 БУШИНСЬКI  Литература: ©ЭжениМакКвин2018 Магические тропы Буши. Места силы Украины.// https://moonshaman.com/magicheskie-tropy-bushi-mesta-sily-ukrainy/. Informacje o Buszyńskich podaję na podstawie: AGAD w Warszawie, AZ, sygn. 2680, k. 5, 7, 45, 81; BCzart., sygn. 2468, k. 81, 103, 162, 199; Ukraina.— Dz. I.— S. 102, 131, 135, 139— 142; Dz. II.— S. 126, 313, 508, 538, 601; Dz. III.— S. 722, 726, 733; Архив ЮЗР.— 1861.— Ч. 2,— T. І.— С. 320; Документи Брацлавського воєводства...— С. 266, 286, 592; Herbarz Polski...— Т. II.— S. 262. Ostatnią z rodzin, których dzieje przyszło tu omówić byli Buszyńscy. W 1569 r. w ich imieniu przysięgę na wierność Koronie składali Iwan i Hrehory. Iwan Panasowicz () czynił to jako przedstawiciel młodszego rodzeństwa — Semena (zmarł po 1594 r.), Jesypa i Juchny oraz sióstr: niez.nanej z imienia późniejszej małżonki Iwana Krasnosielskiego oraz Bohdany (zmarła po 1589 r.), z czasem Hrehorowej Bajbuzowej. Hrehory był najpraw.dopodobniej synem Dymitra (zmarł po 1545 r.). Buszę Iwan i jego rodzeństwo sprzedali Janowi Zamoyskiemu w 1589 r. W ten sposób majątek rodzinny został znacznie uszczuplony. Buszyńskim pozostały niewielkie Buszyńce, które ulegały kolejnym podziałom. Po Hrehorym dziedziczył Iwan (zmarł po 1636 r.), który najprawdopodobniej poprzez małżeństwo wszedł w posiadanie części Kopijówki. W następnym pokoleniu linii Panasa spotykamy Matiasza (zmarł po 1629 r.) i Jerzego (zmarł po 1629 r.) Semenowiczów oraz Semena (zmarł po 1604 r.), który zapewne był synem Iwana Panasowicza. W rejestrze podymnego z 1629 r. jako właściciele Buszyniec odnotowani zostali Matiasz i Jerzy (8 dymów łącznie), Fedor (1 dym), zapewne syn Semena, oraz nieznana z imienia Kordyszowa z Buszyńskich (6 dymów). Wspomniany wyżej Iwan Hrehorowicz został tu wymieniony jako właściciel 7 dymów w części Kopijówki. W następnym pokoleniu odnotowujemy dzieci Jerzego Semenowicza: Andrzeja, Wasyla, Iwana i Halszkę (1646 r.), które gospo.darują w jeszcze bardziej rozdrobnionych Buszyńcach. Rodzina jak widać zubożała i nie mogła odgrywać większej roli w lokalnej społeczności. Zapisała się jednak w jej dziejach, gdy Trybunał Koronny z instancji niejakiego Ołdakowskiego, zdaje się klienta Koniecpolskich, pozbawił w 1646 r. wspom.niane wyżej potomstwo Jerzego Semenowicza majątku pod zarzutem nieprawego pochodzenia. Jak świadczyła instrukcja na sejm 1646 r. posłów z Łucka, w obronie Buszyńskich stanęła wówczas szlachta bracławska i wołyń ska, broniąc tym samym prestiżu metropolity Piotra Mohyły, który wystawił członkom rodziny specjalne świadectwo, zakwestionowane przez Trybunał. Przy okazji możemy się przekonać, że Buszyńscy byli wówczas prawo.sławni32. 32 конце 16 столетия владельцами части местных земель стали Бушинские. Их родовое имя, также стали связывать с наименованием села. Мол именно от названия поселка и стали они зваться Бушинские. І генерація Працько (Панас) В описании замков от 1545 года, в разделе Брацлавского замка, среди ” osoby starszych zemian” указаны Pracko и Dmitr Buszynski. [14. стр 126]. Процько Бушинський (1545 р.) мав сина Івана, Potomkowie Panasa posiadali Buszę (Буша), nad dolną Murafą. Obie linie miały swe działy w Buszyńcach (Бушинка Велика, Бушинка Мала) koło Bracławia. 14. Zrodla dziejowe. Rewizya Zamkow. Tom VI. Ziemi wolynskiej. 1877. Warszava Дмитро впервые упоминание о роде Бушинских появляется на страницах официальной истории края в 1545 г. вместе с речкой и селом. Так же они владеют родовым гнездом “Велика Бушинка на Бузі вище Брацлава та Рудівці (Мала Бушинка) над самим Бугом”. (Jabonowski A. Polska XVI wieku nod wzgledem geograficzno-statystycznym. Ziemie Ruskie. Ukrаinа (Kijw-Braclaw).