справа (“протестація”) спадкоємців Семена Барсана проти Марка Васильовича Жоравницького щодо незаконного привласнення їхнього маєтку Жоравники. Тяжба між Барсанами і Жоравницьким тяглася з 30 до 80-х років XVI ст., тобто протягом 50-ти років, а значить у неї були втягнуті представники кількох поколінь цих родів. На завершальному етапі цієї справи, яка 1584 р. розглядалась у луцькому земському суді, з боку Барсанів виступали: “Іванъ Хвεдорович Сεлεцъкии восъполокъ з братаничомъ своимъ Іваномъ Гавъриловичомъ Сεлεцъкимъ и з сεсътрою своεю родною Анъдрeεвою Свищовскою Ганъною Хвεдоровъною Сεлεцькою, а Лεвъко Кръжищовъскии з дεтми своими з Богъданою Хвεдоровною Сεлεцкого, з жоною εго, спложонымъ, то εстъ: сынъми Яном, Фεдоромъ, Иваномъ, Григоръεмъ, Ωлεхъномъ а дочъкою Марεю и зо всими потомками мεнованоε жоны εго Богданы, з сыном и дочками εε с пεршими мужами спложоными, то εстъ Андрeεвою Кузминъскою Ωгърεнкою Ивановъною Чаруковъского, Хилимономъ Матъфиεвичомъ Сушъковичомъ Наврятинъскимъ, Павъловою Мεдъвεдъскою Зофεεю а Ильяшεвою Ωвдотьεю Матъфeεвънами Сущъковнами Навърятинъского, Иванъ Тихновичъ Поръванεцъкии, Лавъриновая Марина Зεньковъна Боръсуковъна а Ωлεхъно Гавъриловичъ Холонεвъскии изъ жоною своεю Ганъною Михаиловъною Козинъского, Катεрына Яновая Хасимовая”. Усі ці 18 спадкоємців Семена Барсана позивали Яна Марковича та його братанка Івана Васильовича Жоравницьких (у ході розгляду справи називаються також Марко Васильович, Іван Васильович та Марко Олександрович Жоравницькі) “ω том, што жъ дεи ωтъцы ихъ, нεбожъчики Зεнько Борсyкъ а Фεдько Сεлεцкии, мεли за собою y малъжεнъствε жоны свои а матъки их, а Ивана Порванεцкого и Ωлεхъновои Холонεвъскоε Ганъны бабъки, а Катεрины Яновоε Хасимовоε прабабъки: Зεнко дεи Борсyкъ Маръю а Фεдко Сεлεцкии Фεнъну Барсановъны, на которых дεи жонъ их по Сидорε Баръсанε, по братε ихъ родномъ, правомъ прирожонымъ ωтчизънымъ спадъком пришъло яко по вмεрълои рyцe имεньε Жоравъники”. Намагаючись відстояти своє право на спадщину, потомки Барсанів подали судовому уряду 17 документів. Серед них грамоту великого князя Казимира 1456 р. князям Василю Козеці і Олехну Порицькому, які були визначені суддями для вирішення межових суперечок між Васком Барсаном і Пахном Гулевичем, дільчий лист 1488 р. маєтку Жоравники між братами Андрієм і Яцьком Барсанами, де Андрій називається старшим братом, а Яцько – меншим, а разом вони фігурують як “пана Маськовы сыны”. У листі луцького старости князя Федора Чорторийського розкривається суть справи: колишня дружина Сидора Барсана, вийшовши заміж за Марка Жоравницького, привласнила з ним маєток Жоравники, дві частини якого припадали на “ωтчичокъ того имεнъя”, сестер Сидора Барсана – Марію і Фенну, дружин Зенька Борсука і Федька Селецького. У цьому ж листі дружина Марка Жоравницького називається Ганною Ворищською та згадується її дочка від Барсана, яка пізніше померла. Доводячи свої права на маєток, Зенько Борсук і Федько Селецький перераховують “имεна тымъ продъком жонъ наших, которыε (маєток – І.В.) дεржали: Иван, посълε нεго сынъ εго Сεмεнъ, посълε Сεмεна сынъ εго Масько, и потом за Казимира короля Маськовъ сынъ, Анъдрεи, дεдъ Барсановъ и жонъ нашых дεлилъся з братомъ своим Яцъкомъ”. У процесі судового розгляду “поводовая сторона” представила свідка – Івана Гавриловича Холоневського, який показав, що його дід, Богдан Холоневський, по смерті Василя Барсана Жоравницького, взяв за себе дружину померлого – Олену Яковицьку і, мешкаючи з нею, видав заміж її дочок від першого шлюбу: Марію – бабку Івана Порванецького і Фенну – матір Івана Селецького, першу – за Зенька Борсука, а другу – за Федька Селецького, які по смерті свого брата Сидора Барсана неодноразово позивали до суду колишню його дружину та її другого чоловіка Марка Жоравницького і “выискавъши тоε имεньε Жоравъники правомъ”, пізніше віддали його в заставу тому ж М. Жоравницькому у 40 копах грошей1 . Таким чином, у представлених листах-наданнях та показаннях зацікавлених сторін зазначаються філіаційні зв’язки всередині кількох родів, завдяки чому можна частково прослідкувати їх генеалогію. За даним документом частково відновлено генеалогію наступних родів: Барсанів, Селецьких, Холоневських, Порванецьких, Жоравницьких, а також встановлено майже два десятки подружніх пар та склад декількох конкретних сімей, а саме: Семена і Василя Барсанів, Андрія Свищовського, Левка Ржищовського, Матвія Сушка Навратинського, Зенька Борсука, Федька Селецького, Богдана Холоневського. ф. 26, оп. 1, спр. 4, арк. 781-810; Архив Юго-Западной России, издаваемый Временною коммиссиею для разбора древних актов при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе (далі – АЮЗР). – К., 1907. – Ч. VIII. – Т. IV. – С. 179-218, 378-384. |
РОДОВОДИ ШЛЯХТИ > Б >