ГУЛЕВИЧІ – волин. шляхетський рід герба "Новина" (вживали також герб "Шеліга" з відміною). Походження Г. до останнього часу є дискусійним, однак відомо, що рід перебрався на Волинь із Галичини. За однією з гіпотез, родоначальником Г. був Богдан Воютинський (згаданий 1353), син Богдана Микулича, засн. Молдавського князівства. Васько Богданович із Воютич наприкінці 14 – поч. 15 ст. був власником низки с-щ на Галичині. Ймовірно, у серед. 15 ст. Г. переселилися на Волинь, залишивши за собою маєтки на Львівщині. На Волині рід швидко розрісся; за переписом 1528 війська Великого князівства Литовського (ВКЛ) 9 Г. (представники шести гілок) зобов'язувалися виставити 18 озброєних вершників. У 16 ст. маємо згадки про 15 відгалужень роду: Г., Воютинські, Долзькі (Должецькі), Дублянські, Затурецькі, Зброховичі, Зглобицькі, Зубиленські, Перекальські, Піддубецькі, Радошинські, Серницькі, Смолиговські, Твердинські та Цевонські, які володіли маєтками у Луцькому пов. Волинського воєводства. У 1-й пол. 17 ст. джерела фіксують лише Г., Г.-Воютинських, Г.-Дрохденських і Г.-Перекальських. Поборовий реєстр Волин. воєводства 1629 називає 28 Г., власників 45 населених пунктів, у яких налічувалося 1129 димів. У 15–17 ст. представники тільки Воютинської гілки Г. посідали різні уряди на Волині й у ін. землях Речі Посполитої: писарів гродських і земських (9), стольників (5), підкоморіїв (5), войських (4), підсудків (4), хорунжих (3), ротмістрів (3), підстарост (3), суддів гродських і земських (3), ловчих (2), підстоліїв (2), каштеляна (1), старости (1). Серед Г.-Воютинських було чимало церк. діячів. Високих церк. посад досягли –Федір (чернече ім'я – Феодосій), єпископ Луцький і Острозький (у 1540–50-х рр.), Холмський і Белзький (у 1560-х рр.) та Володимирський і Берестейський (з 1565) і Семен (чернече ім'я – Сильвестр) Михайлович Г.-Воютинський (р. н. невід. – після 1647) – правосл. єпископ Перемишлянський (1633–37), засн. Білостоцького Хрестовоздвиженського чол. монастиря. Позбавлений 1637 єпископії, Г.-Воютинський став архімандритом Лавришівського Спаського монастиря (1637–47). Відомостей про нього після 1647 немає. Родинною усипальницею Г. упродовж 16–17 ст. була церква св. Димитрія в Луцьку. У 1-й пол. – серед. 17 ст. Г. переходять з православ'я у протестантизм або католицизм. Від 17 ст. Г. отримують уряди за межами Волині – у Чернігівському воєводстві, Брацлавському воєводстві, Руському воєводстві, Київському воєводстві тощо, а у 18 ст. – і поза укр. землями Речі Посполитої. Нащадки Юзефа Г.-Дрозденського, волин. підчашого і панцерного ротмістра, у 2-й пол. 18 ст. перебираються у Великопольщу, де засновують нову гілку (існувала ще на поч. 20 ст.), родовим гніздом якої став маєток Млодзєвичі. Ті з Г., які залишилися на укр. землях, змогли добитися права на спадкове дворянство Російської імперії й у 19 ст. мали свої маєтки не тільки на Волині, а й у Подільській губернії та Київській губернії. Гулевичи это один из старейших шляхетских родов на Волыни, который, согласно Н.Яковенко, имел галицкие корни. По мнению этой исследовательницы, в пользу такого тезиса говорит особенная топонимика псевдонимов Гулевичей, например, Дублянские (Dublanscy), а также то, что самое раннее упоминание о них связано со Львовом (1407 г.). В 1432-1451 годах Гулевичей видим среди членов рады Свидригайлы (Swidrygielly), а в XYI веке они уже стали расселённым родом, который крепко пустил свои корни на Волыни.