РОДОВОДИ ШЛЯХТИ‎ > ‎I‎ > ‎

Ісернські


По сусідству з родовим гніздом Болбасовичів лежало пусте селище
Рацлавка*, на яке, крім них, претендували також власники суміжного села
Лосятин. З підтвердження великого князя Сиґізмунда І 1533 року братам
Гаврилові й Михайлові Лостиським на половину маєтку Лосятин (придбану їхнім
батьком у Васька Ісернського) довідуємося, що згаданий вище Олехно
Болбасович судився колись із цим Васьком перед берестейським намісником
Якубом Андрійовичем Немировичем “о селища на имя Рацлавъку и о сеножати
и о лесъ Стаховъ” і “самъ очевисто вызнал, иж то есть селища и сеножати
именья его лосятинъскии”3. Довідавшись про визнання братом спірних ґрунтів за сусідом, Федько Болбасович поскаржився Казимиру Ягайловичу, що
зупинився проїздом у Луцьку, “штож дєи wн промєнил wтчину свою д4лницу
єго Исєрнскому”. У відповідь на скаргу 10 листопада 1487 р. великий князь
видав тут спеціальний лист, в якому наказав луцькому старості й маршалку
Волинської землі Петру Яновичу, “штобы єси вeлил тому брату єг[о] стати пєрєд
собою ку праву и то бы єси мєжи них досмотрил и справєдливост тому вчинил”
(див. документ 3). Невідомо яким був вирок Петра Яновича, але селище
Рацлавка так і залишилося за Ісернським.
*
 Тепер село Раславка Кременецького району Тернопільської області.
3
 Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника НАН України, відділ рукописів,
колекція Оссолінських, грамота № 2103. Якуб Немирович зафіксований у джерелах як
берестейський намісник у 1483 й 1487 рр. (Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiкstwa
Litewskiego. 1386–1795. Krakуw, 1885. S. 9). Отже суд, про який тут ідеться, міг відбутися десь
у 1480-х роках.

По сусідству з отчиною
дружини в 1543 р. князь придбав у кременецького старости
Станіслава Фальчевського маєток Ісерни - частину спадщини
збіднілого роду Ісернських29. Як зазначає В. Собчук, Ісернські
(Дахно, Левко й Федір Устяновичі) в 1571р. вели з кн. І.Ф. -
Масальським безуспішну справу за повернення своєї отчини,
наданої ще за Казимира30. Безрезультатність справи
підтверджує також документ з фонду Масальських LVIA- випис з
кременецьких ґродських книг від 14 травня 1571 р., у якому міститься
свідчення кременецького возного з описом проведення 13
травня приятельського суду, ініційованого братами Устяновичами
Ісернськими проти кн. Івана Федоровича Масальського у справі
володіння маєтком Ісерни31. 

29 Собчук В. 3 історії землеволодінь шляхетських родів із княжими
титулами... - С. 351.
30 Собчук В. Рід Ісернських (3 історії волинської шляхти другої
половини XV - першої половини XVII ст.) // Наукові записки. Збірник праць
молодих вчених та аспірантів. Т. 3. - К.: Ін-т української археографії та
джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 1999. - С. 29.
31 LVIA. F. 1029. - Ар. 1. - В. 2. - L. 10. Засідання приятельського суду
відбувалося у Ланівцях, в маєтку кременецького земського підсудка
Савина Яловицького. Справу так і не було вирішено, а лише перенесено на
святотроїцькі роки кременецького земського суду, які мали припасти на
кінець червня - початок травня.
Comments