БРАМИ (Брани, Bramowie) – шляхетський рід герба Абданк (окремі представники використовували у щиті знак у вигляді літери П з перехрестям на лівій щоглі). У XVI-XVII ст. землевласники Луцького повіту Волинського воєводства.

Родове гніздо – [?]. На Волині спадкові власники частини с. Бочаниця у Луцькому повіті (нині Гощанського району Рівненської області).

Рід нез’ясованого походження (можливо, з Сілезії). Його засновник пан Бран жив у першій половині – середині XVI ст. У шлюбі з Ганною Джусянкою народив чотирьох дітей. Рід продовжили сини Брана Андрій († між 1613 і 1619) та Семен († між 1601 і 1606). Від Федори Хом’яківни-Смордовської Андрій Брам (Бран) мав сина Стефана – учасника «московської кампанії» королевича Владислава IV і боїв під Можайськом (літо 1618). Помер Стефан неодруженим на початку 1619 р.

У родині Семена Брама (Брана) було шестеро дітей, у тому числі сини Ян (Януш) і Станіслав. Другому з них судилося стати останнім представником роду «по мечу». У 1666 р. він із дочкою Олександрою потрапив до татарського полону, з якого так і не вийшов живим (вбитий бл. 1667). Не відомо, чи вдова Станіслава Гелена Ґощицька спромоглася викупити дочку із неволі. Останньою з Брамів «по кужелю» була дружина Александра Бембновського Констанція († після 1688) – очевидно, двоюрідна сестра Олександри.

Джерела:
Центральний державний історичний архів України, м. Київ. – Ф. 21, оп. 1, спр. 57, арк. 154-154 зв.; спр. 62, арк. 423-423 зв.; Малиновський И. Сборник материалов, относящихся к истории Панов-Рады Великаго княжества Литовськаго. Добавление. – Томск, 1912. – С. 51.