Гурковські

Ольга Гурковська, Євген Чернецький
ДО ІСТОРІЇ КИЇВСЬКОЇ ШЛЯХТИ: ГУРКОВСЬКІ ГЕРБА
СЛЕПОВРОН

гербівники С. Уруського та
А. Бонецького містять низку принагідних даних, які ми наводимо тут у
скороченому вигляді (зазначаємо лише воєводство чи губернію з датами,
оминаючи дані про осіб та обставини їх згадок):
1. Гурковські герба Леліва (Gurkowscy h. Leliwa): Волинська губернія,
1859 р.2
2. Гурковські герба Остоя придомку Сцибор (Gorkowscy Ściborowie h.
Ostoja, Górkowscy p. Ścibor): Варшава, 1695 р.; Краківське воєводство,
1697 р.; Сандомирське воєводство, 1775 р.; Київське воєводство, 1775 р.3
3. Гурковські герба Прус І (Hurkowscy h. Prus I): Київське воєводство,
1696–1791 рр.4, 1696–1873 рр.5
4. Гурковські герба Прус (Hurkowscy h. Prus): Брацлавське воєводство,
1728 р.; Подільська губернія, 1835 р.6
5. Гурковські беззазначення герба: Бжесько-Куявське воєводство, 1688 р.
(Horkowscy)7; Серадзьке воєводство, 1788 р. (Gurkowscy)8; Київське воє-
водство, 1790–1793 рр.9, 1791 р.10 (Horkowscy).
Згадуються також Гурковичі герба Лабендзь (Górkowiczowie h. Łabędź)
у 1859 р. в Гродненській губернії11.

З архівних джерел видно, що в XVII–XVIII ст. Гурковські належали до
волинської шляхти. Про це свідчать найдавніші документи, що відклалися
у справах про дворянське походження кількох родин з Волинської та Київ-
ської губерній. З них випливає, що різні родини Гурковських доводили
наприкінці XVIII та на початку ХІХ ст. свою дворянську гідність з гербами
Лабендзь, Остоя, Прус І, Прус ІІ, Слеповрон, Ястжембець12
. Наступні
дослідження напевно мають змінити перелік гербів Гурковських, адже вже
зараз є очевидними деякі неточності в даних, що містяться в справах про дворянське походження. Наприклад, Гурковські герба Прус ІІ на початку
ХІХ ст. успадкували маєток Нянівка в Радомишльському повіті Київської
губернії від Гурковських герба Прус І (небіж від дядька).
Лишається нез’ясованою ґенеза самого прізвища Гурковських, хоча
відомо, наприклад, що нащадки Семена Палія, який називався також Гурко,
писалися згодом Гурковськими.
Серед згаданих Гурковських є й родина, яка легітимувалася в 1832 р.
по Волинській губернії з гербом Слеповрон та належала в першій третині
ХІХ ст. до офіціалістів Радомишльського повіту Київської губернії, а піз-
ніше замешкала у Києві.

Найдавніший відомий їхній предок — Ян Гурковський — отримав
10 квітня 1711 р. у Варшаві привілей від короля Августа ІІ на уряд звени-
городського мечника13
. Хоча цей уряд і належав до земської ієрархії Брац-
лавського воєводства, проте факт внесення тексту привілею до актових книг
Луцького ґродського суду свідчить про зв’язок цієї родини на той час з Луць-
ким повітом Волинського воєводства. Про це ж свідчать й пізніші джерела.
11 квітня 1743 р. шляхтич Шимон Гурковський, син Яна, і його дружина
Гелена з Піскорських підписали у Луцьку обопільний довічний запис на
своє рухоме і нерухоме майно. Цей запис тоді ж було внесено до актових
книг Луцького ґродського суду. До тих же актових книг був внесений
17 березня 1748 р. запис про миролюбну угоду між онуками звениго-
родського мечника Яна Гурковського — Павлом, сином Францишка, та
Євстафієм, сином Шимона. Йшлося про поділ спадку по їхньому дідові, що
становив 3000 польських злотих. Згаданий Євстафій Гурковський видав
шляхтичу Бартоломію Модзелевському квитанцію про отримання від нього
1250 польських злотих, забезпечених на частині с. Смиків. Ця квитанція
була внесена до актових книг все того ж Луцького ґродського суду 12 червня
1779 р.