[2] В начале XYII в. структура семьи, наконец, выкристализовалась путём выделения шести основных ветвей рода. Это были Гулевичи (Hulewicze), Воютинские (Wojutynscy), Дрозденские (Drozdenscy), Должецкие (Dolzeccy), Затурецкие (Zatureccy) и Перекальские (Perekalscy, Przekalscy).В целом имущественное расслоение четырёх ветвей рода Гулевичей, согласно реестру подымного от 1629 г., представляет собой следующее: ветвь Гулевичей (3 лица) – 605 дымов (53,6% общего имущества семьи), ветвь Дрозденских (5 лиц) – 174 дыма, (15,4%), ветвь Должецких (3 лица) – 34 дыма (3%) и ветвь Перекальских (1 лицо) – 10 дымов (0,9%). Оставшаяся одна особа, принадлежащая неустановленной ветви, имела 3 дыма (0,2%).[4] Данные об имущественном состоянии представителей линии затурецкой в реестре от 1629 г. отсутствуют. Можно предположить, что в момент, когда Дмитрий (Dymitr) – Ипполит (Hipolit) Гулевич стал доминиканцем, затурецкая линия этого рода фактически угасла.......... Галшка (Гельжбета, Єлизавета) Василівна – див. Є.Гулевичівна. Габріель Богушевич Г.-Воютинський (бл. 1595–1672) – королів. ротмістр, багаторазовий посол (депутат) на сейми. Учасник Хотинської війни 1621. 1642–68 посідав уряд черніг. хорунжого, був послом на сейми від шляхти Волин. і Черніг. воєводств, депутатом на Радомський трибунал. 1644 був делегований волин. шляхтою на синод кальвіністів, що відбувся за ініціативи кн. Я.Радзивілла у литов. Орлі. Під час вторгнення шведів у Польщу 1655 Габріель Г.-Воютинський одним із перших разом з сином Павлом-Еразмом перейшов на їх бік, а пізніше приєднався до військ семиградського кн. Ракоці Дєрдя II. Обидва Г. за зраду були проголошені банітами (див. Баніція), але 1662, з огляду на заслуги роду, баніцію було скасовано королів. універсалом. Лукаш Богушевич Г.-Воютинський (р. н. невід. – 1655) – звенигородський староста і королів. ротмістр. Брат Габріеля Г.-Воютинського. Поборця Волин. воєводства 1605. 1648 підписав елекцію короля Яна II Казимира Ваза. Брав активну участь у походах проти військ Б.Хмельницького: у Корсунській битві 1648, в обороні Збаража (див. Збаразька облога 1649), облозі Вінниці 1651 (див. Вінницькі оборони 1651, 1671), у Берестецькій битві 1651 та в багатьох ін. У берез. 1651, коли польс. військо оточило І.Богуна у Вінниці, Лукаша Г.-Воютинського обрано депутатом для переговорів із козаками (разом із брацлавським підстолієм Ржевуським). Дж.: сайт: http://www.gulevich.net Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов, ч. 1, т. 1. К., 1859. І генерація 1. ... Гулевич ІІ генерація 2-1. Масько Гулевич 3-1. Иван Гулевич (* около 1400-?) Отец: ... Гулевич. ІІІ генерація 4-2. ... Маськовна Гулевич Отец: Масько Гулевич.
5-3. Васько Іванович Гулевич Отец: Иван Гулевич.
6-3. Анастасья Іванівна Гулевич Отец: Иван Гулевич.
7-3. Микита из Дублян Гулевич Отец: Иван Гулевич. ІV генерація 8/4. Гулько Войсицки Отец: Михаил Войсицки, мать: ... (Гулевич). 9/5. Пархом (Павел) Гулевич Отец: Васько Гулевич. 10/5. Микита (Дмитрий) Гулевич Отец: Васько Гулевич.
11/5. Зброх (Александр) Гулевич (?-1494) Отец: Васько Гулевич.
12/5. Ячко (Ячина) Гулевич Дублянский Отец: Васько Гулевич.
V генерація 13-10. Іван Микитич Гулевич Дрозденский (1537-?) 1537, родился. Отец: Микита (Дмитрий) Гулевич.
14-11. Михно Зброхович Гулевич королевский дворянин 1536 Отец: Зброх (Александр) Гулевич.
