КНИГИНИНСЬКІ (Княгиницькі, de Knyehinino, Kniehininscy, Kniahiniccy) – земянський рід, у XV–XVI ст. землевласники у Галицькій землі. 1. На блакитному полі золотий знак у вигляді стріли вістрям вгору.
Джерела: 2. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки (герб Сас).
Джерела: I Semen Kniehiniński zeznał zapis 1465 r. na rzecz żony (Op. Żyt. 17). II Богдан III Iван Богданович Княгининський Olechno, Iwan i Paćko stawili po jednym koniu, na popis ziemi wołyńskiej 1528 r. (Arch. Sang.). Iwan i Olechno Kniehinińscy, synowie Bogdana, sprzedali 1533 r. Sanguszce Chołopicze, w powiecie włodzimierskim (Arch. Sang. III). 1533.09.10. – Вільнюс. Підтверджувальний лист Сигізмунда І Старого володимирському старості кн. Федору Андрійовичу Сангушковичу на куплений в Івана та Олехна Богдановичів Княгининських маєток Холопяни вічним правом34 та ін.), Село Княгинин вперше згадується в описі Кременецького замку, який складено у 1545 році. Власниками села були Олехно та Іванова Княгининські. Олехно Богданович Княгининський Iwan i Olechno Kniehinińscy, synowie Bogdana, sprzedali 1533 r. Sanguszce Chołopicze, w powiecie włodzimierskim (Arch. Sang. III). Село Княгинин вперше згадується в описі Кременецького замку, який складено у 1545 році. Власниками села були Олехно та Іванова Княгининські. Olechno, Iwan i Paćko stawili po jednym koniu, na popis ziemi wołyńskiej 1528 r. (Arch. Sang.). Olechno Bogdanowicz zawarł 1533 r. układ z bratem Paćkiem (ML. 24). ¶ Пацько Богданович Княгининський Olechno, Iwan i Paćko stawili po jednym koniu, na popis ziemi wołyńskiej 1528 r. (Arch. Sang.). Olechno Bogdanowicz zawarł 1533 r. układ z bratem Paćkiem (ML. 24). IV Полагія Іванівна
Богдан Олехнович Княгининський У грамоті польського короля Сигізмунда Августа 1563 року є прізвище дворянина Богдана Кнегинського, возного повіту Луцького, який присягнув короні. Bogdan i Iwan, dziedziczyli na Kniehininie 1583 r. (Jabł.). 1560 год, июня 30. Условие между Андреем Ивановичем Колпытовским и Богданом Олехновичем Княгининским, по которому второй, занявши у перваго 100 коп грошей для выкупа своего Княгининскаго имения, обязывается – в случае неуплаты долга в срок – заплатить вдвое и допустить кредитора во владение его имением Княгинином.6 жовтня 1593 р. в луцькому земському суді було зареєстровано угоду про розподіл с. Княгинина, за якою одна частина його відходила братам Івану й Богдану Олехновичам Княгининським, друга - князю Юрію Пузині, Тимофію Ржищовському і Марку Збранному, третя - братам Кіндратові й Петру Хорошкам68. Тож, навіть якщо це був перший поділ маєтку, то його розподілили на три частини, з яких одну поділили між собою брати Княгиниські, другу - три спільники, а третю - два брати Хорошки, отже, село поділялося загалом на сім частин. 68 Там само, ф. 26, оп. і, спр. 8, арк. 188-190. Iван Олехнович Княгининський Bogdan i Iwan, dziedziczyli na Kniehininie 1583 r. (Jabł.).V Григорій Богданович Княгининський 6 жовтня 1607 p., Тимофій Ржищовський обмінявся з Григорієм і Гаврилом Богдановичами Княгининськими маєтками: він віддав їм свої частини, тобто також частки, в селах Любитові, Волі Любитовській та Клодниці, а вони віддали йому свою шосту частину в Княгинині69. 69 Там само, ф. 26, оп. і, спр. 16, арк. 154-155,155 ЗВ.