14 Отже, у межах 1711–1779 рр. Гурковські герба Слеповрон були
пов’язані з Луцьким повітом та належали, як свідчать наявні джерела, до
дрібних землевласників.
Ще в ревізії 1795 р. Євстафій Гурковський з родиною був записаний у
с. Монастирьок Острозького повіту Волинської губернії. Згодом його син
Юзеф Гурковський фігурує серед офіціалістів Радомишльського повіту.
1 травня 1821 р. він обвінчався в Іванківському костьолі з Вікторією Барто-
шевською. Їхні сини були охрещені у Чорнобильському костьолі: Едвард —
28 грудня 1824 р., а Густав-Каетан — 4 лютого 1827 р. Натомість, третій
їхній син — Антон-Яромир — був охрещений 27 вересня 1827 р. в Іван-
ківському костьолі
15
. Із записів про ці хрещення видно, що Юзеф Гур-
ковський служив рахівником у місцевих закладах з управління маєтками,
тобто належав до числа офіціалістів. До цього ж середовища належали хрещені батьки та свідки, які згадуються в записах про хрещення (в Чор-
нобилі — Вітушинські, Глівінські, Далькевичі, Дановські, Екельти, Кон-
сенциуші, Коперніцькі, Лаурандти, Михалевські, Пантуси, Рубановичі,
Шимборські, а в Іванкові — Закжевські, Рубановичі, Савичі)16
. В ревізії
1834 р. родина Юзефа Гурковського була записана серед дворян 2-го роз-
ряду в с. Обуховичі Радомишльського повіту17
. Пізніше Юзеф Гурковських
та його нащадки замешкали у Києві
18
.
Таким чином, дані про родовід Гурковських герба Слеповрон засвід-
чують, що впродовж XVIII ст. вони мешкали в межах Луцького повіту
Волинського воєводства, а потім Острозького повіту Волинської губернії та
належали до тамтешніх дрібних землевласників. Один з нащадків цього
роду — Юзеф Гурковський — в 1820–1830-х рр. належав до офіціалістів
Чорнобильського маєтку графів Ходкевичів, Іванківського маєтку князів
Любомирських та Обуховичському маєтку графів Браницьких19
. Згодом він
переїхав до Києва, де придбав будинок. Його старший син фіксується серед
тамтешнього дрібного чиновництва, натомість молодший служив у війську20.
Нащадки Гурковських належать до київської інтелігенції.

Поколінний розпис (нащадки Євстафія Гурковського).
І покоління
1. Ян.
10 квітня 1711 р. отримав від короля Августа ІІ у Варшаві привілей на
уряд звенигородського мечника21
.
Мав синів Шимона і Францишка22
.
ІІ покоління
2/1. Шимон.
Син звенигородського мечника Яна23
.
Був одружений з Геленою Піскорською24
.
ІІІ покоління
3/2. Євстафій.
Син Шимона і Гелени з Піскорських25
.
Був одружений з Маріанною26
. Згідно з родинним списком 1834 р. — з
Аполлонією з Піскорських (народилася близько 1764 р.)27
.Мав сина Юзефа
та доньок Цецилію і Діонісію28
.
ІV покоління
4/3. Юзеф.
Син Євстафія і Маріанни. Народився близько 1783 р.
29
Помер 9 лютого 1862 р. у Києві у віці 68 (скоріш 78) років від тифу.
Похований 11 лютого 1862 р. ксьондзом Лютосташ (?) на Київському римо-
католицькому цвинтарі
30
.
Був одружений з Вікторією Бартошевською (народилася близько
1800 р.)31
, донькою Яна. Їхнє вінчання відбулося 1 травня 1821 р. в Іван-
ківському римо-католицькому костьолі. Мав синів Едварда, Густава-Каетана
і Антона-Яромира та доньок Генріку, Памелію, Юзефіну, Ванду, Меланію і
Матильду.
5/3. Цецилія.
Донька Євстафія і Маріанни. Народилася близько 1812 р.
32
6/3. Діонісія.
Донька Євстафія і Маріанни. Народилася близько 1814 р.
33
V покоління
7/4. Генріка.
Донька Юзефа і Вікторії з Бартошевських. Народилася близько 1823 р.
34
8/4. Памелія.
Донька Юзефа і Вікторії з Бартошевських. Народилася близько 1824 р.
35
9/4. Едвард.
