Нині ми можемо назвати імена тих, хто лікував кн. Василя Костянтина Острозького, принаймні, у певні періоди його життя.  Перше за хронологією ім’я княжого лікаря дозволив встановити його заповіт, складений 6 січня 1586 р. Лікар просив кн. Костянтина Острозького “пана моего милостивого, которому я верне а цънотлве по увесь часъ живота служил, унижоными прозбами моими прошу абы его милость пан с прирожоное добротливости 

своее жоне и детъкам моимъ…от всякихъ кривдъ, не допущаючи жадного утиску, боронити рачилъ”. Цим “докторомъ ясневелможного его милости княжати Костентина Острозъского” був Раймундус Каркасон – доктор медицини і філософії Краківського університету. Він перебував на службі князю принаймні з 1570 р. і отримав за працю села Тростянець на Дубенщині та Добрин на Острожчині [25, арк. 317-318зв.]. Цей доктор-католик мав також 

“хлопъца”-асистента Яна Кгелтовського і заповідав своєму зятю, доктору філософії і медицини Петру Ум’ястовському (чи не був і він в Острозі?) віддати юнака “на науку латинскую”. Свої книги та інструменти Каркасона передав зятю. А дружині та дітям заповідав вислужений у князя маєток і гроші (мав кількох синів, відоме ім’я одного – Філіп та двох доньок, друга стала дружиною острозького підстарости Михайла Привередовського [26, арк. 632; 27, арк. 622-623 зв.; 28, арк. 447 зв.-448]). Розміри рухомого й нерухомого майна вказують на поціновування Острозьким послуг лікаря: як вже вказувалося, він отримав від князя фільварок Тростянець, на якому мав 500 золотих польських щороку; пашню, стадо (воли робочі й неробочі, корови, вівці, кози, свині) та землю в Добрині. 

Окрім того, у кн. Юрія Чорторийського Каркасон отримав 130 золотих польських, борг пана Марцина Прусиновського – 300 золотих польських (за заставу золотого ланьцюга) та борг Хами-жида, дубенського орендаря – 200 золотих польських. Ця заборгована 

сума (500 золотих) заповідалася донці Маргариті. Окрім того, 500 золотих залишилося по смерті іншої бездітної доньки лікаря – Лукреції1* [29, арк. 68 зв.-70; 19, арк. 77-80]. Отже, Каркасон, який багато років служив К. Острозькому (був уже такий старий, що не міг сам підписатися під документом: “для зешълых моих лет и дъля дрыженя руки и тыи хоробе моеи”), постійно за лікування отримував грошову винагороду. Її розміри показуються, що князь часто звертався за послугами до лікаря, а отже, був досить хворобливим вже у 1570-1580-х рр. 

25. Центральний державний історичний архів України в м. Києві 

(далі – ЦДІАУК). – Ф. 25. – Оп. 1- Спр. 12.

26. ЦДІАУК. – Ф. 25. – Оп. 1. – Спр. 54.

27. ЦДІАУК. – Ф. 26. – Оп. 1. – Спр. 4.

28. ЦДІАУК. – Ф. 26. – Оп. 1 – Спр. 5.

29. ЦДІАУК. – Ф. 26. – Оп. 1 – Спр. 6