- Warszawa, 1897.-T. 20 (10).- 654 s.). Obie linie miały swe działy w Buszyńcach (Бушинка Велика, Бушинка Мала) koło Bracławia. Конан В копии документа 1590 года указан еще один брат Бушинский – Конан. (1539-1541 гг) ІІ генерація Iван Процькович (Панасович) у якого було двоє дітей - син Семен та дочка В 1569 году у них в маетке принимают присягу Польской Короне младшее поколение семьи Иван и Грегори. Грегори был сыном Дмитра, который упоминается в 1545 г., обычно это указывают как первое упоминание о существовании рода шляхтичей Бушинских.[12]. zmarł po 1589 r. Григорий Дмитрович В 1569 году у них в маетке принимают присягу Польской Короне младшее поколение семьи Иван и Грегори. Грегори был сыном Дмитра, который упоминается в 1545 г., обычно это указывают как первое упоминание о существовании рода шляхтичей Бушинских. У духовній заповіді Григорія і Богдани Бушинських, 1580 року, повідомляється: “За немічністю віку, заповідаємо на вічні часи половину селища Буші і Бушинець (Рудківці [Б.В.]) синам нашим, тобто Івану, Йосипу, Юську та Опанасу, якого пан Бог, з гніву свого, видав до неволі, у руки поганських татар, в ім”я короля Його Милостивого нашого Пана, зі всіма лісами, дубровами, ріками, ставами, бобровими гонами, грунтами...” 73. ~ Богдана Конашевна (Йосипівна) Кузя ІІІ генерація Семен Iванович Бушинський В письме датированном 1589 годом (AGAD w Warszawie, zesp. Archiwum Zamoyskich, sygn. 2680, s. 20–21.) , брацлавской родської писарової появляется уже семейная пара брата и сестры Бушанских Семена Ивановича и Григорьевой Байбузиной Огапии. Они пишут, что обязуются присягнуть в брацлавском земском суде о своих привилегиях на селище Бушу, проданное канцлеру Замойскому и другой маеток Бушинци на Брацлавщине в связи с тем, что документы, подтверждающие их привелегии на эти земли сгорели во время пожара в Винницком замке. 1589 годом январем датирована и запись в брацлавской родськой книге (AGAD w Warszawie, zesp. Archiwum Zamoyskich, sygn. 2680, s. 13–18) “продажного листа” о том, что в начале 1589года Семена Иванович Бушинский и Григор’єва Байбузіна Ивановна Огап’я Бушинская продали селище Буша с рекою Бушою, за 700 копь грошей канцлеру и гетьману великому коронному Яну Замоському. В этом же в документе упоминается о границе их территорий с “его ж милости пана канцлерову Принску и иншим селищом его млсти к реци Мурафе прилеглое “. Семен Бушинский упоминается документах брацлавского воеводства 1580-1581 г.г. в связи с пожаром в Винницком замке и утрате документов на владение маетками Буши и Бушинцев. (Повідомлення Богдана Ободенського Володимирському ґродському урядові) Под № 100 1581 p., лютого 3. Варшава, на сейме, опубликовано “оповідання Семена Бушинського перед королем Стефаном і коронною канцелярією про те, що 8 жовтня 1580 р. під час пожежі у Вінницькому замку згорів привілей великого князя литовського Вітовта на маєтки Бушу і Бушинці Тимофієві Процилі, предкові С. Бушинського”. Агафія (Богданна) Iванiвна вийшла заміж за вінницького гродського писаря Григорія Байбузу. Це одруження відбулось до 1599 року. У цьому році Байбузи володіють частиною Бушинців ( посаг нареченої ).Байбузи були давнім родом і згадуються у 1545 році. У 1629 році родина володіла 534 “димами”. Цей панський рід був у родинних стосунках з князівським родом Глинських та великопанським родом Чарнецьких.