15-11. Федор (Теодор?) Гулевич владыка луцкий 1540 Отец: Зброх (Александр) Гулевич.
16-11. Гаврила Гулевич Воютинский Отец: Зброх (Александр) Гулевич.
17-11. Сенко (Семен) Гулевич Воютинский Отец: Зброх (Александр) Гулевич. Жена 1: ....
18-12. Александр (Олекса) Гулевич Дублянский Отец: Ячко (Ячина) Гулевич Дублянский, мать: Ельжбета. VI генерація 19-13. Семен Іванович Гулевич Дрозденский Мать: Опрахна из Ухрынова, отец: Иван Гулевич Дрозденский.
20-13. Богдан Гулевич Дрозденский Отец: Иван Гулевич Дрозденский, мать: Опрахна из Ухрынова. 21-13. Яцек Гулевич Дрозденский Отец: Иван Гулевич Дрозденский, мать: Опрахна из Ухрынова. 22-13. Михаил Гулевич Дрозденск Отец: Иван Гулевич Дрозденский, мать: Опрахна из Ухрынова.л
23-14. Дахно Гулевич Перекальский Отец: Михно Гулевич, мать: Анна кн. Корецка. • Родилась Анастасья (50-23) • Родился Степан (51-23) • Родилась Марина (52-23) • Родилась Раина (53-23) • Родился Иван (54-23) • Родился Остафий (55-23)
24-14. Семен Гулевич Перекальский Отец: Михно Гулевич, мать: Анна кн. Корецка. 25-14. Левко Гулевич Перекальский Отец: Михно Гулевич, мать: Анна кн. Корецка. 18 грудня 1562 р. у Перекалах Андрій Іванович Русин Берестецький засвідчив тестамент Левка Перекальського [Поліщук В. Урядницький клан луцького старости князя Богуша Корецького. – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 287].
26-14. Грегорий Гулевич Отец: Михно Гулевич. 27-14. Иван Гулевич Смоликовский Пол: мужской. poborca włodzimierski 1568 r., sprzedał 1571 r. place na zamku łuckim, wraz z cerkwią Św. Dymitra, Wasilowi Fedorowiczowi. 1572-91 r. podsędek włodzimierski Отец: Михно Гулевич. Родилась Марина (57-27)
28-15. Михаил Федорович Гулевич Отец: Федор (Теодор?) Гулевич. 1583 р. володимирський войський Василь Федорович Гулевич від себе та братів позивався з волинським каштеляном Михайлом Мишкою Варковським, який після смерті їх «брата рожоного» Михайла самовільно взяв в опіку дружину останнього, свою сестру, Настасю Мишчанку з її двома дочками та маєтком Серники. В. Гулевич рішуче заперечував право опікуватися їхніми братанками «мимо их стриев, властных опекунов» [ЦДІАК, ф. 26, оп. 1, спр. 4, арк. 344 зв. – 346 зв.]. • Родилась Мария (58-28)• Родилась Анна (59-28) • Родился Иван (60-28) • Родился Гаврила (61-28) Жена: Анастасья Ворковска. 29-15. Януш Федорович Гулевич Дольский • Родился. Отец: Федор (Теодор?) Гулевич. • Родился Михаил (62-29) • Родилась Анна (63-29) • Родилась Анастасья (64-29) • Родилась Елена (65-29) • Родилась Теодора (66-29) • Родился Николай (67-29) Жена: Анна Божобогата-Красеньска. 30-15. Грегорий Гулевич (?-После 1602) Отец: Федор (Теодор?) Гулевич. • Родилась Анна (68-30) • Родилась Богдана (Деодота) (69-30) • Родилась Маруша (70-30) • Родилась Катажина (71-30) • Родилась Зофия (72-30) • Родилась Настя (73-30) • Родился Иван (74-30) • Родился Федор (75-30) • Родился Грегорий (76-30) • После 1602: Умер Жена: Магдалена Дахнович (+1588) 31-15. Василь Федорович Гулевич Затурецький (1560, 1597), підстароста володимирський, а з 1565 – войський володимирський, молодший з 5 синів єпископа Феодосія Г.-Воютинського. 1569 – посол (депутат) від шляхти Волин. воєводства на Люблінський сейм, підписав унію (див. Люблінська унія 1569) ВКЛ з Короною Польською. На Варшавському сеймі 1597 виступив на захист правосл. церкви. Власник маєтків Затурці (нині село Локачинського р-ну), Несвіч (село Луцького р-ну) і Торчин (с-ще міськ. типу Луцького р-ну; всі Волин. обл.) у Луцькому пов. Волин. воєводства. 