Дзик Ян (пом. до 1676 р.) – ротмістр, із 1631 р. брацлавський хорунжий. Після 1625 р., коли Т.Замойський (претендував на булаву польного гетьмана) востаннє брав участь у поході (Куруківській битві), Я.Дзик практично незмінно очолював власні за- гони цього маґната (а після 1638 р. – його спадкоємців). Родич фастівського (1651 р.), чернігівського, а згодом острогозького (1652–1670 рр.) козацького полковника Івана Миколайовича Дзинковського (Дзика, Дзиковського). Можливо, саме під хоругвами Я.Дзика перебував 1626 р. і Я.Доброцеський (хоча, якщо врахувати його славослів’я на адресу С.Хмелецького, то він міг перебувати саме в «гетьманському» підрозділі). Дзиківна Гальшка (чоловік Станіслав Петровський). Рік написання: не пізн. 1617. Віровизнання: римо-католичка (гіпотетично). Місце поховання: не встановлено. Пожертви: на Кременецький монастир оо. францисканів . 400 злотих. Згадується: ЦЩАК України: Ф. 25.. On. 1..Спр. 88..Арк. 112 зв., 113. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Д >