ГАВРАТИНСЬКІ - шляхетський рід; родове гніздо - містечко Гавратин (нині - село Авратин Волочиського району Хмельницької області). Джерела: Кривошея В.В. До причин Національно-визвольної війни середини ХVII ст.// Ґілея (науковий вісник): Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич. – К., 2009. – Вип. 23. – 464 с. Авратинський (Гавратинський) Григорій. До 1648 р. - власник маєтку (1629) у селі Стрижавка (нині містечко Вінницького району Вінницької області). Через сварку за маєтність з Калиновськими позбавлений шляхетства і банітований. Козакував, взяв активну участь у Визвольній війні 1648 -1657 рр. Сотник Тростянецької сотні Брацлавського полку у 1650-1651 рр. При обороні Красного в лютому 1651 р. потрапив у полон до поляків і за наказом гетьмана Мартина Калиновського був страчений (розстріляний). Був одружений з Оленою Зависною, донькою сотника містечка Буші. В.М.Заруба. Козацька старшина гетьманської України. Цікавим є шлях від слуг короля в козацтво представників родини Гавратинських. У Межигорському монастирі поминався рід Гавратинських з Чуднова [6,291], був поминальник цього шляхетного роду і у Київському Михайлівському Золотоверхому монастирі [7, 68]. Ця традиція йшла, мабуть, від зем’янина Сави Гавратинського, який був тивуном монасти- ря Печерського (1574) [3,242]. Аріанин Гаврило Гавратинський разом з братом Андрієм володів с. Старосілець Житомирського повіту [8,777]. Залишалися ними і у 1643 р. [9,387]. В 1650 р. тут інші власники: Катерина Домбровська-Лаговницька мала 11 підданих, Михайло Гішовський – 23. Мали маєтність і на Брацлавщині: власник с. Стрільників (1629) [10,410]. Григорій Гавратинський став сотником тростянецьким [11,185]. Після трьохденної оборони замка в Красному потрапив у полон до поляків і був розстріляний. На Чигиринщині у Крилівській сотні продовжував коза- кувати Василь (1649), а 1654 р. прийняв присягу православний шляхтич у Боярці Роман Гавратинський [11,185]. Дещо пізніше на бік повстанців перейшов Степан Гавратинський, який ще 1651 р. будучи ротмістром королівським, воював з козаками [13,54], а потім став ротмістром у геть- мана Виговського [14,440]. Маємо ще одну згадку про представника цього роду Федора, який 30 травня 1659 р. отримав королівський привілей на шляхетство. 3. АЮЗР. – Ч. VII. – Т. І. 7. ІР НБУ. – Ф. Петров. – № 538/1744. 8. АЮЗР. – Ч. І. – Т. VІ. 9. АЮЗР. – Ч. ІІІ. – Т. І. 11. Липинський В. Участь шляхти у Великому українському повстанні під проводом гетьмана Б. Хмельницького. – Твори, Т. 2. – Філадельфія, 1980. 12. Акты ЮЗР. – Т. Х. 13. Podzina. Oprazowano przez S.H. Uruskiego. – Warszawa, 1904. – T. І. 14. Акты ЮЗР. – Т. ХV. Про це розорення татарами маєтків князя Острозького записано в гродську кременецьку книгу 16 листопада 1618 р. із слів шляхетного пана Петра Хованського, слуги князя Януша Острозького, і возних Гавратинського і Бизимовського, які при свідках оглядали всі ці розорені татарами маєтки Костянтиновській волості. Возний Філіп Гавратинський з двома панами, шляхтичами, за вказівкою старости базалійського, пана Вільги, оглядав 13,14 і 15 жовтня 1618 р. всі фільварки, гумна і хутори .коло міста Базалії, з обох сторін спалено, знесено (розорено) і спустошено так, що жодного кола не залишилося; самих міщан, які на тих фільварках були, і за таким прудким вторгненням неприятеля, до міста піти не могли, сто шістдесят і двох побрали, худобу, коні і інші .добытки. і маєтності базалійських міщан, які на тих фільварках мали, побрано і дійсно те місто Базалію спустошили.. Петр Гавратинський 1602 р., травня 29. Вінниця. –позов Вінницького земського суду брацлавському воєводі і кременецькому старості кн. Янушові Збаразькому та сестрам Михайловій Динковській Тетяні, Петровій Гавратинській Ганні й Івановій Кожуховській Огапії Семенівнам Комарівнам у справі за скаргою братів Івана, Богдана і Федора Петровичів Комарів Стрельчинських про невиділення належних їм частин у селах Стрільчинцях і Никифорівцях ...ЛНБ НАН України, від. рукописів. Ф. 5, Оп. 1, Спр. 4050 ІІ, Арк. 62. Оригінал. Крикун Микола, Піддубняк Олексій. Документи Брацлавського воєводства 1566-1606 років. – Львів: Простір М, 2008. С. 819 – 820.
|
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Г >