Син Юзефа і Вікторії з Бартошевських. Народився у 1824 р. Був охре-
щений 28 грудня 1824 р. у Чорнобильському римо-католицькому костьолі
36
.
Помер 24 жовтня 1903 р. у Києві від старості у віці 90 років. Похований
26 жовтня 1903 р. на Київському римо-католицькому цвинтарі вікарієм
ксьондзом Юзефом Змигродським37
.
Був одружений з Вікторією Закжевською. Мав синів Пйотра і Едварда.
10/4. Густав-Каетан.
Син Юзефа і Вікторії з Бартошевських. Народився у 1825 р. або 1826 р.
Був охрещений з води 9 квітня 1826 р., з церемоніями 4 лютого 1827 р. у
Чорнобильському римо-католицькому костьолі
38
.
11/4. Антон-Яромір.
Син Юзефа і Вікторії з Бартошевських. Народився у 1827 р. Був охре-
щений з води 13 червня 1827 р., з церемоніями 27 вересня 1827 р. в Іван-
ківському римо-католицькому костьолі
39
.
Був одружений з Анною Глембоцькою. Померла 17 лютого 1873 р. у віці
39 років від сухот. Була похована 19 лютого 1873 р. на Київському римо-
католицькому цвинтарі вікарієм ксьондзом Цирилієм Кжижановським40
.
Мав синів Юзефа, Цезарія, Гілярія і доньку Вікторію
12/4. Юзефіна.
Донька Юзефа і Вікторії з Бартошевських.
Побралася з губернським секретарем Пйотром-Томашем Дідковським.
З ним мала сина Цезарія (народився близько 1857 р.; був одружений з
Софією Жмієвською)41 і доньок Антоніну (народилася близько 1852 р.; була
дружиною Болеслава Грабовського)42 і Марію (народилася близько 1861;
померла 12 квітня 1872 р. від тифу у віці 11 років)43
.
13/4. Ванда.
Донька Юзефа і Вікторії з Бартошевських. Народилася близько 1832 р.
44
Побралася з Пйотрем Тустановским, сином Гжегожа і Марії з Чер-
винських Тустановських. Їхнє вінчання відбулося 5 березня 1861 р. в
Київському римо-католицькому костьолі. Свідками на їхньому вінчанні були
Фердинанд Ритвянський, Якуб Волошинський45
.
14/4. Меланія.
Донька Юзефа і Вікторії з Бартошевських. Народилася близько 1833 р.
46
Дружина Шалатського герба Топор.
15/4. Матильда.
Донька Юзефа і Вікторії з Бартошевських. Народилася близько 1850 р.
47
Незаміжня.
Померла 14 лютого 1918 р. у віці 68 років від «старческого исто-
щения»48
.
VI покоління
16/9. Пйотр.
Син Едварда і Вікторії із Закжевських. Народився 17 жовтня 1860 р. в
Києві. Був охрещений 3 грудня 1860 р. в костьолі св. Олександра в Києві
ксьондзом Пухальським. Хрещеними батьками стали Якуб Неліховський
і Юзефіна Дідковська49
.
На 1893 р. мешкав у Києві по Предславинській вул., в будинку № 2150
.
Був одружений з Ельжбетою Вишинською. Мав синів Юзефа51
,
Романа52
, Домініка53 та доньок Марію54 і Катажину55
.
17/9. Едвард.
Син Едварда і Вікторії із Закжевських. Народився 3 липня 1863 р. в
Києві. Був охрещений 13 жовтня 1863 р. в костьолі св. Олександра в Києві
ксьондзом Вощаком. Хрещеними батьками стали Францишек Поціот (?) і
Цецилія Волошинська56
.
Був одружений з Теклою Друкер. Мав синів Володимира, Аполлінарія57
,
Адама58
, Казимира59 та доньок Францишку60
, Вікторію61 і Кароліну62
.
18/11. Юзеф.
Син Антона-Яромира і Анни з Глембоцьких. Народився 6 серпня
1854 р. Був охрещений 8 серпня 1854 р. в костьолі св. Олександра в Києві
вікарієм ксьондзом Годлевським. Хрещеними батьками стали Фрідріх
Ергерт і Меланія Гурковська. Свідками на хрещенні були Юзеф Гурковський
і Бенедикт (?) Гурковський63
.