1583 р. володимирський войський Василь Федорович Гулевич від себе та братів позивався з волинським каштеляном Михайлом Мишкою Варковським, який після смерті їх «брата рожоного» Михайла самовільно взяв в опіку дружину останнього, свою сестру, Настасю Мишчанку з її двома дочками та маєтком Серники. В. Гулевич рішуче заперечував право опікуватися їхніми братанками «мимо их стриев, властных опекунов» [ЦДІАК, ф. 26, оп. 1, спр. 4, арк. 344 зв. – 346 зв.]. Василь Гулевич належав до боярського роду, який, ймовірно, переселився на Волинь з Галичини під час Свидригайлових війн52. Гілка Гулевичів, до якої належав Василь Федорович, йменувалася від родинної маєтності Затурці у Володимирському повіті Затурецькою53. Політична кар’єра В.Гулевича розпочалася з уряду воло- димирського підстарости (згадки 1567-1569 рр.)54* На початку 1569 р. він уперше згадується як володимирський войський55. На цьому уряді перебував до самої смерті (початок серпня 1601 р.)56. Крім родинного села Затурці та навколишніх сіл, на 1570 р. орендував у Івана Ощовського села Цевів і Серхів Луцького повіту, які мали 107 димів і 80 огородників57. На початку 1570-х рр. перша дружина войського Василиса Михайлівна Затурецька записала йому село Твердий у Володимирському повіті. Згодом цей запис підтвердила їх донька Марія, дружина Яна Бокія58. У серпні 1581 р. Василь купив за 150 кіп литовських грошів у своїх родичів Федора, Андрія, Левка й Василя Олехновичів Олізаровських декілька частин села Любитів та присілок Колодниця59. Здійснював спроби проводити колонізаційні заходи у своїх маетностях. У 1576 р. виклопотав у короля привілей на локацію і магдебурзьке право для трьох своїх маетностей: Мощанова і Качина у Володимирському повіті та Сутеська у Брацлавському воєводстві60. Судячи з того, що фактичний статус міста цими населеними пунктами так і не був набутий61, матеріальних засобів на реалізацію колонізаційних заходів йому не вистачало. Користувався авторитетом у шляхти: був каптуровим суддею в 1573— 1574 рр.62, неодноразово обирався послом на сейми (1572 (ймовірно)63 *, 1576, 1578, 1582,1585), атакож депутатом на коронний трибунал (1580,1601 )м. На багатьох сеймах В.Гулевич перебував як обсерватор, а на сеймі 1597 р. виголосив промову на захист православ’я65. Вирізнявся рішучістю, схильністю до конфліктів зі своїми сусідами66. Дійшло до того, що в травні 1593 р. племінник Василя Михайло Гулевич випросив у Криштофа Косинського сотню для розправи з дядьком67. Бунтівний характер батька передався і синові, який у 12-річному віці втік зі школи до загонів Северина Наливайка68. Наявність у В.Гулевича маетностей у Брацлавському воєводстві дозволяла йому виступати представником брацлавської шляхти в інституціях волинської шляхти. У 1578 р. його обрали єдиним депутатом на Луцький трибунал від Брацлавського воєводства69. У 1594 р. як повірений брацлавської шляхти подав до луцького гродського уряду скаргу про недопущення С.Наливайком роботи брацлавських земських і гродських судових сесій70. Уся кар’єра володимирського войського була тісно зв’язана з діяльністю К.-В.Острозького. Саме в роки старостування князя у Володимирі (1550— 1603) В.Гулевич виконував обов’язки підстарости. Є дані, що він у 1560-х рр. займав посаду володимирського війта, а пізніше виступав полюбовним суддею князя71. 1593 р. воював у складі війська Острозьких з козаками К.Косинського під П’ятками і підписав договір з козаками72. У 1601 р. як ставленик К.-В.Острозького обирався депутатом до коронного трибуналу73.
