Цебровські — шляхетський рід гербу Голобок. Представлені, зокрема, в Руському воєводстві. Адам Бонецький стверджував, що вони «одного дому» з Браницькими, а їх родове «гніздо» — Цебер[1] (пізніше Дзебер) у Сандомирському повіті[2]. Ясько, згаданий в записах суду в Кракові у 1398 році Пйотр, учасник Ґрюнвальдської битви, дружина Анна, набув маєтки в Галичині (зокрема, в королівському записі від 21 листопада 1421 року король Владислав ІІ Ягайло надав села Стокиі Жабокруки в постійне користування йому до моменту викупу їх за 100 гривень в майбутньому; в 1437 році власник війтівства у Мостиськах), його синами мали бути Пйотр та Ян, які в 1441 році поділили спадок батька Ян, правдоподібно, протопласта Браніцьких Пйотр, власник Жабокруків та Любші, заступник: львівського старости 1440, воєводи 1450; 25 червня 1445 року у Львівському гродському суді відбулось засідання, на якому розглядали справу власника села Бережани П. Цебровського,[a] який переховував у маєтку своєї онуки селян-втікачів з Лапшина та Лісників.[3] Петро Цебровський з Жабокруків, правдоподібно, син Пйотра, дружини — Зофія Скарбек, Анна на Долині…Бережанська, сестра Яна Богдана на Долині Катажина (Катерина, мати — Зофія Скарбек) — за даними Каспера Несецького, дідичка Загірців, Панасівки,[4]дружина князя Семена-молодшого Вишневецького-Збаразького, дітей не мали[5] Вінцентій, дружина — Катерина з Печихвостів Зузанна Ян «Влох» — покоївець королівський, дружина — Анна (Петронеля), донька львівського земського судді Станіслава Влодковича (Яричовського) Ян «Влошек» Аґнєшка — дружина Рафала з Сєняви,[6] Влодека з Білки Єжи (Юрша), дружина — Петронеля Одровонжівна Ґодовська[7][8] з Рошнева; Ґунтер з Сеняви 1482 року в Гродноотримав згоду короля на викуп «з рук» Юрші Цебровського королівщин Баківці, Трибоківці, Репехів, Любча та фільварків Кучалове в Княжому Полі (Львівська земля)[9] Ядвіга — дружина старости Яна Бучацького[10] ім'я невідоме — дружина Героніма Сенявського[11] Анна Тереза (†1690) — дружина брацлавського підстолія Бальцеровича була похована в базиліці чи костелі Св. Трійці Кракова Ельжбета — монахиня-бенедиктинка кляштору у Львові Станіслав (†1662) — войський стрийський (1648-62)[12] Станіслав — підписав вибір королем Августа ІІ в 1697 році Софія — авторка заповіту, згадана в записах Львівського гродського суду[13] Варвара, з нею мав якісь майнові справи Ієронім Сенявський[14] Одним з найдавніших зображень Бережанського замку є план 1755 року капітана де Пірха (de Pirch). На його основі польський історик Казімєж Куcнєж (пол. Kazimierz Kusnierz) висловив здогадку, що твердиню в Бережанах почали будувати попередні власники поселення: Цебровські, Бучацькі або Угновські[15][b]. Власність Чебровських, яку зосереджувало в руках одразу кілька представників родини (аналогічно Свірзьким) не становила єдиного комплексу і складалася з поселень, розташованих неподалік Львова та Перемишлян159. До кінця століття маєтності родини зросли за рахунок сіл Берездівці, Жабокруки, Любша160. Слід зауважити, що останній населений пункт ще в кінці XV ст. знаходився в заставі Юрка Чебровського161. 159 Глуховичі, Гончарі, Коцурів, Осталовичі (частина), Сороки (Див.: AGAD. ASK. – Dz. I. – Sygn. 19. – K. 177v–178). 160 Реєстр 1578 р.: Стоки і Коцурів (Маргарета), Жабокруки (Луція), Любша і Жабокруки (Ян), Берездівці (Якуб), Гончарі (Барбара). Реєстр 1584 р.: частина Берездівців (Миколай), Жабокруки і Любша (Ян), Стоки (Прокоп), Коцурів (Маргарета) (Źródła dziejowe. – Warszawa, 1902. – T. XVIII. – Cz. I. – S. 63, 66, 70, 71, 74; AGAD. ASK. – Dz. I. – Sygn. 19. – K. 794v, 809). 161 Sikora F. Sieniawski Gunter, właściwie Gunter, Guncerz z Sieniawy i Wojniłowa h. Leliwa (zm. ok. 1494) // PSB. – Warszawa-Kraków, 1996. – T. XXXVII/1. – Zesz. 152. – S. 118. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Ц >