На 1888 р. мешкав у Києві по Фундуклеївській вулиці в будинку
Дідковського64
. Згідно з переписом населення 1897 р. мешкав разом з
родиною, кухаркою та покоївкою у Києві по вулиці Олександрівській, 41–
43 (Палацова частина), служив при головному агентстві Товар. «Сала-
мандра», займався будівельною практикою65
.
Був одружений з лютеранкою Софією-Ежені Штробіндер (народилася
близько 1861 р.), донькою Роберта і Софії з Міллерів Штробіндерів. Їхнє
вінчання відбулося 18 жовтня 1881 р. в костьолі св. Олександра в Києві.
Вінчання здійснив вікарій ксьондз Людвик Модзелевський. Свідками на
вінчанні були Конрад Заремба, Герман Кречмер, Зиґмунд Заремба66
. Мав
доньок Елеонору і Анну67
.
19/11. Вікторія.
Донька Антона-Яромира і Анни з Глембоцьких. Народилася близько
1858 р.
Після смерті чоловіка мешкала разом з братом Юзефом по вул. Олек-
сандрівській, 41–43 (Палацова частина) в Києві
68
.
Побралася з Фердинандом Пілецьким (бл. 1832 — бл. 1896), сином
Юзефа і Барбари з Єрличів Пілецьких. Їхнє вінчання відбулося 21 листопада
1882 р. в костьолі св. Олександра в Києві. Вінчання здійснив ксьондз
Людвик Оженовський. Свідками на вінчанні були дворянин Болеслав Гра-
бовський та Іполит Романовський69
. Мала сина Юзефа.
20/11. Цезарій.
Син Антона-Яромира і Анни з Глембоцьких. Народився 29 травня
1860 р. Був охрещений 2 лютого 1861 р. в костьолі св. Олександра в Києві
ксьондзом Пухальським. Хрещеними батьками стали Цезарій Прушинський
і Юзефа Духинська70
.
Помер 30 серпня 1861 р. від сухот у віці, як зазначено в метриці, 3 років
(насправді 1 рік 3 місяці). Був похований 1 вересня 1861 р. на Київському
римо-католицькому цвинтарі ксьондзом Пухальським71
.
21/11. Гилярій.
Син Антона-Яромира і Анни з Глембоцьких. Народився 14 лютого
1869 р. Був охрещений 21 вересня 1869 р. в костьолі св. Олександра в Києві
ксьондзом Аполлінарієм Боннером. Хрещеними батьками стали Олександр
Старанчин (?) і Кароліна Умінська (?)72
.
Помер 22 січня 1870 р. від сухот у віці 1 року. Був похований 24 січня
1870 р. на Київському римо-католицькому цвинтарі ксьондзом Кжижа-
новським73
.
VII покоління
22/16. Юзеф.
Син Пйотра і Ельжбети з Вишинських. Народився близько 1889 р.
Помер 19 серпня 1904 р. у Київській Олександрійській міській лікарні
від скарлатини у віці 15 років. Був похований 21 серпня 1904 р. на Київ-
ському римо-католицькому цвинтарі вікарієм ксьондзом Антонієм Келю-
сом74
.
23/16. Роман.
Син Пйотра і Ельжбети з Вишинських. Народився близько 1897 р.
Помер 17 квітня 1902 р. від бронхіту у віці 5 років. Був похований
19 квітня 1902 р. на Київському римо-католицькому цвинтарі вікарієм
ксьондзом Станіславом Помірським75
.
24/16. Марія.
Донька Пйотра і Ельжбети з Вишинських. Народилася 22 січня 1902 р.
Була охрещена 3 лютого 1902 р. в костьолі св. Олександра в Києві вікарієм
ксьондзом Євгенієм Фелінським. Хрещеними батьками були Едвард Гур-
ковський і Марія Массальська76
.
25/16. Катажина.
Донька Пйотра і Ельжбети з Вишинських. Народилася 2 лютого 1904 р.
Була охрещена 24 лютого 1904 р. в костьолі св. Олександра в Києві вікарієм
ксьондзом Євгенієм Фелінським. Хрещеними батьками стали Едвард
Гурковський і Марія Вишинська77
.
Померла 20 вересня 1904 р. від скарлатини у віці 7 місяців. Була похо-
вана 22 вересня 1904 р. на Київському римо-католицькому цвинтарі вікарієм
ксьондзом Євгенієм Фелінським78
.
26/16. Домінік.
Син Пйотра і Ельжбети з Вишинських. Народився близько вересня
1905 р.
