ДУБЛЯНСЬКІ 1. Загальні відомості та походження. ДУБЛЯНСЬКІ – козац.-старшинський, згодом дворянський рід, що, за родинною легендою, походить від двох братів-шляхтичів – Романа та Луки, вихідців із Польщі. Першою документально засвідченою особою з цього роду є Павло Романович (р.н. невід. – бл. 1740) – військовий канцелярист (1690), стародубський полковий писар (1709–15) та новоміський сотник(1715–23, 1725–30). Його єдиний син – Олександр Павлович (1713 – близько 1786) – останній генеральний суддя (1762–81), а з 1781 – дійсний статський радник та чл. Малоросійської колегії. Рід Д. внесено до 6-ї ч. Родовідної книги Черніг. губ., а герб – до 10-ї ч. "Общего гербовника дворянских родов Всероссийской импгода.". 2. Геральдика та сфрагистика.  Описание герба Щит разделён на четыре части, имеет в середине малый щиток красного цвета, в коем изображен помост, и на оном стрела, остриём обращённая вниз, по сторонам коей по одной шестиугольной серебряной звезде. В первой и четвертой части в золотом поле находится дерево дуб и воин, на белом коне скачущий в правую сторону, с поднятым вверх мечом. Во второй и третьей части, в голубом поле красного цвета знамя, обращённое к правому верхнему углу и часть древней разрушенной крепости. Щит увенчан дворянскими шлемом и короной. Нашлемник: серебряное орлиное крыло, пронзённое стрелою. Намет на щите голубой, подложенный серебром. Щит держат два воина с копьями. Герб рода Дублянских внесён в Часть 10 Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи, стр. 116. 3. Генеалогія (родовід) та біограми. І Земянин. С 1530 года женат на Духне Дашкевич, племяннице Евстафия Дашкевича. Маємо надавчий лист Остафія Дашковича на Басань Стефану Дублянському, чоловікові матерів [Лист Остафія Дашковича Стефану Дублянському на маєток Басань, даний ним в придане за сестрою Духною, від 24.04.1530 р. у Каневі // РГАДА. – Ф. 1473. – Оп. 1. – Ед. хр. 72.] 1556 р. 23 лютого був укладений тестамент його матері. За ним, Духна Дублянська поділила свої рухомі і нерухомі статки між дочкою, Федею, та сином, Григорієм. Так, Григорій отримав у спадок півдворища у Києві на замку, а також землю за Дніпром в Басані під знаменем Батиговщина. Дочці Феді, окрім другого півдворища, землі на Басані у п’яти знаменах – Свердел, Хрестець, Триног, Переводці та Лучки, –ще й всі рухомі речі (заставлені Грималі) та будинок в одній із частин дворища. З документу видно, що дочка ще не досягла повноліття, бо була за волею матері передана в опіку Федору Тиші [Тестамент Духни Дублянської від 23.02.1556 р. У києві // Оригінал: РГАДА. – Ф. 1473. – Оп. 1. – Ед. хр. 70; Опубліковано: Тестаменти киян... – С. 97–98.].
ІІ Григорій Стефанович Дублянський 1556 р. 23 лютого був укладений тестамент його матері. За ним, Духна Дублянська поділила свої рухомі і нерухомі статки між дочкою, Федею, та сином, Григорієм. Так, Григорій отримав у спадок півдворища у Києві на замку, а також землю за Дніпром в Басані під знаменем Батиговщина. Дочці Феді, окрім другого півдворища, землі на Басані у п’яти знаменах – Свердел, Хрестець, Триног, Переводці та Лучки, –ще й всі рухомі речі (заставлені Грималі) та будинок в одній із частин дворища. З документу видно, що дочка ще не досягла повноліття, бо була за волею матері передана в опіку Федору Тиші [Тестамент Духни Дублянської від 23.02.1556 р. У києві // Оригінал: РГАДА. – Ф. 1473. – Оп. 1. – Ед. хр. 70; Опубліковано: Тестаменти киян... – С. 97–98.]. Через 11 років після укладення тестаменту Духною Дублянською, її дочка Федя, яка вже в документах фігурує як господарська зем’янка Федя Іванова дочка Золотушинка Мартинова Наганська (вже вийшла заміж за Мартина Наганського) 14 жовтня 1569 р. продала свою частину Басанського маєтку, успадковану по матері, брату Григорію Дублянському за 200 кіп грошів литовських. Що важливо, у цій купчій уточнено величи-ну успадкованої по матері маєтності Федею – третина отчизного маєтку в Басані [Купча Феді Наганської брату Григорію Степановичу Дублянському на частину маєтку Басані від 14.10.1569 р. у Києві // РГАДА. – Ф. 1473. – Оп. 1. – Ед. хр. 73. – Л. 1–1 об.]