52Яковенко Н. Українська шляхта... С. 138. 53 Źródła dziejowe. Т. XIX. S. 33. 54 Волинські грамоти. С. 31-33, 37. 55 Там само. С. 37. 56 РГАДА, ф. 389, on. 1, д. 202, л. 105-105об. 57 Źródła dziejowe. Т. XIX. S. 33. 58 РГАДА, ф. 389, on. 1, д. 196, л. 1-10. 59 Там же. Д. 216, л. 267об.-270. 60 Там же. Д. 196, л. 149об.—151 об. У Сутесьці володимирський войський бував рідко. Дійшло навіть до того, що його служебник Іван Путошинський, користуючись перебуванням В.Гулевича на коро лівському дворі, підробив собі призначення урядником у цій маєтності. В.Гулевич, довідавшись про це, домігся видання в асесорському суді 14 червня 1583 р. декрету, який передчував скарати підроблювача “на горло” (Там же. Л. 149об.-151об.). 61 Торгівля на Україні... С. 170; Баранович О. Залюднення... С. 123, 129. 62 Архив ЮЗР. Ч. И. Т. 1. С. 29. Пізніше, у 1576 р. на сеймовому суді княгиня Ганна Деспотівна, дружина покійного Миколая Збаразького, скаржилася на В.Гулевича щодо винесення в 1573 р. на каптурово- му суді несправедливого рішення в справі між дітьми князя Романа Сангушка та її чоловіком. Крім того, вона заявила, що рішення каптурового суду не може бути визнано чинним, оскільки вона, як і багато волинських обивателів, не давали дозволу на функціонування таких судів у воєводстві, про що йшлося в заяві волинського каштеляна Михайла Мишки-Варковського та її сина, кременецького старости Януша Збаразького перед королем Генриком в 1574 р. Незважаючи на аргументи ГДеспотівни, сеймовий суд визнав рішення каптурового суду законним (РГАДА, ф. 389, on. 1, д. 216, л. 56-58). 63 РГАДА, ф. 389, о п .1 ,д . 191, л. 232. м Sokołowski W. Politycy schyłku złotego wieku. S. 178. 65 Dyaryusze sejmowe r. 1597. S. 101; Леп 'явко C. Козацькі війни кінця XVI ст. в Україні. Чернігів, 1996. С. 227. 66 Попов ГМ. Луцький трибунал 1578 р. С. 37. Довголітні суперечки В.Гулевич мав з М. Мишкою- Варковським. Ще Сигізмунд Август виніс рішення про сплату М.Мишкою В.Гулевичу 4255 кіп литовських грошів як матеріальне відшкодування. Сума мала бути сплачена з маєтності Цевів, яку М.Мишка орендував протягом шести років в Івана Ощовського. Однак, за спільною домовленістю, досягнутою у 1578 р., М.Мишка-Варковський зобов’язався 1 тис. кіп литовських грошів віддати готівкою, в іншій сумі ув’язати володимирського войського у свою маєтність Варковичі та навколишні присілки (РГАДА, ф. 389, on. 1, д. 216, л. 172об.-174об.) Приблизно тоді ж, близько 1568 р., між ними виник ще один конфлікт, що стосувався спадку по померлому браті В.Гулевича - Михайлі, та його дружині Настасії Мишанці, яка потрапила до московського полону в Полоцьку. Від шлюбу Михайла й Настасії залишилися доньки Марія й Ганна. їм як спадок належала маєтність Серники в Луцькому повіті. Оскільки сестрам були призначені різні опікуни: М арії- М.Мишка-Варковський, брат матері, Ганні - В.Гулевич,-то Серники мали бути поділені на дві частини й до досягнення сестрами повноліття передані в завідування опікунам. Таку логіку визнав чинною луцький земський суд, який у 1568 р. виніс рішення про передачу двох частин Серників в опіку В.Гулевичу. М.Мишка це рішення не виконав, апелюючи до суду вищої інстанції. Коли, зрештою, асесорський суд розглянув цю справу (а це сталося лише в грудні 1585 р.), Ганна вже померла й суд відмовив володимирському войському в праві домагатися передачі частини Серник у своє володіння (Там же. Д. 198,л. 165-168). 67 Неп 'явко С. Козацькі війни... С. 89. 68 Там само. С. 227. 69 Попов Г.Л. Луцький трибунал 1578 р. С. 37. 70 Селянський рух... С. 102-104. 71 Попов Г.Л. Луцький трибунал 1578 р. С. 37. 72 Леп \явко С. Козацькі війни... С. 89. 73 Sokołowski W. Politycy schyłku złotego wieku. S. 51-52. 32/15. ... (Гулевич) Пол: женский. Отец: Федор (Теодор?) Гулевич.