Iван Григорьевич Бушинский Йосип Григорьевич Бушинский Юхно Григорьевич Бушинский Опанас Григорьевич Бушинский 9 травня 1609 року Василь Красносельський продає Олександру Постоловському за 200 кіп литовських грошів частину села Бушинець (колишні Рудківці), які він отримав від свого дядька Опанаса Рудьовича Бушинського. Ульяна Григорьевна Рудiвна-Бушинская В. Березняк пишет о том, что в 1590 году Ульяна Г. Рудивна-Бушинская указывала, что их роду эти земли были отданы самими Витовтом (1410-1430) и что о ней писал Шимон Окольский писал, что та была “звабливою дівою” “Filia huius virago ex virgo…”. Я же нашла копию документа, датированного 21 августа 1575 года (AGAD w Warszawie, zesp. Archiwum Zamoyskich, sygn. 2680. Засвідченна копія 20 червня 1644 р. Лист 7) о том, что Ульяна Рудивна взяла часть имущества в “Бушинцах Рудевцах” и отправила в Брацлав, заявив, что не хочет больше жить с мужем Стефаном Красносельским. А если тот захочет прийти к ней то пусть “нехаи мене правом доходить”. Здесь же упоминается ее брат Иосиф Бушинский. Поместным преданиям она была основательницей в Буше женского монастыря, где и жила с 30тью сподручницами. В 1590 году Стефана Красносельского убивают и его двоюродный брат Михайло Красносельский заявляет о дарственной Ульяны ее владений в Буше и в Бушенцах, называемых Руденцах, датированной 1590 годом на мужа. В дарственной также указывается, что в 1566 году она вместе с братьями Юнашька, Юсипом и Юхна Бушинскими по смерти матери, получила свою часть земель Буши в наследство.
Юрiй Семенович Матвій Семенович Бушинській У 1628 році Григорій і Матвій Бушинські з Бушина (сучасне селище Бушинці Тиврівського району [Б.В.] ) продають село, яке мали від свого бездітного дядька Опанаса, за 200 коп литовських грошей шляхтичу Постоловському. Семак Постоловський і Дмитро Красносельський згадуються, у 1545 році, як земяни Вінницького замку.[Б.В.] 80. dzieci Jerzego, Wasyl Iwan Halszkę Юрьевна (1646 r.), 12. Henryk Litwin (Kijów) Rody PAŃSKIE BRACŁAWSZCZYZNY 1569—1648. STATUS SPOŁECZNY I MAJĄTKOWY. 13. Acta metryki koronnej. 1576-1586. Буша була надана князем Вітовтом до 1430 року у власність родини – Куза. З часом вони почали писатись Бушинські. Згадуються уже за межами Брацлавщини у 1511 році. У наш час Бушинські проживають у Польщі, Росії, Україні, Білорусі… Представники родини були носіями кількох польських гербів. Рід, що опанував Брацлавщину мав герб “Гржимала”. То хто ж такі Бушинські (Кузи) ? Документ від 1588 року засвідчує їх жидівське походження. 1588.12.22 Krl nadaje grunt z budynkiem w miecie Knyszyn nobili ac famato Marcinowi Buszyskiemu zwanemu ydek. Buszyski, serwitor Zygmunta Augusta otrzyma ten grunt od Jana Zamoyskiego, kancerza i hetmana, starosty knszyskiego, z zastrzeeniem potwierdzenia krla. Dom z gruntem zwany Mulnik pooony by pomidzy domem Szymona Sapiowskiego i Protasa. ac. Datum: Grodno. MK 135, k. 360-360v [SKM IV, nr 362] Прошу звернути увагу, що домовленість між Замойським і Бушинським мав затвердити король. Для чого ? Книшин і староство Книшенське було “королівщиною” – власністю короля. У свій час Микола Радзивіл подарував ці землі королю Жигмунту – I Старому і королеві Боні. У 