Клюси Центром володінь родини Клюсів у Львівській землі було село Вижняни. У 1400 р. зу силлями Яна Клюса та його дружини Малґожати в селі була фундована римо-католицька парафія. Окрім Вижнян, у руках родини були зосереджені ряд прилеглих сіл: Печенія, Солова, Ганачів49, Розворяни, Полюхів, Куровичі. Вони становили собою єдиний комплекс, названий в честь дідичів Клюсівщиною (оригін. Klusowszczyzna)50. Клюси володіли цією маєтністю до другої половини XVI ст. Поборовий реєстр 1578 р. зафіксував Клеменса Клюса власником восьми сіл51. Щоправда, село Якимів Клюси передали у володіння вижнянському пароху52. Відомо, що Клеменс не залишив по собі синів. Найстарша з його доньок, Катажина, після одру ження з Войцехом Куропатницьким внесла Клюсівщину в якості посагу у володіння чоловіка53. 50 Lu[dwik] Dz[iedzicki]. Wyżniany // Słownik geograficzny... – Lwów, 1895. – T. XIV. – S. 164. 51 Тут Клеменс Клюс володів 55 ланами угідь: Розворяни (7 л.), Вижняни (7 л.), Печенія (11 л.), Коросно (9 л.), Куровичі (12 л.), Ганачів (4 л.), Солове (5 л.). Окрім цього, Клюс виступав власником с. Якимів на 4 ланах (Źródła dziejowe. – Warszawa, 1902. – T. XVIII. – Cz. I. – S. 68, 69). 52 У 1552 р. парохію очолював львівський мансіонарій Марцін Понятовський (AGZ. – T. Х. – S. 61. – № 925). 53 Lu[dwik] Dz[iedzicki]. Wyżniany // Słownik geograficzny... – Lwów, 1895. – T. XIV. – S. 164-165. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > К >