Перша писемна згадка про П’ятницьку церкву припадає на початок ХVI ст. 20 січня 1528 р. любецький державця О. Гаштольд затвердив за церквами Св. П’ятниці та Св. Євстафія Зміївський «остров» (село Змії неподалік Любеча). На той час священиком цих церков був Агафід (Більдуха): «половину острова Змейского зо всими (пожитками) поп(у) Агафіду, а тот поп церковь святого Евстафия маеть приставить». 5 квітня того ж таки року О. Гаштольд надав цій церкві й другу половину Зміївського «острова» [7, c.40–41; 9, с. 139– 143; 14, арк. 215 зв.]. Наступним священиком любецьких церков Святої П’ятниці та Святого Євстафія був Іван Тарасевич (з роду шляхтичів Тарасевичів). Відомо, що у 1547–1548 рр. він взяв «у от куп» два озера на Зміївському острові, що належали любецьким боярам Більдюжкам (Більдюгам) [7, с. 41; 14, арк. 215 зв.]. 7. Лазаревский А. Н., Константинович Н. К. Обозрение Румянцевской описи Малороссии / А. Н. Лазаревский, Н. К. Константинович. – Чернигов: Изд. губ. стат. комитета, 1866. – 857 с. 9. Милорадович Г.А. Любеч Черниговской губернии Городницкого уезда. Родина преподобного Антония Печерского. Изд. Общества истории и древностей Российских при Московском университете. – М.: Университетская типография («Катков и К0 »), 1871. – 52 с. 14.ЦДІАК України. – Ф. 57. – Оп. 1. – Спр. 6. – Генеральний опис Лівобережної України (1765–1769 рр.). – 1898 Арк. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Б >