33-15. Роман Гулевич Радошинский Отец: Федор (Теодор?) Гулевич. 12 червня 1565 р. Роман Федорович Гулевич надав дружині Полагії Матясівні Суроп’ятівні право повного розпо- рядження маєтком Радошином до повноліття синів: «што ся дотычет именя моего Радишина, стада, сброи, то жона моя Полагя ажъ до литъ сынов моих держати маетъ ... А з держаня того именя моего Радошина малжонка моя Полагя, коли дети летъ доростутъ, личбы чинити не будет повинна, бо ямъ еи то далъ, яко влостност свою, до шафунку и вживання ее потол, покул сынове мои литъ доростутъ». Своїх братів Григорія і Василя Гулевичів він зобов’язує «малжонку и детки мои от кривдъ боронити» [Архив Юго-Западной России, издаваемый Коммиссиею для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. − Ч. VIII, т. III: Акты о брачном праве и семейном быте в Юго-Западной Руси в XVI−XVII вв. − К., 1909. , 102 – 104].
34-16. Федір Гаврилович Гулевич Воютинский Отец: Гаврила Гулевич Воютинский, мать: Марина Калусовска. Родился Богуш (87-34(1)) • Родился Михаил (88-34(1)) • Родился Яцек (89-34(1)) • Родился Иван (90-34(1))
35-16. Раина Гаврилівна Гулевич Воютинская Отец: Гаврила Гулевич Воютинский, мать: Марина Калусовска.
36-16. Федора (Гулевич Воютинська • Родилась. Отец: Гаврила Гулевич Воютинский, мать: Марина Калусовская Муж: Анджей Рогозиньски. 37-17(1). Василий Семенович Гулевич Воютинский Отец: Сенко (Семен) Гулевич Воютинский, мать: .... • Родился Федор (91-37) • Родился Петр (92-37) • Родился Константин (93-37)
38-17(1). Лукаш Гулевич Воютинский Отец: Сенко (Семен) Гулевич Воютинский, мать: .... Представник цієї родини Лукаш купив у 1646 р. у вдови Юзефа Лозки маєтність Раковичі (бл. 164 дими). Він впевнено «увійшов» у воєводство, водночас отримавши з руки короля у пожиттєву власність Звенигородську волость у Богуславському старостві (бл. 100 димів)65.ЦДІАУК, ф. 11, № 9, арк. 1710, 1725; Опись актовой.., т. 17, с. 38; Litwin H., Nap ływ.., s. 195. • Родился Петр (Петроний) (94-38) • Родилась Овдотья (95-38) • Родилась Анна (96-38) 39-17(1). Анна (Гулевич Воютинская) Отец: Сенко (Семен) Гулевич Воютинский, мать: ....
40-17(1). Анастасья (Гулевич Воютинская) Отец: Сенко (Семен) Гулевич Воютинский, мать: .... Муж: Михаил Смыковски. 41-17(2). ... (Гулевич Воютинская) Отец: Сенко (Семен) Гулевич Воютинский, мать: Мария.
