ХОДАКІВСЬКІ гербів «Доленга» і «Сас». Засновником роду Ходаківських є Василь Малькивич, якому за військові, господарські і земські заслуги в 1570 році польський король Сігизмунд Август не тільки підтвердив його шляхетські права, але і дарував у володіння землю Ходаковську. У 1576 році — Король Стефан Баторій, Король Сигізмунд III — підтвердив ці права. З цього часу його нащадки присвоїли собі назву Ходаківський, називаючись втім довгий час — Малькевич-Ходаківський. Власне кажучи, практично всі заушські дворяни, оселяючись на нових землях, або повністю змінювали своє прізвище, або брали подвійне, яке включало в себе як старе прізвище, так і нове, утворене від назви дарованої землі. Так і виникає прізвище Малькевичі-Ходаківські, яке згодом трансформувалось в Ходаківські. Василь Малькевич-Ходаківський мав чотирьох синів, один з яких – Василь І - був бездітний, а троє інших синів поклали початок трьом родам Ходаківських – Мируковичі-Ходаківські від Павла-Мирука, Малькевичі від Василя ІІ і Демидовичі-Ходаківські від Демида. Роди Ходаківськи проживали і володіли землею Ходаківською і селом Ходаки, яке, власне, було неформальною столицею Заушшя. Проте, зрозуміло, що зі збільшенням чисельності роду землі на всіх не вистачало, і тоді окремі представники Ходаківських купували землю в сусідніх дворянських селах. Так Ходаківські опинилися в Чоповичах. Відповідно до архівного документу Ходаківські купили у Чоповських частину землі в Чоповичах, угода про продаж якої була підтверджена Третейським рішенням 1781 року, випис з якого є на листу з No22 "Дело о дворянстве рода Чоповских" РДІА. Таким чином зрозуміло, що частина роду Ходаківських проживає в Чоповичах, як мінімум, 237 років. Не можемо обійти стороною також той факт, що рід Ходаківських був надзвичайно шанованим серед інших шляхетських родів Заушшя – фактично на кожному документі, який потребував засвідчення, а це перед усім були прохання про підтвердження дворянства того чи іншого роду, яке внаслідок втрати документів, могло втратити і шляхетський статус, стоїть підпис когось із Ходаківських. Неодноразово і самі Ходаківські судилися зі своїми сусідами. Так нам відомо про кілька судових позовів до роду пов’язаних із покражею меду із чужих бортей. Зокрема, до нас дійшов вирок копного суду про покражу меду від 1629 року. Як уже зазначалося вище, Ходаківські використовували два герби - «Доленга» і «Сас». Більшість роду мала за свій герб «Доленга», проте відомо, що частина роду використовувала герб «Сас». І Василь Малкевич Ходаковський 4.02.1570 р. з’явилися до короля “…земляне наши Киевской земли заушские из Ходаков благородные Василий Меленевич Тупачоловский, Антон Игнатьев и Есько Петрович с Дидкович, Богдан Еськович (Уськович) Каленский, Василий Маткевич Ходаковский, Иван Юрьевич Багриновский, Василий Книшович и Григорий Книшович с Белошиц, и просили, что они с давних грамот правами и свободами пользовались с давних времен…”. ІІ Василь І був бездітний, Павло-Мирук Васильйович Мируковичі-Ходаківські від Василь ІІ Малькевичі Демид Демидовичі-Ходаківські. ІІІ Кирик Демидович Ходаковський Розглянемо справу, яка розглядалася в копному суді 2 листопада 1629 р. У ній згадуються прізвища шляхтичів-заушан тазауські села, разом із лаврським маєтком Чоповичі. Цей копний суд зібрався за скаргою селян. «Вирок копного суду» був внесений у доку- менти АПЗР тільки тому, що злодіями виявилися шляхтичі11. У книгах овруцьких за 1632 р. про цей суд сказано, що копа збиралася три рази. Вона розглядала справу про крадіжку меду з бортів селян пана Лип- линського та дворян Ходаківських і Каленських. Злодії були невідомі. Для з’ясування всіх обставин викликали свідків. «Мы, Кирик Демидов Ходаковский, […] Трохим, Кирик Богдановичи, Еско и Василей Тро- химовичи Есковичи Каленские, шляхта, земляне его королевской милости воеводства киевского; а мы, з розных сел и местечок подданые их милостей панов своих: з местечка и з громады Хотиновское: Милош войт Хотиновский […], з села Чопович, з громады Чоповское: Раико Мака- рович, а Борис, бояре монастыра Святое Пречистое Печерского киев- ского». І далі: «Подданые его милости пана Липлянского на имя Опанас Омельянович, а Мишко Кононович перед копою, возными и стороною оповедали и жалобу предложили в Залегчизне, Темном бору и Круш- никах, где пчолы пана Липлянского поданных выдраны». Опанас недо- рахувався шість роїв, а Мишко — «три рои пчол». У процесі дізнання з’ясувалося, що крали вночі кілька дворян Каленських. У документі чітко простежується розподіл людей за суспільним станом: пани, дворяни — зауські шляхтичі, бояри монастиря, піддані панів. 11 АЮЗР. — К., 1867. — Ч. 4. — Т. 1. — С. 77. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Х >