. У договорі визначалася зарука на короля у сумі 100 кіп грошів литовських та 50 кіп грошів литовських – на київського воєводу. Свідками купчої були: київський городничих Михайло Петрович Дівочка, королівський ротмістр на Київському замку Ян Стужинський і київський зем’янин Василь Богданович. Вони ж і закріпили договір своїми печатками. До купчого листа Ф. Наганська доклала підтвердні документи на свою частину маєтності – надавчий лист Остафія Дашковича на Басань Стефану Дублянському, чоловікові матерів [Лист Остафія Дашковича Стефану Дублянському на маєток Басань, даний ним в придане за сестрою Духною, від 24.04.1530 р. у Каневі // РГАДА. – Ф. 1473. – Оп. 1. – Ед. хр. 72.], яка доводилася сестрою О. Дашковичу, а також, власне, тестамент матері. Долучення до купчих договорів такого роду документів було усталеною практикою, законодавчо закріплене у Великому князівстві Литовському. Тиждень по тому Ф. Наганська пред’явила свою купчу до київського гродського суду з метою її внесення до гродської книги, про що свідчить випис із київських гродських книг від 21 жовтня 1569 р. [РГАДА. – Ф. 1473. – Оп. 1. – Ед. хр. 71.]. Таким чином, у 1569 р. Григорій Дублянський став одноосібним власником маєтку Басань. Г. Дублянський, за даними Н. Білоус, заставив Басань А. Кошкол-дею 2 березня 1570 р., а остаточно викупив лише у 1578 р.16 Тестаменти киян… – С. 45, посилання №№ 97, 98, 99. Богдан Стефанович 1558 р. Сигізмунд ІІ Август підтвердив київському війту Семену Мелешковичу на його купівлю у київських зем’ян Богдана Степановича Дублянського та його сестри Феді Золотушиної землі Юр’ївці на р. Веті у Київському повіті за 50 кіп грошів литовських. Метрыка ВКЛ. – КЗ. 43. – С. 97–98. Скарза київського зем’янина Богдана Степановича Дублянського щодо його побиття та пограбування Криштофом Кобилкою, яка була внесена у Луцьку ґродську книгу 13 березня 1570 року. Подія відбулася під час конфлікту в одному з шинків Луцька, й у результаті нападник відібрав «… лук… саблю, кордъ, шапку и кобзу…» (ЦДІАК, ф. 25, оп. 1, спр. 12, арк. 150-150 зв.). Федя Стефановна Дублянська 1556 р. 23 лютого був укладений тестамент його матері. За ним, Духна Дублянська поділила свої рухомі і нерухомі статки між дочкою, Федею, та сином, Григорієм. Так, Григорій отримав у спадок півдворища у Києві на замку, а також землю за Дніпром в Басані під знаменем Батиговщина. Дочці Феді, окрім другого півдворища, землі на Басані у п’яти знаменах – Свердел, Хрестець, Триног, Переводці та Лучки, –ще й всі рухомі речі (заставлені Грималі) та будинок в одній із частин дворища. З документу видно, що дочка ще не досягла повноліття, бо була за волею мате передана в опіку Федору Тиші [Тестамент Духни Дублянської від 23.02.1556 р. У києві // Оригінал: РГАДА. – Ф. 1473. – Оп. 1. – Ед. хр. 70; Опубліковано: Тестаменти киян... – С. 97–98.]. Через 11 років після укладення тестаменту Духною Дублянською, її дочка Федя, яка вже в документах фігурує як господарська зем’янка Федя Іванова дочка Золотушинка Мартинова Наганська (вже вийшла заміж за Мартина Наганського) 14 жовтня 1569 р. продала свою частину Басанського маєтку, успадковану по матері, брату Григорію Дублянському за 200 кіп грошів литовських. Що важливо, у цій купчій уточнено величи-ну успадкованої по матері маєтності Федею – третина отчизного маєтку в Басані [Купча Феді Наганської брату Григорію Степановичу Дублянському на частину маєтку Басані від 14.10.1569 р. у Києві // РГАДА. – Ф. 1473. – Оп. 1. – Ед. хр. 73. – Л. 1–1 об.]