13 листопада 1530 р. датується ориґінальний лист волинського зем’янина Семена Гринкевича Гавсовича, яким він дарував Ф.М.Чорторийському третину викупленого у свого брата Федка Гринкевича Гавсовича маєтку Тудорова, а решту во- лодіння віддавав у пожиттєву заставу у сумі 80 кіп литовських грошів17. По суті, це був прихований договір купівлі-продажу, до чого вдавалися шлях- тичі, обходячи записану в I Литовському статуті заборону на продаж біль- ше, ніж третини родового маєтку18. 17 РНБ. ОР. – Ф.293. – Оп.1. – Ед. хр.43. – Л.1–2 об. 18 Bardach J. Trzecizna – część swobodna w litewskim prawie majątkowym XV–XVI wieku // O dawnej i niedawnej Litwie. – Poznań, 1988. – S.120–139; Блануца А. Норма про «trzeciznu» в Першому Литовському статуті та її рецепція до кінця XVI ст. // Pirmasis Lietuvos Statutas: straipsnių rinkinys / I.Valikonytė, L.Steponavičienė. – Vilnius, 2005. – Р.99–106. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Г >