Помер 3 червня 1906 р. від падучої хвороби у віці 11 місяців. Був
похований 5 червня 1906 р. на Київському римо-католицькому цвинтарі
вікарієм ксьондзом Телифором Лещинським79
.
27/17. Володимир.
Син Едварда і Текли з Друкерів.
Був одружений з Анастасією Іванівною. Мав доньок Аліну та Світлану.
28/17. Аполлінарій.
Син Едварда і Текли з Друкерів. Народився 19 липня 1904 р. Був охре-
щений 8 серпня 1904 р. в костьолі св. Олександра в Києві ксьондзом
Станіславом Завроцьким. Хрещеними батьками стали Пйотр Гурковський
і Вікторія Питкевич80
.
Перед Другою світовою війною мешкав у Києві по Володимиро-
Либідській вул. № 4, кв. 2. Під час війни був призваний до лав РСЧА
Київським МВК у 1944 р. Служив рядовим у складі 571 стрілецького полку
317 стрілецької дивізії. Загинув 16 травня 1944 р. поблизу села Великий
Ключів Коломийського району Станіславської області, де і був похований
біля церкви, могила № 4. Згодом поховання було перенесене до селища
Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області.
Був одружений з Надією Пилипівною Грдюшиною (?)81
.
29/17. Адам.
Син Едварда і Текли з Друкерів. Народився 17 грудня 1906 р. Був
охрещений 25 грудня 1906 р. в костьолі св. Олександра в Києві ксьондзом
Болеславом Савицьким. Хрещеними батьками стали Люціан Пиголовський
(?) і Анеля Дроткевич82
.
Помер 18 вересня 1910 р. в Київській Олександрівській міській лікарні
від скарлатини у віці 4 років. Був похований на Київському римо-като-
лицькому цвинтарі 20 вересня 1910 р.
83
30/17. Кароліна.
Донька Едварда і Текли з Друкерів. Народилася 19 червня 1912 р. Була
охрещена 28 травня 1912 р. в костьолі св. Миколая в Києві вікарієм
ксьондзом Людвиком Змигродським. Хрещеними батьками стали Люціан
Пиголовський (?) і Флорентіна Одальська (?)84
.
31/17. Казимир.
Син Едварда і Текли з Друкерів. Народився 19 червня 1916 р. Був
охрещений 28 червня 1916 р. в костьолі св. Миколая в Києві вікарієм
ксьондзом Домініком Вавжиновичем. Хрещеними батьками стали Міхал
Штендель і Вероніка Друкер85
.
Помер 28 вересня 1990 р.
Був одружений з Оленою Іванівною Григор’євою. Народилася 28 травня
1921 р. Померла 22 лютого 2005 р. Діти: Леонід та Наталія.
32/17. Франциска.
Донька Едварда і Текли з Друкерів86
.
33/17. Вікторія.
Донька Едварда і Текли з Друкерів87
.
34/18. Елеонора.
Донька Юзефа і Софії-Ежені з Штробіндерів. Народилася близько
1884 р.
88
35/18. Анна.
Донька Юзефа і Софії-Ежені з Штробіндерів. Народилася близько
1888 р.
89
VIIІ покоління
36/27. Аліна.
Донька Володимира і Анастасії.
Побралася з Віталієм Олексійовичем Буримом. Діти: Андрій (одруже-
ний з Анною, має доньку Анастасію) і Сергій90
.
37/27. Світлана.
Донька Володимира і Анастасії.
Першим шлюбом побралася з Євгеном Мірошниковим. Від цього
шлюбу донька Ірина (народилася 9 листопада 1945 р.; побралася з Вален-
тином Скрипаком (народився 14 вересня 1942 р.); мають доньку Світлану).
Другим шлюбом — за Олександром Григоровичем. Від цього шлюбу
доньки: Тетяна (народилася 15 лютого 1952 р.; побралася з В’ячеславом
Юрченком (народився 27 листопада 1942 р.); мають доньку Юлію, наро-
дилася 27 вересня 1983 р.) та Ольга (народилася 15 лютого 1952 р.; дружина
Ігоря Бризгалова; мають доньок Оксану та Альону)91
.
38/31. Леонід.
Син Казимира і Олени з Григор’євих. Народився 9 березня 1942 р.
Одружений з Валентиною Павлівною Довбенко. Діти: Тетяна (наро-
дилася 30 серпня 1970 р.) і Ольга (народилася 26 грудня 1977 р.).
