Бивалкевичі

БИВАЛКЕВИЧІ герб Доленга - боярський рід Любецького староства, потім козацько-старшинський рід у Війську Запорозькому у XVІI–XVІII ст.



1. На блакитному полі срібна підкова кінцями додолу, в колі якої срібна стріла вістрям додолу, згори золотий рицарський хрест; над щитом шолом під шоломовою короною, в нашоломнику чорне сипове крило, яке пронизує срібна стріла вістрям вправо, навколо щита блакитно-срібний намет (герб Долега).



Джерела:
– Лукомский В., Модзалевский В. Малороссийский гербовник. – С. 20.

Олег Однороженко


І

1. Антін Бивалкевич – жив у ХVІ ст.

 ІІ

2/1. Милко Антонович (?-1561-1581-?)
–любецький шляхтич. Володів Кувечицькою землею (с.Кувечичi), островом Бiльдянським, Смолiголовою та Сiрховою.
Низку пожалувань та підтверджень своїх прав на земельні маєтності любецьке боярство одержало у 1571 р. 13 березня 1571 р. королівський привілей здобула велика група любецьких бояр та зем’ян, зокрема, Мілко Бивалкевич  підтвердив свої права на Погорільщину та Олексіївщину. Зазначалось, що «з котрих земель вишеписаных каждый з них к своей службе нашей военной коня ставит»94. О . Яблоновський зауважив, що цей привілей фактично переводив любецьких бояр у зем’янський стан93. Цікаво, що на думку П. Клепатського, згадані у документі зем’яни походили від спільного предка родоначальника96.
94 АЮЗР. - Ч.УІІІ. - Т. V - К., 1907. - С.227-230; Филарет. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. - Кн.5. Губернский город Чернигов. Уезды: Черниговский, Козелецкий, Суражский, Кролевецкий и Остерский. - Чернигов: Земская типография, 1874. - 446 с. - С.95-96; Каманин И.М. Материалы по истории козацкого землевладения (1494-1668)
// ЧИОНЛ. - 1894. - Кн.8. - Отд.111. - С.3-29. - С.26-27.
95 Jabłonowski A. Polska XVI wieky pod wzyledem Geograficzno.statystycznym. Tom XI. Ziemie Ruskie. Ukraina (Kijow-Braclaw). Dlas III / Źródła dziejowe. - Т.ХХІІ... - S.664-666.
96 Клепатский П.Г. Очерки по истории Киевской земли. Т. 1. Литовский период... -С.272.
3/1. Казимир Антонович 
– любецький шляхтич.

III

     
Богдан Милкович Бивалкевич
1 серпня 1595 р. підтвердили свої права на володіння землями 
у Любецькому старостві відразу декілька родин любецької шлях­
ти. «Захование при праве старом» отримали нащадки 
Милка Бивалкевича зем’яни Богдан та Гаврило, яким належали 
Кувечицька земля, Будлянщина та ур. Борки на р. Пакульці. 
Застерігались «права дедічні на поимяновани грунта», підтверд­
жувався факт отримання цих земель Мілком Бивалкевичем від 
Сигізмунда II Августа220.
220 ЦДІАК України, КМФ-15, Оп.1, Спр.ЗОЗ, Документы из архивов
Польской Народной Республики (п.п. XVII ст.), Арк.387; КМФ.-36,
Оп.1, Спр.201, Волинська метрика. Книга РМ 13 (1595-1598 рр.),
Арк.2-3; Lustracya Dóbr Króla JMci w województwach trzech: Podolskiem,
Braclawskiem, Kijowskiem leżących... - S.196.
Гаврило Милкович Бивалкевич

Серед інших представників роду слід згадати:
     Прокіп Бивалкевич (?-1676-1696-?) - козак, володiв частиною Величківщини (1696). 
     Роман (бл.1743-?), Iлля (бл.1697-1788-?), Трофим (бл.1713-1788-?) Бивалкевичi – козаки, нащадки Казимира Бивалкевича, наприкiнцi ХУШ ст. 
жили на "наданом тому их предку привилегиями острове называемом Будлянским".
Козьма Семенович Бивалкевич (?-1772-1792-?) -козак, мешкав у с.Боханихи.

Опубліковано: Кондратьєв І. Кривошея В. Нариси історії Чернігівщини періоду козацтва: Любеч. – К., 1999. – 109 с.



Comments