БОРИСЛАВСЬКІ - шляхетський рід Дрогобицького повіту Перемишльської землі. Родове гніздо - сс. Борислав, Мражниця. Смуток Ігор., Смуток Леся. Родовий склад та господарсько-суспільне життя руської шляхти Перемишльської землі через призму історії шляхетського осідку (на прикладі с. Уличне). Смуток І. Шляхетська землевласність у Дрогобицькому повіті Перемишльської землі в XVI ст. Wywodzili się od Hrycia, który przeniósł się dopiero około r. 1460 na własny dział do Borysławia i stamtąd zaczął się pisać Borysławskim. Zmarł w sędziwym wieku (r. 1500), pozostawiając z żony, Fedki Buchowskiej, Kl i mk a i S t a n k a 12. Wymienieni opłacili pobór r. 1508 i 1515 z Borysławia i części Uliczna18. Przy za.twierdzeniu pierwszego dyplomu na Tustanowice byli obecni obok właściwej linji Tustanowskich także Fedko, I wanko i Koś ć Borysławscy r. 1543 14. 12. Agz. XIII, nr 4557, 4560-62, 4704, 4729, 6680, XVIII, nr 662, 3934, 3056, 3452. 13 Źródła dziejowe XVIII/1, str. 116, 143. 14 Matr. Sum. IV. 7107. . Осідок Бориславських. На початку XVI ст. одноосібним власником Борислава виступає син Грицька Бориславського – Климашко6. У наступні десятиліття більшою частиною земель в обох поселеннях продовжують володіти на- щадки Климашка. До середини XVI ст. це були сини Іванко, Федько, Кость; у другій половині вказаного століття – внуки та правнуки, звані Костковичами, Федьковичами, Іванковичами7. Із 1550-х років у Бориславі з’являються Попелі. Зокрема, 1557 р. Кость Борис- лавський відступив тестю Федькові Попелю Колодрубу якісь землі у родовому гнізді8. У наступні десятиліття певними частками в Бориславі розпоряджалися Грицько Попель Колодруб (1567-1579 рр.)9, Місько Попель (1571-1583 р.)10, Іван Попель Петельчич (1580 – 1583 рр.)11. Наприкінці 1570-х років серед Бориславських опиняється і Клим- ко Винницький Борисович із Винник Самбірського повіту. Цьому передувало його одруження з Марухною, дочкою Федька Бориславського (1574 р.)12. Із середовища католицької шляхти спробу осісти в Бориславі зробив якийсь Франциск Загорсь- кий. У 1571 р. він придбав нерухомість у Станіслава Бориславського. Утім, пізніших відомостей про нього немає13. У 1590-х роках Борислав і Мражниця належали: Андрію, Миськові, Грицькові, Федькові, синам Іванка Бориславського Федько- вича; Олеськові і Сенькові Бориславським Федьковичам; Стасю Бориславському Костковичу; Павлові батьку та Ігнатові синові Бориславським; Іванові, Петрові – синам Климка Винницького Борисовича. 7 ЦДІАУЛ. – Ф. 14. – Оп. 1. – Спр. 48, 148, 239, 700; Спр. 49. – С. 581, 709; Спр. 50. – С. 600- 601, 677, 709, 1281; Спр. 52. – С. 1143-1144; Спр. 54. – С. 1090112, 213, 270, 363, 364, 1044-1045, 1178-1179, 1185; Спр. 55. – С. 307-308, 966-967; Спр. 56. – С. 128-129, 214-216, 226-229, 294, 893; Спр. 57. – С. 47; Спр. 59. – С. 975, 1020-1024; Спр. 60. – С. 79-80, 264, 354-355, 377-378, 719, 723, 1277, 1279, 1360, 1396-1400; Спр. 61. – С. 71, 928-930; Спр. 63. – С. 27, 430, 674, 741, 772, 882-884, 927. 8Там само. – Ф. 14. – Оп. 1. – Спр. 16. – С. 1118-1120. 9Там само. – Спр. 23. – С. 596-598; Спр. 37. – С. 974-976. 10Там само. – Спр. 37. – С. 198; Спр. 41. – С. 315-317. 11Там само. – Спр. 38. – С. 131-132, 570; Спр. 42. – С. 1321. 12Там само. – Ф. 14. – Оп. 1. – Спр. 33. – С. 145-146. 13Там само. – Спр. 24. – С. 1020-1022. Бориславські з՚явилися вдруге в Уличному разом з Попе- лями у 1663 р. Це були сини Стефана Бориславського – Василь та Іван [І, 1118–1121]. У 1670 р. обидва присутні під час роз- межування шляхетської і королівської частини села [ІІІ, 2525– 2532]. У наступні десятиліття, до кінця XVII ст., маємо відомості про їхніх синів: Стефана Андрія та Романа (Ремігіана). Вкрай скупі згадки з XVIII ст. вказують на те, що Бориславські продов- жували проживати в Уличному в цей час. Зокрема в у 1744 р. тут натрапляємо на якогось Івана Бориславського, що заборгував Анні Братківській 200 злотих [I, 1118–1121; ІІІ, 2525–2532; VI, 533–534; VII, 289; IX, 8–12; XIII, 207–208; XIV, 1662–1664; XV, 2065–2066; XVI, 2155–2156; XVII, 200–202, 346–347, 714–715, 822–823; XVIII, 62–63, 184–185; XX, 911–912]. I. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 115. – 1607 с. II. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 123. – 1574 с. III. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 124. – 1586 с. IV. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 131. – 2546 с. V. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 134. – 1780 с. VI. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 154. – 976 с. VII. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 239. – 793 с. VIII. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 243. – 368 с. IX. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 247. – 875 с. X. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 398. – 1120 с. XI. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 420. – 3428 с. XII. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 436. – 2790 с. XIII. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 445. – 2404 с. XIV. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 447. – 1752 с. XV. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 456. – 2050 с. XVI. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 457. – 2864 с. XVII. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 464. – 2181 с. XVIII. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 465. – 1536 с. XIX. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 467. – 2982 с. XX. ЦДІАЛ України. – Ф. 13. – Оп. 1. – Спр. 480. – 1166 с. БОРИСЛАВСЬКІ (de Boryslaw, Borysławscy) – земянський рід, у XV–XVII ст. землевласники у Перемишльській землі. 1. На блакитному полі срібна стріла вістрям вгору над золотим півмісяцем, що лежить рогами догори, на кінцях якого дві золоті шестипроменеві зірки (герб Сас).
Джерела: |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Б >
