Фальчевські

ФАЛЬЧЕВСЬКІ гербу Труби - польський шляхетський рід, з якого чотири брати (Юрій,
Станіслав, Петро і Францишек) у першій половині XVI ст. осіли на Во­лині. Родове гніздо - Chwalczew w powiecie kaliskim.



Chwalczewski (także: Falczewski)
Herb: Trąby



І

........


ІІ


Юрій,
Jerzy, biskup łucki i brzeski 1536 r. Pieczęć jego przedstawiająca herb Trąby, zachowała się przy dokumencie z 1541 r. (Arch. Sang. IV.). Trzymane przez niego starostwo szawelskie otrzymał w 1546 roku Radziwiłł. Po śmierci Jerzego procesowali się w 1549 r. wyżej wymienieni bracia z kapitułą łucką, o rozporządzenia testamentowe biskupa (ML. 65 f. 415).
Юрій Фальчевський за рекомендацією королеви Бони вже 1535 р. 
був номінований луцьким і берестейським біскупом, його брат Станіс­
лав посідав спершу Кременецьке, а потім Кобринське староств
Станіслав
Stanisław, autor kroniki polskiej, napisanej w 1549 r., w latach 1539-1542 starosta krzemieniecki, w 1548 r. starosta kobryński, otrzymał od królowej Bony 1552 r. w dzierżawę starostwa: pińskie, kleckie i horodeckie. W 1542 r. zabezpieczył posag żonie Barbarze, córce Andrzeja Falka, starosty drohickiego (ML. 42 f. 307). W 1555 r. otrzymał w dożywocie wspólnie z żoną od królowej Bony dzierżawę sielecką. Żył jeszcze 1560 r. (A. Zap. Ros. V.).
Петро
Piotr, sprawca zamków i dworów królewskich na Litwie w latach 1553-1555 (Akta VIII.), starosta knyszyński 1553 r. i zabielski 1554 r., podkomorzy kaliski 1555 r., kasztelan biechowski 1566 r., nie żył w 1569 r., 
Петро 
став одним із виконавців аграрної реформи Зиґмунта Августа 1557 p., 
відомої під назвою «Устав на волоки290.
290 Polski Słownik Biograficzny. - Kraków, 1938. - T. IV. - S. 1-4; Źródła dziejowe. - Warszawa,
1877. - T. VI. - S. IX-X; Ворончук І. «Волочна поміра» 1557 року у Великому князівстві
Литовському (до питання української метрології) 11 36. наук, праць НДІУ. - К., 2007. - Т.
XIV. - С. 365; Кравченко В. Передмова //Литовська метрика. Книга 561. Ревізії українських
замків 1545 року / Підг. В. Кравченко. - К., 2005. - С. 14
Францишек
ковельський староста та чернчегородський державця.
У 1566 р. великий князь видав привілей господарському дворянину Фронцку Фальчевському на села Луцького ключа Чернче-Городок із присілком Малевичами, Колок, Радуні, Двої, Козлиничі
та Бруховичі, дані під заставу у сумі 4 тис. кіп грошів до часу сплати боргу, мотивуючи потребу у грошах тим, що «ку потребе нашой пильной господарской и земской часу вальки з неприятелемъ нашимъ великимъ княземъ московскимъ в року прошломъ тисечном пятсотном шестьдесятомъ взяли есьми обычаемъ позычонымъ»145. РГАДА. — Ф. 389. — Оп. 1.Ед. хр. 41. — Л. 434 об.–437.
Franciszek, starosta kowelski 1555 roku, otrzymał od Zygmunta Augusta w 1560 r. w 2000 kopach groszy, różne sioła z klucza łuckiego; wsie te po jego śmierci trzymała wdowa po nim pozostała, Anna z Sobótki, i synowie jego: Piotr i Tomasz (Pułaski Bibl. Warsz. 1888 r. IV.). 
- Анна з Соботки 9 2 7

ІІІ



Urszula Фальчевська
żona Stanisława Ożgi z Ossy 1569 r. (AGZ. X. 1503),
Юрій син Петра
w 1569 Jerzy, dziedzic Orpiszewa i Swińkowa, występuje w zeznawanych przez siebie aktach, jako syn niegdy kasztelana (M. 101 f. 62; 105 f. 139 i 108 f. 38).
Петро син Францишека
Томаш син Францишека
Хелена дочка Францишека
× Fedor Szymkiewicz Szkliński
Jadwiga дочка Францишека
× 1. кн. Кирик Остафійович Ружинський 1593
× 2. кн. Юрій Михайлович Чорторийський 1602 r.
 Галшка Францишківна Фалчевська
× Андрій Єсифович Халецький 5 3 2
діти: трьох синів (Францишка, Петра, Юзефа) та двох дочок (Ядвігу і Ганну)294
ЦДІАК України, ф. 26, оп. і, спр. 13, арк. 560-570 зв.; спр. 19, арк. 236 ЗВ.-238 зв.
294 ЦДІАК України, ф. 26, оп. і, спр. 12, арк. 835-836 зв.; спр. 13, арк. 560-570 зв.; спр. 19, арк. 236
ЗВ.-238 зв.
Катерина Францишківна Фалчевська
× 1. кн. Дмитро Андрійович Козека Замлицький. дев’ятеро дітей (п’ятьох синів - Андрія, Януша, Юрія, Петра, Стефана і чотирьох дочок - Агафію, Ганну, Марію і Ядвігу)
× 2. Wacław Podhoreckі  1591 roku (Woł. I. f. 68, 9 i 797).
Маруша Францишківна Фалчевська
Анна Фальчевська
Córka jego Anna, 1-o v. za Stanisławem Miłoszewskim 1569 r., 2-o v. za Janem Domaniewskim 1595 roku (M. 105 f. 191 i Woł. I. f. 10). 





Comments