Чернецькі (Чарноцькі?)

ЧАРНОЦЬКІ - шляхетський рід Сяноцької землі.

Джерела:
Ярослав Лисейко (Львів). Дрібні та середні шляхетські роди Сяноцької землі у першій половині XVI ст.
Смуток Ігор. Дрібношляхетські роди Сяноцької землі на Перемишльщині у XVI–початку XVII ст.

Рід на правах умовної власності по-
сідав такі королівщини в заставі, як Роги, Люба-
това і Любатука.26 Місцем постійного осідку було
село Роги. Перша половина XVI ст. в історії роду
ознаменувалася продажами Чарноцькими часток
своїх маєтностей у 1505 р., коли брати Іван і Лео-
нард Чарноцькі продали Ієроніму Кобилянському
солтиство в Рогах.27 Наступний продаж відбувся у
1528 р., тоді Іван Чарноцький продав Матяшу Бі-
рецькому Гірки (очевидно, Чарноцькі набули Гір-
ки від Гумниських десь між 1505-1516 рр.). Як час-
тковий розрахунок Матіяш Бірецький заставив
Чарноцькому село Липу.28 Під 1543 р. Станіслав
Чарноцький іменується дідичем у селі Заслав’я, яке
здав Боболям в оренду на 6 років.29 Також Чарно-
цькі виступають посесорами у частці Заршину.30
У цей час Станіслав Чарноцький згадується як по-
сідач поважного уряду земського судді Сяноцької
землі.31 Під кінець першої половини XVI ст. рід по-
трясали перманентні конфлікти між Станіславом
та Матяшем Чарноцькими, що вилились у взаємні
збройні наїзди. Витоки конфлікту скоріш за все
полягали у труднощах з поділом спадщини.32
26 AGZ.  T. XI.  № 165, 221, 307.
27 Там само.  № 3616, 3627.
28 ЦДІАЛ.  Ф. 15.  Оп. 1.  Спр. 9.  С. 592-593.
29 ЦДІАЛ.  Ф. 15.  Оп. 1.  Спр. 15.  С. 129.
30 Там само.  С. 894.
31 Там само.  С. 103.
32 Там само.  С. 618, 676, 994-995, 1022.
33 ЦДІАЛ.



Чернецькі з’явилися вперше в Перемишльщині у середині XVI ст. як посесори відразу двох війтівств-князівств у самбірському старостві. Це Стецько Чернецький – у Яблінці Чернецького (1554), та його брати Петро і Андрій – у с. Сторона (1561, 1566). До кінця XVI ст. Чернецькі отримали війтівство у Ботельці – Грицько Чернецький у 1566 р. – та село Сможа в тому ж старостві. Нарешті, у 1606-1621 рр. Васько Чернецький Стецькович був державцею с. Ісаї. Таким чином. На початок XVII ст. в руках Чернецьких було 4 війтівства та село в Самбірському старостві I, 364; LVI, 485-485зв., 571зв.-572, 766; LVII, 309зв.-310; LVIII, 559зв.-560зв.; XXI, 121-122; LX, 92; 1, 55; 2, 3309, 3353, 8224; 3, 8961.

Одночасно Чернецькі беруть активну участь у земельних та кредитно-грошових справах місцевої шляхти, стаючи поступово землевласниками в шляхетських маєтках.

Так, з-поміж 4 братів, що мешкали у Стороні – Петро, Місько, Іван, Андрій – найстарший Петро Чернецький з кінця 1570-х років утримує у заставі землі та підданих в селах Урожі, Лопушній, від: Микити Унятицького (1577), Стецька Монастирського (1584), Івана Уруського Малковича (1584), Федька Височанського Михайловича (1590), Андрія Монастирського Грицинича (1590). На початок XVII ст. Петро та його син Іван вже були землевласниками в Урожі та Лопушні. Здається, це сталося не в останню чергу, через одруження Петра з дочкою Василя Татомира Вовка, також землевласника в згаданих селах XXXIII, 381-382, 992-993; XXXVI, 16-17; XXXVIII, 1249-1251, 1356-1357; L, 1462-1464.

На початку 1590-х років в цих селах з’являється племінник Петра, Васько Чернецький Грицькович з Ботельки. Цьому передувало його одруження з дочкою Андрія Уруського Корбльовича. У 1592 р. він тримав у заставі від Івана Уруського Фільчовича одного підданого та певну власність від спадкоємців свого тестя, однак вже в 1594 р. відступив всю нерухомість в Урожі та Заріччі Стецьку Монастирському. Брат Петра – Андрій Чернецький – у 1572 р. тримав у заставі 4 підданих від Яцька Блажівського Телепи у с. Блажів IV, 386-388; VI, 325; XXXIX, 615-617.

Чернецькі з Яблінки та Сможі мають справи з шляхтою гірської південної частини Самбірського повіту. Зокрема, Стецько з Яблінки тримає в заставі від Миська Яворського 4 кметів у с. Явора (1584), а його син Дмитро – від Федька Ільницького якусь нерухомість в с. Ільнику (1594). Ще один син Стецька – Андрій – у 1614 р. позичив Івана Турецькому Михайловичу 1000 зл., за які отримав у заставу 10 підданих у с. Турка XXXIII, 1683-1684; XLI, 314; L, 1274-1277.

Вдалося вкорінитися Чернецьким зі Сможі в сусідньому шляхетському селі Матків. У 1590 р. сини Іллі, Іван і Стефан, отримали від Івана Комарницького Дубчовича якісь землі в цьому селі. Згодом, Стефан Чернецький зі Сможі у 1595 р. набув 10 прутів в сусідньому селі Маткові від Яця Матківського Перчовича V, 1004-1007; XVI, 789-790.

Таким чином на початок XVII ст.. Чернецькі з Сторони володіли земьскими маєтками в Урожі та Лопуш ній, Чернецькі зі Сможі – у Маткові.

І. Центральний державний історичний архів України у Львові (далі – ЦДІА України у м. Львові). – Ф.13. – Оп.1. – Спр. 34.

IV. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.13. – Оп.1. – Спр. 60.

VI. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.13. – Оп.1. – Спр. 290.

LVI. Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка. Відділ рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Ф.П. Максименка (далі – НБ ЛНУ. ВРСРК). – Архів Самбірської економії. – Спр. 517/ІІІ.

LVII. НБ ЛНУ. ВРСРК. – Архів Самбірської економії. – Спр. 518/ІІІ.



LVIII. НБ ЛНУ. ВРСРК. – Архів Самбірської економії. – Архів Самбірської економії. – Спр.548/ІІІ.

XXI. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.13. – Оп.1. – Спр.321.

LX. Archiwum Glówne Akt Dawnych w Warszawie, Archiwum Zamojskich. – Nr 2978.

XXXIII. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.14. – Оп.1. – Спр. 43.




XXXVI. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.14. – Оп.1. – Спр. 47.




XXXVIII. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.14. – Оп.1. – Спр. 49.

XXXIX. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.14. – Оп.1. – Спр. 51.

XLI. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.14. – Оп.1. – Спр. 59.

L. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.14. – Оп.1. – Спр. 79.

V. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.13. – Оп.1. – Спр. 61.

XVII. ЦДІА України у м. Львові. – Ф.13. – Оп.1. – Спр.310.
Comments