39/31. Наталія.
Донька Казимира і Олени з Григор’євих. Народилася 19 листопада
1946 р.
Була дружиною Григорія Усатенка. Розлучилися. Діти: Альона (наро-
дилася 11 березня 1977 р.) і Євген (народився 6 липня 1983 р.).
1 Dodatek do Herbarza polskiego ks. Kaspra Niesieckiego ... zebrany i ułożony przez Jana
Nep. Bobrowicza. — Lipsk, 1844. — S. 156, 176.
2 Rodzina. Herbarz szlachty polskiej / Opr. przez S. hr. Uruskiego przy współudziale
A.A. Kosińskiego, wykończony i uzupelniony przez A. Włodarskiego. — Warszawa, 1908. —
Tom V. — S. 66.
3 Herbarz polski. Część I. Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich /
Ułożył i wydał A. Boniecki. — Warszawa, 1903. — Tom VI. — S. 254; Rodzina… — 1907. —
Tom IV. — S. 276.
4 Herbarz polski… — 1905. — Tom VIII. — S. 17–18.
5 Rodzina… — Tom V. — S. 237.
6 Ibid — S. 66.
7 Ibid — S. 185.
8 Dodatek do Herbarza polskiego... — S. 156.
9 Rodzina... — Tom V. — S. 185.
10 Herbarz polski… — 1904. — Tom VII. — S. 339.
11 Rodzina… — Tom IV. — S. 276.
12 Державний архів Житомирської області (далі — ДАЖО). — Ф. 146. — Оп. 1. —
Спр. 1952–1954; Державний архів Київської області (далі — ДАКО). — Ф. 782. —
Оп. 1. — Спр. 2977, 3028–3045, 3050.
13 ДАКО. — Ф. 782. — Оп. 1. — Спр. 3032. — Арк. 16.
14Там само. — Арк. 16.
15 Там само. — Арк. 16–17.
16 ДАЖО. — Ф. 146. — Оп. 1. — Спр. 1952. — Арк. 52–56 зв.
17 Чернецький Є. Правобережна шляхта за російського панування (кінець XVIII —
початок ХХ ст.). Джерела, структура стану, роди. — Біла Церква, 2007. — С. 32–33.
18 ДАКО. — Ф. 1. — Оп. 295. — Спр. 29469; Ф. 2. — Оп. 1. — Спр. 34765.
19 Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исто-
рические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах
губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква, 2007. — С. 113, 121–123,
131.
20 ДАКО. — Ф. 1. — Оп. 295. — Спр. 29469; Ф. 2. — Оп. 1. — Спр. 34765.
21 Там само. — Ф. 782. — Оп. 1. — Спр. 3032. — Арк. 15.
22 Там само.
23 Там само.
24 Там само.
25 Там само.
26 Там само.
27 Там само. — Ф. 280. — Оп. 2. — Спр. 646. — Арк. 189.
28 Там само.
29 Там само.
30 Державний архів м. Києва (далі — ДАК). — Ф. 312. — Оп. 1. — Спр. 85. — Арк. 73 зв.
31 ДАКО. — Ф. 280. — Оп. 2. — Спр. 646. — Арк. 189.
32 Там само.
33 Там само.
34 Там само.
35 Там само.
36 Там само. — Ф. 782. — Оп. 1. — Спр. 3032. — Арк. 15.
37 ДАК. — Ф. 312. — Оп. 1. — Спр. 120. — Арк. 285 зв.
38 ДАКО. — Ф. 782. — Оп. 1. — Спр. 3032. — Арк. 15.
39 Там само.
40 ДАК. — Ф. 312. — Оп. 1. — Спр. 105. — Арк. 99 зв.
41 Там само. — Спр. 115. — Арк. 94 зв.
42 Там само. — Арк. 112.
43 Там само. — Спр. 102. — Арк. 108 зв.
44 ДАКО. — Ф. 280. — Оп. 2. — Спр. 646. — Арк. 189.
45 ДАК. — Ф. 312. — Оп. 1. — Спр. 82. — Арк. 69.
46 ДАКО. — Ф. 280. — Оп. 2. — Спр. 646. — Арк. 189.
47 Центральний державний історичний архів України у м. Києві (далі — ЦДІАК
України). — Ф. 1268. — Оп. 1. — Спр. 74. — Арк. 437 зв.