42-17(2). Гальшка Гулевич Воютинская • Родилась. Отец: Сенко (Семен) Гулевич Воютинский, мать: Мария. Муж: Прокоп Гулевич. или Прокоп Белостоцки VII генерація
Гулевич Данило. Рік написання: 1642. Віровизнання: православний. Місце поховання: братська церква в Луцьку. Пожертви: на Луцький братський монастир . 300 злотих. ЦДІАК України: Ф. 25.. On. 1.. Спр. 233. . Арк. 310 зв..315. 516 182. Гулевич Данило (дружина . Катерина Боговитинівна). Рік написання: не пізн. 1647. Віровизнання: не встановлено. Місце поховання, не встановлено. Пожертви: на монастир оо. боні- фратріїв . 100 злотих. Згадується: ЦДІАК України: Ф. 25..Oil 1..Спр. 255. .Арк. 128. 1283В. 183. Гулевич Томаш. Рік написання: не пізніше 1643. Віровизнання Ймовірно католик . конвертит. Навернувся з євангельських християн. Місце поховання: не зазначено. Пожертви: на берестейський шпиталь . 80 злотих. ЦЩАК України: Ф. 25.. On. 1.. Спр. 236. . Арк. 493.495. 184. Гулевич Павло. Рік написання: 1620. Віровизнання: римо-католик. Місце поховання: костел оо. до- мінікан в Луцьку. Пожертви: на Луцький домініканський костел . 300 злотих. ЦЩАКУкраїни:Ф. 25.. On. 1.. Спр. 133. . Арк. 242.245. 185. Гулевич Філон. Рік написання: 1639. Віровизнання: римо-католик. Місце поховання, костел оо. єзуїтів у Луцьку. Пожертви: на Луцький костел єзуїтів . 5 тис. злотих, на Гулеви- чівський костел . 1 тис. злотих. ЦЩАКУкраїни:Ф. 25.. On. 1.. Спр. 221. .Арк. 144 зв..148. 186. Гулевич-Воютинський Іван. Рік написання: 1627. Віровизнання, православний Місце поховання. Покровська церква у Воютині. Пожертви: На Воютинську церкву . 10 злотих. ЦЦІАК України: Ф. 25.. On. 1.. Спр. 160. . Арк. 96 зв..98 зв. 187. Гулевич-Воютинський Федір (дружина Катерина Павловичівна). Рік написання. 1622. Віровизнання, православний. Місце поховання. Покровська церква у Воютині. Пожертви: відсутні. ЦЩАКУкраїни:Ф. 25.. On. 1.. Спр. 131. .Арк. 1145.1148. 188. Гулевич-Воютинський Яцко. Рік написання. 1626. Віровизнання, православний. Місце поховання, церква у Воютині. Пожертви: на Воютинську церк-ву жертвує 20 злотих для придбання книг. ЦЩАК України: Ф. 25.. On. 1.. Спр. 149. .Арк.144.146. 189. Гулевич-Дрозденський Кіндрат. Рік написання. 1636. Віровизнання, східний обряд. Місце поховання, церква в Клюску. Пожертви: відсутні. ЦЩАК України: Ф. 26.. On. 1.. Спр. 38. . Арк. 716.718. 190. Гулевич-Дрозденський Семен. Рік написання. 1647. Віровизнання, православний. Місце поховання, церква у Гуд- чому Броді. Пожертви: на церкву у Гудчому Броді . 200 злотих, священику цього храму за сорокоуст . дві яловиці та 10 злотих на вино і ладан. ЦЩАК України: Ф. 25.. On. 1.. Спр. 258. . Арк. 227.230. 191. Гулевич-Перекальський Дахно (дружина Овдот.я Білостоцька). Рік написання. 1599. Віровизнання, православний. Місце поховання. Преображенсь- ка церква у Красному. Пожертви: відсутні. ЦЩАК України: Ф. 25.. On. 1.. Спр. 56. . Арк .46 зв..48 зв. 192. Гулевичівна Настасія (чоловік князь Василій Масальський). Рік написання. 1622. Віровизнання, православна. Місце поховання, церква Св. Дмитра у Луцьку. Пожертви: на Дмитрівську церкву . 25 злотих, на Волницьку церкву . 10 злотих, на два шпиталі в Луцьку по 5 злотих. ЦЩАК України: Ф. 25.. On. 1.. Спр. 129. . Арк. 92,93 зв. 193. Гулевичівна Анна ?