1574 році новий король Генріх Валєжи надав в управління староство Книшенське Яну Замойському. Припис у документі “zwanemu ydek” усе ставить на свої місця. Осідлість жидів на королівській землі мав затверджувати сам король. Вочевидь, ці землі у Книшині були надані Бушинським Яном Замойським в обмін на втрачені на Брацлавщині. Нагадаємо, що 3 січня 1589 року, тобто, через 12 днів ( !!! ), після ухвали короля цих домовленостей між Мартином Бушинським і Яном Замойським, Семен ( Шимон ) Бушинський з сестрою Богданною Бушинською (Байбузиною) продають свої володіння у Буші Яну Замойському. Про належність родини Бушинських до жидівського «племені» свідчать і імена представників родини з Поділля (кін.19 ст.): “Бушинський Руфимь сынь Каетана – Адама, Іосифь, Михаиль…” ( Списокь дворянь, внесённыхь вь дворянскую родословную книгу Подольской губерніи, изд. Подольского Дворянского Депутатского Собранія, г. Каменець – Подольскь, 1897 г., часть 1, с.12.). Доля Бушинських тісно переплітається з долею Замойських. Через 155 років, у 1745 році Іван Антонович Бушинський, як “уроджоний пан“ виступає свідком домовленостей про взяття 100 000 червоних злотих, під залог всього рухомого і нерухомого майна, Любельським старостою Яном Замойським у Волинського каштеляна Михайла Чацького і його брата Франциска ( Центральний Державний Історичний Архів України, м. Київ, Фонд №1388, Оп. № 1, Од. зб.№2, с.91 зв., №221 ) Спробуємо прослідкувати родинну історію кожного з Бушинських. У Процька і Дмитра Бушинських був брат Конан(Йосип), батько Богданни Конашевни (Йосипівни) Куза - Бушинської . У XVI - XVII століттях була розповсюджена традиція мати два імені: світське – народне, яке надавалось при народженні і церковне , яке надавалось при хрещенні. Богданна Конашевна(Йосипівна) Куза - Бушинська одружилась ( приблизно 40–ві роки XVI ст. [Б.В.] ) з брацлавським земянином Гринеєм ( Григорієм ) Рудьом, що у пізніші часи володів селищем Рудівцями,( кін.XVI ст. ) на березі Півд. Бугу. У документі наголошується, що той Гриней, пізніше почав писатись Бушинським. Можливо, це було однією з умов одруження. 1590 році Уляна заповідає своєму чоловікові Стефану Красносельському землі, які вона мала від братів Івана, Йосипа, Юська Григоровичів Бушинських у селищі Бушинцях, “що звались Рудківцями” і другу частину свою у Буші . Знаходимо і судовий акт ( від 9 травня 1617 р.) у якому Олександр Постоловський заявляє , що Іван Бушинський не визнає власного свого запису у актах гродських брацлавських на продаж частини селищ Бушинців і Рудівців за 500 польських злотих . Через рік вони сплачують “подимне” з частини села Нідовці ( Сучасне село Онітковці ? ). У 1629 році, з “ Тарифу подимного податку по Брацлавському воєводству “ дізнаємось що Іван Бушинський і Юшковські* (родичі Бушинських.[Б.В.]) ”тримають” 7 “димів” у селі Копіївці, Федір Бушинський – власник 1 “диму” у селі Бушинцях ( Рудківці [Б.В.] ). Коронний підканцлер Томаш Замойський сплачує кошти з 55 “димів”села Бушинець та з 360 “димів” міста Буші . Пані Кордишева(Байбузянка) сплачує кошти з 6 “димів” в селищі Бушинці. 