. У договорі визначалася зарука на короля у сумі 100 кіп грошів литовських та 50 кіп грошів литовських – на київського воєводу. Свідками купчої були: київський городничих Михайло Петрович Дівочка, королівський ротмістр на Київському замку Ян Стужинський і київський зем’янин Василь Богданович. Вони ж і закріпили договір своїми печатками. До купчого листа Ф. Наганська доклала підтвердні документи на свою частину маєтності – надавчий лист Остафія Дашковича на Басань Стефану Дублянському, чоловікові матерів [Лист Остафія Дашковича Стефану Дублянському на маєток Басань, даний ним в придане за сестрою Духною, від 24.04.1530 р. у Каневі // РГАДА. – Ф. 1473. – Оп. 1. – Ед. хр. 72.], яка доводилася сестрою О. Дашковичу, а також, власне, тестамент матері. Долучення до купчих договорів такого роду документів було усталеною практикою, законодавчо закріплене у Великому князівстві Литовському. Тиждень по тому Ф. Наганська пред’явила свою купчу до київського гродського суду з метою її внесення до гродської книги, про що свідчить випис із київських гродських книг від 21 жовтня 1569 р. [РГАДА. – Ф. 1473. – Оп. 1. – Ед. хр. 71.]. Таким чином, у 1569 р. Григорій Дублянський став одноосібним власником маєтку Басань. Тож у 1562 р. А. Кошколдею він міг продати лише успадковані ним 2/3 маєтку.
ІІІ ..... IV ..... V Самуель Дублянський 1650 месяца сентября 12, підписався під облятою Атестаціі пана Романа Невмирицкого на ураде кгродском в замку его королевской милости Житомирском.ЦДІАК: Ф. 11 оп. 1 спр. 13 аркуші 489зв-492, акт № 488https://dlib.rsl.ru/viewer/01003866952#?page=33 VI Роман Дублянський із Польщі (до 1648 — ?) Лука Дублянський із Польщі (? — ?) VII — військовий канцелярист Генеральної військової канцелярії (1690—1709 рр.), писар Стародубського полку (1709—1715 рр.), Новоміський сотник (1715—1730 рр.), бунчуковий товариш (1730—1735 рр.). Михайло Лукич Дублянський (? — ?) VIII Олександр Павлович Дублянський (1713 — після 1784) — Генеральний суддя Глухівського періоду в історії України (1762—1781 рр.), бунчуковий товариш, дійсний статський радник.+ Гудович Дарія Андріївна (1714 — ?) Андрій Михайлович Дублянський (? — ?) IX Дублянський Федір Олександрович (бл. 1725 — ?), Дублянський Василь Олександрович (бл. 1750 — ?)+ Немирович-Данченко Ганна Іванівна (1758 — ?) Дублянський Андрій Олександрович,+ Занківська Варвара Федорівна Дублянський Яків Олександрович,+ Дублянська Уляна Іванівна. Дублянський Степан Олександрович (? — 1829),+ Зенченко Агафія Андріївна Дублянський Іван Олександрович. Дублянський Максим Андрійович (? — ?)+ Дублянська Агафія (1714 — ?) X Дублянський Павло Васильович (? — 1812)+ Коноваленко Євдокія Осипівна (бл. 1747 — ?) Дублянський Іван Васильович (? — 1813) — підполковник, Дублянський Федір Андрійович (1775 — ?),+ Карпова Олена Миколаївна (бл. 1746 — ?) Дублянський Павло Андрійович (бл. 1785—1854),+ Прушинська Магдалина Йосипівна. Дублянський Андрій Якович (1783—1830),+ Маркович Марія Миколаївна. Дублянський Микола Степанович (1792 — ?),+ Лайкевич Софія Василівна (1813- ?). Дублянський Олександр Степанович (1795—1837),+ Дублянська Наталія Севастьянівна. Дублянський Петро Максимович XI Дублянський Олександр Павлович (1811 — ?), Дублянський Василь Павлович (1814 — ?), Дублянський Іван Федорович (1806 — ?), Дублянський Микола Федорович (1808 — ?), Дублянський Андрій Федорович (1810 — ?),+ княгиня Гагаріна Анастасія Костянтинівна (1810—1875) Дублянський Василь Федорович (1817 — ?),+ Рощаківська Уляна Василівна (? — ?). Дублянський Микола Павлович (1824 — ?), Дублянський Вікентій Павлович (1826 — ?), Дублянський Михайло Павлович (1828—1895),+ Боярська Марія Михайлівна (1838—1902). Дублянський Андрій Павлович (1832 — ?) — майор Ізюмського полку,+ Богушевська Олександра Іванівна (? — ?),+ Кучинська Ідалія Гнатівна. Дублянський Яків Андрійович (1811 — ?),+ Дублянська Надія Іллівна. Дублянський Микола Андрійович (1812 — ?). Дублянський Василь Миколайович (1841—1866), Дублянський Степан Миколайович (1842 — ?), Дублянський Олександр Миколайович (1845 — ?), Дублянський Петро Миколайович (1848—1888),+ Гротенфельд Софія Борисівна. Дублянський Семен Олександрович (1830—1904), VІІ Дублянський Володимир Андрійович (1855 — ?),+ Давидова Зінаїда Петрівна (? — 1922). Дублянський Василь Васильович (1839 — ?). Дублянський Павло Михайлович (1858 — ?),+ Булгаріна Ольга Олександрівна (?