(чоловік Матей Мровінський)? Рік написання. 1616. Віровизнання, римо-католичка. Місце поховання, костел Св. Діви Марії у Луцьку. Пожертви: відсутні. ЦЩАК України: Ф. 25.. On. 1.. Спр. 103. . Арк. 517.519. 194. Гулевичівна Анна ?(чоловік Криштоф Козицький?). Рік написання. 1633. Віровизнання, православна. Місце поховання. Зимненський монастир. Пожертви: на Зимненський монастир . 70 злотих. ЦЩАК України: Ф. 27.. On. 1.. Спр. 34. . Арк. 601,602 зв. 195. Гулевичівна Богдана (чо-ловік Михайло Калусовський). Рік написання: 1630. Віровизнання: східний обряд. Місце поховання: неназвана церква. Пожертви: на церкву, де буде поховано її тіло, . 50 злотих. ЦЩАКУкраїни: Ф. 28..Оп.1.. Спр. 65. . Арк. 488,489. 196. Гулевичівна Гальшка (чоловік Стефан Лозка). Рік написання: 1641. Віровизнання: православна. Місце поховання: братська церква в Луцьку. Пожертви: на братську церкву в Луцьку . 200 злотих, на Луцький братський монастир . 200 злотих, на луцький братський шпиталь . 50 злотих, на монастир в Чернчи- цях . 30 злотих, священику черн- чицькому . 10 злотих, священику пречистенському. 10 злотих. Памятники, изданные Киевскою комиссиею для разбора древних актов..Т. І.П..К,1898..С. 71.75. 197. Гулевичівна Маруша (чоловік князь Юрій Воронецький). Рік написання: 1621. Віровизнання: східний обряд. Місце поховання: Щурин. Пожертви: Доручає чоловікові на місці свого поховання звести церкву. На цей майбутній храм жертвує домашнє срібло. Священикові за сорокоуст . 10 злотих, а також нагородити священиків і дяків, що будуть на похоронах. ЦЩАКУкраїни:Ф. 25.. Оп.1.. Спр. 129. . Арк. 35.37. 198. Гулевичівна Олена (дружина Мацея Чарлинського). Рік написання: 1618. Віровизнання, римо-католичка. 518 Місце поховання, костел оо. домі- нікан у Луцьку. Пожертви: на Луцький домініканський костел . 800 злотих. Крім того, 50 злотих було виділено на луцький католицький шпиталь. ЦЩАКУкраїни:Ф. 25.. On. 1.. Спр. 109. . Арк. 213,214 зв. ЦЩАК України: Ф. 26. . On. 1. . Спр. 27..Арк. 225.227 зв. 199. Гулевичівна Марина. Рік написання, не пізн. 1638. Віровизнання: римо-католичка. Місце поховання: Луцький костел Св. Михаїла в монастирі бригідок. Пожертви: на монастир Св. Бри- гіди в Луцьку . 1 тис. злотих та деякі власні речі. ЦЩАКУкраїни:Ф. 26.. Oil 1.. Спр. 41. . Арк. 1470,1471. 200. Гулевичівна Полонія (дружина Яна Гораїна). Рік написання: 1623. Віровизнання: східний обряд. Місце поховання: не зазначено. Місце поховання на розсуд чоловіка. Пожертви: відсутні. ЦЩАКУкраїни: Ф. 25.. On. 1.. Спр. 129. .Арк. 339,340 зв. 201. Гулевичівна Раїна (дружина Станіслава Вориського). Рік написання: 1617. Віровизнання: православна. Місце поховання: ГІречистенська церква у Паволочі. Пожертви: Священику Пречис- тенської паволоцької церкви . 50 злотих, на руський паволоцький шпиталь . 15 злотих, на любартів- ський шпиталь . 15 злотих. ЦЩАКУкраїни:Ф. 27.. On. 1.. Спр. 25. .Арк. 103 зв..105. Гулевичівна-Перекальська Овдотія ? (чоловік Марко Хрінниць- кий?). Рік написання: 1623. Віровизнання: східний обряд. Місце поховання: не зазначено. Пожертви: відсутні. ЦЩАК України: Ф. 25.. On. 1.. Спр. 139. . Арк. 66 зв..68. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Г >