-156 зв Гаврило Богданович Княгининський 6 жовтня 1607 p., Тимофій Ржищовський обмінявся з Григорієм і Гаврилом Богдановичами Княгининськими маєтками: він віддав їм свої частини, тобто також частки, в селах Любитові, Волі Любитовській та Клодниці, а вони віддали йому свою шосту частину в Княгинині69. 69 Там само, ф. 26, оп. і, спр. 16, арк. 154-155,155 ЗВ.-156 зв В другій половині 16 ст. відомі співвласники села Богдан Колмовський, Іван Уленович, Богдан, Іван і Марко з Бранного, та князь Іван Заславський. В 1583 р. співвласниками були князь Юрій Пузина, Богдан та Іван Княгининські, Марко Бранкий. [q]1697 года Октября 29. Акт ввода ксендза местечка Веледник Якова Кнегининского, декана Овручского и каноника Киевского, во владение частью села Покалева, подаренного ему панами Радзиминскими. Опись актовой книги Киевскаго центральнаго архива:(официальное издание архива). - Киев : в Университетской тип., 1869—1907 № 7: Киевская гродская поточная, записовая и декретовая книга 1697, 1698 и 1699 годов / — 1872. Хранится: ЦГИАК Фонд 2 Опись 1 Дело 8 Акт №39; Л. 54-54 об.https://dlib.rsl.ru/viewer/01003866963#?page=7 [/q] В 1712 году в Покалеве были два брата и сестра Дручане-Кнегининские (см. док. №78https://dlib.rsl.ru/viewer/01003866963#?page=45; №6https://dlib.rsl.ru/viewer/01003866946#?page=4; №53https://dlib.rsl.ru/viewer/01003866945#?page=18): «...велебного его милости ксендза Якуба каноника Луцкого, официала Киевского, пробоща Веледницкого, Александра чашника Житомирского Кнегининских братии роджоных и Марианне Ростоцкой вдове, сестре позванных...» Сестра Якуба и Александра Кнегининских (кстати, чашник житомирский с сестрой получили свои части Покалева от какой-то пани Жельской в 1700 годуhttps://dlib.rsl.ru/viewer/01003866949#?page=8, а также панов Любецкого и Хоржевских в 1701 годуhttps://dlib.rsl.ru/viewer/01003866948#?page=6), Марианна, очевидно, была вдовой пана N. Ростоцкого (от села Ростоки) Кременецкого повета из рода Болбасов-Ростоцких (см. Положение позвов от их милостей панов Стецких по велебных их милостей Кнегининских и иных. Року 1712 месяца марта 13 дня.)http://forum.vgd.ru/post/1231/18290/p2334569.htm Jan Kniehiński ma sprawę z Dobrzyńskim 1575 r. (Op. Łuc. 2049 f. 5). Jan, Hrehory i Gabryel, potomkowie Iwana i Olechny, pozwali Leszczyńskiego i książąt Prońskich, o zwrot Chołopicz, które zastawem trzymają (Woł. I f. 1071). Stefan Kiehiniński, namiestnik starostwa łuckiego 1587 r. (Arch. I. Z. Ros. VI. 1). ¶ Jan Druczanin Kniehiniński, żonaty z Martą z Trypolskich, dziedziczką Sidorowic, zmarł przed 1681 r., w którym pozostała po nim wdowa, wraz z dziećmi: Jakóbem, Konstantym, Aleksandrem; Anną Janową Zbikowską i Maryanną, procesuje Jana Trypolskiego, o zwrot dokumentów (Kij. VII f. 1006). Z nich: ¶ Jakób Druczanin Kniehiniński, dziekan owrucki i kanonik kijowski 1697 roku, scholastyk łucki, deputat na Trybunał koronny 1713 r. (Op. Kij. VII i Bracł. XV f. 1309). Aleksander Druczanin Kniehiniński, cześnik żytomierski 1699 roku, następnie podstoli kijowski, został chorążym kijowskim 1722 r. Są jego niedoszłe nominacye na chorążego owruckiego z 1713 r. i na stolnika żytomierskiego z 1720 roku (Sig. 18 i 19). Żonaty był z Maryanną Jeło Malińską (Bracł. XV f. 1609). ¶ Fedor Onoszkowicz, żonaty z ks. Hanną Czetwertyńską, dziedziczył także na Kniehininie i pisał się Kniehinińskim 1527 r. (Arch. Sang. III). |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > К >
