КЕМЛИЧІ гербу Равич (Kiemliczowie h. Rawicz) - рицарський і шляхетський рід, землевласники у Галицькій і Подільської землях na Krzywcaci i Babicach. Конрад Кемлич з Влостовіц (ймовірно, в Люблінській землі) наприкінці 1432 р. отримав у володіння на Поділлі село Студеницю1. Влостовіце - колишнє село Люблінської землі, зараз частина м. Пулави. У відповідній статті історико-географічного словника люблінського воєводства у Середньовіччі Wlostowice alias Włostów серед власників не згадано особи з іменем Конрад2. 1. Молчановський H. Очерк известий о Подольской земле. - С. 386. Цей документ він знайшов у кам янецькій земській книзі за 1597 р.; Pułaski К. Stare osady w ziemie kamienieckiej i dziedzi czące na nich rody podolskiej szlachty historycznej // Pułaski K. Szkice i poszukiwania historyczne. - Kraków, 1906. - Serya Trzecia. - S. 133. 2. Słownik historyczno-geograficzny wo jewództwa lubelskiego w średniowieczu / Opr. S. Kuraś // Dzieje lubelszczyzny. - Warszawa, 1983. - T. III. - S. 263-264 ПРОТОПЛАСТИ JAN KIEMLICZ, ziemianin szląski, zganił w Krakowie 1424 r. Turzynę z Dawidowa (St. Pr. P. Pom. VII. 3). КОНРАД Konrad Kemlicz z Uljaszowic 1425 roku zganiony przez Piotra Łukkę. Конрад Кемлич з Влостовіц (ймовірно, в Люблінській землі) наприкінці 1432 р. отримав у володіння на Поділлі село Студеницю1. Влостовіце - колишнє село Люблінської землі, зараз частина м. Пулави. У відповідній статті історико-географічного словника люблінського воєводства у Середньовіччі Wlostowice alias Włostów серед власників не згадано особи з іменем Конрад2. Вирішальною подією для долі Поділля стала битва під Копистирином на р. Мурафа 30 листопада 1432 р., коли війська Свидриґайла, якими ко мандував князь Федько Несвизький1 за підтримки татарських і молдав ських сил, програли коронним військам2. Укладене перемир’я зумовило поділ Поділля на дві частини, звівши уявний мур посередині однієї істо ричної території. У цій битві, за свідченням Длуґоша, відзначився рицар Кемлич, який своєю відвагою і мужністю вирізнявся з усього коронно го війська3. Він, імовірно, тотожний з Конрадом Кемличем з Влостовіц. (ймовірно, в Люблінській землі), який наприкінці 1432 р. отримав у воло діння на Поділлі село Студеницю4. 1. Молчановський H. Очерк известий о Подольской земле. - С. 386. Цей документ він знайшов у кам янецькій земській книзі за 1597 р.; Pułaski К. Stare osady w ziemie kamienieckiej i dziedzi czące na nich rody podolskiej szlachty historycznej // Pułaski K. Szkice i poszukiwania historyczne. - Kraków, 1906. - Serya Trzecia. - S. 133. 2. Słownik historyczno-geograficzny wo jewództwa lubelskiego w średniowieczu / Opr. S. Kuraś // Dzieje lubelszczyzny. - Warszawa, 1983. - T. III. - S. 263-264. 1 В орденських джерелах його окреслено як «гетьмана» Поділля (hertczogVetko houptman us der Podolie). Цит. за: Lewicki A. Powstanie ŚwidrygieHy. - Kraków, 1892. - S. 332. - Przyp. 28. 2 Ibidem.-S. 162-163. 3 Длуґошів опис битви під Копистрином див.: Długossii J. Historiae Polonicae libri ХП / Ins- truxit I.