Ганкевичі

Стефан Казимир Ганкевич (бл. 1625-1701)
Писар Руської канцелярії в 1653-1673 рр. Вів книгу “SB-24”. Стефан походив 
з сілезького роду; народився ж, як подає Анна Соколова, у місті Острозі на Волині371. 
Ганкевичі (Ганковичі), принаймні з 1520-х рр., перебували на службі в князів 
Острозьких. Під 1520 р. згадується слуга князя К.І.Острозького Голубко Ганкович372.3 
часом Ганковичі перебралися на Київщину. Один з Ганковичів - “німець”, померлий 
перед 1571 р., тримав у заставі маєтності Ониськата Філона Кордишів Ходорів і Воро­
нів373. Ганко Михайлович з’являється на Київщині значно раніше: 10 червня 1498 р. 
він отримав від великого князя Олександра селище Ольшаниця. Його онук - невідомий 
за іменем Ганкович, страчений у Києві за розбій, володів до 1583 р. землями Сенюків- 
щина, Карпівщина, Селятицька поблизу Демидова, пустим селищем Ольшаниця, 
землицями Судичово, Стрежово, Сенківщина за Києвом та полями й нивами у Києві 
за Пробитим валом. Те, що всі ці маєтності після його страти за проханням київського 
воєводи князя К.-В.Острозького були надані Стефаном Баторієм слузі воєводи Петрові 
Білчинському, може свідчити про існування певного зв’язку між Ганковичом і князем374. 
Безперечно, вони доводилися якимись родичами Стефанові Казимирові.
Оскільки майбутній руський писар розпочав службу на королівському дворі в 
середині 1640-х рр.375, то слід вважати, що він народився не пізніше другої половини 
1620-х років.
З 1649 р. виступає Стефан як підписок коронної канцелярії376. Тоді ж він 
розпочав надавати платні послуги юридичного характеру. Так, постійним дов­
готривалим, з 1651 до 1682 р., клієнтом С.К.Ганкевича було Львівське ставропігійне 
братство377. Надворі він мав могутніх протекторів: королеву Людвіку Марію, декретовим 
писарем якої певний час був, коронного канцлера Стефана Корицінського і королівського 
секретаря Томаша Уєйського378. їхня підтримка сприяла блискучій, як для плебея, кар’єрі 
на королівському дворі. У 1653 р. С.К.Ганкевич отримав привілей на (іписарство
декретів і метрику руську ”, тоді ж став королівським секретарем379. Аванс був виданий 
небезпідставно, бо у 1655 р., під час Потопу, Стефан врятував частину коронного архіву, 
напевно, поточну, від вивезення до Швеції, переховавши її у відлюдній лісистій 
місцевості біля Варшави380. На той час Стефан уже був нобілітований шведським 
шляхетством Яном Казимиром381, а 1673 р. став польським шляхтичем382.
Руський метрикант вірно служив королю, перебуваючи з двором у військових 
експедиціях: 1649 і 1651 рр. був при королівському обозі під Зборовом і Берестечком, 
1657 р. брав участь у виробленні умов Бидгощського трактату з Пруссією, 1660 р. - 
Олівського миру зі Швецією, а під час походу військ Яна Казимира 1663-1664 рр. на 
Лівобережну Україну відзначився тим, що особисто привів до присяги королю 
населення кількох десятків фортець і деяких осіб персонально383.
Двічі він дуже вигідно одружувався: спочатку, в середині 50-х рр., з Анною 
Древно, потім, у середині 70-х рр., з Францішкою Йоанною Перот. Обидва його тесті, 
Лукаш Древно і Миколай Перот, у різні роки займали важливі посади в міському уряді 
Старої Варшави, що, в поєднанні з протекцією королівського двору, сприяло швидкій 
кар’єрі Стефана у міському уряді Старої Варшави384. Вигідні шлюби дали поштовх до 
зростання у ній нерухомої власності Стефана. Якщо у 1659 р. він володів лише однією 
кам’яницею на вул. Новомєйській, то у 1669 р. мав, крім неї, ще двір на вул. Мйодовій 
і дворик на вул. Длугій, а у 1700 р. - ще один двір на вул. Мйодовій385 *.
Для свого основного помешкання - кам’яниці на вул. Новомєйській, що 
дісталася йому від Лукаша Древна і називалася Селізенською, С.К.Ганкевич у березні 
1661 р. дістав лібертаційний привілей від постою “гостей” (послів на сейм, дигнітарів, 
урядників) з метою, щоб “більш спокійно уряди свої займав, канцелярією управляв,
декрети воєводств Волинського, Київського, Брацлавського, Чернігівського спокійно
писав, справи, привілеї й інші записи до метрики приймав ”ш . Саме у канцелярській 
діяльності Стефан зробив найбільше. Після повернення у 1664 р. більшої частини 
коронного архіву зі Швеції до Варшави він отримав як метрикант доручення укласти у 
чотирьох примірниках інвентар книг МК. Цей інвентар, так званий “Синопсис”, був в 
основному завершений 1666 р. У ньому С.К.Ганкевич подав короткий, але дуже 
інформативний опис книг РМ387. У 1670 р. Ян за дорученням міського уряду Старої 
Варшави провів ревізію й описав війтівсько-лавничі й міської ради книги388. Як уже 
зазначалося вище, Стефанові завдячувала Руська канцелярія в появі польського 
перекладу Волинського статуту.
