ЧАРНОЦЬКІ - шляхетський рід Сяноцької землі. Джерела: Ярослав Лисейко (Львів). Дрібні та середні шляхетські роди Сяноцької землі у першій половині XVI ст. Смуток Ігор. Дрібношляхетські роди Сяноцької землі на Перемишльщині у XVI–початку XVII ст. Рід на правах умовної власності по- сідав такі королівщини в заставі, як Роги, Люба- това і Любатука.26 Місцем постійного осідку було село Роги. Перша половина XVI ст. в історії роду ознаменувалася продажами Чарноцькими часток своїх маєтностей у 1505 р., коли брати Іван і Лео- нард Чарноцькі продали Ієроніму Кобилянському солтиство в Рогах.27 Наступний продаж відбувся у 1528 р., тоді Іван Чарноцький продав Матяшу Бі- рецькому Гірки (очевидно, Чарноцькі набули Гір- ки від Гумниських десь між 1505-1516 рр.). Як час- тковий розрахунок Матіяш Бірецький заставив Чарноцькому село Липу.28 Під 1543 р. Станіслав Чарноцький іменується дідичем у селі Заслав’я, яке здав Боболям в оренду на 6 років.29 Також Чарно- цькі виступають посесорами у частці Заршину.30 У цей час Станіслав Чарноцький згадується як по- сідач поважного уряду земського судді Сяноцької землі.31 Під кінець першої половини XVI ст. рід по- трясали перманентні конфлікти між Станіславом та Матяшем Чарноцькими, що вилились у взаємні збройні наїзди. Витоки конфлікту скоріш за все полягали у труднощах з поділом спадщини.32 26 AGZ. T. XI. № 165, 221, 307. 27 Там само. № 3616, 3627. 28 ЦДІАЛ. Ф. 15. Оп. 1. Спр. 9. С. 592-593. 29 ЦДІАЛ. Ф. 15. Оп. 1. Спр. 15. С. 129. 30 Там само. С. 894. 31 Там само. С. 103. 32 Там само. С. 618, 676, 994-995, 1022. 33 ЦДІАЛ. Чернецькі з’явилися вперше в Перемишльщині у середині XVI ст. як посесори відразу двох війтівств-князівств у самбірському старостві. Це Стецько Чернецький – у Яблінці Чернецького (1554), та його брати Петро і Андрій – у с. Сторона (1561, 1566). До кінця XVI ст. Чернецькі отримали війтівство у Ботельці – Грицько Чернецький у 1566 р. – та село Сможа в тому ж старостві. Нарешті, у 1606-1621 рр. Васько Чернецький Стецькович був державцею с. Ісаї. Таким чином. На початок XVII ст. в руках Чернецьких було 4 війтівства та село в Самбірському старостві I, 364; LVI, 485-485зв., 571зв.-572, 766; LVII, 309зв.-310; LVIII, 559зв.-560зв.; XXI, 121-122; LX, 92; 1, 55; 2, 3309, 3353, 8224; 3, 8961. Одночасно Чернецькі беруть активну участь у земельних та кредитно-грошових справах місцевої шляхти, стаючи поступово землевласниками в шляхетських маєтках. Так, з-поміж 4 братів, що мешкали у Стороні – Петро, Місько, Іван, Андрій – найстарший Петро Чернецький з кінця 1570-х років утримує у заставі землі та підданих в селах Урожі, Лопушній, від: Микити Унятицького (1577), Стецька Монастирського (1584), Івана Уруського Малковича (1584), Федька Височанського Михайловича (1590), Андрія Монастирського Грицинича (1590). На початок XVII ст. Петро та його син Іван вже були землевласниками в Урожі та Лопушні. Здається, це сталося не в останню чергу, через одруження Петра з дочкою Василя Татомира Вовка, також землевласника в згаданих селах XXXIII, 381-382, 992-993; XXXVI, 16-17; XXXVIII, 1249-1251, 1356-1357; L, 1462-1464. На початку 1590-х років в цих селах з’являється племінник Петра, Васько Чернецький Грицькович з Ботельки. Цьому передувало його одруження з дочкою Андрія Уруського Корбльовича. У 1592 р. він тримав у заставі від Івана Уруського Фільчовича одного підданого та певну власність від спадкоємців свого тестя, однак вже в 1594 р. відступив всю нерухомість в Урожі та Заріччі Стецьку Монастирському. Брат Петра – Андрій Чернецький – у 1572 р. тримав у заставі 4 підданих від Яцька Блажівського Телепи у с. Блажів IV, 386-388; VI, 325; XXXIX, 615-617. Чернецькі з Яблінки та Сможі мають справи з шляхтою гірської південної частини Самбірського повіту. Зокрема, Стецько з Яблінки тримає в заставі від Миська Яворського 4 кметів у с. Явора (1584), а його син Дмитро – від Федька Ільницького якусь нерухомість в с. Ільнику (1594). Ще один син Стецька – Андрій – у 1614 р. позичив Івана Турецькому Михайловичу 1000 зл., за які отримав у заставу 10 підданих у с. Турка XXXIII, 1683-1684; XLI, 314; L, 1274-1277. Вдалося вкорінитися Чернецьким зі Сможі в сусідньому шляхетському селі Матків. У 1590 р. сини Іллі, Іван і Стефан, отримали від Івана Комарницького Дубчовича якісь землі в цьому селі. Згодом, Стефан Чернецький зі Сможі у 1595 р. набув 10 прутів в сусідньому селі Маткові від Яця Матківського Перчовича V, 1004-1007; XVI, 789-790. Таким чином на початок XVII ст.. Чернецькі з Сторони володіли земьскими маєтками в Урожі та Лопуш ній, Чернецькі зі Сможі – у Маткові. І. Центральний державний історичний архів України у Львові (далі – ЦДІА України у м. Львові). – Ф.13. – Оп.1. – Спр. 34. IV. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.13. – Оп.1. – Спр. 60. VI. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.13. – Оп.1. – Спр. 290. LVI. Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка. Відділ рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Ф.П. Максименка (далі – НБ ЛНУ. ВРСРК). – Архів Самбірської економії. – Спр. 517/ІІІ. LVII. НБ ЛНУ. ВРСРК. – Архів Самбірської економії. – Спр. 518/ІІІ. LVIII. НБ ЛНУ. ВРСРК. – Архів Самбірської економії. – Архів Самбірської економії. – Спр.548/ІІІ. XXI. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.13. – Оп.1. – Спр.321. LX. Archiwum Glówne Akt Dawnych w Warszawie, Archiwum Zamojskich. – Nr 2978. XXXIII. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.14. – Оп.1. – Спр. 43. XXXVI. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.14. – Оп.1. – Спр. 47. XXXVIII. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.14. – Оп.1. – Спр. 49. XXXIX. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.14. – Оп.1. – Спр. 51. XLI. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.14. – Оп.1. – Спр. 59. L. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.14. – Оп.1. – Спр. 79. V. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.13. – Оп.1. – Спр. 61. XVII. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.13. – Оп.1. – Спр.310. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Ч >