Żegota Pauli. - T. IV. - Libri ХІ-ХІІ // Długosz J. Opera omnia / Cura A. Przezdziecki. - T. XIII. - Cracoviae, 1877. - P. 489-490. 4. Молчановський H. Очерк известий о Подольской земле. - С. 386. Цей документ він знайшов у кам янецькій земській книзі за 1597 р.; Pułaski К. Stare osady w ziemie kamienieckiej i dziedzi czące na nich rody podolskiej szlachty historycznej // Pułaski K. Szkice i poszukiwania historyczne. - Kraków, 1906. - Serya Trzecia. - S. 133. ВОЛЬБРАМ Імовірно, його син Вольбрам Кемліч (Wolbrom Kyemlicz) є серед свідків документа кам янецького земського суду 16 вересня 1446 р. AGAD. - Zbiór doku mentów pergaminowych. - Sygn. 7301. STANISŁAW otrzymał 1432 r. od króla Władysława Studzienicę na Podolu, zapewne za przyczynienie się do zwycięstwa pod Kopestrzynem, o czem pisze Długosz (Zs. Kamieniec.). JAN, przy lustracyi Rusi i Podola, okazał 1469 r. listy królewskie, na 180 grzywien na Ostrowie i Domamiszycach, w halickiem i na 200 grzyw. na Zapuchowie i Wasilewicach na Podolu (Paw.; Jabł.). Maciejowi z Babiniec daje oblig Monasterski 1646 ****** І. ЯН КЕМЛИЧ Jan Kiemlicz z Babiniec 1521 — 1534, z Krzywiec r.1539 (Ks. 3598 ff. 10 V., 215 v.; Dodat. 10). Jan i Jakób 1541 r. (Ks. 3598 f. 276). Jan, Maciej i Jan Kiemlicze, ojciec z synami 1543 r. (Ks. 3598 f. 302). У 1523 році шляхтич Ян Кемліч отримав для Бабинців локаційний привілей на німецькому праві. Протягом 1530—1547 рр. населений пункт фіґурував як місто. 31 грудня 1521 р. на сеймі у Пйотркові Вікторин Подфіліпський отримав королівське село Стрілківці, що у Скальському повіті, з рук Яна Кемлича, власника Бабинців5. ЯКУБ ЮРІЙ КЕМЛИЧ У виданні 1889 року Олександра Яблоновського, в описі земель Руських території Волині і Поділля, наводиться документ латинською мовою, в якому згадується село Кривче, а саме у 1530 та 1542 роках. В перекладі із латинської мови, щодо села Кривче, говориться: «У Кривче, Кемлич Юрик пообіцяв, що не проводитиме ніяких покарань, що обмежували б свободу громадян». В 1542 році в селі було 2 плуги. Кемлич Юрик був господарем села до 1563 року [3, с. 245-246]. Данилейко В. М. "Село Кривче та замок Контських, згідно нових архівних та іконографічних даних" // Наукові записки / Видання Національного заповідника «Замки Тернопілля» - Збараж, 2018, - №8, – С. 244-251. ІІ. МАЦЕЙ, СИН ЯНА Jan na Krzywcu, a Maciej na Babińcach 1558 r. dziedzice. ЯН, СИН ЯНА Jan zapisał 500 fl. żonie Konstancyi, córce Andrzeja Sieciecha z Borowego Szczawina, wojskiego kamienieckiego, 1551 r. Jan na Krzywcu, a Maciej na Babińcach 1558 r. dziedzice. ІІІ. ELBIETA, córka Macieja 1572 (Ks. 3603 f. 279). TOMASZ (1572, † до 1596) 1572 (Ks. 3603 f. 279). Tomasz 1590 r., miał córki, Dorotę za Wolińskim, wojskim kamienieckim, i Zofię lv. Babską, 2v. za Wydźgą, podsędkiem lwowskim. JAN, syn Jana 1572 (Ks. 3603 f. 279). IV. DOROTA za Wolińskim, wojskim kamienieckim, ZOFIA lv. Babską, 2v. za Wydźgą, podsędkiem lwowskim. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > К >