Наскільки плинними були м іграції від «благочестя» до унії, бачимо на прикладі Більських, службової шляхти Острозьких/Заславських (під 1615 роком серед учнів Острозької колегії фіксується Мартин Більський). Один з членів цієї родини, о. Серафіон Більський, у 1624—і6з[з?] був ігу меном православного Пустинно-М икільського монастиря в Києві, а після того, як монастирську братію «способом воєнним» розі гнали слуги митрополита Петра Могили, став за презентою кня зя Владислава Домініка Заславського намісником архімандрита Дерманського унійного монастиря125. 125 Згадується тут з 1641 року: Тесленко І. Родинний клан Єрличів. С. 169. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Б >