Користувався неабиякою довірою короля Яна Казимира; навіть додавав до 
королівських інструкцій на сеймики власні пропозиції, проти чого обурювалась шляхта 
Галицького повіту в 1661 р. і вимагала покарати його згідно з конституцією389. Високо оцінювався жовнірами й козаками, які ініціювали надання йому польського 
шляхетства390.
26 березня 1661 р. Стефан отримав привілей на київське війтівство, але відразу 
ж уступив (ймовірно, продав) його Павлові Тетері391. Крім цього, виступав кредитором, 
зокрема, князя Олександра Заславського392.
Після припинення діяльності Руської канцелярії Ганкевич принаймні до 1700
р. виконував обов’язки декретового писаря асесорського суду393. Помер у 1701 р.394 
371Sokołowa A. Hankiewicz Stefan Kazimierz // PSB. 1960. T. IX. S. 276.
372 Archiwum Sanguszków. 1890. T. III: 1432-1534. S. 102.
373 Інститут Рукопису НБУ, ф. 1, спр. 4104, арк. 1.
374 РГАДА, ф. 389, on. 1, д. 219, л. 184об.-185; д. 197, л. 1 об.-2об.; AGAD. Archiwum Zamoyskich,
sygn. 357, nr 19.
375 AGAD. MK, sygn. 206, k. 284v.
376 Ibid. Sygn. 191, k. 155, !55v.
377 Архив ЮЗР. Ч. I. T. 11. C. 411.412, 413,415, 501, 580.
378 РГАДА, ф. 389, on. 1, д. 220, л. ІЗоб.; AGAD. Tzw. ML, dz.V, nr 1, k. 351-351v.
379 РГАДА, ф. 389, on. 1, д. 220, л. 13-1 Зоб.
380 BZNO, oddz. rękopisów, rkps 1244, k. 161 v.
381 AGAD. MK, sygn. 201, k. 122-124.
382 Ibid. Sygn. 209, k. 695-699; Yolumina legum. 1860. T. V: 1668-1695. S. 76.
3X3 AGAD. МК, sygn. 201, k. 122v.; sygn. 202, k. 58; sygn. 206, k. 285, 695.
3X4 Sokołowa A. Hankiewicz Stefan Kazimierz. S. 276.
385 Źródła do dziejów Warszawy. S. 148, 172, 215, 235, 239, 262, 263; Крикун M. Інструкція
послам Війська Запорозького на варшавський сейм 1664 року. С. 442-443.
3X6 AGAD. МК, sygn. 202, k. 57v.-58v.: "tym spokoiniej urzędy swoje piastował, kancellarią rządził,
dekreta woiewództw wołyńskiego, kiiowskiego, bracławskiego, czerniechowskiego spokoinie pisał, sprawy,
przywileie i insze zapisy do metryki przyimował"'.
3X7 BZNO, oddz. rękopisów, rkps 137, k. 19-20v. Передмова інвентаря видрукувана С.Пташицьким
(Ptaszycki S. Inwentarz... S. 21-23).
3X8 Górski Z. Organizacja kancelarii miejskiej Starej Warszawy i system pracy pisarzy miejskich //
Archeion. 1983. T. LXXVI. S. 20-21.
389 Akta grodzkie i ziemskie. 1931. T. XXIV: Lauda sejmikowe halickie / Oprać. W.Hejnosz S. 174;
Ochmann S. Sejmy lat 1661-1662. Przegrana batalia o reformę ustroju Rzeczypospolitej. Wrocław, 1977. S. 44—45.
390 Pamiętniki historyczne / Wyd. L.Hubert. Warszawa, 1861. T. 2. S. 68; Крикун M. Інструкція
послам Війська Запорозького на варшавський сейм 1664 року. С. 398.
391 РГАДА, ф. 389, on. 1, д. 220, л. 102об., 109-109об.
392 Там же. Л. 255-256.
393 Biblioteka Narodowa, oddz. rękopisów, rkps III 3298, k. 15v.; Korzeniowski J. Zapiski... S. 49,203.
394 Biblioteka Narodowa, oddz. rękopisów, rkps III 3298, k. 15v.; Korzeniowski J. Zapiski... S. 238.


Comments