КАТИНСЬКІ - князівсько-війтівський та земянський рід, у XVI–XVII ст. землевласники у Перемишльському повіті Перемишльській землі, тримали князівство у королівському селі Катині. У 1559 р. князями були брати Іван, Петро, Клим зі Смільниці. У 1563 р. князем став Ілля Телешницький, родоначальник Катинських. Катинські – війтівсько-князівський рід, що замешкав у с. Катині Стрвяж- ської країни Перемишльського староства. Їхнім родоначальником був Ілля Телешницький. Отже, рід виводився з с. Телешниці, що у Сяноцькій землі, де так само утримував у посесії війтівство. Приналежність Катинських до котрогось зі шляхетських родів чи то Сяноцької, чи то Перемишльської зе- млі не простежується. Попервах вони звуться учтивими (providus), а з 1590-х років їхній шляхетський статус не ставився під сумнів. MRPS. – Varsoviae, 1961. – P V, vol. 2. – Nr 9137. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 283. – С. 120, 121, 474. Джерело: Смуток І. Руська шляхта Перемишльської землі (XIV-XVIII ст.): Історико-генеалогічне дослідження / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Львів: Простір-М, 2017. 504 с.Cмуток І. Руська шляхта Перемишльської землі (XIV – XVIII ст.). Родоводи. – Т. 3. – Львів: Простір-М, 2020 Генеалогія 1.Катинські у XVI – першій половині XVII ст. 2.Катинські (нащадки Миколая (1652 – 1721) 3.Катинські (нащадки Яцентія († до 1725) 4.Катинські (нащадки Андрія († до 1732) 5.Катинські (нащадки Симеона (початок XVIII ст.) 6.Катинські з с. Лопушанки Перемишльського староства 7.Катинські з с. Бачини 8.Катинські. Солтиси / вибранці у с. Катині 9.Катинські нез’ясованого походження та неідентифіковані 1.Катинські у XVI – першій половині XVII ст. Родоначальник Катинських Ілля Телешницький /1/ заснував с. Катиню на початку 1560-х років. У 1563 р. король Сигізмунд Август узаконив його права на закладення поселення та пожиттєве володіння війтівством. З пере- мишльських актів відомо, що Ілля у 1564 р. конфліктував з підданими Андрія Стемковського, а в 1571 р. завинив Івану Телешницькому 410 зл. У 1576 р. Ілля загинув від ран, завданих у бійці з Павлом Терлецьким Максимовичем. Наступне покоління представлене трьома братами – Матвієм / Мацком /2/, Іваном /3/, Федором / Федашем /4/. Саме вони у 1576 р. внесли протестацію до перемишльського гроду про убивство батька. Матвій / Мацко пізніше не згадується. Іван виступає кілька разів у 1610-х роках. Зокрема, у 1609 р. він продав свою частку війтівства брату Федашу; у 1610 р. квитував Яцька Попеля Колодруба Бернатовича з виплати 26 зл., а у 1612 р. полагоджував справи з Теодором Татомиром. Пізніше ідентифікувати його вкрай важко, оскільки з аналогічним іменем у 1610 – 1620-х роках згадується його племін- ник. Федір / Федаш дожив до початку 1610-х роках. Ще в 1611 р. він сплачує 175 зл. Грицьку Телешницькому, а в 1613 р. разом з Іванком Лопушанським Федьковичем виплачує 200 зл. Павлу Нанівському. Усі троє братів мали нащадків. Іван у шлюбі з Настасією Терлецькою мав сина Ференса /6/, присутнього поряд з батьком у 1609 р. під час продажу частини катинського війтівства брату і дядьку Федору / Федашу. Вочевидь, |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > К >