Цебровські — шляхетський рід гербу Голобок. Представлені, зокрема, в Руському воєводстві. Адам Бонецький стверджував, що вони «одного дому» з Браницькими, а їх родове «гніздо» — Цебер[1] (пізніше Дзебер) у Сандомирському повіті[2].

Ясько, згаданий в записах суду в Кракові у 1398 році
Пйотр, учасник Ґрюнвальдської битви, дружина Анна, набув маєтки в Галичині (зокрема, в королівському записі від 21 листопада 1421 року король Владислав ІІ Ягайло надав села Стокиі Жабокруки в постійне користування йому до моменту викупу їх за 100 гривень в майбутньому; в 1437 році власник війтівства у Мостиськах), його синами мали бути Пйотр та Ян, які в 1441 році поділили спадок батька
Ян, правдоподібно, протопласта Браніцьких
Пйотр, власник Жабокруків та Любші, заступник: львівського старости 1440, воєводи 1450; 25 червня 1445 року у Львівському гродському суді відбулось засідання, на якому розглядали справу власника села Бережани П. Цебровського,[a] який переховував у маєтку своєї онуки селян-втікачів з Лапшина та Лісників.[3]
Петро Цебровський з Жабокруків, правдоподібно, син Пйотра, дружини — Зофія Скарбек, Анна на Долині…Бережанська, сестра Яна Богдана на Долині
Катажина (Катерина, мати — Зофія Скарбек) — за даними Каспера Несецького, дідичка Загірців, Панасівки,[4]дружина князя Семена-молодшого Вишневецького-Збаразького, дітей не мали[5]
Вінцентій, дружина — Катерина з Печихвостів
Зузанна
Ян «Влох» — покоївець королівський, дружина — Анна (Петронеля), донька львівського земського судді Станіслава Влодковича (Яричовського)
Ян «Влошек»
Аґнєшка — дружина Рафала з Сєняви,[6] Влодека з Білки
Єжи (Юрша), дружина — Петронеля Одровонжівна Ґодовська[7][8] з Рошнева; Ґунтер з Сеняви 1482 року в Гродноотримав згоду короля на викуп «з рук» Юрші Цебровського королівщин Баківці, Трибоківці, Репехів, Любча та фільварків Кучалове в Княжому Полі (Львівська земля)[9]
Ядвіга — дружина старости Яна Бучацького[10]
ім'я невідоме — дружина Героніма Сенявського[11]
Анна Тереза (†1690) — дружина брацлавського підстолія Бальцеровича була похована в базиліці чи костелі Св. Трійці Кракова
Ельжбета — монахиня-бенедиктинка кляштору у Львові
Станіслав (†1662) — войський стрийський (1648-62)[12]
Станіслав — підписав вибір королем Августа ІІ в 1697 році
Софія — авторка заповіту, згадана в записах Львівського гродського суду[13]
Варвара, з нею мав якісь майнові справи Ієронім Сенявський[14]

Одним з найдавніших зображень Бережанського замку є план 1755 року капітана де Пірха (de Pirch). На його основі польський історик Казімєж Куcнєж (пол. Kazimierz Kusnierz) висловив здогадку, що твердиню в Бережанах почали будувати попередні власники поселення: Цебровські, Бучацькі або Угновські[15][b].