48 Там само.
49 ДАК. — Ф. 312. — Оп. 1. — Спр. 81. — Арк. 58 зв.–59.
50 Там само. — Ф. 339. — Оп. 5. — Спр. 384. — Арк. 1.
51 Там само. — Ф. 312. — Оп. 1. — Спр. 121. — Арк. 266.
52 Там само. — Спр. 119. — Арк. 213 зв.
53 Там само. — Спр. 122. — Арк. 308 зв.
54 Там само. — Спр. 119. — Арк. 12 зв.–13.
55 Там само. — Спр. 121. — Арк. 21 зв.–22.
56 Там само. — Спр. 83. — Арк. 33 зв.–34.
57 Там само. — Спр. 121. — Арк. 102 зв.–103.
58 Там само. — Спр. 122. — Арк. 181 зв.–182.
59 Там само. — Спр. 109. — Арк. 47 зв.–48.
60 За спогадами Олени Іванівни Григор’євої-Гурковської.
61 Там само.
62 ДАК. — Ф. 312. — Оп. 1. — Спр. 124. — Арк. 15 зв.–16.
63 ДАКО. — Ф. 782. — Оп. 1. — Спр. 3044. — Арк. 2.
64 Там само. — Спр. 3037. — Арк. 1.
65 Там само. — Ф. 384. — Оп. 2. — Спр. 7. — Арк. б/н (переписний лист № 17).
66 ДАК. — Ф. 312. — Оп. 1. — Спр. 116. — Арк. 121.
67 ДАКО. — Ф. 384. — Оп. 2. — Спр. 7. — Арк. б/н (переписний лист № 17).
68 Там само.
69 ДАК. — Ф. 312. — Оп. 1. — Спр. 117. — Арк. 93.
70 Там само. — Спр. 82. — Арк. 7 зв.–8.
71 Там само. — Арк. 98 зв.
72 Там само. — Спр. 97.
73 Там само. — Спр. 99. — Арк. 78.
74 Там само. — Спр. 121. — Арк. 266.
75 Там само. — Спр. 119. — Арк. 213 зв.
76 Там само. — Арк. 12 зв.–13.
77 Там само. — Спр. 121. — Арк. 21 зв.–22.
78 Там само. — Арк. 272.
79 Там само. — Спр. 122. — Арк. 308 зв.
80 Там само. — Спр. 121. — Арк. 102 зв.–103.
81 Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації. — Ф. 58. —
Оп. 18002. — Спр. 405. — Арк. 17 (Именной список безвозвратных потерь личного состава
571 стрелкового полка 317 стрелковой дивизии с 8 по 18 мая 1944 года). Опрацьовано за:
http://www.obd-memorial.ru/Memorial/Memorial.html
82 ДАК. — Ф. 312. — Оп. 1. — Спр. 122. — Арк. 181 зв.–182.
83 ЦДІАК України. — Ф. 1268. — Оп. 2. — Спр. 6. — Арк. 271 зв.
84 ДАК. — Ф. 312. — Оп. 1. — Спр. 124. — Арк. 15 зв.–16.
85 Там само. — Спр. 109. — Арк. 47 зв.–48.
86 За спогадами Олени Іванівни Григор’євої-Гурковської.
87 Там само.
88 ДАКО. — Ф. 384. — Оп. 2. — Спр. 7. — Арк. б/н (переписний лист № 17).
89 Там само.
90 За спогадами Тетяни Олександрівни Юрченко.
91 Там само.



Rodzina:Hurkowski
Herb:Prus (I - Turzyna)
Wstęp: w województwie kijowskiem
Mikołaj Hurkowski, żonaty 1668 roku z Krystyną z Łapskich, 1-o v. Mikołajową Krasnosielską, 2-o v. Pawłową Bajbuziną (Woł. VI D f. 11). Andrzej, sędzia grodzki owrucki 1696 r. Kazimierz, Antoni, Konstancya i Urszula, dzieci Jana i Anieli Bohdanowiczównej, 1765 r. w owruckiem. Piotr, towarzysz pancerny chorągwi oboźnego koronnego 1772 r. Józef, regent grodzki żytomierski 1788 r. Ludwik, chorąży kawaleryi wojska koronnego 1778 r. (MP.), komornik graniczny żytomierski 1785 r., a stolnik żytomierski 1791 r.
Comments