83. Олена Кордишева- Байбузянка була дочкою вінницького і брацлавського гродського писаря Григорія Байбузи і Агафії (Ганни) - Богданни Іванівни Бушинської. Матвій і Єжи(Юсько) Бушинські сплачують подимне з частини села Рудівці ( Малі Бушинці [Б.В.] ). Йозеф ( Йосип ) Бушинський сплачує подимне з 20 “димів” слободи Пашовка. Зустрічаємо у документах початку XVII століття і їх сусідів. Так, Федір Ласко сплачує з селища Борисовки і частини селища Бушенця подимне за 32 “дими”, а Олександр Постоловський – з села Бушинець за 1 “дим”. У 1646 році діти Єжи ( Юська, Юрія ) Бушинського – Андрій, Василь, Іван, Галшка судяться з шляхтичем Олдаковським за Малий Бушинець. 84. Аналізуючи окремі документи XVI – XVII століття, робимо висновок, що сучасні села Мала Бушинка ( колишній Малий Бушинець, раніше –Рудівці ), Велика Бушинка Немирівського району Вінницької області, а також село Бушинка ( колишній Бушин )Тиврівського району Вінницької області були земельними володіннями українських шляхтичів Кузів - Бушинських і їх родичів Рудів - Бушинських. 85. У Григорія і Агафії (Богданни) було троє синів і три дочки : Констянтин, Семен, Миколай, Олена , Маріанна , Федора. 87. 3 січня 1589 року Семен Іванович Бушинський з сестрою Ганною (Богданною) Іванівною Бушинською - Байбузиною продають, за 800 коп литовських грошів, частину маєтностей у Буші, що їм належала, впливовому магнату, канцлеру і гетьману Польші Яну Замойському. Ця продаж підтверджується пізнішим актом за 1590 рік. 88. Ця продаж-купівля призвела до непорозуміння між сім’ями Бушинських і Байбуз. У 1604 році Стефан Бушинський судиться з Байбузами за повернення грошей з четвертої частини маєтку . У 1607 році Семен ( Іванович ? [В.Б.]) Бушинський позиває Байбуз до суду для повернення третьої частини грунту з маєтку. 17 серпня 1622 року Іван Рудь Бушинський та інші Руді , що писались Бушинськими , проводять розмежування земель з родиною Байбузів та Бушинських між їх селищами Великими Бушинцями та Малими Бушинцями , званими Рудівцями, що були засновані на ”грунтах Бушинських”. Кордоном між землями мало бути урочище на річці Кіптянці (Kiptiance). 89. Нащадки Дмитра і Конана(Йосипа) Бушинських продовжувала володіти своїми маєтностями у Буші, вступаючи часто у непорозуміння з служебниками Замойського. У 1645 році вони позиваються до суду калушським старостою Яном Замойським, нащадком великого гетьмана, за те, що не бажають віддавати свої земельні “дідизни“ у Буші. 90. У 1648 році серед покозачених шляхтичів знаходимо, у Ольховетській сотні Білоцерківського полку, - Лукаша Бушинського. 94. У 1649 році знаходимо у “Реєстрі Війська Запорозького“, серед 40475 козацьких прізвищ, 7 представників цієї родини. У Брацлавському полку, Мястківській сотні – Якова Бушинського, у Кальницькому полку, Немирівській сотні – Василя, Лазаря, Костю Бушинських, у Корсунському полку, Гавриленковій сотні – Степана Бушинського, у Каневському полку – Івана Бушинського. 95. У кінці XVIII століття Антон Бушинський є управляючим Копіївськими маєтностями Звенигородського хорунжого Януша Четвертинського. 1772 році надвірні козаки, під його командою, роблять наїзд на маєтки шляхтича Франциана Красинського. Наїзди ці були обопільними. 