-?). Дублянський Микола Михайлович (1870 — ?). Дублянський Микола Якович (1852—1907), Дублянський Андрій Якович (1854—1901),+ Єпанечникова Надія Григорівна (?-?). Дублянський Микола Петрович (1882 — ?). XII Володимир Володимирович (? — ?), Дублянський Сергій Володимирович (? — ?), Дублянський Петро Володимирович (1884 — ?). Дублянський Михайло Павлович (1887 — ?). Дублянський Володимир Андрійович (? — ?). 4. Документи та акти. Привилей Сигизмунда Августа от 4.06.1570 года. [q]Четвертийнадцат лист Богдана Степановича Дублянского за печатью его и за печатьми людей добрых писаный под датою лета Божого Нароженья тисеча пятьсот пятьдесят семого мсца ноябра, третего надцат46 дня. Который посполу з сестрою своею Федею Золотушанкою визнавают, иж они землю свое отчизную и дедичную на имя Юревскую на Віте речце обапол речки по обеиом сторонам продали Семену Мелешковичу, мещанину киевскому, самому, жоне и их потомству за пятдесят коп грошей обель вечно и николи непорушно землю панскую, бортную и сеножати з добровами и пашнями и с при паши польми, бобровыми гоны, ловы зверинъными и пташими и зо всими иншими входи и пожитки здавна к тому прислухаючими, ничого на себе и на близких своих не зоставуючи, але отдаляючи и даючи волъност отдати, продати и на церков записати и тым, яко властностью своею шафовати. А гдыбы они сами албо хто з близских их хотел Семена Мелешковича с тое земли рушати, на такового положили вину платити на замок киевский сто коп грошей, а воеводе киевскому пятъдесят коп грошей, а Семену Мелешковичу грош грошом навезавши тож тое земли под ним искати, ино поведили перед нами игумен Захария и чернцы вси свтого Михайла Золотоверхого, иж тую Юръевщину Семен Мелешкович, от Богдана Дублянъского купленую, по животе своем на млосердный учинок ку церкви Божей свтому Михайлови Золотоверхому правом своим записал и вечностью пустивши лист свой записный и тот лист продаж // (арк. 14 зв.) ний Дублянского и сестры его вышей в сем ншом листе виписаный, ку церкви Божей подал; то пак, дей, пригодне часу небеспечного, яко то на Україне частокрот бывает, запис властный Мелешковичов на Юръевцы згинул, ведже они за листом продажным Дублянъского Семену Мелешковичу и тепер того в спокойном держаню к уживаню сут для того особливе били они нам чолом, абыхмо и тую землю Юръевскую в потверженье нашо привели и што им на вечност утвердили. А так мы, Жикгимонт Август, корол преречоний, вси оние листы (перед нами от игумена Захариї и всих чернцов манастыра свтого Михайла Золотоверхого покладаные и вышей в сем листе нашем выписаные, за которыми иж и они людей, селищ, земль, кгрунтов, поль, лесов, пущ, дерева бортного, сіножатей, рек и озер, всяких ловов и иных всих пожитков и доходов к тому манастыру належачих, яко зъдавна, так и на сес час в спокойном держанью и вживанью, кром всякого пренагабаня сут) за слушные принявши, а чинячи то для церкви Божее при моцы ничим не нарушаючи, заховуем и то на вси потомъные вечные часы утвержаючи, при манастыри свтого Михайла Золотоверхого зоставили есмо и сим листом ншим зоставуем и умоцняем; мает игумен теперешний и напотом будучие игумены тамошние зо всею братьею чернцами вси тые люди, селища, земли, кгрунты, воды, а меновите землю Юревскую от Семена Мелешковича на тот манастыр записаную и вси пожитки вышей описаные водле оных листов старых за сим теперешним // (арк. 15) листом потверженым нашим к тому манастыру Михайловскому Золотоверхому держати и вживати слушне и пристойне вся в том манастыри справовати на церков Божую накладати и пожитков привлащати, розмножаючи межи хрестияны хвалу Божую за на нас гсдра, короля полского, Бога просити повинни будут. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Д >