. Drogą pośrednią przez żonę, z domu Krynicką, wszedł w tym czasie do Korczyna Jurek z Hoszowa przemyskiego i zaczął się pisać tak on, jak również jego syn, Iwaśko, Korczyńskim l6. Kalenik wydzierżawił r. 1489 bratankom P i o t r o wi i Me l e n o wi po Hryciu swą część w Korczynie17. Zmarł on bezdzietnie, wobec czego scheda miała przypaść prócz Piotra i Melena także Her.manowi, ich bratu, oraz synom Fedka po Iwaśku: An d r z e j o wi i Al e k s a n drowi. Tymczasem wdowa po Jurku z Hoszowa zagarnęła cały spadek i nie dopu.szczała nawet do podziału na równe części. W r. 1505 pozwało ją pokrzywdzone ro.dzeństwo o zwrot majątku18. Między H r y c i e m i Wa ś k i e m po którymś z po.przedników doszło około r. 1535 do ostrego zatargu, który zakończył się śmiercią Waśka; z powodu tego bratobójstwa skonfiskowano Hryciowi dobra w Korczynie i Podhorodcach \ Jakąś Anastazję pozostawiono z chłopcami na sołectwie w Pod.bużu r. 1545*. Herb Korczyńskich znamy z wywodów r. 1620 i 1624 3 14 Notaty, nr 848. 13 Agz. XIII, nr 5603-5604, XV, nr 64. •• Ib. XV, nr 2235, XVIII, nr 2948. 17 Ib. XVIII, nr 1886. 18 Ib. XVIII, nr 3470-3473. 1. Matr. Sum. IV. 16728, 17227. 2 Ib. IV. 7540. s Semkowicz Wł., Wywody szlachectwa nr 243, 247. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > К >