96. З документів, що збереглись у маєтку князів Четвертинських – селі Янкові, дізнаємось не тільки про інвентарний опис маєтків Шолудьків і Бушинців, за 1759 рік, але й про перепис витрат на відшкодування збитків у Заславі, Шолудьках, Бушинцях. 97. У корпусі документів, за №60 , знаходились генеології різних родів та різні дипломи. На жаль нам не відомо, чи збереглись вони. Можливо, серед цих документів знаходилась генеологія роду Кузів-Бушинських та їх родичів Рудів-Бушинських. Представники родини Бушинських продовжували проживати на Поділлі у першій половині XIX століття . У 1842 році шляхтичі Подільської губернії Бушинські подають документи до Центральної Ревізійної комісії , яка перевіряла дворянські права шляхтичів Волинської, Київської та Подільської губерній. 98. Представники іншої гілки цього земянського роду, які спродали свої володіння у Буші, очевидно , отримали від Яна Замойського і його нащадків, певний протекторат та заступництво. Життєві стежини фамілій Замойських і Бушинських переплітаються і у кінці XVIII століття на Волині. 1772 році надвірні козаки, під його командою, роблять наїзд на маєтки шляхтича Франциана Красинського. Наїзди ці були обопільними. 96. З документів, що збереглись у маєтку князів Четвертинських – селі Янкові, дізнаємось не тільки про інвентарний опис маєтків Шолудьків і Бушинців, за 1759 рік, але й про перепис витрат на відшкодування збитків у Заславі, Шолудьках, Бушинцях. 97. У корпусі документів, за №60 , знаходились генеології різних родів та різні дипломи. На жаль нам не відомо, чи збереглись вони. Можливо, серед цих документів знаходилась генеологія роду Кузів-Бушинських та їх родичів Рудів-Бушинських. Представники родини Бушинських продовжували проживати на Поділлі у першій половині XIX століття . У 1842 році шляхтичі Подільської губернії Бушинські подають документи до Центральної Ревізійної комісії , яка перевіряла дворянські права шляхтичів Волинської, Київської та Подільської губерній. 98. Представники іншої гілки цього земянського роду, які спродали свої володіння у Буші, очевидно , отримали від Яна Замойського і його нащадків, певний протекторат та заступництво. Життєві стежини фамілій Замойських і Бушинських переплітаються і у кінці XVIII століття на Волині. Genealogia rodu Buszyński herbu Sas [linia z miast Żuków, Obertyn i Gwoździec oraz ich okolic w byłym województwie stanisławowskim] na podstawie ksiąg metrykalnych oraz "Materiałów do genealogii szlachty galicyjskiej"
♣ Jan BUSZYŃSKI (*? †?) ∞? N.N. (*? †?): A1 Samuel (*? †?) ∞? Maria Szyszkowska (*? †?): B1 Jan (*? †?) dziedzic dóbr w województwie bracławskim ∞? Maria N. (*? †?): C1 Antoni (*1728 †?) {metr. in Kamieniec Podolski} heres bonorum Witowa ∞? Anastazja Raduńska (*? †?): D1 Jan (*? †?) D2 Maciej (*? †?) D3 Józef (*? †?) D4 Kazimierz (*? †?) ∞? N.N. (*? †?): E1 Michał (*? †?) ∞? N.N. (*? †?): F1 Piotr (*? †?) {leg. 1853 GP} F2 Hieronim (*? †?) {leg. 1853 GP} F3 Antoni (*? †?) {leg. 1853 GP} E2 Kajetan (*? †?) ∞? N.N. (*? †?): F1 Jacek (*? †?) {leg. 1853 GP} F2 Józef (*? †?) {leg. 1853 GP} D5 Bazyli (*1766 †?) {metr. in Kamieniec Podolski} posesor bonorum Żuków ∞? Róża Chudzicka vel Rozalia Węglińska (*1756? †1838): E1 Piotr (*1796 †1855) posesor bonorum Soroki & Rohynia ∞1822 [Obertyn] Barbara