Должанські і Кривецькі

ДОЛЖАНСЬКІ І КРИВЕЦЬКІ (Довжанські, Должанські з Доброї, Dołżańscy, Dołżańscy z Dobry) - дрібношляхетський рід з Сяноцької землі, у XVІ–XVІI ст. землевласники у Перемишльській землі.

Джерела:
Смуток Ігор. Дрібношляхетські роди Сяноцької землі на Перемишльщині у XVI–початку XVII ст.

Посесори війтівства в Довжках Самбірського староства, що прибрали собі відповідне прізвисько Должанські на початку XVIII ст. писалися Должанські з Доброї. Отже, вони також були вихідцями з Сяноччини та ще одним відгалуженням Добрянських. Засновник роду – Іван (?Грицько?) на прізвисько Шукан (?Шулян?) не відомо у якому році отримав королівський нонсенс на право викупити війтівства у Дольках та Кривому від Івана Завадського. А у 1578 р. він відступив свої права на ці війтівства синам: Грицькові – у с. Криве, Остафію – у с. Должках. Від першого виводяться Кривецькі, що залишалися війтами в Кривому до кінця XVII ст., від другого – Должанські LIX, 43; LX, 162.

LIX. Львівська наукова бібліотека НАН України ім.. В. Стефаника. Відділ рукописі. – Ф. 5 “Осолонські”. – Спр.2837/ІІІ
LX. Archiwum Glówne Akt Dawnych w Warszawie, Archiwum Zamojskich. – Nr 2978.



1. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки (герб Сас).



Джерела:
– атестація шляхетства вишенським сеймиком 1662 р. (Semkowicz W. Wywody szlachectwa w Polsce. – n. 260).
– Akta grodzkie i ziemskie. – Tom XVIII. – S. XIХ.
– Wyrostek L. Ród Dragów-Sasów. – S. 99, 121, 158.

2. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки; над щитом шолом під шоломовою короною, в нашоломнику п’ять павичевих пер, які пронизує срібна стріла вістрям вправо, навколо щита блакитно-золотий намет (герб Сас).



Джерела:
– Niesiecki K. Herbarz Polski. – Том ІІІ. – S. 353.
– ЛННБ, ВР, ф. 5, оп. 1, спр. 7444/I («Zbior notat genealogiczno-heraldycznych Wacława Rulikowskiego»), арк. 184.
– Boniecki A. Herbarz Polski. – Tom ІV. – S. 336.
– Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. – Tom ІII. – S. 213.

Олег Однороженко
Comments