у 1448 році, Копестерин і Верхняки (Марафа) були надані королем шляхтичу Данилові. Після ним володіли Стецько Копистеринський (1521р.), Пашко Копистеринський і Васько Копистеринський (1540р.), а у 1454 р. Данило і Кайдач Копистеринські. Є припущення, що цей рід був тюркського походження і знаходився в статусі непривілейованої шляхти. У 1545 р. вони були уже Кайдаші, які тримали Копистерин, разом з Копистеринськими, а в 1570 р. займали Монастирище і Сосонку на Київщині, в 1603 р. - Кропивну, за яку судилися з Байбузами.[8, c.654] Всі вони були земяни Брацлавського повіту, які в результаті польської колонізації опинилися на території Королівства. 

У 1540 р. з'являються відомості про маєток Васька Копистеринського, що знаходився в межах села. У 1576 р. Копистерин переходить в заставне володіння до князя Богуша Корецького, а в 1586 р. продається разом із селом Верхняки (Мурафа) князеві Констянтину Острозькому (1526-1608) - засновнику Острозької Академії.[6, c.18]