Obertyńska (*1804? †1860) de Obertyn: F1 Ludwik (*1823 †?) {metr. z 1834 r. in Obertyn} starosta in Kossów ∞? Zofia Young (*? †?): G1 Władysław Stefan Józef (*1861 †?) {metr. in Husiatyn, leg. WK 1872} G2 Piotr Seweryn (*1865 †?) {metr. in Stanisławów, leg. WK 1872} G3 Antoni Ferdynand Stanisław (*1867 †?) {metr. in Rzeszów, leg. WK 1872} F2 Maria(nna) (*1825 †?) {metr. z 1834 r. in Obertyn} ∞1853 [Gwoździec] Jan Robert Franciszek Szczepański (*1818? †?) posesor bonorum Rohynia F3 Jakub (*1829? †1852) {zm. in Soroki} F4 Józefa (*? †?) ∞ok. 1851 Marceli Garliński (*1825 †?) posesor bonorum Soroki F5 Franciszka (*1837? †?) ∞1855 [Gwoździec] Franciszek Dzierżek (*1815? †?) F6 Aniela Filomena (*1838? †?) ∞1862 [Gwoździec] Ignacy Grabowski (*1812? †?) {ex Niedźwiedzie (cyrkuł Sambor)} magister chirurgiae E2 Helena (*? †?) ∞ok. 1828 Ignacy Obertyński (*1807 †?) heres bonorum Obertyn (partis) E3 Antoni (*? †?) posesor bonorum Podwerbce & Baniłów (in Bukowina) D6 Jakub (*? †?) ?∞? Franciszka Pilatowska (*? †?) de Nadorożna{?}: E1 Jan (*1819 †?) {ur. in Jezierzany [d.23], metr. in Tłumacz} B2 Stefan (*? †?) Rodowód
1 Jan Kazimierz Buszczyński + Magdalena Purpurowska
`=2 Kazimierz Buszczyński + Joanna Szempińska
`=3 Antoni Buszczyński + Marianna Małyńska
|=4 Stanisław Buszczyński ur. 1760 zm. 1823 + Iluminata Oraczewska
| |=5 Bruno Buszczyński ur. 1812 + Waleria Zagórska
| | |=6 Maria Buszczyńska + Józef Wołowski
| | | `=7 Anna Wołowska + Bronisław Jan Fudakowski ur. 1873 zm. 1938 ojciec: Kazimierz Florian Fudakowski matka: Ludwika Bielska
| | |=6 Kazimierz Buszczyński ur. 1843 zm. 1863 pod Drohubczą
| | |=6 Konstanty Buszczyński ur. 1847
| | |=6 Aleksander Buszczyński ur. 1851 + ?? Jasieska
| | | `=7 ?? Buszczyńska ur. 1894
| | |=6 Antoni Buszczyński
| | |=6 Wincenty Buszczyński ur. 1858
| | `=6 Julia Buszczyńska + Stanisław Mikułowski, ojciec: Wincenty, matka: Felicja Buszczyńska [nad. Magdalena Orańska]
| |=5 Felicja Buszczyńska + Wincenty Mikułowski, h. Rawicz
| | `=6 Stanisław Mikułowski + Julia Buszczyńska
| |=5 Konstanty Buszczyński
| |=5 Aleksander Buszczyński
| |=5 Kazimierz Buszczyński
| `=5 Wiktor Buszczyński ur. 1805 zm. 1863 + Kamila Zagórska
| |=6 Stanisław Buszczyński
| `=6 Konstancja Buszczyńska + Aleksander Śnieżko
|=4 Tadusz Nikodem Buszczyński ur. 1756 zm. 1818 +(1) Krystyna Koźlińska +(2) Tekla Koźlińska
| `=a5 Wincenty Karol Buszczyński ur. 1793 zm. 1853 + Pelagia Borowiecka
| |=6 Stefan Buszczyński ur. 26.12.1822 Mołodkowice zm. 20.10.1892 + Helena "Józefowicz" Hlebicka ojciec: Wincenty "Józefowicz" Hlebicki matka: ?? Grass
| | |=7 Ofelia Buszczyńska +(1) Szczęny Chwalibóg +(2) Adam Świderski
| | `=7 Konstanty Buszczyński ur. 1856 + Jadwiga Dmochowska ojciec: Leopold Dmochowski matka: Maria Baraniecka
| | |=8 Helena Buszczyńska
| | |=8 Maria Buszczyńska
| | |=8 Stefan Buszczyński + Janina Kossobudzka ojciec: Józef Kossobudzki matka: Józefa Iwanowska
| | |=8 Tadeusz Buszczyński
| | `=8 Kazimierz Buszczyński
| `=6 Maria Buszczyńska zm. 1898 Kraków + ?? Czerwiński zm. Syberia
|=4 Franciszek Buszczyński
`=4 Rafał Buszczyński, podczaszy witebski |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Б >
