Чернчицькі

У січні 1593р. у Соколі розглядалася справа про крадіжку коня краков’янином 
Криштофом Угликом у підданого Матиса Чернчицького Семена Яцковича з Во-
лодимира. Піймали його “з лицемˮ і злодій признав свою вину. Суд п’ять разів 
питав М. Чернчицького, чи наполягає він на покаранні винуватця смертною 
карою чи “абы был отъ горла освобожон або горлом откупитиˮ, та позивач від-
стоював винесення смертного вироку, дорікаючи суддям, що вони допомагають 
злодію – “вижу, пане вряде, же болшей за злодием помагаете, ани ж ли при 
справедливости святой стоитеˮ. На це судді відповіли: “пне Черньчицкий, нам 
не мий за зле, вшелякий вряд водле права маетъ мити ухоту вызволенью, а не ку 
караньюˮ218. Семен Яцкович, у якого вкрали коня, виконав присягу над головою 
злодія, а М. Чернчицький власноручно передав злодія катові219.

 218 ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1,, спр. 43, арк. 70.
 219 Там само, арк. 70 зв
Comments